Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А чому його не можна застосовувати часто? Це не маніпуляція. Це дуже правильний підхід. Я ще своїм кажу в кінці, ну але якщо тобі подобається і ти відчуваєш, що воно добре тоді нехай залишається як є.
     
  2. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    На щастя, мій малий навпаки, вже зрозумів що це неминуче і тепер достатньо сказати ввечері "зуби" і він вже швендяє до ванни :).

    А, ну в нас напочатку теж так було, але коли довелося чистити вже зубки серйозно і ми мали брати щітку в свої руки, то почався протест. Всі позитивні методи були застосовані, але за відсутності результату довелось брати силою.
     
  3. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Мої теж так думали.
    надіюсь, в старшому віці в вашого сина то ні на що не повпливає.
    Про що це ви? Про метод наслідків?
     
  4. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ну я просто говорю про те, щоб дитина сама відчула і навчилась робити висновок. Просто, щоб вона не робила щось заради мами, чи маминого доброго настою... ну аби мамі догодити. А саме, побачила що самій таке не подобається і сама для себе переробила.

    Он про що я )))
     
  5. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ну то і є той метод наслідків. Файний)). Та в мого 3-річки геть не працює:girl_feminist:.
    Тео- не лізь до духовки, бо гаряча. Фіг вам. Все одно лізе і як не встигаю забрати- то печеться. Певне вік ще не той.
     
  6. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ну ваш ще замалий... а в мене вже всі школярики:girl_crazy:
     
  7. LuBimaya

    LuBimaya New Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Можливо я помиляюся, але мені здається, що це морально дуже важко, коли мама тобі говорить, що ти її засмутив або розчарував. Звичайно, це ліпше, ніж сварка, але блін, не знаю як пояснити свої почуття в цьому випадку.
    Просто я згадую себе в дитинстві. І колись моя мама теж мені сказала, що мій вчинок її розчарував. Для мене це було як кінець світу. Я зробила висновки з першого разу і більше так ніколи не робила. Але я була зовсім іншою дитиною, ніж моя донька. Я боюсь, що одним разом тут не обійтися. Вона одразу розуміє, що не так. Але це забуває буквально на наступний день... І як з цим бути?
     
  8. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ключовим тут є розчарування ВЧИНКОМ дитини, а не самою дитиною. Дитина має розуміти, що її люблять ЗАВЖДИ. І навіть в сварці.А зараз сварять власне за вчинок, зберігаючи атмосферу любові до самої дитини. Хоча то таак важко.
    І взагалі розчарування- то якось так не до цієї теми мені здається. Розчарування- це точно як сніг на голову. Мама не робот, має право злитися на певні вчинки дитини. а розчарування- воно як ніби шансів вже взагалі не дає. Ну то я так принаймі думаю.
     
  9. slobodianka

    slobodianka Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    я вже давно на таке не реагую, Данька раз спробував тепер не лізе, мені здається в таких випадках, не дуже небезпечних звичайно, їм потрібно давати волю, щоб знали як воно є насправді
    мене позитивне виховання також цікавить, багато говорить Руслан Нарушевич про це, раджу послухати його лекції "12 ступенек в небо. Отци и дети", він все гарно розяснює, правда там трохи астрології і швсякої всячини ведичної, тим я не цікавлюся тому пропускаю повз вуха, а шоб коротко, то класика Джон Грей "Діти з небес".
    Про тайм аути, я не вважаю що то покарання, дитині потрібно дати волю почуттям, накопичувати їх не можна, але також слід дати зрозуміти, шо показ негативних почуттів засмучує інших, на одинці легше осмислити чому саме так я реагую, або заспокоїтись і поговорити з мамою. не знаю, у мене це працює, Данька сам йде в іншу кімнату, заспокоюється і приходить як нічого не бувало.
    а ще у позитивному батьківстві, мені здається, слід виявити тип вашої дитини і згідно нього вже коригувати погану поведінку. ну і терпіння, терпіння, терпіння, його ох як не вистачає
     
  10. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А на що це може повпливати? Кожна сім`я має якісь свої правила, які повині дотримуватись всі члени родини, в нас чищення зубів - саме таке правило. Якщо в дорослому віці в його сім`ї здорові і чисті зуби не будуть для нього важливими - нехай собі не чистить, то буде його свідомий вибір, а зараз я роблю цей вибір за нього, бо він не може ще усвідомити насліків деяких своїх хочу-не хочу.
     
  11. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Це до психологів.
    Правила правилами. А застосування сили то тут до чого?

    ---------- Додано в 18:46 ---------- Попередній допис був написаний в 18:45 ----------

    З точки зору прив'язаності це показування дитині, що в даний період часу мама іі не любить\не сприймає\допишіть своє.
     
  12. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Не знаю яку силу ви собі уявили, але дискусію щодо чищення і лікування молочних зубів можна почитати у відповідній темі і разом з тим історії лікування зубів дітям під загальним наркозом.


    Підозрюю, що у вас теж є версія ;)
     
  13. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Читала-читала. Я власне з того табору, що краще потім зуби полікує, ніж психіку. Історії про лікування зубів до 4 років живу мене якщо чесно шокували.
    То не так вже прям і версія. Та я думаю, що то може відбитися негативно (власне фізичний примус робити щось). Я за то переживаю. Може і забагато, та вже ж як є. Тео і так сверхчутливий. Я розумію переживання щодо зубів. Та вирішила,що без чищення вони не помруть. Яблука\морква і можна пережити той недовгий супротив.
     
  14. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    В мене якраз така проблема молодший категорично не хоче щоб йому чистили зуби і не дається їх показати стоматологу, а маємо карієс. І лікар сказав що моя задача навчити дитину любити догляд за зубками. не хоче показувати прийде зимою, не захоче весною будемо пробувати ба зараз примусом можна зробити а в п'ятнадцять, двадцять і далі вже ні. Наші ті страхи перед стоматологом як раз із батьківської опіки" не будеш добре чистити зуби попадеш до стоматолога "
     
  15. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Це малому хтось таке наговорив?
    Мій тт стоматологу на огляд дався. Цього серпня. І то мабуть тому, що все спонтанно вийшло та й новий лікар у мене лапочка.
    Правда на чистку і фторування йти не хоче)).
     
  16. innamorata

    innamorata Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ох, як я вчасно натрапила на ту тему. Якраз щось таке шукала. Малий коли нервується і при тому знаходиться в мене або в тата на руках, починає битися. І не просто битися, а реально добряче з усього розмаху гатити по лиці. Я намагаюся реагувати спокійно. ловлю ручку і пояснюю що маму/тата бити не можна. Але в мене таке відчуття що він просто не розуміє що робить щось погане, ну або так нервується що просто мене не чує. Кілька разів вже підвищувала голос :sad: . А от на днях чоловік не витримав і ляснув по попі. Малий сильно плакав. Бабця(себто свекруха) сказала що правильно зробив. Я малого не заспокоювала, щоб не було що мама добра а тато поганий, але так мене серце заболіло як він плакав... :sad::sad::sad: От що робити в таких випадках? як реагувати?
     
  17. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я б точно заспокоювала. Тут думаю не йдеться про хорошого і доброго поліцейського. Тато зірвався. Це проблема тата. А мама вона на те і мама, щоб дитину захищати.
    P.S.:десь недавно прочитала, що карати може тільки тато, а мама жаліє і т.д. Мені воно лягає.
    Якщо впевнені,що буде бити- спускайте з рук. Дайте побити подушку і т.д. Агресію треба давати виводити, а не накопичувати і подавляти.
    Мій іграшками кидається і кусає речі. Головне, що навчили в нас не кидати і нас не кусати. Воно з часом зменшується і само проходить.
     
  18. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Шото я зависла. Слухала вчора лекцію Нарушевича про почуття вини (хтось на ДП дав посилання). Так от він каже, що до 9 років дитина не розрізняє злість на вчинок і злість на саму дитину. Для нього то тотожне і = злості на нього. Хтось то слухав і може щось сказати? Буду вдячна.
     
  19. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    може бути, я Соні кожен раз наголошую що я її люблю але ось тут вона поступила погано, і час від часу вона може прибігти і сказати "мама обніми мене ти мене любиш?" і то вона десь недавно почала це в голос проговорювати
    та ні то мене так виховували :) а малий просто зараз в тому періоді, що всьо ні з незнайомими, захищає свій особистий простір )
     
  20. Arctica

    Arctica Енергійна жіночка

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Почну з того, що я дуже-дуже емоційна людина, і це мені часом заважає в стосунках з дитиною, але в мене ще Данилко з таким собі твердим характером:girl_in_dreams:. Коли він був ще меншим мені вдавалося з ним домовлятися з будь-якого приводу, це було не зовсім легко. інколи займало дуже багато часу і зусиль (крикнути, примусити до будь чого можливо і булоб швидше але але чи дієво і чи надовго:girl_nea:), а тепер останнім часом це просто капець:girl_cray:, таке враження що він мене перевіряє на витримку.
    До прикладу, приготовила сніданок, говорю синочкові, що через 5 хв. чекаю його на кухні, і починається все це розтягуватися на 30хв. (то він ще додивиться мультфільм, то він домалює і т.п., ну будь що лиш би не те, що я говорю) і про такі ситуації можна писати безліч.
    Можливо хтось порадить щось дієве, чи можлдиво я припускаю якісь помилки які я не зауважую. просто не хочеться втратити ту чистоту стосунків, взаєморозуміння те яке покищо між нами існує. Я помітила , що останнім часом про щось його прошу-прошу довго, стараюся порузумітися а інколи зриваюся, кричу, після того себе почуваю дуже пригнічено, не хочу криком спілкуватися з дитиною. Люблю його безмежно і хочу щоб між нами було розуміння. Дякую