Педагогічне догодовування

В цій темі пропоную ділитись досвідом, порадами саме щодо педагогічного прикорму.
Для мене педприкорм є природною частиною розвитку дитини (яка перебуває на правильному ГВ) перших років життя.
Суть педприкорму (педагогічного прикорму), полягає в ознайомленні з новою для дитини їжею, навчити жувати, добувати їжу не тільки з маминої груді. Метою педприкорму не є нагодувати маля, а саме ознайомити. Дитина отримує мікродози (шматочки їжі, які вміщаються між подушечками вказівного і великого маминих пальців) їжі з маминої тарілки, які поступово збільшуються і збільшується кількість їжі, що дозволяє уникнути перевантаження дитячого ШКТ. Таким чином організм знайомиться і з раціоном сім‘ї і поступово вчиться пережовувати шматочки, перетравлювати «дорослу» їжу. Участь у сімейній трапезі допомагає малюку навчитись поведінки за столом, чого важко (на мою думку, майже неможливо у перші роки) досягнути, коли дитина їсть окремо від решти членів сім‘ї.
Детальніше можна почитати, наприклад, тут :

Педагогічне догодовування, ч.1
Педагогічне догодовування, ч.2

http://community.livejournal.com/ped_prikorm/tag/статьи
http://community.livejournal.com/ped_prikorm/tag/теория+ПП


З теорією ознайомилась, але маю ряд питань до тих, хто вже прикормлювався за цією схемою.
1.Починати можна з будь-якого продукту? Тобто навіть з м‘яса?
2. Як виглядає процес запивання молоком? Денис ще не сидить сам, тобто я його підтримую. Чи я маю дати мікро дозу, прикласти до грудей, так 2-3 рази , потім сушку в руку і знімаю на підлогу? Чи не хоче, то й не треба?
3. Чи тільки мама бере прикормлює? Чи може тато дати з своєї тарілки?
4. Саме болюче питання – маєм атопічний дерматит. Вже трохи краще, почервоніння нема, але висипка є. Чи я маю чекати поки зовсім шкіра почиститься, чи можна прикормлювати коли нема почервонінь? Як при такій халепі вводити продукти? Один продукт в день? Чи декілька ?
Взагалі-то ми вже почали, якось майже підсвідомо почала  Давала мікродозами картоплю з зупи, крупинку пшоняної каші вареної на молоці, твердого сиру. В руку – сушку.
9F

Раджу почитати статті (1,2, 3, 4, 5, 6) про прикорм, тоді якщо ще залишаться питання, задавайте.
Про те, що варто обмежити.

 

Ну десь так, як ви написали

Мама бачить, як зробити так, щоб дитина таки залишалася з кимось, шукає варіанти, настроює себе і дитину. Думаю, до кожної дитини можна знайти підхід. Просто часом є, що мама завжди сама з дитиною, а потім треба дитину терміново залишити з кимось на пів дня. Дитина істерить і робиться висновок, що не хоче бути без мами.

Просто тут питали про їжу власне. То от я не знаю, якщо дитина, скажімо, їсть 2 чайні ложки прикорму за раз і тут раптом є потреба залишити її на день з кимось, навіть якщо дитина з'їсть так, щоб наїстися, хіба то буде добре? Не забагато навантаження на шлунок? Треба певно уточнити, який саме період часу мається на увазі.

 

Якщо з*їсть забагато - відчуватиме дискомфорт. Думаєте, дитина ворог собі і буде їсти навіть коли не хоче? Тому і важливо не годувати , а давати їжу лише у відповідь на прохання. Дитина з*їсть трошки, за якийсь час ще трошки, і ще. І не буде заважко, і дитина не голодна. Тому діти "кусочничають". А дорослі часто переживають і намагаються нагодувати побільше за столом, щоб куски не тягали. Коли дитина їсть часто і по трохи - це добре. Не буде малюк напихатись з власної ініціативи.

 

А де можна почитати про ПП у випадку, коли мама йде на роботу в місяців дитини?
Скажу виключно за себе: я б своїй дитині такого не хотіла. ПП для мене є логічним і природнім продовженням ГВ на вимогу, тому ні про яку природність такого догодовування в разі виходу мами на повний робочий день говорити не випадає. Якщо б в мене була нагальна потреба відлучатися на весь день, я б лишала молоко або вводила прикорм по педіатричній схемі, хоч не люблю того підходу. Наприклад, в нас сьогодні з поїсти є борщ, сирник і картопля. Не уявляю, як організувати, щоб дитина ходила протягом дня на кухню і їла той борщ по чайній ложці. Моя старша і так їсть малими порціями і часто, як би то виглядало в молодшої не уявляю. По-друге, страждає виховна мета педприкорму: дитина їсть за столом, поки їсть сім'я, а не ганяє і тягає їжу як попало. По-третє, я наївно думала, що суть педприкорму ще й в тому, що пройом нової дорослої їжі пом'якшується запиванням грудним молоком, а як 9-місячна дитина буде без молока їсти той же борщ? Ну і так зауважу, що з молодшою ми в 9 місяців тільки почали прикорм, якісь там "порції" типу чайної ложки почалися ближче року.
Я або чогось не дочитала, або чогось не розумію. Згідна з Багірою, що

 

Я читала про це в матеріалах Рожани. Мова не лише про їжу, а й про психологічний розвиток. Мова йшла про велику сім*ю. Коли кілька поколінь живуть разом. Народжується дитина. Поруч є бабці, тітки, дідусі, дядьки, брати, сестри. Дитина постійно оточена різними людьми, мама час від часу здає дитину комусь на руки з самого початку, щоб самій помитись, доїсти наприклад. Чим далі, тим час без мами стає більшим. Отак поступово доходить до того, що місяців в 9 дитини, коли мама йде по справах з дому, дитині вже не дуже то й треба йти з мамою - вдома і цікаво (дитина досліджує помешкання - повзає, встає, роздивляється), і з іншими людьми цікаво, і дитина водночас вже звикла, що мама часом йде і потім вертається. Щодо власне харчування - борщ по чайній ложці дитина не їсть. Дитина їсть то хлібчик, то яблучко, то бабуся прийшла їсти борщ дитина з нею поїла. А грудним молоком запиває тоді, коли мама вертається додому. Зранку, ввечері і вночі. Тому і йде мова про те, що мама має з*їсти те, що їла дитина без неї.