Ми і наші гроші

Тема у розділі 'Скарбничка', створена користувачем Mansikat, 19 Червень 2020.

  1. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Пропоную обговорювати тут все, що стосується психології фінансів, ставлення до грошей і поведінки в цій сфері.
    Поняття багатства/бідності/достатку, як вони "звучать" для нас.
    Звички, стереотипи, настанови. Що хочеться змінити, розвинути, подивитись під іншим кутом, etc.
    Що для нас гроші - цінність, засіб, ресурс, енергія?
     
    • Подобається Подобається x 4
  2. Orman

    Orman Модератор-бомба

    • Подобається Подобається x 2
  3. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Я маю багато установок щодо грошей, які би хотілося змінити. По-перше, це відчуття грошей цінними самими по собі, а не тим, що з їх допомогою можна зробити. На рівні розуміння я наче це переосмислила, а от по відчуттях - ні. Але, є і поступ, причому в дуже банальній сфері: харчуванні - саме тут я відчуваю це як процес, що я споживаю (в доброму розуміння цього слова, а то вже на сьогоднішній день слово звучить клішовано)) для свого життя і доброго здоров'я, а гроші це вторинне, мені якось легко тут їх витрачати. В більшості інших сфер цього відчуття, що гроші течуть за призначенням, для створення чогось, і, відповідно, легкості, на жаль, немає, десь, може більше, десь менше, і тут грають роль батьківські звички, на що батьки вважали розумно витрачатись, те і мені легше дається. Хотілося б досягнути цієї легкості, яка не має спільного з марнотратністю. І я в процесі до цього.
    Поганим маркером для себе вважаю, коли купую щось з мотивацією "я ж варта цього, ну можу ж собі дозволити" - не та точка, з якої має задовольнятись здорова потреба.
     
    • Подобається Подобається x 6
  4. Orman

    Orman Модератор-бомба

    В мене є легкість - в мене замало грошей.
    Інколи починає мене підтискати, коли за один похід з дітьми погуляти я витрачаю триста гривень (морозиво, розмальовки, одна іграшка), ну але ж мама однієї дитини не переживає коли купила дитині морозиво і розмальовку - іграшки я не кожного разу купую, просто в мене багато дітей і все множиться на чотири, і мені морозиво.
    Я вважаю себе абсолютно немарнотратною (чоловік погоджується), але королівство мені малувате, явно.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Цікаво, що є причиною легкості - добре усвідомлення своїх потреб, впевненість в намірах щось здійснити? Бо в мене там, де це є, там теж легко.
    І ще тривожність мені дуже важить - значний тиск відповідальності перед прийняттям рішення про витрату.
    --- дописи об"єднано, 19 Червень 2020 ---
    от написала, і відчуваю, що мені тут щось муляє - слово "витрата". Я все-таки це сприймаю, як придбання і отримання користі. Так що "рішення про придбання".
     
  6. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Чесно, я не знаю. Бо в дитинстві в мене був дикий страх нестачі грошей. Голодні 90-ті - то для мене не пустий звук. Вони реально були голодні.

    Навіть не знаю коли це минуло. Може коли заміж вийшла - при тому що перші роки нам вистачало добре на їжу і впритик на все решта.
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

    Дуже глибока і важлива для нашого народу тема.
    В мене з грішми дивні стосунки. Я теж з голодних 90х, коли смажена картопля з хлібом - це був повноцінний прийом їжі, шоколадні цукерки тільки на Миколая, а олів'є і пельмені - на Новий рік. Але я чомусь трачу гроші дуже легко, я б сказала, хворобливо легко, забуваючи про свої фінансові можливості. Це свого часу привело мене до великої суми боргу по кредиту. На щастя, все віддала і забула. Але марнотратство залишилося. Я мушу витратити все до останньої копійки, аж тоді стає легше. На щастя, тепер взялася відкладати. Але всю іншу суму поза відкладеної витрачаю. І то купляється просто, бо є гроші.
    І ще, я так і не змогла повністю бути на чоловіковому утриманні. Я люблю мати гроші і тратити їх куди заманеться, не пояснюючи чому мені потрібна лекція про дитячу психологію чи магній з айхербу. Знайшла підробіток і це мене гріє.
    Одним словом, сумбурно все в мене. Я не можу в цьому розібратися. Цікаво буде почитати, в кого яка своя історія з грішми.
     
  8. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    У мене з грошима дуже дивно насправді. Я, певно, трохи до них легковажна, особливо в декреті стала (як то не дивно :girl_crazy:). А, може, то не легковажність, а якась несподівана "базова довіра" до світу з'явилася.
    Мало того, що я теж родом з "90-х", так я ще й заробляла гроші років з 14. Потім в 16 поїхала вчитися теж практично на повністю своє забезпечення. До мого розпорядження була стипендія, частина аліментів (які тато платив, на той час то була сума приблизно співмірна зі стипендією), ну і раз на місяць "передача" з варенням і тушонкою :) З 3 курсу я працювала і сама оплачувала не лише практично весь свій одяг, а й гуртожиток. Я могла ходити пів зими в кросівках (бо дешеві дермантинові чоботи не витримали важкої долі :girl_haha:), купувала з подружкою навпіл пачку чаю і пляшку шампуню, але не просила допомоги. Мені її, чесно кажучи, ніхто й не пропонував, а я ще "була малою горда" все сама, сама. Найбільший достаток я мала на 5 курсі універу коли спокійно купувала швейну машину за одну зарплату і ще й майже назбирала грошей на малесенький мотоцикл :)
    Тому декрет для мене був не те що стрибком "в омут з головою" а ще й під лід :girl_crazy: То було дуже страшно, боляче і взагалі. Не мати можливості "вигризати зубами свій шматок хліба з маслом". Кожного разу коли я бачила в кухонній шафці порожні банки для круп чи ми прострочували оренду квартири мене накривало по страшній силі - я злилася від безсилля, кричала, вимагала від чоловіка щоб нормально забезпечував сім'ю. То не дуже працювало, тому в 2 роки Влада я вернулася до яких-неяких заробітків.
    І насправді отак цілком я змогла розслабитися лише в 2 декреті коли речі та гроші якось несподівано почали матеріалізовуватися і без мого "пахання". Порожній холодильник і банки з крупами і далі бувають але не вганяють мене у паніку бо завжди, реально завжди, коли в кишені лишається 2 грн в той же або наступний день якийсь дріб'язок продається на ОЛХ, баба по власній ініціативі скине дітям 200 грн на морозиво, чоловік перекине якісь гроші чи ще щось. Я не сприймаю таку ситуацію як норму, але перестала робити з неї трагедію . Я навчилася просити і зі спокійною душею приймати подарунки. Це мене страшенно розслабляє, якщо чесно :girl_haha:Бо це ж не про гроші і не про заробляння. З одного боку я справді тепер не гризуся і не переживаю, бо пішов великий мій страх "лишитися голодною", а з іншого я не впевнена, що я прямо на правильному шляху до того, щоб мати грошей достатньо щоб жити і насолоджуватися а не лише балансувати на межі бідності.
    Коротше "світ добрий, з голоду я не помру" пройдено, а до "світ щедрий, можна хотіти і мати більше" ще мені трохи рости. Хоч я все частіше починаю наважуватися на "так, я хочу. Хочу і матиму більше" але втілювати в життя вдається поки частіше нематеріальну сферу. Ну і "пахати" я точно більше не хочу, а чим буду заробляти (ладно, не мільйони, а тисячі :girl_haha:) після декрету ще не придумала. Ну і так, про фінансову подушку задумуюся все частіше.
     
    • Подобається Подобається x 9
  9. Ziben

    Ziben :)

    Дуже знайоме відчуття, також багато років позбувалася грошей. Якщо в 31-го зарплата, а 29-го ще залишається певна сума, то я МУСИЛА їх витратити. Потім мене дратували куплені речі (десята футболка/двадцятий вазон), я розхламляла приміщення, але наступного місяця історія повторювалась і купувала щось для батьків/близьких.
    Потім я розібрала цю ситуацію і усвідомила що звикла жити з відчуттям легкої тривоги що завтра можу залишитись без грошей, що не можу собі дозволити розслабитись.
    Зараз ставлення до грошей змінилося, мені не потрібно їх позбуватися, вдалось назбирати на квартиру та машину. І розумію що могла це зробити кілька років тому, якби не зливала кожну зайву гривню
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 3
  10. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

    Поясніть, будь ласка, детальніше, як це пов'язано з
    :girl_blush2:
     
  11. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    В мене теж буває подібне, не так, щоб витратити все до копійки, але я такі окремі покупки для себе називаю "від жадності". Не від потреби, а просто тому, що зараз є можливість ці гроші витратити. І, прихована мотивація для мене "краще зараз щось собі купити, а може потім вільних грошей не буде". Тому так, це пов'язано з тривогою, що грошей може не вистачати.
    Але тішить, що я такі моменти усвідомлюю і все рідше так поводжусь.


    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Корисно Корисно x 1
  12. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Отак, тривожність з приводу грошей може призводити як до утримання від покупок, так і до пустих трат, причому в одної і тої ж людини.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  13. Ziben

    Ziben :)

    Обставини склались так, що я звикла жити в тривозі і вічній боротьбі, і коли ситуація змінювалась на кращу, то виникало нове невідоме відчуття - спокою та щастя. Тому я швиденько руйнувала все довкола і поверталась в звичний стан. Якщо звикла що зп вистарчає акурат на 4 тижні (оренда/харчування/освіта/одяг), то при збільшенні суми доходу одразу знаходила додаткові необдумані статті витрат щоб зп знову вистарчало на 4 тижні і не більше.
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  14. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

    @Ziben, дякую, в мене прозріння!!! А як Ви позбулися тривоги?
     
    • мімімі мімімі x 1
  15. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    @Jusi, рахувати гроші, планувати витрати, ставити пріорітети, відкладати... Працювати з психологом, якщо зовсім тяжко. А взагалі, обмін досвідом у вирішенні таких питань помічний. Бо коли живеш в постійному дефіциті - звикаєш і не здраво відносишся до грошей. Коли вони з’являються чи коли починаєш заробляти :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  16. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Які цікаві течії в підсвідомості бувають! Мене от завжди дратували люди, які жили рівно від зарплати до зарплати і вічно нили як то тяжко, роблячи при тому купу непотрібних, як на мене, витрат.
    Я через ту нестачу навпаки звикла економити і не витрачати зайвого. Завжди любила мати якусь купку «на всяк випадок». Щоправда коли вона ставала трохи більшою, то ще більше жаба давила на шось спустити, бо то ж можна за трохи часу «на шось велике і солідне» наскладати, хоч дуже чіткої мети на що саме не було.
    Зате колись ще студенткою (але вже працюючою) змогла поїхати на дві зустрічі Тезе - зимову і літню, бо та «купка» дозволяла, гроші були вже готові.
    Взагалі не вважаю проблемою мати відкладені гроші, які поки що не мають конкретної цілі - ну хай там навіть тисяча доларів збереться - то хай лежить. І це не від страху втратити роботу, просто невідомо що може статися і на що ці гроші можуть знадобитися.


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    в мене все життя така філософія. Але я почала замічати, що чим більша та купка стає, тим більше хочеться відкладати. Десь глибоко в душі я знаю чому мені хочеться більше назбирати і кожного разу коли в кінці місяця залишається більше ніж планувалось, загоряється надія: а може вийде назбирати? Але на жаль треба 2 життя щоб відкласти потрібну суму :sad:
     
  18. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Дівчата, а-ну розкажіть це як у вас виходить не мати планів на купку.

    В мене такі плани, що можу освоїти будь-яку купку. Нерухомість, подорожі (із заглибленням, а не 5 міст за 5 днів), бізнес-проекти, соціальні проекти...
    --- дописи об"єднано, 21 Червень 2020 ---
    Ще є дуже хороша практика - писати ідеальний бюджет.

    От скільки вам треба на рік на косметику, щоб це питання було закрите - пишете.
    Скільки вам треба на машину (включно з купівлею, якщо нема, але хочеться), її обслуговування, пальне, мийку і тюнінг.
    Житло - купити, поточний ремонт, обстановка...
    На своє навчання, чи просто на книги для душі, рукоділля, хоббі.

    Рахувати треба конкретно. Не просто по мільйону записати, а так як є ціни на житло-послуги-приладдя.

    В кінці виходить прекрасна сума, і ви на неї дивитеся і звикаєте, що можете освоїти таку купу грошей.

    Помічне страшне на зняття оцих всіх упереджень і застережень набутих при купівлі жувачки Турбо на чотирьох.
    --- дописи об"єднано, 21 Червень 2020 ---
    Нє ну вам Бог приказав назбирати купку, правильно інвестувати і купити будинок мрії!
    --- дописи об"єднано, 21 Червень 2020 ---
    Коротше кажучи я придумала для себе новий бізнес: знімаю вінець страху грошей. Дорого :girl_dance:
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Смішно Смішно x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    розкажу про себе, тільки не дуже ржіть.
    В мене є план покупок необхідного і пунктик "ще щось по гарній знижці". це коли мова про не дорогі речі.
    Далі іде план речей довготривалого користування, але не дуже необхідного
    А ще є список "мрія", і цей список сам по собі реалізовується. це щось з категорії матеріалізації\візуалізації. От я точно знаю що я хочу, але і знаю що це мені не по кишені. І воно само якось стається. В мене була мрія відпочити в справжньому замку зі СПА в Альпах - нам подарували це на весілля (подарунок від шефа чоловіка, ні мій чоловік, ні тим більше шеф про мою мрію не знали). Мріяла про одну дорогущу каструлю - сусіди з'їжджали і залишили нам коробку речей, серед яких була та каструля. І так можна продовжувати список, чоловік сміється що може взагалі не варто нічого купляти, я десь знайду чи хтось віддасть :)

     
    • Подобається Подобається x 4
  20. Ziben

    Ziben :)

    почала з терапії, йшла з іншим запитом, але з часом розмотали величезний клубок проблем. В процесі змінилась сама, змінилось коло спілкування, як пише Freedom UK- почала звертати увагу на те, які стосунки з грошима в інших, питала порад, шукала інфо в онлайн-ресурсах. Але працюю над цими стосунками і далі, бо ще не все розкладене так, як би цього хотілося, ба більше- ще не зовсім ясно розумію чого хочеться)))
     
    • Подобається Подобається x 6