Тандемне годування

А якщо сказати по-чесному: болить і все, не можу тебе годувати. Це ж правда, Ви самі в це вірите, може і дитина почує. Ми саме так і відлучились, при тому я не сподівалася, хоч відлучення планувалось, бо тандем для мене - то дуже напряжно виглядає, але я думала, що довше часу займе, але реально почало так боліти (то було 9 тижнів вагітності), що якось не витримала, і спонтанно сказала, що дуже боляче, і син погодився. Спочатку на денний сон, вирішила, що як не спатиме, то вже так і буде (він і з грудьми дуже тяжко вкладався)

а з істериками з інших приводів як? Маю на увазі Вашу витривалість)
Може дитина так вчепилась, бо оті качелі, мама намагається не дати-вона все одно випрошує, її виснажують, вона намагається таким чином контакт підтримувати....розумію, що маєте небагато часу на відлучення, але якщо спробувати наразі давати їй груди без застережень/вмовлянь/домовлянь, так, щоб з тої теми зняти акцент у її сприйнятті, бо мені видається, що ви попали вже в те зачароване коло, коли Ви нервуєтесь, розстроюєтесь, що не виходить відлучити, дитина то відчуває, і ще більше просить, ви обоє накручені і таке виходить(

 

@Haidee я в курсі, ну тобто я так думаю, що в курсі. Я так цього боюсь, бо не знаю як буде, може тому мене так криє

--- дописи об"єднано, 30 Вересень 2017 ---

Ви думаєте я не казала та я вже всі вуха ій тим проіла...

 

Я казала, ойкала, що болить, плакала. Каже: нічого, мамочка, так буває

 

От мені здається що так воно і є. Ще ж знає і відчуває, що скоро буде ще одна дитинка і таким чином сама собі доказує/добуває мамину любов. Тому, мені здається, відлучення безпосередньо перед чи відразу після пологів буде надто травматичним для дитини.

--- дописи об"єднано, 30 Вересень 2017 ---

То він від мене навчився я, коли падав або вдарявся об щось, теж так казала

 

Напевно.. Бо якось той вересень вийшов дуже складним.. Непотрібно спробували садок, обоє знервувались, перехворіли. І от коли вона вдруге хворіла і відповідно висіла на циці, я взагалі відпустила ситуацію, але мала візит в свого лікаря, який на мене нагримав, що я не шануюсь, шийка дуже скоротилась і мяка і я маю більше дбати про дитину в животі, а старша дастт собі раду ( тут не про гв йшлось. А в загальному). Ну і після того мені стало страшно якось і взагалі емоційно важко, я почала обмежувати годування. І напевно то все наклалось і дитина ше більше прилипла..

--- дописи об"єднано, 1 Жовтень 2017 ---

Витримую, ну але то істерика вдень, можна просто робити щось своє, поуи дитина заспокоться. Ну бо в нас зараз такий період віку непростий, істерики є навіть якось не так бавились.. А ввечір, коли засинає, то я не знаю, що робити. Не була б вагітна, то взяла б на руки, поколихала, а так..

 

А якщо спробувати ввeчeрі прогулянку у візку, можe заснe, і тоді пeрeкладeтe спати?
В мeнe так вийшло під час відлучeння, один вeчір заснув у тата на руках, бо був вжe втомлeний, на другий- заснув у візку, на наступний вжe домовилися заснути бeз циці, трохи з капризами, алe бeз плачів.

 

А цікаво, плакали насправді від болю чи прикидались? бо всі методи кожна з нас реалізує по-своєму, і, враховуючи індивідуальність діток, результат виходить різним. От писали вище там про "мишка молочко забрала" - в мене би таке 100% не спрацювало, тому що я не вмію дитині побрехеньки розказувати (то не в поганому сенсі), от просто я - як поганий актор на сцені, а чоловік мій, наприклад, вміє - і у нього такі способи діють, а у мене - ні.
Мені здається, що проблема відлучення в такому віці - це зі сфери стосунків, наприклад, навіть відмовити в грудях можна по-різному, часом батьки забороняють чи озвучують обмеження не твердо і впевнено, а так ніби просять "а може б ти не їв цицю?", ну і нюанси в близькості, прив'язаності і т.д., думаю, універсальних рецептів не знайдеться, кожна з нас радить, виходячи зі своїх особливостей і своїх дітей, а лише @Vittoriya знає ситуацію зсередини зі всіма нюансами, і, мабуть найкраще зможете знайти те, що спрацює у її випадку, просто така загальна думка, що ключик до розв'язку може бути в іншому місці, і десь глибше, ніж всі конкретні методи з казочками, мишками, і т.д.
А може правильне рішення в такій ситуації таки годувати тандемом, особливо враховуючи, що до появи немовля вже небагато часу залишилось, і, навіть якщо відлучитесь, є імовірність, що старша знову буде просити груди з появою меншої дитинки, перерва ж буде невеличка. Напевно, найважливіше - визначитись для себе і вже тоді прийняти труднощі того чи іншого шляху, бо такі качелі то недобре для всіх.

 

Та прикидалась. Я, напевно, теж

 

А як же самовідлучення?

 

Не думаю, що є такі, шо на кожне прохання видаютт груди в три роки. Але наприклад нічні прикладання, и засинання. Ну я вже починаю бути не рада, що ми від початку засинали на циці, шо спали разом. Ну в нтеперішньому стані мене то не тішить. То так всюди пишуть про природнє батьківство, про спільний сон. Про груди на сон, шоб мама висипалась. І шо? А тепер мені то боком вилазить. Нині вночі я вже й проговорювала, заспокоювала, обнімала і мала з 3оі до 6оі розривку, бо зі сплячою дитиною, яка крізь сон кричить "мама дай цицю" не дуже поспівпрацюєш...
Я завжди була так гв налаштована, на близкість з дитиною і мені просто прикро та й все.. А всі ті, шо навчили дитину спати в ліжечку і відлучили в рік будуть підсміхатись на моі оці слова, бо вони вже давно сплять міцно і проблем не знають... Бо ж я сама собі винна..

 

а воно ніяк не корелюється з Вашим відлучення, тому не мучте себе, Ви просто стомились.

 

Я так розумію, що самовідлучення, це коли дитина з часом стає все менше вимагати груди і врешті решт взагалі перестає. А якщо мама повинна розказувати казочки про мишок, які забирають молочко і т.д. то це вже ніяке не "само-"

 

Не грзіться тим. Вже маєте те, що маєте. Того вже не змінити. Згадайте собі всі приємні моменти того і Вам стане легше. Розумію, що нема підтримки від родичів, а радше навпаки, що вагітні гормони. Але все ж Вам ці миті були в задоволення. Просто зараз такий період. Так, потім теж буде важко. Просто треба це пережити. Дітки швидко ростуть і все так не буде

коли мені важко, я згадую це Однажды… Эссе для уставших мам - BadMama

 

є ще багато проміжних варіантів. Мама може пропонувати скорочення кількості прикладань, створюючи ситуації в яких дитина не просить груди, без залучення мишок.

 

На мою думку це плавне поступове відлучення.
От наприклад зараз я даю груди тільки на сон (в основному нічний, бо денний в садку) і вночі. Зараз буду намагатись вкладати без годування. Він плаче, просить, шарпає мене, я прошу, пояснюю, гладжу, співаю

як псіх. Дитина реве, а я співаю

але, сподіваюсь, врешті решт він змириться і буде засинати. Ну і потім якось нічні. Але мені рука не підніметься написати, що моя дитина самовідлучилась. Самовідлучилась - це перестала просити.

Яаааак створити таку ситуацію на нічне вкладання чи вночі?

вкладає тато, мама спить в іншій кімнаті нє прєдлагать

 

@ruda kishka
Проведемо аналогію з висаджуванням і привчанням до горщика. Дитина до певного часу просто фізично не може сама встати-сісти на горщик - тому їй ніхто таке і не пропонує. Потім може, але ще не конче хоче. Весь цей час висаджують батьки. Потім батьки можуть купити горщик і пояснити для чого він. І з періодичними нагадуваннями дитина раніше чи пізніше піде сама. А можуть чекати поки дитина сама додумається попроситись на унітаз. Так от при самовідлученні мама може пропонувати варіанти як жити дитині без грудей, а дитина може бути менше чи більше готова приймати варіанти. Це варіант самовідлучення.

Є ще плавне відлучення, коли мама НАПОЛЯГАЄ на своєму варіанті. Але без дитячої істерики.