Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. Virchuk

    Virchuk Well-Known Member

    я й сама не розумію, як так сталось. Тут справа не в рисі, а втому, що мама шукала причину, чим би мене зачепити. І я ж кажу, спочатку відреагувала нормально, але після третього разу відповіла, що то моя дитина, і я вирішую чим годувати. І тут я стала для мами некерованою, вона мене пообзивала, потім ще половину дитинства мені згадала. Я на то все просто відповіла, що не маю бажання того слухати і повернусь з чоловіком додому раніше, ніж планувала. І тут понєслась ще більше. Не буду описувати того всього скандалу, але мама замість того, щоб розрядити обстановку, сказала мені - не смій їхати, навіть не думай. Тобто я ніхто для неї, ніякої тут тобі поваги, все від чого я втекла, все що я терпіла 25 років, і за 7 років окремого життя, я нарешті зрозуміла, що такого ставлення до себе не дозволю навіть мамі.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  2. Ulianusia

    Ulianusia Well-Known Member

    Моя мама-десь як Ваша-вона природжений лідер,от тільки лідерство своє може застосувати лише на Вас...)))В нас вдома все виглядало так,що все вирішує мама,але насправді то лише по дрібних питаннях,як тільки щось важливе-вона перелякано питала в тата що робити)))І мене(коли вже дила з чоловіком) пробувала «нагинати»-я спочатку слузалась,потім помаленьку перечила,а згодом твердо казала «ми з Артемом так вирішили»,або «Артем сказав робити так»...і все налагодилось.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Тупо! Тупо! x 1
  3. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Virchuk Вашій мамі на курси танго треба чи що?...
     
  4. Virchuk

    Virchuk Well-Known Member

    мм, не зрозуміла)
     
  5. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Virchuk зайняти чимось,щоб не акцентувала на Вас всю увагу. ( танці, гра лото,малювання,вишивка,мова).
     
  6. iragonzales

    iragonzales В декреті

    По телефону ще легше,може весь час бути розряджена батарея. А стосовно роботи правда.
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. Virchuk

    Virchuk Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 1
  8. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Virchuk іншого кінця планети недостатньо))). Телефон часом шкодить. Просто коли би мама мала своє цікаве життя,то би не пхалася у Ваше.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Ylasinka ви живете на іі гроші- так то проблема. Йдіть на роботу і таку роботу( верніше так ій скажете) що не можна не по ділу говорити по телефону. Будьте зайняті і недоступні. А стосовно,що мусите відчитуватися?. Ні не мусите. Можете так розказувати і в такому об'ємі , в якому вважаєте за потрібне.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. Kaska

    Kaska Member

    В мене така ж ситуація, вже змучилась від неї ( якась депресія чи що?) хоч розумію треба жити своїм життям. не дивлячись на маму.В мене є чоловік,донечка,синочок і мені потрібні сили для них і для себе,а не для того щоб догодити мамі,бо їй так хочеться і як вона каже:"маю право,бо я мама".
     
  11. Kaska

    Kaska Member

    І мені мама допомагала,коли перший раз розлучилась і залишилась сама з дитиною.Я кривого слова мамі за всі роки не сказала,лише коли малій було 1 рік,звернула їй увагу на що відбирає в мене дитину (мій стан після розлучення був не найкращий,дитина в мене перша(отже і справлятися з дитиною я вчилася вперше),але мама ліпше знає,що для моєї дитини ліпше і взагалі вона мені допомагає,а я видумую дурниці,що в мене післяродова депресія))Вона дуже привязалась до онучки,а я не противилась,бо боялась,що мама перестане допомагати,не буде сидіти з дитиною коли вийду на роботу.Теж дала дитину в садочок.То мама,сказала що я мурдую дитину і вона відмовляється водити її в садок(бо мала плакала,коли її здавали в садок,але ж то був адаптпційний період,а коли дитина бачить,що баба чомусь плаче,даючи її в садок,звичайно реакція дитини - це тривога).Тепер пройшло 10 років і я шкодую,що тоді не відстояла свої права і відмовилась від садочка.Я ходила на роботу (добами),донька була з мамою (вона ще більше привязалась до онуки і її привязала до себе, в них така собі любов).Коли малій було 6 років вдруге вийшла заміж,народила синочка,пішла в декрет і ось тут почалось:доньку не можем поділити.Вона хоче щоб онука ночувала у них кожні вихідні,щоб їздила з ними по Карпатам,по Ігролендам.Хоче бути кращою мамою(навіть не бабою).А коли ж вона буде зі мною, з татом (донька так називає мого чоловіка),з братиком?Коли адаптується до того,що вже є сім"я,як її постійно здають бабі.Так!З бабою добре(там про здорове харчування мови не йде - цукорки і все що хочеш).Зараз я відгородилась від мами, вона мене не розуміє і не хоче розуміти, але скучає за онукою.Мого сина вона так не сприймає.як доньку,каже,що він мій з чоловіком,тому на нього не претендує,а на рахунок дочки просто терор(не то одягла,то за тепло, то за холодно,то їй здалося що мала сумна).Я була у священика,у психолога.Для себе я зробила висновок,треба жити своїм розумом і відстоювати свої позиції мами(так тоді я гадала,що дитині буде краще з бабою,ніж в садочку).Насправді дитині краще з мамою і якщо мама дає в садочок,значить так правильно.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2
  12. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

    Тяжко на душі. Відчула раптом себе маріонеткою, чи десятирічною. Так то все не в тему перед святами. З одного боку хочеться згладити гострі кути, з іншого - не знаю, чи варто попускати маніпуляції.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 8
  13. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    .... я сьогодні не стрималася і сказала , що якщо не буде рахувати до 3х, поки щось відповісти, або прокоментувати, то не зконтролюю себе колись, і станеться те, за що буду шкодувати до кінця свого життя.....:girl_sad:
     
    • Співчуваю Співчуваю x 3
    • Подобається Подобається x 1
    • Смішно Смішно x 1
    • мімімі мімімі x 1
  14. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Ні в якому разі не варто. Ви вже доросла, і хіба надалі залежите від мами повністю матеріально, то можна думати про те щоб деяких речей не казати. І то... Ні, не варто попускати маніпуляції нікому! Ви маєте право на свою територію, навіть якщо ви десятилітка. У мене всі мають право на своє слово, настрій, і відмовити мені на моє прохання. Навіть онте мале деятилітнє.:girl_yes2::girl_in_love:

    Моя мама це помало розуміє, коли бачить, що я можу просто встати і поїхати кудись далеко і залишити всіх позаду. Саме так вони почали бачити, що у мене є свій простір який треба шанувати. А шантаж який вона нераз використовує аби ми робили те, що вона хоче, нe проходить у мене. Я сама вмію зробити ті побутові речі з якими вона мені допомагає. Не сьогодні, то завтра зроблю. Просто вона починає признавати, що я їй більше потрібна ніж вона мені. :girl_in_dreams:
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  15. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Мною аж трясе від шоку. Приїхали (проїздом) чоловікові родичі. Вони живуть за кордоном і вперше нас навідали відколи мала народилася. Плюс з ними під’їхала свекруха. Вдома була я з малою і мама. Я легеньке щось зготувала (канапки, салатик) і сіли пити чай. І тут маму понесло. Що не слово, то негатив, агресія, перебиває. Гості за годину зібралися і поїхали. Ми навіть поговорити нормально не змогли. Свекруха ще трохи лишилася, то вислухала від мами який її синочок (той що мій чоловік) поганий, а другий (молодший брат) взагалі нездара. На той час я вже трохи прийшла до тями від шоку і зробила зауваження, що крім негативу треба ще щось бачити. Я не така людина, щоб перейматися чужою думкою. Але ці родичі - єдині в чоловіковій родині, які мені подобаються, з якими приємно спілкуватися, справді хороші і дуже адекватні люди. Мені ще ніколи не було так соромно.
    Скажіть мені щось, бо сижу і реву. Не хочу маму образити. Але я реально не розумію звідки така ненависть... Мама не сприймає мене взагалі. Якщо я зараз скажу, що вона була неправа, вона гонорово гримне дверима, попередньо нагадивши в душу ще мені (так щоб моя нульова самооцінка опустилася ще нижче). Я навіть не маю з ким поговорити зараз. А її розмова зі свекрухою взагалі ставить мій шлюб під загрозу, бо в нас і так зараз нелегкі часи, багато непорозумінь з чоловіком. І якщо його мама перекаже йому цю розмову, то боюся, що нас чекає скандал. Я вже сама не витримую маминого тиску. А він взагалі не зобов’язаний терпіти таке відношення.
    Для цілісності картини: ми живемо в будинку, який збудували мої батьки. Батьки влітку тут майже щодня. Взимку у Львові. Орендувати житло нема можливості.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 15
  16. Siania

    Siania Love Life

    Ну, то який скандал може бути зі сторони чоловіка? Ви на їхній території, доведеться терпіти :cry:
    Я Вам дуже співчуваю, але вихід реально один. Просто зїхати, шукати можливість.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Arapeta

    Arapeta Well-Known Member

    На жаль, Ви не можете контролювати і відповідати за дії іншої дорослої людини, навіть, якщо це Ваша мама. І нічого з цим не зробиш. Ну не можете Ви ходити за нею і "платком рота закривати". А до чоловіка головне донести, що Ви не розділяєте маминої думки і не згідні з нею. Те ж і зі свекрухою. Вони зрозуміють, не переживайте так. Батьків і родичів не вибирають.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 9
  18. HappyViki

    HappyViki Well-Known Member

    @Happy Fiancee, то, певно, не дуже мудро, але я б зробила мамі зауваження, що про такі речі треба говорити наодинці. Ви ще дуже витримана людина. Мудрості вам!
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  19. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    блін, ці всі історії проблемних стосунків з мамою згрубша мають однаковий вигляд.
    Мами не змінюються, а дочки не знають як змінити себе самих, об мамина поведінка перестала ранити так глибоко. Я теж з таких комбінацій мами і доньки. І з того, що я читала на цю тему, то вичитала, що то є така собі емоційна залежність від мами, і поки ви її не позбудетеся не мати вам спокійного життя.
    Якісь разові рішення тут не допоможуть, бо треба змінювати себе і своє ставлення до ситуації, тоді буде змога системно давати мамі відсіч, навіть якщо вона ображається і грюкає дверима - то не ваш вибір, а її - вона сама вибирає собі спосіб реакції. Я для себе вирішила, що пора мені на терапію, бо я вже так далі жити не можу. Мала першу бесіду з психологом, тепер трохи маю зачекати, коли в нього появиться час в ті години, коли я зможу залишити малу на когось, і вже жду-не діждусь тих сеансів психотерапії.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  20. Arapeta

    Arapeta Well-Known Member

    Ну то будьте першою! "Я сьогодні взнала, що моя мама таке і таке твоїй мамі говорила. Я в шоці, не знаю, як так було можна. Мені дуже соромно і я вибачаюсь перед тобою і твоєю мамою з братом за такі її слова і поведінку. Бо я з нею не згідна повністю. Але я нічого з мамою не можу вдіяти і мені дуже шкода". Краще від Вас.
    Витримає він все, куди Вам діватися. Інакше хай дбає про окреме житло. А поскандалить, то так і буде. Може пару тижнів мама не приїжджатиме, ну то і спокій.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 10
    • Подобається Подобається x 2