Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    Якись мегадурний день і винна в тому я сама, бо на рівному місці впала в страшну істерику. В результаті я як варена зараз і болить голова..
    Ще й магазини всі закриті, бо державне свято - абсолютно всі, навіть арабські фруктові магазинчики . А ми закупи все на суботу плануємо. Тому варила зупу з залишків і пеула кекс на завтра до сніданку :)
    Бережіться, дівчата, і не псуйте собі нерви на пустому місці як я ;)
     
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1
  2. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    А ми приїхали на 3 дні до Львова з нашої сільської самоізоляції. По дорозі між областями був блок-пост, міряли температуру. Дома купа справ назбиралося...День мені сьогодні злетів, ніби хтось батогом траснув. Переглядала дитячі речі, сортувала, прала, ховала зимовий одяг й взуття (а то ціла процедура із взкттям - все перемити, напастувати, напхати папером й в коробки на зберігання). Лук"ян ще той помагай - в селі він якось помірно повзав :girl_haha:. А тут - поки я готувала їсти - перевернув кактуси, а я їх тільки підлила...Вогка чорна земля прекрасно набилася у фаски білого ламінату...Поки я витирала те болото, він збоку втирав кусок бублика в іншому місці. Витираю бублик й паралельно годую його в кріселку - дитятко робить отакий звук "пррррр" - й знову все в тому пюре...Одяг, крісло, кусок стіни і я :girl_crazy:. Розвішую прання - Лук"ян вже в унітаз лізе...Я складаю взуття - він збоку його розкидає. В тому хаосі муж намагався працювати, ну а прибирати. Мала ще піти на пошту. Пішла. Краще б не ходила. Я в черзі 2 години стояла (!!) . Хотіла кашлянути, але страшно було, бо там бабка трохи покашляла - подивилася на реакцію людей - та й мовчки терпіла далі. За ті дві години я змерзла й тепер кашляю ще сильніше :girl_sad:....Краще б ніде не ходила.
    В планах ще генеральні закупи продуктів, бо ми в селі вже все повиїдали, а як нема солодкого - то катастрофа для мене :girl_in_dreams:...
    Он-лайн уроки й все домашнє із двома школярами вганяють мене в депресію...Швидше б цей дурдом закінчився...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
  3. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

     
  4. Alicia

    Alicia Well-Known Member

     
  5. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    З травнем, дівчата :) з понеділка дозволять міні прогулянки біля дому, то я думаю час від часу виходити дихати повітрям :)

    Я зрозуміла, що хоча все не любила городи, але квіточок/всяких травок смачних мені все ж бракує :) вирішили посіяти квіти на балконі, чим сьогодні і займалася. Подивимося, що з того вийде :)
    пралка працює, я вчуся і слухаю тв на фоні.

    Гарних вихідних дівчата, зберігайте позитив ;)
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  6. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Хм... прийшов молодший о 4й ранку, і з тих пір я не можу заснути :girl_in_dreams:. Що є рідко. Навіть - не буває, бо зазвичай якщо він приходить, то висаджую на горщик і далі ми в унісон засинаємо. З задоволенням: він - від того, що поруч мама, а я - тому що можна поспати :girl_crazy:. А от зараз лежу - і ніц. Втома є, а заснути не так просто.
    Тож розкажу трохи.

    Вчора їздила в Приват. Зустрілась в черзі зі знайомою, яка шоста вагітна з цьогорічного списку моїх знайомих вагітних. Термін в неї на початок літа, а може і на кінець весни. Поговорили певно півгодини... Вона як раз встигла до зачинення на обідню перерву. А я не встигла, тож вирішила скористатись моментом, хоч і не планувала - поїхала в поліклініку в жк. Мене на минулому тижні запрошували - та якось не хотіла...
    В черзі до банку переді мною залишалась одна жіночка, ще до обіду. Повернулась я десь через хвилин 40 - і вже була нова черга з 7 людей. Обідня перерва тривала. Я скромно запитала в першої людини з черги, чи не могла б вона мене пропустити, бо до обіду я була друга, і ну як би... Та ця нова жіночка *нічого не знає, вона перша*. Ну ок, встала я в кінець. Дзвонить чоловік з запитанням чому я так довго... І каже, що взагалі-то я мала одразу до обіду без черги йти - на касі є правила, що вагітні йдуть без черги. Тим паче, 9 місяць! :girl_crazy: А що я, що моя знайома - чемно стояли та чекали... :girl_blush2: Поки я дійшла (а черги зараз на вулиці) до дверей, банк відкрився, я тільки почала говорити, що маю право без черги зайти - жіночка *нічого не знаю* проскочила до каси, а за нею хлопець з черги взагалі безпроблемно просунувся та пропустив.

    Ох, не люблю я цей стан останніх тижнів вагітності, коли мій мозок гальмує, я стаю однозадачною замість багатофункціональної :girl_haha:, забуваю та неуважна. Нещодавно зранку взяла упаковку з крупою - варити сніданок дітям. А тут підходить середній син, щоб повторити вірш. Я до нього розвертаюсь - і розумію, що з рук падає упаковка... Я як робот: поставили нову задачу - одразу на неї переключаюсь, забуваючи про попередню :girl_crazy:. Декілька раз щось подібне було, або просто не справляюсь з потоком дитячих запитів та побажань, а також чоловіковим «А нагадай мені завтра про...» :girl_crazy:. Класична вагітна. Але і це мине, і я знову буду при пам`яті та сконцентрована :connie_pull-pigtail.

    В неділю заїхали з чоловіком в Київ на оптовий ринок за продуктами, запаслись на місяць+. Шкода, що не вдалось в Епіцентрі купити частково плитку та до плитки всілякі матеріали. Тільки он-лайн-замовлення. В нас на черзі доробити душову-туалет на 1 поверсі, і треба ж - складнощі з наявністю всієї плитки з декорами в одному місці. Шукаєм, дзвонимо, бронюємо... Хоча рік тому ця плитка в асортименті була в багатьох магазинах. Може, дай Бог, на цьому тижні та й почнеться ще один етап ремонту. Дааавно очікуваний.

    А ще класна штука - візуалізація. Замовили в дівчини, що ще минулого року робила нам її на підлогу у Львові. Ось так мучиш свою фантазію, переконуєш чоловіка, що буде красиво - а він поки не побачить картинку - ніц не розуміє :girl_crazy:. А картинка одразу його переконала, ще й відео-огляд.

    Вчора посадила квіточки в горщики. В клумбах встигла перед грозами навести порядок: тепер хвойні, троянди, лаванда без бур’яну. А квіточки гарно в горщиках вигляють на ґанку, на балконі (хай ще не зробленому...). На балконі (чи то мансарді) поки тільки дошки постелено (не закріплено, а так, щоб ходити) - чоловік лавку поставив, я висадила квіти - вчора сиділи та насолоджувались грозовим небом. Чоловік огірками зайнявся - висадив. Я до такого не доросла ще :girl_claping:.
    А, ми ж дітей на день залишили у моїх батьків - тому і сиділи відпочивали :). Та ввечері все на своє коло повернулось: діти, вечеря, прибирання, вкладання, вишивання...

    Довишиваю заплановану сорочку батькові, сестрі - картину, і перейду на пледи, що в’яжуться нитками-петлями вручну. Може, як раз до того часу зробимо мансарду, щоб осіннім вечором в плед - і пити чай.


    Коли ж то народити... :kisss:
     
    • мімімі мімімі x 8
    • Подобається Подобається x 6
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  7. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Проза й жилетка - мій найстарший син. На фоні карантину й постійного перебування разом, ми добряче діємо одне одному на нерви. Вчора вишенька - мав тиждень часу, в 8 вечора згадав, що не зробив інформатику на сьогодні. Вчать мову пітон, дали багато. Я її не знаю, але сіла читати й паралельно робити - в мене получається. Малий сидить збоку, втіхаря щось клацає на телефоні й чекає, поки я йому то розжую. Сказав, що дещо там не розуміє. Почала копати глибше - а він взагалі НІЧОГО не розуміє, бо й не читав нічого. Я на то спересердя плюнула й пішла вкладати найменшого. Бо поки сиділа з тим всім, вже й 10 вечора настала. В результаті мені всю ніч снилися функції, методи, змінні й тому подібне з щойно вивченого. Згадувала @loveterapy , бо то дуже нагадує бекенд, виклик функції в потрібному місці й т.д., HTML, javascript :girl_impossible:
    Хочу вже додому до Львова, хочу, щоб всі ці уроки завершилися...Он й зараз сиджу, строчу тут й підсвідомо відтягую мить, коли піду робити уроки з Марком, бо то на цілий день розтягнеться. Погода паскудна, інших дітей не виженеш гуляти. А ми в мами не самі, а з малятами ще брата, цілий дит.садок й школа на виїзді :girl_crazy::girl_haha:.
    Міні-врочистість - знайшла в групі файних господинь на фб гарний рецепт кексу. Була налаштована скептично, бо там в складі олія й холодна вода, думала, що то доброго може вийти?...А нічого, пухкий й смачний вийшов, діти вже один стоптали, він навіть не вистиг добре, ще гарячим поділили .
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  8. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Онлайн-навчання сидить глибоко в печінках :) Ще два тижні.
    Лікування моє затягнулось, і теж сидить в печінках - але вже у прямому сенсі, бо "одне лікували, інше поламали" - і тепер мені виписали пачку ліків за пачку грошей, щоби долати наслідки попередніх пачок ліків... і я між роботою риюся в неті, щоб зрозуміти, чого буде більше від тих наступних препаратів - користі чи шкоди.
    Але це не жилетка. Звісно, в моїх теперішніх двіжах нести відповідальність за всю цю житуху капець як непросто, але я таки несу :)
    Дмитро - моя врочистість. Сніданок, забавити-заспокоїти Лідді, вчиться повністю сам - дати лиш місце і відчепити від нього менших.
    Сергій і Віруся зайшли в якусь нескінченну вікову кризу. Чи то карантин їх дістав. Поперемінно нестерпні, але загалом, звісно, чудові.
    Лідія у віці, який хтось мудрий недарма охрестив terrible two. Це блендер і міксер з неабияким звуком. Який моментально перемикається в режим солодкого жучка і викликає сльози замилування. А поки замилування триває - біжить доробляти щось terrible.
    В роботі цікавий поворот. Я почала думати про розширення діяльності, і навіть трохи повчила людей. Але отримала цікаву пропозицію - приєднатись до команди однієї компанії. Невеликої, немалої, класної. І от, сиджу, думаю. Ну тобто, як сиджу. Бігаю :) Бігаю - і думаю. Що б не вирішила - мені то розгрібати, як завжди. Ну або лаврове дерево стригти :girl_crazy:піду заздалегідь пошукаю секатор у коханого в гаражі :d23:
     
    • Подобається Подобається x 8
    • мімімі мімімі x 3
    • Оптимістично Оптимістично x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  9. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Мене тут то нема, а то я зовсім одна :)
    Останніми днями я неочікувано прийняла кілька доленосних рішень, і завтра мене чекає ще одне. Або два. І мені від цього не страшно. Отже - прийму правильні.
    Оскільки перспектива втратити волосся мені вже не загрожує, то я вирішила не стригтись. Волосся з радикальної піксі вже нагадує стрижку "паж" і переросло вже з десяток дивнуватих виглядів, тож і ще з десяток йому мав би нормально зайти :) і, що цікаво, я ці вигляди можу собі дозволити.
    Нещодавно підтвердили відгуки про спілкування зі мною - ніхто не пам'ятає, як я виглядаю, але всі пам'ятають, що я казала. Мені зараз так дуже підходить.
    Сьогодні Дмитро написав останню контрольну, і це врочистість.
    І ще я вперше після карантину побачилась на вулиці з людьми :) Це було дивне відчуття, але - врочистість також.
    Загалом, якщо закінчиться навчання, і з роботою вдасться втрясти, щоб не весь день в офісі чи роз'їздах - то це ж можна жити, чесне слово!

    А тепер анекдот. Ми з чоловіком пару останніх тижнів налагодили робочий процес на дачі. Одна біда - Інтернет там дуже така "манна небесна", яка падає в його телефон і роздається простим смертним через wi-fi. А коли чоловікові телефонують по роботі, з'єднання розривається, і смертні страждають. І от, сьогодні я вирішила лишитися з дітьми вдома, попрацювати з нормальним нетом. І рівно о 9:00 на Київстарі сталась якась аварія. До обіду я вижила без корвалолу лише завдяки тому, що заготувала від вчора і жебракуванню 4G на балконі.

    Цим хотіла завершити допис, але ні :)

    Нещодавно мені довелося швидко зібрати необхідні речі, і я дуже здивувалася, як мало в мене речей. А зараз, коли сильно змінився розмір одягу - і поготів. Мамина сукня, змінна білизна, зубна щітка, пінцет для брів, гребінець і документи. Запаковані колготи. І - бувай все старе, привіт все нове.
    Цікаво, які різні бувають люди. От я зовсім не накопичую речі, і тому така легка на підйом, були би гроші. І тому майже будь-яка екстремальна ідея мені до смаку. Бо ну а що? Людина-реп'ях. Де кинути, там причіпиться. Відчіпити, кинути знов - причіпиться знову...
     
    • Подобається Подобається x 8
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  10. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Такс, я вчергове зрозуміла, що сприймаю ДП як надійну тиху пристань. Коли зле приповзаю сюди :girl_crazy:
    Треба мені порада - може, хто знає мамську (чи ні) закриту групу де можна прийти поматюкатися про наболіле? :) Де культурно і продуктивно поспілкуватися і так знаю :connie_pull-pigtail
    Коротше, в кожному жарті є доля правди. Але мене остаточно за** той карантин. Обіцяне з 22 травня послаблення і міжміський транспорт - ха-ха, чекайте і надійтеся далі. Мені не ок. Багато чого не ок тому хочу кричати і матюкатися і мені начхати на можливі закиди моралізаторів.
    Піти кудись в поле поверещати і траву руками скубти зі злості чи що :)))
    Вчора зрозуміла, що то вже 3 місяць "невиїзний" пішов. Вже прикидаю скільки часу займе дорога до Львова пішки і розумію, що якби хто погодився завезти мене хоч кудись, то щасливо їхала б навіть по бездоріжжю на рамі велосипеда. Коротше, свобода пересування то таки моя базова потреба. І моє терпіння через її обмеження вже дуже і дуже на межі.
    Врочистість - злість це ж добре. Це енергія, яку теоретично можна спрямувати в позитивне русло, якщо вистачить розуму і ресурсів :)
    У спробах впорядкувати думки і хоч трохи простір, я подошивала трохи "довгобудів" зі скуки. А ще випадково на подаровані гроші замовила і вже маю ролети в кімнаті. Дверей ніде так і не маю, витяжки теж :girl_haha:але ролети тішать своїм яскравим кольором фуксії, так що навіть сірі дощові хмари за вікном поряд з ними виглядають життєрадісніше.

    Ще несподівана врочистість - я вирішила, що цьогоріч не буду пробувати впихнути невпихуєме і намагатися домовлятися та влаштовувати меншу в садок. Не знаю, на скільки це рішення правильне і тверезе, але сам факт що я його прийняла реально трохи зняв тягар з голови, а далі буде видно.
    Ще те, що мало би бути врочистістю, а по факту дуже навіть проза. Чоловік вже тиждень вдома, 90% готує на кухні тепер він. То голубці, то булочки то ще щось таке, на що я не маю ні часу ні натхнення. Ех, якби при тому ще звідкись гроші бралися на продукти і все решта - було б цілком незле :girl_in_dreams:А так за гарною картинкою домашнього шеф-повара стоять історії про відсутність роботи і проблеми зі спиною, які ми поки не придумали як вирішити. Навіть на консультацію до остеопата в ближчі кілька тижнів потрапити виявилося майже нереально :sad:
    Проза - менша дитина вже 2 тиждень відрощує зуби. Тому тероризує всіх своїми скандалами і плачами о_О В старшого досі не закінчився навчальний рік, але я вже майже повністю забила на його дом.завдання і практично без найменших докорів сумління дозволила йому проігнорувати останній флешмоб-завдання від вчительки.
    Коротше, отако на рівному місці взяла я і втомилася :girl_cool:, а відпочинок майже в жодному вигляді поки не світить :sorry:
     
    • Подобається Подобається x 6
    • мімімі мімімі x 3
    • Співчуваю Співчуваю x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  11. shemely

    shemely Member

    @Akina, не знала який смайлик поставити, бо пишете ви гарно і оптимістично, а на рахунок свободи пересування дуже розумію, прям:girl_cray:(при тому що машина є, але там де моїм домашнім хочеться - закрито)
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  12. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    о, це прекрасна ідея, дякую :) єдине - шкода нігтів, але якщо їх покрити гелем, то можна спробувати.
    Мотивація "зробити гелевий манікюр, щоби скубти траву" - це щось :) тепер у мене така є
    і моя потреба величезна.
    Я довго була обмежена, бо не могла виходити сама з дітьми. А потім карантин. Мій особистий жах триває від 31 жовтня, так що я підзамахалася порядно.
    Але всьо, хватіт.
    Прийняла, два. Ффух, вперед в нове життя.
     
    • Оптимістично Оптимістично x 6
    • Подобається Подобається x 3
  13. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    І такі сняться мені сни :) сьогодні - про моє не те що минуле, а поза-позаминуле життя. Тому прокинулася зі специфічним настроєм і тим дивним відчуттям в районі сонячного сплетіння, яке мене супроводжувало в певний період мого життя. Увесь ранок, готуючи каву і снідання, виконуючи робочі завдання, я поверталася думками до свого минулого і осягнула просту річ, яка часами дається так непросто: я рада всьому, що зі мною трапилося. Чесно! ;)
    Але щось вдарилася в філософію, якій місце лише в щоденнику :)

    Врочистіть - тепле сонечко :) і у мене мільйон справ на сьогодні, бо я, наче, маю на них сили. І ще врочистість - ранкове тренування, ну як тренування - поганяти кров. Але задоволення шалене - люблю спорт зранечку :) може то компенсує мені дві вафельні трубочки, безсоромно заточені мною на сніданок?)

    Хочу на море. Шалено! Не купатися, а прогулятися, подихати повітрям, помочити лапки у воді. До нього електричкою - 10 хвилин. Може рванемо з чоловіком вечірком в суботу ;)

    А ще я хочу десь поїхати. Хоч на два дні. В мале якесь незнайоме містечко і там гуляти-гуляти до ночі, їсти морозивко, піцу, дихати повітрям, заглядати в дворики, скиглити, що те палюче сонце геть нас не шкодує, сміятися з різних дурниць, багато обійматися. Але поки то неможливо: потяги міжміські по країні ще не курсують( тому максимум море і ліс коло нього ;) треба тішитися і малим щастячкам, правда?) Хоча навіть така вилазка після тримісячного маршруту кухня-балкон-ванна здається страшенною мандрівкою.

    Всім добра та натхнення! Все погане обов'язково закінчиться :)
     
    • Подобається Подобається x 7
    • мімімі мімімі x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  14. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Юххуу!!! Уроки вже позаду! З яким задоволенням я вчора сортувала зошити Марка й Сашка - видирала чисті сторінки на чернетки - це в мене з дитинства було як символ закінчення навчання. Батьки вчили дуже ощадливо використовувати все, і якщо ще річ може мінімально десь пригодитися - наприклад чисті сторінки в зошиті, то треба використати. Мої діти так до того не ставляться, як я не розпинаюся про збереження довкілля, дерев й т.д...
    Сьогодні печу "Карпатку", 100 років її не пекла. Ну й пригадалося з недавнього (а в селі я печу багааато - бо є кому то все їсти, навіть як не вийде), що робили ми з братовою дуже добрий заварний апельсиновий крем. Але там в рецепті йшов сам сік. Я вирішила, що трохи м"якоті й цедри не завадить. І...зіпсувала все - молоко звурдилося ((((.
    Я легких шляхів не шукаю, думаю, що ж такий прекрасний апельсин й 300 мл молока пропадають :girl_crazy:, дай но я кекс зпечу. Печуть ж он на сироватці. Короч, не мала баба клопоту - печу ще кекс. Що вийде - ще не знаю.
    Врочистість 2 - я вперше бачила, як вилуплюються курчата в інкубаторі. Це так класно, так мило й зворушливо! Весь день ганяю й заглядаю з дітьми до курчат - ми вже повибирали собі улюбленців - кому яке більше подобається, попридумували їм імена :girl_haha:, зробили вже фотосесію з ціпочками й зняли відео.
    Проза - в селі вже тиждень дощі, малі тлумляться в хаті й перевертають її :girl_impossible:, моя мама вже не діждеться, коли ми всі від неї поїдемо й вона трохи відпочине від таких "гостей", які вже 2 з хвостиком місяці сидять тут й виїдають все як колорадські жуки :girl_in_dreams:
     
    • мімімі мімімі x 10
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  15. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    А в мене сьогодні день, коли старші у мами до вечора (ще на годинку-дві :)), чоловік тільки в обід заїхав щоб з «дівчатами погуляти». І тому я мала спокійний час, щоб сісти і написати список справ, список закупів, список бажаної літератури :). Мама вже шиє два комплекти постілі для онучки, а ми ліжечко ще не ставили... Другий син як зламав в свій час панель під матрас, так третій син і виріс без ліжечка :). Постіль дівчача буде, вчора нарешті знайшла новеньку ковдру дитячу (бо вже думала молодшому купляти 1,5м ковдру на виріст, а його 1,2м дитячу віддавати малій), справа тільки в ліжечку.
    Лежу, годую, відпочиваю. Набираюсь сил на наступний тиждень.
    З прози - на трояндах зелена тля завелась, сорняки на клумбах проросли, треба розсортувати дитячий одяг... Хоча, то все в список - і поступово виконати :). Буде врочистість.
     
    • Подобається Подобається x 7
    • мімімі мімімі x 1
  16. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

    Все теплим промінням зігріто.
    Ура! Починається літо,
    і сонце всміхається з неба –
    нам більшого щастя не треба.
    Пам'ятаю, такий вірш вчили пару років з племінницею про літо. Ось воно і прийшло. Перший день літа. Погода, звичайно, не літня. Але в мене на душі вже літо. Сьогодні Артемові рівно 11 місяців. Не віриться, мені досі не віриться, що я мама. Не знаю, це нормально? :girl_crazy:Склала літній список справ, а то останнім часом стільки планів в голові, а до втілення мало що доходить. Будні змінюють один одного, схожі і водночас такі різні. Зараз почався важкуватий період. Артемчик встає біля опори. Як правило, опора - це мамині ноги, коли мама щось робить на кухні. Тримати рівновагу ще не дуже навчився, тому падає часто. Ці гіркі сльози ріжуть мене без ножа. Але ж неможливо розірватись, і їсти потрібно комусь готувати. Знаю, це мине. Все минає. І від цього трошки сумно. Бо недавно він ще лежав в кухні в люльці, а я мріяла, щоб повзав, ходив і т.д. Перші три місяці час йшов так повільно, здається, що дитинка така буде вічно, безпомічне немовлятко. Та ніщо не вічне.
    Думаю, що мені робити далі в професійному плані. На роботу повертатись навіть гадки немає, хочеться щось з дому робити. Але що? Як то люди знаходять своє призначення? Ще один пункт зі списку. Робити те, що подобається і одержувати за те суму грошей, яка теж сподобається ))
    Я люблю будні, навіть більше, ніж свята. Звичайні дні, наповнені своєю красою, неспішним ритмом, чарівними миттями простого щастя.
    Врочистість - літо, літні будні ))
     
    • Подобається Подобається x 13
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  17. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    хочу сьогодні спокійного та розміреного дня :)
    в країні - державний вихідний, а значить буде барбек'ю (чи як правильно назвати смаження м'яса на балконі?) :) поки чоловік спав я вже встигла і м'ясо замаринувати, і вазони попереставляти-полити і навіть каву запарила :) якусь хвилину-дві думала, що понасолоджуюся кавою на балконі, який ще не залило сонячне проміння, поки наше передмістя тільки ліниво прокидається.
    а потім з жалем зрозуміла, що пити каву самій не так уже й смачно :) все треба мати того, з ким той ранішній ритуал треба розділити :) якійсь такі прості істини завжди спадають на думку дуже неочікувано.

    а вчора мене чекало одне з найбільших потрясінь за рік, а може й два. я знайома з жінко, яка мега-активна, у неї - мільйон планів і дуже великий життєвий досвід. коли я випадково дізналася скільки їй років, я чуть випала в осад - бо вона на 20 молодше виглядає. і має той вік зараз, при якому в Україні прийнято хіба про пенсію і внуків мріяти . короче, дуже вона крута і я нею захоплююся. нехай би у всіх нас була можливість завжди жити так, як ти хочемо, незалежно ні від чого :)

    пора мені братися за роботу. всім спокійного гарного, сонячного дня :)
     
    • Подобається Подобається x 11
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • мімімі мімімі x 1
  18. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    О тааа))), як знайомо ). Лукас молодший трохи, але робить все те саме, тому коли я на кухні щось готую, то щоб відволікти його - на підлозі й ложки дерев., лопатки , й ще всяка-всячина кухонна, яка є безпечною малому.
    Врочистість - спекла щойно 2 великі шпинатні пироги , одного вже нема, дуже смачний - з фетою, шпинатом, залитий яйцем з сметанкою. Мммм!....
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  19. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Хм, а сьогодні - 13 днів, як я не п’ю каву. Чи кави. :) Я за неї згадала - тож, схоже, що будні стають більш активними і хочеться (хоч і не сильно) того ритуалу :).
    Сонечко визирнуло чи не вперше за два дні - погодую маля та в коляску, на вулицю, поки сухо. А може заодно і синів зустріну, приїдуть з заробітків від бабусі :).
     
    • Подобається Подобається x 3
    • мімімі мімімі x 1
  20. Lemeshchuk

    Lemeshchuk Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1