Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Маю потребу поговорити з кимось про позитивну дисципліну, а серед найближчих знайомих нема з ким, бо застосовують в основному покарання, тайм-аути, фізичні покарання тощо.
    Я з Дарком ті всі речі перейшла й переконалася на досвіді, що вони не працюють. Ну, може, працюють, але результат дають такий, якого я не хочу. Я не хочу, аби дитина мене боялася. Я вчуся з ним домовлятися й говорити вже якийсь час, а зараз ще більше назріває це питання, бо підростають молодші дітки й до них також потрібна дисципліна.
    Я шукаю саме шляхи позитивної дисципліни, бо бачу, що покарання діють на дітей протилежним чином. Перечитала вже купу статей, взялася за книжки, але хочеться саме живого досвіду.
    Поділіться своїм досвідом та роздумами на цю тему. :girl_claping: Що працює, що не працює, чому...
     
  2. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    І я маю таке переконання, але дійшла до того не так з досвіду виховання своїх дітей, як з досвіду мого спілкування з батьками. Все моє доросле свідоме життя я намагаюсь зрозуміти причину своїх недосконалих стосунків з мамою і не допустити цього зі своїми дітьми. Ні-ні, не скажу що мені це вже аж так добре вдається, але аналізувати ситуації я для себе навчилась. Мій висновок - не так важливо що саме ти хочеш донести до дитини (бо переважно всі батьки хочуть своїм дітям донести більш-менш однакові моральні принципи), а важливо ЯК це робити. Покарання, крик, погрози - це спочатку може бути дієвий інструмент, доки дитина дійсно боїться, але в старшому віці страх переходить в спротив і тоді вже виправити помилки не так легко.
    Теоретично - дитина повинна відчувати, що батьки - її партнери, а не опоненти, тому і дисципліна мала би бути партнерською. Як це має відбуватись на практиці я теж читала, але в реальних ситуаціях з дітьми часто емоції беруть верх і часто нема сили зупинитись і подумати як донести до дитини щось, щоб вона почула і це дало результат.

    ---------- Додано в 09:58 ---------- Попередній допис був написаний в 09:48 ----------

    Наприклад вчорашня ситуація з Катрусею. Не знаю чи ще щось так виводить мене з рівноваги, як безлад в дитячій кімнаті, особливо тепер, коли там і іграшки і шкільні речі. Переважно кожного вечора Катя прибирає там зі сльозами на очах і моїми нотаціями. Вчора покликала її в кімнату, посадила собі на коліна, обійняла, спочатку ми поговорили про щось не пов`язане з кімнатою, потім я спокійно запитала чи їй подобається вигляд її кімнати. Вона запитала чи можу я їй трошки допомогти, ми разом прибрали і всі були щасливі, що обійшлось без зайвих емоцій.
     
  3. Ascorbinka

    Ascorbinka скептик-романтик

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    тема дуже багатогранна, якщо можна так сказати і зачіпає дуже багато аспектів сім"ї.

    -на перше місце я б поставила послідовність, обов"язково двох батьків. Тобто ми обоє притримуємось певних правил, устроїв за будь-яких обставин, навіть якщо втомлений чи прихворів.

    -другий не менш важливий крок - не створювати дитині ситуацій, коли вона буде змушена захищатися, викручуватися, проявляти впертість, замикатися. Як тільки такі риси проявляють, значить батьки десь допускаються помилки і втрачають довіру дитини.

    -акценти на позитивних вчинках, проступки пояснити і надалі ігнорувати/переключати увагу.

    пам"ятаю тему про фізичні покарання дітей;) Як і тоді, притримуюсь думки, що фізичні покарання- це брак аргументів у батьків, показати своє верховенство будь-якою ціною (не знали що сказати, неконтрольовані емоції - надавали по дупці, запхнули в кут- отримали страх, недовіру, озлобленість).

    Цікаво було б послухати і мам підлітків, думаю там теж багато нюансів.
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Фізичні і нефізичні також.
    От як не карати взагалі?
     
  5. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Для мене отаке батьківство без покарань - це дружба з дитиною. Коли ми спілкуємося як на рівних. І я можу в нього вимагати відповідальності, але і він в мене теж. Бувають проколи, але якшо не забувати про ту рівність, то працює.
     
  6. Svitlanka

    Svitlanka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А хіба потрібно без покарань? Навіть дитячі психологі гворять, що покарання мають бути, інша тема, які саме покарання, за що, з якого віку..
     
  7. Vika

    Vika Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    от так я б хотіла.
    а як поступати при про позитивній дисципліні з абсолютно некерованою 2.6 річною дитиною наприклад.
     
  8. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    О так!!! Мої помаленько переходять в той вік. Син у мене простіший, тому з ним легше якось спілкуватись. От з донькою, то цілий атас. Вона така скандалістка і у неї так гормони грають, що то абзац. Єдине, що можу це багато її обнімати. Дуже багато говорити, що її люблю. Перепрошувати. Покарання? Хіба ігнорування неадекватної поведінки і багато пояснення, поцілунків і обіймів.
     
  9. Oriana

    Oriana Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Десь Читала, що оці примусові завдання типу: "Йди помий руки" чи "Прибери за собою" варто замінювати на весело-заоохочувальне, приміром - замість казати щоб помив руки, сказати :"Споримо, що вода з твоїх рук потече чорна?", або замість "Прибери за собою " Сказати, що якби ти був чарівником і міг зробити так, щоб тут було чисто...:) чи сказати хто скоріше почистить зуби, тому дістанеться найбільший шмат торта... Ну а як вже станеться прокол, то вва
    жаю, що не варто застосовувати фізичних покарань, просто зловити момент й поговорити з дитиною по душам, як це написала irushka.
    На своєму досвіді ще з такою мацьопою стараюсь робити так: оскільки дитина ще маленька, ще багато чого не розуміє стараюсь пояснювати часто що то-то неможна, а як бачу, що вона всеодно робить заборонене переводжу її увагу на щось інше. Напрокладдуже хоче вилізти на стільчик з якого вона впаде, то я кажу що неможна туди лізти і питаюсь "А де ж твоя улюблена іграшка киця? Де вона? Знайди її " Й вона переводить увагу від стільця на пошуки киці:)
     
  10. DarkNess

    DarkNess New Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    В мене аналогічно з батьком. І причину я знаю. І навіть обрАз на нього не тримаю, але, на превеликий жаль, відносини у нас навряд чи будуть вже колись рідними чи хоча б близькими...:sad:
    Прекрасно пам"ятаю свій підлітковий негативізм. Доходило до такого, що я життя могла б віддати за СВОЮ правду! І чим більше батьки на мене тиснули, тим більшим був мій супротив. Розумієте, настільки сильне було бажання відстояти свою позицію, що могла б пожертвувати ВСІМ, я чітко пам"ятаю ці моменти. Насправді це страшно, бо підліток не усвідомлює ЩО він робить, він живе у СВОМУ світі і вважає себе господарем там.
    Тобто на власному досвіді знаю, що покарання фізичні чи нефізичні полюбому вилізуть рано чи пізно боком. А для своєї дитини я таких психологічних травм не бажаю.

    Згадала брошуру О.Писарик про прив"язаність, Suzi рекомендувала, корисно почитати.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А авторитет не втрачається?
    Залежить від психологів.
    Кажуть, починати із себе. Я зараз так і роблю.
     
  12. Pobigaychyk

    Pobigaychyk Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    в мене якраз з цим проблема. Дружні стосунки - це чудово до рочків так 5-ти, а потім стає складніше. Коли дитина вже йде в школу (а ще є друга дитина), то розказувати цілу історію про брудну воду (щоб помив руки) чи ще щось - просто немає часу. А щоб уроки робив... це взагалі халепа. А так хочеться, щоб я сказала помити руки (вдіти тапки, сісти рівно...) і мене почула дитина і послухала. І з дружніми стосунками я зайшла в тупік - виникаютьчасто фрази, що я це зроблю, якщо і ти це будеш робити. Таке можливо, якщо дитина одна і ти весь час приділяєш тільки їй...
     
  13. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    З цим я би палку не перегинала. Дитина має розуміти, що вона живе не в ідеальному світі, що люди не роботи і т.д. Потім в дорослому житті можуть виникати проблеми з несприйняттям неідеальності інших.

    Я думаю, що дитина має відчувати певні незручності через непослух. Питання в тому ЯКІ саме незручності і через ЯКИЙ непослух... Відповідальність за свої вчинки ще ніхто не відміняв.

    Тут головне, щоб дитина відчувала що є дорослі, які за неї піклуються(вертикаль відносин).
    З власного досвіду- авторитет втрачається тоді, коли батьки не в змозі доказати дитині, що їх слова\вчинки є правильними\корисними\потрібними.
    Наприклад кажуть батьки- вчися і будеш мати багато грошей (а в самих по 2 червоних дипломи і з грошима туго).
    Класна брошура. Книжка ще більше пояснює цей механізм.
    Latane давала посилання на класну статтю про дитячу агресію. З 3 до 7 років вона є нормальною і починання з себе можуть не дати бажаного результату. Тут теж треба дивитися.

    ---------- Додано в 00:47 ---------- Попередній допис був написаний в 00:43 ----------

    Я же мені не вистарчає онтого ОДИН раз сказала- і син послухав...
    Після сидіння в жж Писарик склалася думка, що виховувати дітей з привязаністю важче, ніж класично. Син це теж підтверджує нажаль. Поки єдина думка- що ці діти в силу адекватного виховання є сильнішими за батьків.
     
  14. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я вчора наткнулась на статтю Возрастные особенности развития. Понятие о кризисах и стабильных периодах. Их особенности http://soznatelno.ru/razvitie/vozrastnye-osobennosti-razvitiya.-ponyatie-o-krizisah-i-stabilnyh-periodah.-ih-osobennosti-11148.html
    мені стало легше. Соня стала спокійніша цілісна, і, так , як що наш тато по старій звичці пробує з позиції сили я сказав ти зробила супротив набагато став сильніший.
     
  15. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Позитивне батьківство якраз на тому і грунтується - нема покарань, але дитині допомагають зрозуміти наслідки її вчинку і знайти шляхи вирішення. Наприклад, дитина розлила сік на підлогу, можна в емоціях (які природньо при цьому виникають в замученої мами), висловити обурення, а можна сказати щось типу: "ого, як в нас тепер стало мокро, липко на кухні. Я думаю, що треба це прибрати, неси швидше швабру". Мораль - помилятися може кожен, і дорослий і малий, але кожен має шанс виправити ситуацію і дитина мала би розуміти, що є вчинок - наслідок - шляхи розв`язання, а не вчинок - покарання - злість і образа на весь світ.
     
    • Подобається Подобається x 2
  16. Svitlanka

    Svitlanka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    У відповідт на розлитий сік та липкість можете почути, що дититні то подобаєтья. Як варіан, ще одна порція соку буде на підлозі. :)
     
  17. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    а вам шкода:girl_crazy:
    Я думаю що в два рочки це нормальна дослідницька поведінка, ну а в п'ять це вже десь щось пішло не так, але будь якому віці, як що насварити, дитина тільки образиться, а як що запропонувати шлях вирішення проблеми зрозуміє
     
  18. Pobigaychyk

    Pobigaychyk Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ще допишу...
    Я раніше раділа, що можу з малим про все домовитись. А тепер складніше - я вже і фізичні покарання роблю (аж ніяк не від браку аргументів). Наприклад ситуація - дивлюсь старший намотує такий тоненький кульочок довкола шиї маленького (і то так туго намотує). Я зразу дала по попі (щоб закцентувати, що це важливо, щоб він мене уважно слухав), а тоді вже пояснила чому так робити не можна. Просто йому треба 100 раз повторити (про чищення зубів наприклад я можу повторити, а про безпеку дитини - ні). Я щось роблю не так. Я завжди була категорично проти фізичних покарань. Ми "дружили" з малим до 5 років. Тобто ми домовлялись, що сьогодні дружній день і ми все робимо разом (гуляємо, бавимось, готуємо їсти...) . Йому таке підходило, але ситуації змінюються, і хоча він дуже любить маленького, він може кричати, коли я вкладаю його спати, будити зранку, тягати за руки через весь коридор... А я фізично не можу стояти над ними весь день.
     
  19. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

  20. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Може і таке бути і ще купа різних варіантів, тим то наші діти і стимулюють нас до саморозвитку, що потрібно щоразу знаходити нові способи позитивного впливу на них :). Про сік - це тільки маленький приклад маленької ситуації, універсального рецепту для всіх не існує, і я як мама двох діток дуже добре тепер знаю, що слова, які впливали на старшу дитину, можуть бути взагалі не дієвими з меншим і для нього треба вигадувати щоразу щось нове, але розуміння "партнерської дисципліни" деколи допомагає знаходити вирішення проблеми в позитивному руслі. Хоча вдається не завжди ;).