Чи має мама право на час "для себе"

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Зорянівонька, 7 Травень 2010.

?

Час на себе

  1. Є! Я вмію організуватися, щоб встигати все

    89 голосів
    53,3%
  2. Нема. Я ще не вмію встигати все

    76 голосів
    45,5%
  3. А воно мені треба..?

    2 голосів
    1,2%
  1. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    А може ви просто на неї часу не мали.
    А тепер видихли - і з'явився
     
    • Подобається Подобається x 1
  2. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    ну я про те. що ми постійно кудись женем. а коли зупинились то вже всьо-капець..
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Ну шось в тому є
    Може в мене поганий зв'язок зі собою, або то з розряду пошуку себе. Напевно як хтось мріяв почати шось вчити або вишивати, то як тільки є час - відразу біжить до того діла. А мені шось нема куди "бігти"...


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  4. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    імхо-більше відпочивати і не картати себе за це. не рівнятись на інших...
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Післяпологова депресія зазвичай розвивається після шести місяців дитини і далі. Може бути й в рік і півтора і два.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  6. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Стосовно депресії. Буває пізніше, через рік і більше після пологів.
     
    Останнє редагування: 22 Серпень 2019
    • Подобається Подобається x 1
  7. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    шось то страшно думати в сторону депресії.
    Сьогодні звернула увагу - якщо завдання ззовні поступають, то стараюся їх виконувати, особливо і не задумуючись, просто роблю шотам треба чи йду куди треба. А з середини - сигналів нема. Не вмію хотіти, не вмію себе чути?
    продовжую (само)розкопки
     
  8. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Та в нас так привчено, боятись думати в сторону депресії, а це також хвороба як і розлад роботи щитоподібної залози (наприклад). Воно все лікується. Але як запустити, то важче, дорожче і довше.
    Стомились ви.
     
    • Не подобається Не подобається x 1
  9. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Можна просто за рахунок надміру тих зовнішніх сигналів відвикнути, що є і свої внутрішні "треба". Може, якщо у Вас це пов'язано із деяким розвантаженням (дитина в садку), утворилось місце для діяльності, яку Ви по-інерції намагаєтесь заповнити лише отими зовнішніми завданнями, колишні задоволення від того, що Вам випала вільна хвилинка, чи що хатня робота зроблена, вже не радують, може назріла потреба більшого, але Ви й самі не знаєте чого. Дайте собі час.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  10. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Ну добре, підем від супротивного так сказать- як я можу визначити чи є в мене якісь початки депресії чи шось такого? Чи то строго лікар (чи психотерапевт) ставить такий діагноз?

    Мені близьким здається варіант @Mansikat але шось воно трохи зажорстку форму має


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  11. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Діагноз депресія ставить строго психотерапевт (чи психіатр, якщо і до такого піти). Ніхто інший.
    Психолог має доносити до клієнта необхідність консультації психотерапевта за наявності певних ознак, сам же не має права ставити такий діагноз
     
    • Подобається Подобається x 1
  12. Blondo4ka

    Blondo4ka Well-Known Member

    Надибала в фб. Мені сподобалося
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Співчуваю Співчуваю x 1
  13. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Я прочитала і в мене мурашки по тілу. Розумію, що є жінки, яким дуже тяжко дається материнство. Але п‘ять разів, п‘ять разів переживати такі жахи:girl_impossible: це якийсь мазохізм. Хочеться написати для розрядки, що то не обов‘язково так буває. Тобто жінка, звичайно, має різну інформацію отримувати, хоча б для того, щоб попросити допомоги в такому складному випадку, а не соромитися свого стану. Але діти - то не обов‘язково так тяжко і складно! З того всього перерахованого в мене особисто була одна ніч з кольками в середньої (години 3 сумарно), кілька десятків ночей поганого сну через хвороби на всіх трьох дітей, ну і характер моєї третьої - це характер описаної в тексті третьої. Я взагалі маю підозру, що всі треті діти однакові:girl_haha: Мабуть, то багато завдяки ДП свого часу. Я тоді 8 років тому дуже добре налаштувалася, що все буде добре, ну і може мені дітей таких видали зручних (всіх трьох). А може в мене ніколи не будо ніяких високих планок, не знаю. Словом, від тексту мені моторошно стало. Уявляю, коли це читає вагітна чи жінка, яка щойно народила.
    @Retaret довго вже цей стан триває? В мене таке було з кожною дитиною, як тільки вона ставала трошки самостійніша. Зараз накриває значно частіше. Для себе я знаю причину: я з тих людей, які повинні мати конкретні маленькі цілі і їх досягати. Інакше - сльози, соплі і навіть тривожності. І ще для мене конкретно побутові справи не мають майже ніякої цінності. Вчора вирішила побути нормальною мамою, їсти на готувати смачненького. Так знервувала я за весь день, що краще б мої діти їли картопляне пюре з салатом. Відчуття, що то все втрачений час. Те саме зараз з читанням, вишиванням. Молодша вже кілька днів ходить стогне, щоб я зробила собі манікюр. А мені так лінь ото сідати і годину пацькатися з тим. Я собі діагнозів не ставлю, бо скоро графік в нас стане жестяковим, то й не буде часу на хандру.
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  14. Blondo4ka

    Blondo4ka Well-Known Member

    Не обов'язково, але буває. І депресії бувають, і втома...
    Але діти - то щастя:d25:
    Хоча нам таки потрібен час для себе:girl_crazy:
     
  15. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Ну коли мала перші рази йшла в садок , то я таки хотіла і могла сидіти і нічо не робити. А тепер здається вже пора чимсь той час заповнити , не домашніми клопотами. Тільки я нічо гідного придумати не вмію , і не чую що такого може мене ощасливити. Я хочу чути, що є якийсь результат і що я не змарнувала часу.
    АБО
    Треба якось навчитися жити спокійно, коли ніц не підпирає , мати якісь розслабони


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  16. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Я в жодному разі не заперечую! Але справді відчуття від описаного дуже тривожні.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    тому і депресуєте..я не розумію-як це -змарнувала часу.. життя -це не марафон. а в світлі сучасного світу всі кудись женуть і рідко хто може сказати.що він щасливий.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    я головою розумію, що ви кажете, а от внутрішні мої налаштування якісь інакші. Майже те саме, що ви, мені не так давно сказала ще одна людина.
    Я вже десь по трохи доходжу до того етапу, коли майже знаю, що саме слід змінити, лишається зрозуміти ЯК
     
  19. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    • Подобається Подобається x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  20. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Жахливо себе почуваю. Якась купа невиправданих очікувань, яка на мене звалилася.
    Від родичів: "і як ваш ремонт? Ти що, не можеш вплинути на чоловіка?"
    Від просто знайомих: "Влад тепер пішов в школу, ти маєш купу часу, вже працюєш? А чому ні?"
    Від чоловіка, від Владової вчительки, від себе самої... Я прекрасно знаю, що всі ці питання ззовні виникають лише тому, що вони ж є і в моїй голові.
    А я ніяк не можу зібратися до купи. Яська спить жахливо, тепер он ще й соплива, нудИть постійно, що тільки підливає масла у вогонь... Щоразу збираюся вранці нарешті зібрати себе до купи і щодня одна і та ж розмазня :girl_cray:
    Нині Яська розбудила всіх о 6:30 і що - в підсумку ми мало не запізнилися в школу на 9! В мене була купа часу щоб зібратися, але все одно 2 рази верталися додому то за термосом, то за одягом. До школи йти 5 хв, снідати 15, вдягнути себе і дітей ще 15. Куди поділося решта купа-купезна часу? Почуваюся якимось овочем вареним. В мене всього 2 дітей один з яких тепер ще й в школі пів дня), ні корови, ні господарки, ні потреби їздити десь гром.транспортом і стояти в корках. Меншій дитині уже рік, а я досі не можу увійти в якусь колію :sad:
    Коротше, просто прийшла понити вам тут :girl_haha:
     
    Останнє редагування: 12 Вересень 2019
    • Співчуваю Співчуваю x 14
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1