Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

У моїх свекра та свекрухи фото похорону лежать у загальному альбомі із усіма фото. Там їх дідо у труні, а на наступній сторінці мій чоловік із його сестрою ще маленькі діти. Все перемішалось...
У мене такі фотографії викликають лише якесь нерозуміння того навіщо?
Невже не можна помянути людину дивлячись на фото де вона ще була живою - для чого дивитись на витягнуті, пожовтілі обличчя та посинілі губи. Маю думку, що можна сфотографувати смуток, скорботу близьких - але крупні плани в труні.....вибачте не знаю для чого. Похорон це обряд - і його звичайно можна знимкувати - але в тому має бути якась мета, якесь підгрунтя. І робити це мають не родичі, тим більше близькі а професійні фотографи. От шось таке я думаю.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

для чого? якщо людина щиро сумує, то хіба хоче, щоб в цей момент її знимкували? І чи до того їй взагалі в такий момент?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Відстань. Прямих літаків з її міста до Львова, а тим більше, до села у Тернопільській області, де жила її мама, нема, та навіть ті, що з пересадками, не кожного дня літають.
Цьоця померла увечері, до сестри додзвонилися вночі, а похорони були на третій день зранку.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

У мене фото з похоронів завжди викликали тільки негативні емоції, ніколи не розуміла, для чого фотографують на похоронах. Я вважаю, що краще пам"ятати людину, такою, якою вона була за життя, а не в труні.
Пів року назад померли мої бабця і дідусь (з інтервалом в півтора місяця). Я їх дуже сильно любила, але на похоронах не була. Діток не було на кого залишити, а їхати треба було в Тернопільську область. Добиратися поїздом + автобусом. З дітьми я собі такого взагалі не уявляю. Все ж таки похорон, а не свято. Були всі без вийнятку родичі, крім мене. На превеликий жаль.
В моїй пам"яті вони залишились такими якими я їх бачила останнього разу. До чого веду? Мої батьки зняли відео з похорону і наробили фотографій (спеціально для мене). Дуже хотіли, щоб я подивилась. Чесно кажучи- зовсім не хотіла дивитись. Подивилась, нічого приємного. Нерозумію, для чого роблять фото померлих. Краще спілкуватись з людиною, поки вона жива, і пам"ятати її живою.

Думаю, що ніхто не хоче бачити себе на такій фотографії.

Я вважаю, що фотографувати на пам"ять треба позитивні моменти, а негативні і так з пам"яті ніколи не стираються.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Помітила, як на бабуніному похороні кобіта, побачивши дядька з фотоапаратом, почала поправляти зачіску стоячи біля труни. Забилам би! Багато людей йде на похорон заради цікавості, подивитися, а потім і обговорити з сусідами, хто більше плакав і чого невістка в церкві стояла з лівого, а не з правого боку від труни...

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

І я не була, бо була вагітна. Всі дуже за мене боялись. Мене привезли лише на поминки. А сам похорон я розглядаю на знимках. Так, моя тета не любить дивитись на ті знимки але це не тільки тому що їй дуже його бракує, вона просто не вміє переживати щось і відпускати від себе, ні не память відпускати а власне біль.

---------- Додано в 14:21 ---------- Попередній допис був написаний в 14:19 ----------

Наші люди... а то має якесь значення де стати?

---------- Додано в 14:27 ---------- Попередній допис був написаний в 14:21 ----------

а не буде затяжко жити якщо пам’ятати всі негативні моменти.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

я в дитинстві дуже боялась фото тітки в труні (вона померла ще до мого народження). Вони лежали в загальному альбомі, я запам'ятала на якій сторінці і коли їх хтось відкривав я закривала очі.
Якщо вже і робити такі фото, то краще тримати їх десь окремо

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Я не бачу нічого поганого в фотогафуванні похорону. Сприймаю це як останні фото близьких людей, яких більше ніколи не побачу. Для мене це пам"ять.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

А раніше була "мода" фотографуватися з мертвими, в гугл введіть "post mortem" взагалі моторошно, бррррр. на деяких фото померлим домальовували очі, а на інших взагалі не відрізниш де живий, а де покійник. Я перший раз такі фотки в бібліотеці Стефаника бачила, коли у відділі рукописів працювала. Спати потім вночі не могла.
Але погоджуюсь з

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

раніше зробити фото коштувало дуже дорого. і бувало що за життя в людини не було жодної фотографії. от і щоб хоч якась пам"ять була, робили такі фото.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

абсолютно не сприймаю фото покійників. хочу пам"ятати людину живою, а не в труні.
я спокійно ставлюсь до фото ЧУЖИХ померлих. але свого тата і той похорон, і ту страшну хворобу пам"ятатиму постійно і без фотографій.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

ой.. не люблю цих фото.. не розумію навіщо..
Та можливо є люди яким це дуже важливо. То Хай собі роблять.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

В мене є фото і з дядькового поxорону, і з дідового, а з баби є ще фото живої, за 1, 5 год.до смерті. Не люблю ці фото, але є, заxовані далеко на полиці... Там на ниx ще є люди з нашої родини, які вже померли недавно.

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

В мене, як бабауся померла, хтось з родичів робив фото і потім роздавав братам-сестрам. Я не брала - я любила її живою і надіюся ще її такою побачити, коли вона воскресне. Для чого робити собі боляче без потреби?

 

Відповідь: Фотографування похорону. Як Ви до цього ставитеся?

Ми були на похоронах, так там знімали на відео... ми були у шоці!! мама ховала сина.. для чого це робити??? я так і не зрозуміла. Як на мене це неправильно.

 

Я так собі думаю, що ті люди, які фотографують на похороні мабуть чимось керуються. Але я того не розумію. Моя свекруха недавно показувала мені фотографії. Я дуже хотіла подивитися її весільні фотографії. То виявилося аж кілька і то здалеку, словом жодної гарної весільної фотографії. Зате фото з похоронів було повно. Мені навіть і неприємно було дивитися їх. Тож я їх швиденько перегорнула. Нічого приємного в таких фотографіях ясна річ немає. Може для родини то є згадка, але ж теж неприємна згадка. Погоджуюся з дописами вище, краще пам"ятати людину такою як вона була за життя.

 

негативно ставлюсь до таких фото, людину хочеться пам'ятати живою. А від таких фото мені моторошно, добре, що в нашій родині так не роблять

 

Не люблю того страшно. Навіщо то робити? Мало того що моторошно, та й я б цих фото і не дивилася. Коли ховали мою двоюрідну сестру, мене попросили піти сфотографуватися біля її могили. Ну дико для мене це все