Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

Дівчата, але такі речі швидко не робляться...з таким не спішать, піти завжди можна встигнути. Зараз смурфик стоїть на роздоріжжі, їй страшно бо боїться різних наслідків від того що ще дуже молода і немає життєвого досвіду та впевненості у собі. Зазвичай саме з такими жінками чоловіки себе так ведуть. Ви самі можете це все припинити, якщо перестанете його боятись. Він всього навсього вас залякує, а налякана людина не може приймати виваженого рішення.
Насамперед - заспокойтесь, повірте в себе. Не ведіться на провокації і скандали, просто ігноруйте, нехай вас не зачіпають його слова, будьте сильною. Як надумаєте йти - йдіть без скандалів, спокійно. Не впитуйте ту його агресію, і йому не буде змісту над вами знущатись.
І скажіть, будь ласка, чи давно це почалось?

 

це само собою, тим більше, що є дитинка малесенька
але... людина пише про це вже не перший раз, питає поради, цікавиться, а якщо так станеться, а якщо так буде, а якщо не відпустить, дитину забере і т.п. А навіщо, якщо насправді не збирається ніяких кроків робити, ні тоді, ні зараз? Принаймні, так воно мені виглядає збоку.

 

підтримую. наразі бачу 2 виходи: пробувати налагодити стосунки, або терпіти до того часу, поки дитина не зможе відвідувати садок, а Смурфик - влаштуватися на роботу. якщо в її батька (дідуся малечі) проблеми зі здоров"ям, але допомогти вони ніби не проти, то знайти роботу, дитину влаштувати в садок і просити батьків допомагати для підстраховки (дитина хворітиме в садку). але все ж це легше, ніж прийти зараз з дитиною до батьків і додати +2 на утримання своїм батькам. ну хіба вже зовсім несила терпіти і є загроза здоров"ю жінки і дитини в проживанні з чоловіком. і чесно кажучи, якась мутна ситуація з батьками: ніби можна піти до них жити і ніби поможуть, але в тата від тих історій піднімається тиск. які у вас стосунки з Вашими батьками? мені як мінімум дивна їх позиція, якщо вам насправді щось загрожує і ви потребуєте допомоги. хоча є і інша сторона медалі - може ваші батьки були тоді, 3 роки назад, проти такого кавалера,а ви пішли наперекір і розсварилися з ними? ми ж всього не знаємо....

 

та нормальна історія, як не буде з чоловіком жити і кожен день татові нові історії розказувати, то й тиску не буде

--- дописи об"єднано, 28 Січень 2015 ---

та ясно, що проти були. Неповнолітня дочка і розлучений чоловік.

 

от і я про те. і вашшє, перш ніж лягати з хлопом в ліжко, треба було з себе щось представляти. а не 17 -річна дівчИна і папік,який її утримує. купив собі ляльку, а тепер робить, що хоче. а дівчина раптом прозріла, після того як народила, ага. і молиться на нього. "він такий психолог і він такий впливовий". та чмо, одним словом. впевнена, що будь-яка з нас якби його побачила, то б сказала, що він - нуль.

 

А дівчині може бути не зручно перед батьками, тому й не хоче повертатись, бо її напевне попереджали і говорили, що може це й погано закінчитись, але ми всі мудрі і думаєм ,що саме з нами таке ніколи не станеться.
Не завжди, але часто мужчини старші беруть собі у жінки 18+ для того щоб їх виховати під себе, до одруження усе супер, а потім виявляється, що дівчинка не покірна і подружнє життя не, те що вона уявляла, а досвіду і мудрості ще не має і от таке стається "мене контролюють і всяке таке".

 

та не було все супер. було супер, поки були рожеві окуляри, не було дитини, обов"язків, поки не треба було ділити побут. а були квітково-цукерково-грошові відносини. стопіцот раз про то писалося, що не міняється все опівночі з боєм курантів, не перетворився принц на щура, він ним і був. а тепер - реальне життя. називається - розхльобуєм. і нарікати ні на кого, крім себе не треба )

 

Дуже цікава стаття вподобана мною , хоча Литвак досить суперечливий дядько і не зі всім я погоджуюсь,але раціональне зерно у тому є.

Спойлер: МИХАЙЛО ЛИТВАК: "НАШИМ ЖІНКАМ ПРИТАМАННІ ТРИ СЕКСУАЛЬНІ РОЗЛАДИ: ПЕДОФІЛІЯ, ЗООФІЛІЯ, МАЗОХІЗМ...

http://www.uamodna.com/interview/my...ualjni-rozlady-pedofiliya-zoofiliya-mazohizm/

 

Ну все саме так і було.....розсварилась з батьками перестали спілкуватись та й мусіла я прогинатись під нього, вибору то не було..... До батьків вернутись гордість не дозволяла, потім думки, що дитинка все зміниться, але все навпаки усугубилось а з батьками ніби і спілкуюсь але і докори....... Інколи не сила терпіти а вони не дуже і в розлученні підтримують, а в стосунках качелі от догоджаю йому і стелюсь то хоть спокій а щось не так то образи. От почитає йому хтось мораль заспокоїться на певний час я тільки розслаблюсь і ніж в спину. А тепер вже й не розслабляюсь, а ножа чекаю і готуюсь..... Складно то все.... І розумію, що вже лагодити нема що, але і піти не дуже є куди.... Та вагаюсь я, але чи надовго мене хватить.... І завжди мріяла сім'ю мати одну на все життя а не виходить

 

ну під нього прогинаєтесь, прогніться раз під батьків. Так і скажіть "каюсь, мала була дурна. Поможіть". А те що докори, так правильно докори, а що хвалити мають.
Але от моя кришталева куля показує, що того і не підтримують, бо бачать, що наміри не цілком серйозні.

ну я перша за збереження сім'ї всіма силами. Якщо сім'я є. Але я щось її не бачу. Тут краще сім'ю з батьками ще позберігати (потім відлучитись, але по-людськи).

 

виходу нема тільки тоді, коли ти мертвий. вихід є завжди. в 17 років здобувають освіту, вступають до ПТУ, зрештою, щоб мати на кусок хліба, зароблений самостійно своїми ж руками (якщо нема змоги вчитися у ВУЗі 5 років). а не шукають спасителя, який за тебе зробить-вирішить-заробить. колись давно прочитала фразу якоїсь відомої жінки, не пам"ятаю чию: жінка повинна народити стільки дітей, скільки сама зможе прогодувати-виховати.

 

Смурфик, можливо, все ще у Вас налагодиться з теперішнім чоловіком. Сама маю ще досить маленький "стаж" подружнього життя, але
трапляються непорозуміння і образи. А у Вас ще й маленька дитина. Кажуть, що цей період до року дитинки часто супроводжується кризами у сім'ї, ще й різниця у віці між Вами обома, різні погляди, включаючи погляди на виховання дитини. Я розділяю те, що Вам написала форумлянка Сніжна: якщо Ви ще вагаєтеся, чи йти від чоловіка, то можливо варто зупинитися і ще трохи все обдумати, адже ламати завжди легше, ніж налагоджувати. І ще одне: можливо, це видаватеметься Вам банальним, але спробуйте походити разом чоловіком і дитинкою до церкви, і він і Ви обов'язково багато чого візьмете для себе.

 

ну спірне твердження, і не конче до суті справи

але це лірика, факти такі, що йти куди є - просто стидно. (Попасти в таку хм ... ситуацію не стидно, а вийти стидно.)
Щоб дитину не відібрав (хоча я думаю, що це він триндить просто) треба знову ж таки батьків підключати.

 

та тому і вагається, що нема куди йти і нема засобів для елементарного існування. тому і терпить. і це єдиний вихід назараз, на жаль

--- дописи об"єднано, 28 Січень 2015 ---

згідна, що спірне. АЛЕ в тому разі, коли є нормальний чоловік, який не витикає їй тим, що "я тебе утримую". але перед тим як народжувати тре трохи думати, нє? то різко, але вибачте, то правда життя. і треба розглядати всі можливі варіанти того, як воно (життя) повернеться

 

Не зустрічала таких щоб хотіли к-ка мати.Завжди треба памятати, що ідеальних сімей не має завжди є свої скелети у шафі про які сторонні люди навіть не здогадуються. Власне для вас, я бачу к-ка варіантів, або кидати все і їхати до батьків, бо хоч і докоряють , то тільки від того, що бажають щастя. А чоловік нічого не зробить перевірено. 2-Й проаналізувати свої дії не "стелитись", а працювати над собою, тим паче 3 роки часто пишуть, що це криза у більшості пар. 3-й бути розумнішою і хитрішою і планувати спосіб капітуляції після того як мала піде у садок, відкладати якісь собі кошти (чоловік ж все ж щось дає, ДН, дитячі гроші), записатись на якісь курси чи якщо є якась освіта то подумати де б могли у майбутньому прилаштуватись і які навачки потрібні.

 

Але ж форумлянка написала, що

" в стосунках качелі от догоджаю йому і стелюсь то хоть спокій а щось не так то образи. От почитає йому хтось мораль заспокоїться на певний час я тільки розслаблюсь і ніж в спину. А тепер вже й не розслабляюсь, а ножа чекаю і готуюсь....."

то видно не все так і категорично зле, є певні періоди, коли все спокійно і без конфліктів у них.

Смурфик, а як Ваш чоловік, як ставиться до розлучення? У Вас заходила мова про це? Маю на увазі: він хоче розлучення, чи обмежується лише погрозами, що, як Ви його залишите, то забере дитину? Але можете не відповідати, як не вважаєте за потрібне, бо боюся, що виставляти отак своє привтане життя на форумі теж не дуже добре: можуть знайтися спільні знайомі і ще чоловік може використати написане проти Вас.

 

качелі на то й створює тиран, щоб від нього не втекли, бо як буде повна попа постійно, то скоро всі жертви порозбігаються. А так ніби є "світлі періоди". Прямо як в алкоголіка. Від того що він три дні на місяць не п'є, він не перестає бути алкоголіком. Це не є ознакою, що є з чого ліпити.
Може там і є, але про це ще форумлянка нічого не писала.

а взагалі ваш миротворчий настрій мені дуже подобається.

 

А часом і сама жінка провокує, сама така була з своїм "ексом". Бо правда десь посередині. Не виправдовую мужчину ні разу, завжди намагаюсь ставати на сторону жінок, але кожна з нас пише у таких темах як тут не все...приховуючи певні деталі, а вони часом все пояснюють.

 

А чоловік постійно повторює: не подобається вали..... І про розлучення він говорив вже давно..... І навіть коли вагітна була теж повторював, що мене ніхто не тримає... Та й не дорожить вінмною зовсім і я це бачу і відчуваю..... Того і вже думаю зробити йому таке свято і піти... Але це ж не так легко, треба спочатку все обдумати і обговорити з людьми які можливо були в схожій ситуації..... Я з батьками довго наважувалась і думала у свій час, бо також перед вибором стояла, але все ж обставини допомогли мені зробити цей вибір, про який я можливо трохи шкодую. Напевне якби батьки не заставили мене тоді вибирати то я б швидко з ним розійшлась, тоді думала, що мною керує любов, а зараз - те що забороняли...... Хотілось якогось затишку і розуміння, яке на той час я отримувала від нього.....

 

Ну та, батьки винні, що ви зв'язались зі старшим мужиком, грошовитим я так розумію. Певно розраховували, що і в шлюбі буде вас задаровувати подарунками, бо смію припустити, що саме так зваблюють маленьких дівчаток дорослі чоловіки. За ваші вчинки несете відповідальність саме ви. І терпіти ніхто вам не каже, хочете міняти щось, то дійте. А в батьків вибачення попросіть, бо саме вони вам зараз можуть допомогти