Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ой і в нас те "татання" без перестанку, правда Влад хоче все і зразу - щоб з одного боку мама, з іншого тато одночасно :girl_yes:
    Вдень підходить увесь час до вхідних дверей, іноді може на порозі сидіти і так сумно "татооо, татоо, ма! (нема)". Ввечері теж нереально без тата лягти, дивиться на татову подушку "татоо", тоді біжить в ванну чи на кухню тата тягне і каже "пи, пи (спи)". Тоді сяде на ліжку між нами і тішиться "мама, тато, мама, тато".
    Але з чоловіком без мене теж не хоче лишатися - через годину вже бігає по хаті маму шукає... Я коли читаю що діти нашого віку по півдня з бабою-дідом - мені то складно уявити (ну але в мене окрім мужа немає з ким його лишати), так хочеться хоч трошки іноді відпочити від малого, але поки вдається тільки в неділю на 1-1,5 години з дому самій вирватися.
     
  2. Moonlight

    Moonlight Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    На все свій час, Дмитрик у такому віці також з бабусею не довше 2-ох годин залишався, хоч на той момент ми жили разом зі свекрами і він бабу з дідом обожнює.
     
  3. Raven

    Raven Мама малятка

    Дівчата, а що робити з істерикою в річної дитини? Перетягування уваги і пояснення ніц не дають, а якшо шось не по-нашому, то аж гикати починає.
     
  4. Натуля

    Натуля Well-Known Member

    А це що саме? Річна дитина хоче все навколо, що бачить вдома і чим користуються батьки. В моїх дітей майже ніколи не діяло переключання уваги. Я просто зменшила заборони до мінімуму. Дуууже рідко Діму можна було заговорити "дивись, песик побіг" і далі роздувати казку куди той пес подівся.
    На чому я точно твердо стояла і стою - це перехід дороги за руку, і в транспорті ми (і всі пасажири:) переживали істерики на тему "дитина повинна сидіти в мами на колінах або на сидінні разом з братом". Как вспомню так вздрогну :))) Одного разу навіть я розплакалась після поїздки в трамваї.
    В нас зараз друга хвиля істерик - я сам виберу собі одяг. Це жесть. Найсмішніше, що сам вибирає собі светрик і в процесі одягання верещить, щоб я його зняла. Я знімаю, а він паралельно кричить, щоб одягла. Коли вже немаю сил і "плюю" на ту всю справу - то біжить зі светриком, щоб все ж оділа. Зі старшим в такому віці теж були подібні приколи, але менший явно його переплюнув по плаксивості.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Річна дитина, це ще зовсім мале, всі кажуть - перетягувати увагу, заговорювати, пояснювати, але на жаль не на всіх діток це діє, тому старайтеся не доводити до істерик( то ще хто кого доведе), маю таке саме,(1.8р.) надіюся переросте, хоча дійсно коли істерика то хоч сядь і плач, так що ростемо і чекаємо.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  6. Raven

    Raven Мама малятка

    влізти в купку г!мна на тротуарі, дати в руки ніж і т.п.
    забороняю мало, лазить, де хоче
    але шось не так - валяється посеред тротуару, гуляю по 30 хв. до першої істерики
     
    Останнє редагування: 16 Січень 2015
  7. Натуля

    Натуля Well-Known Member

    Я напевно неправильна мама. Але я давала ніж, але такий столовий - із заокругленим кінцем і він негострий. А ще ікеївські плстмасові маємо. Ну і користуватись під маминим наглядом. Я більше схильна до того, щоб задовільнити дитячу цікавість. В межах здорового глузду звісно.
    А валяння на землі в мене зі старшим було. Але це якраз припало на засніжену пору - то я трохи дозволяла полежати на землі :haha:
     
    • Подобається Подобається x 2
  8. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Йой, та то річна(!) дитина. Хай собі поістерить, то є нормальна реакція на перші розуміння того, що не все в тому світі можна робити так, як хочеться. Моя Терезка теж дууже вперта і все має бути по її. Я в тому бачу лише позитив, бо старша теж мала період річних істерик, але вона має закритіший характер: реагувала не надто бурхливо, ховала емоції всередину. З такими дітками важче в старшому віці, коли вже всі свої "не можна" треба пояснювати в деталях. Молодша на вулиці на днях не хотіла йти з гойдалки, то так верещала і викручувалася, що всі сусідні будинки чули. Нічо, всадила в візок, вона поверещала ще пару хвилин і почала реготати. В мене, правда, зараз ще халява, бо вона ще не ходить, тому гуляємо переважно в візку, а от навесну чую буде весело. Але я справді бачу більше позитивних сторін в тому, що дитина чітко і голосно протестує проти того, що їй не подобається: якщо правильно розставити межі, то є зовсім не погана риса характеру.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  9. Raven

    Raven Мама малятка

    Надіюсь, що переросте. Бо та істерика плавно переходить в хату і все ій не те. А інший ніж ми не берем, тре той мамин гострий.
     
  10. Vesnyanka

    Vesnyanka Well-Known Member

    Десь так у Вашому віці теж ножа хотіла. Я якось " вчасно" досить сильно порізалася. Так як мала була недалеко, то показала, що порізалася. Вона мені допомогала перекисом заливати, потім лейкопластир клеїти. Я ще кілька днів трохи виставу зробила- ніби ненароком торкалася і стогнала ніби від болю. Відбило десь на півтора року. Тепер знову з'явилася цікавість до ножів, і теж треба мамин ( столові, ікеівські нам не підходять). Треба гострі, щоб гарно і легко різали. От теж тепер думаю як то пояснити.
    Старша постійно по газонах лазить. І є де можна, а є де суцільне мінне поле. Жодні пояснення не діяли, поки не влізла, не вимазала капці, штани, а потім ще й рукавиці. Рукавиці улюблені викинули разом відразу в смітник. А капці і штани то разом мили ( вона збоку сиділа і нила смердить їй) і прали. Тепер як кажу не лізь, не лізе на ті газони. Але їй було трохи більше- десь два з копійками.
    Звісно, що не все можна пояснити. Але з якихось ситуацій можна наглядно зробити приклад і авось допоможе. Ну а решта пробувати зберігати спокій і мільйонний раз пояснювати.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  11. Mazerati

    Mazerati Well-Known Member

    В нас якраз зараз теж почався період істерик, якщо щось забороняють. Особливо, в супермаркеті, коли не дозволяєм переривати всі полички :) В нас діє, якщо зайняти її якоюсь справою в цей час, наприклад, давати продукти і казати, щоб клала в кошик. Тобто запропонувати якесь альтернативне цікаве заняття.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Інформативно Інформативно x 2
  12. Ari

    Ari Well-Known Member

    а в нас істерика, через небажання ходити, лише щоб я брала на руки, в свої 2,5 моя дама на руках, особливо коли я дуже поспішаю, вона найбільше давить. Як є вільна хвилина, чи гуляємо стараюсь заохочувати самостійно ходити, супротив ще той, але як заговорити, чи якусь на ходу придумати гру, то топає.
     
    • Подобається Подобається x 1
  13. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    не знаю, як у вас було раніше, але розкажу як у нас з ходінням:
    я доню постійно носила в слінгу, візочком не користувалась. коли навчилась ходити, то просилась потопати, я іноді дозволяла, але мені було значно зручніше і швидше запихнути її в рюкзак і йти, куди мені треба. тобто виходило, що я обмежувала її ходіння. в 2 роки ми трохи почали возитись у візочку, бо мені було важкувати носити на руках, а рюкзак давив на вагітне пузо. цей перехідний момент був трохи складний: часто я везла візочок, а доня бігла ніжками. але я ставила умову: або ніжками, або, якщо втомилась, сідаєш у візочок. я пережила буквально кілька істерик, що доця хотіла на руці. тепер із задоволенням їздить у візочку.
    я до чого це все розказала: я дала їй по максимуму рук і трохи обмежувала бажання ходити (а не заохочувала). тепер питання руць знято. іноді ще проситься посидіти в рюкзаку - із задоволенням ношу, якщо маю можливість.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2
  14. Ari

    Ari Well-Known Member

    із самого народження доня не хотіла їздити у візку, купа істерики, тому я якось мало користувалась візочком, а так як я ходила гуляти з двома дітками, і старший в мене вітер ще той, то я малу на руки і вперед за ним. Оснанніми днями помітила, що доня більш самостійною стала, ідемо з магазину мус дати їй щось в руки, бо вона моя помічниця, а як захоче на руки, то жаліюсь, що важко нести пакунки і маленьку принцесу, то трохи діє.
     
  15. Usmishka

    Usmishka Well-Known Member

    тут ще залежно від дитини, я свою носила постійно, але ходити довго ногами вона не любить, і часто хоче на руки, а то вже більше аніж 3 і пів року.
     
  16. Khrystik

    Khrystik Хороша дівчинка :)

    валеріанка.jpg
    натрапила сьогодні на цю пораду. саме час, бо нерви останнім часом здають, особливо вночі :)
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Linar

    Linar невиправна оптимістка

    • Подобається Подобається x 1
  18. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

     
    • Подобається Подобається x 2
  19. Kassandra

    Kassandra брюнеточка:)

     
  20. something

    something Member

    А відмовити дитині в чомусь, що вона любить, напр. в мультиках чи в солодкому на цей вечір, через неприйнятну поведінку - це покарання чи ні?