Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Кольорова, 6 Жовтень 2009.

  1. Orman

    Orman Модератор-бомба

    От як люди собі таке коментування дозволяють. Я на такі ситуації стараюсь навіть не дивитися. Бо тут нічим не поможеш, а будь-який погляд мама сприйме як засуджуючий, бо вона вже холодна.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 6
    • Подобається Подобається x 1
  2. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    А це просто до першої істерики своєї дитини. В них ще не було, то вони думають що й вже не буде. Бо прекрасно виховали своїх дітей.
    "Я була прекрасною мамою... поки в мене не з'явились діти"
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  3. Oleksandrochka

    Oleksandrochka Well-Known Member

    То точно. Ми на Новий Рік були в знайомих, їх хлопчик на 3 міс молодший за мого Давида. Ну і звичайно, моя дитина лізла до всього, всі мовчки зітхали, що мене вже напрягло. Тоді малий влаштував істерику, бо хотів кататися на поїзді, який весь час перевертався. Ліг на підлогу і класично почав верещати і махати руками-ногами. Ну я така типу не звертаю увагу, стоячи над ним мовчки, побачить, що нікому діла нема та й заспокоїться. І тут та знайома каже своїй дитині голосно: Не дивись в ту строну, бо Девід себе нечемно поводить. Так не можна робити. Ти в нас так не робиш! Ти молодець! Мені так неприємно стало, я забралася, подякували і пішли святкувати додому. То звучало ніби моя дитина якась там така вже аж, що на неї не треба дивитися. Короче, прийшла весна і та мама гуляє з дитиною на вулиці, її чемна дитина істерить як і всі нечемні, а я з нею стараюсь не перетинася. Бо що я буду пояснювпти людям з відсутністю мозгів.
     
    • Подобається Подобається x 4
  4. Rosynka

    Rosynka Well-Known Member

    Так то ж тому , що на Давида вашого надивився, чого б ще чемні діти істерили? :)
     
    • Смішно Смішно x 7
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    А де ви берете 20 хв чи годину часу сидіти жаліти дитину? Я серйозно
     
    • Подобається Подобається x 1
  6. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    Якщо мама з дитиною в декреті, то більшість часу присвячено таки дитині. Я покину все і буду з дитиною, скільки треба. І так, в мене така дитина, з якою підхід запитання-відповідь очі в очі працює завжди в любій ситуації краще, ніж ігнор, бо він ітак не піде, поки своє не дізнається:wacko:
     
  7. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Це тільки коли одна дитина. Або велииика різниця у віці.

    Тому що поки я буду сидіти над однією дитиною дві інші розбіжаться в дві протилежні сторони.

    мммм, ну дітям-дітям. Але ці самі діти хочуть їсти, поміняти футболку "бо на цій плямка" (невидима абсолютно мамі), а ще витерти роти, руки і решту, а ще обов'язково треба знайти динозаврика, який загубився минулого року... розібрати три купи прання і розвішати ще дві, витерти воду розлиту однією дитиною і молоко, розлите іншою, замести три рази хату... і хтось має обслуговувати ці всі потреби.

    Покинути все звісно можна, головне потім вирішити, як реагувати на істерику, бо дитина банально голодна.

    Я чесно стараюсь дотримуватись тієї лінії less cleaning, more connecting але воно тільки так звучить гарно, бо від фізичного дискомфорту, діти істерять не менше, ніж від морального.
    --- дописи об"єднано, 11 Квітень 2018 ---
    З ігнором теж не все просто.

    От буквально сьогодні. Чоловік і старші діти пішли на розвивайки. Ядвіга хотіла з ними. Билася в істериці під дверима. На руки не хотіла, НІЧОГО не хотіла. Я сиділа в коридорі на лавці в метрі від неї. Хоча коли я вийшла в кухню, вона почала менше істерити. Але мене замучила совість і я сиділа коло неї, поки вона там не заснула. Тоді вже забрала. Отакий ігнор.

    З Михайликом то в деяких істериках тільки ігнор і працює. От лишити його в сльозах на підлозі і вийти з кімнати. Бо кожен раз по зоровому контакті новий виток. Про слова і мови не може бути. В нього не кожна істерика така, але буває.

    Варвару не можна саму лишати. Навіть коли вона виганяє.

    Нема одного методу навіть для різних істерик однієї і тої самої дитини, а не те що універсальної методи для всіх дітей.
     
    Останнє редагування: 11 Квітень 2018
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  8. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Це мабуть мені запитання.
    Ну так я цілий день на дітей маю)))
    З одною дитиною - це було взагалі не питання, а з двома - наразі мій менший ще дуже малий, бігати за ним ще (майже)не треба - якщо пощастить - полежить десь коло нас, як ні - плачуть двоє( тож і намагаюсь втішити обох - кого грудьми, кого словами і обіймами.
     
    • Подобається Подобається x 3
  9. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    о, поки писала і обдумувала, як то воно теоретично з більшою кількістю дітей, ти написала про реалії.
    То так, в кожному періоді своя специфіка.
     
  10. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    Хіба я давала/наводила універсальні поради/поиклади?) Там від мого імені про мою дитину написано, лише перша фраза про декрет узагальнена і оте, що Ви описали про догляд(годування/прання і т.д) я теж включаю до "присвячування часу дитині").
     
  11. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Оце в Данила так. Кричить "іди геть" і лиш спробуєш встати чи ще гірше справді вийти - істерика така, що сусіди не знаю, що думають. Тому в нас в більшості випадків не діє оце книжкове "залишіть плакати і вийдіть, дитина сама заспокоється і тоді поговоріть". Ігнор діє хіба на відстані протягнутої руки, так щоб більше не було чим (словами, діями) спровокувати наступної реакції. А інколи діє розмова. А інколи відволікання. То точно, що навіть до однієї дитини немає одного універсального підходу.

    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  12. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    То точно. В мене Терезка така, ну ... тяжка трохи. Я часом навіть задумуюся, чи не варто навідатися до психолога. В неї є моменти, коли її треба згорнути калачиком, затулити від всього світу і дати там поплакати. Іншим разом вона буде відштовхувати і кричати. Ще іншим надується і буде мовчки дутися годину. І це такі дуже чіткі етапи: "я з тобою більше не розмовляю!" - піти подалі і розвернутися від мене - сидіти там мовчки і не реагувати на жодне слово - встати і демонстративно закладати руки (гляньте всі, яка я надута) - підійти, залізти мені на руки. Так, можна там годину просидіти біля неї і щось говорити. Але то не той випадок. То той випадок, коли маленька людина має право самостійно пережити образу. Але є ситуації, коли до неї мусиш говорити, бо вона така розгублена, що моя відстороненість її лякає. Їй якраз треба банальну фразу "тебе болить, бо ти впала", "тобі образливо, бо забрали твою ляльку" і обов'язково вихід з ситуації: зараз я прикладу холодне і боліти перестане, зараз я спитаю сестру, чи дуже їй та лялька треба. Дуже вона в мене чутлива дитина, дуже часто в неї страх, що я кудись йду (звідки? Я ніколи її не залишала з чужими і завжди попереджала, якщо залишала з татом). При тому якщо вже я йду, то вона чудово спілкується з будь-ким, кого знає добре і з ким я довіряю їй бути. І навіть при тій всій чутливості зайва співчутливість з мого боку під час істерики може зробити гірше. Ну але нічого. Я починаю помічати, що вона (як і старша, якп значно врівноваженіша) вміє бути дуже гнучкою з іншими дітьми. Так, може надутися і образитися, але добре відчуває, з ким безпечно і комфортно бавитися і непогано дає собі раду в спірних ситуаціях. Сподіваюся, що ті її дуже різні істерики, то лише спосіб вивчити, де можна і не можна "грати" на чужих слабкостях.
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Та то не в образу все пишеться) просто з двома чи трьома реалії часто інші. От в одної дитини істерика, теоретично їй треба тих 20-30 хвилин мами. В той час обов'язково інша дитина вирішить сходити в туалет по великому і буде горлати: "Мамааа, витри мені попууу!" І якщо не відійти від першої до другої, отримаємо дві істеричні дитини і, цілком можливо, потребу дезинфікувати другу дитину. Ну то так, приклад. Але такі засади на кожному кроці. Тому тут навіть не про поточні побутові справи йдеться.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Смішно Смішно x 1
  14. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Ні, не давали. Я такого й не писала. Ви виклали свою думку, я свою.
    Про попу такий життєвий приклад. Я регочу.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  15. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    Не знаю, чи мене тут можна образити, хоч чим за стільки років:girl_crazy:.
    Кожен про своє пише, звичайно. В мене одна дитина і я зі своєї дзвіниці про своє. Як з двома/трьома/чотирма - я ж не можу писати, хіба послухати)).
     
  16. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    То болючий приклад. Реально, то таке, що навіть якщо ти мертвий і не можеш встати з ліжка, то треба вставати. Вже старшу іноді не перевіряє. Але з молодшою не катить ще зовсім.
    Я питала про час саме з таких міркувань, як Орман написала. Друге за той час може саме розістеритися, просити їсти і тд
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Залізти на висоту в дуже недозволене місце, а потім балансувати на пальцях однієї ноги з вкраденим скарбом......і це старший..а істерика в молодшої... вимити в душі "закакану дитину", а можна і двох зразу в різних тазиках, то мені дурниця в порівнянні зняти звідтіля, куди ще мені треба залізти, єдиний мінус - протестують проти купання, але що зробити
     
  18. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Дівчата, а от якщо не було от таких "класично-жостких" істерик , то можна вже розслабитись, чи ще все може бути ?
    Бо мій може злитись, максимум - закритись в кімнаті з іграшками...не конче довго... може гримнути дверима, чи кинути щось ...
    От думаю, чи то ще попереду, чи можна видихнути?
     
  19. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    істерики дитячі з ляганням - навряд. Але в кожного віку свої прекрасності ;)
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  20. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @NataliaFed ,мій десь такий чутливий , як ваш... але більш злюка...
    Можете поділитись спогадами...в насцього року 1-й клас і я :scare: .