Гм, то Ви хочете сказати, що для того, щоб мати моральне право ге назвати ге, його треба скуштувати??? І тільки ті хто скуштував, мають право говорити про його смак, а твердження інших є безпідставними??? Пи.Си З приводу "50 відтінків.."- не читала і не планую. По причинах, вказаних вище.
Я багато чого не читала і не планую, бо маю деякі упередження (та, це моє особисте право і вибір) - не цікавить і все. От Гаррі Поттера не читала. Тому і не коментую його, тим більше як "ге" (може, комусь і не ге), і не раджу. На колір і смак, знаєте. Я вже за щирими порадами стільки "фаст-фуду" начиталася, а як ще будемо вдаватися в оціночні судження про те, чого не читали.. 100% От не пішла мені категорично "Коли ти поруч", а комусь відкриття року, сльози захвату і прозріння. Як на мене - нецікаво і штучно, не викликали захвату ні мова, ні сюжет. Але так, щоб одразу заклеймити її шанувальників.. П.С. 50 відтінків не зачепили, можливо, в кіноверсії цікавіше, мені здається, книга така "кінематографічна". Ну і сама тематика така специфічна, тому мені здається, що так, щоб аж "полюбити" книгу, то можуть поціновувачі особливого типу відносин, для не заглиблених в то все - досить пізнавально, я б сказала. У "відходи" записати не можу, в шедеври-теж.
Дівчата, я не можу зрозуміти: Ви з чим не згодні- з судженням про книжку чи що колега називає ге речі, які не їла, пардон, не читала? А якби прочитавши зробила такий висновок, то це хіба би змінило щось? А то так виглядає як нетерпимість до чужої думки... Подобається книжка, напишіть чому. Аргументуйте. Що сподобалось: мова? сюжет? щось нове дізнались?
Не суть в тому, деколи хочеться почитати просто щоб відпочити і зовсім не щоб нове дізнатись, а відійти від своїх проблем, просто читати і ні про що не думати.....Це от так я кажу про різні передачі, чоловік вважає їх тупими, а я дивлюся лише тоді коли мені просто хочеться провітрити мозги)))(ну так щоб нічого не грузило, лягти і ні про що не думати). І до теми. Щойно закінчила третю частину відтінків. Враження - ненав"язливо, мені сподобалось. Звичайно, не шедевр, але під мій теперішній настрій - мені пішло.
вибачте, я не хотіла нікого образити. і нікому клейма не ставлю. кожен собі робить так, як йому подобається. просто висловлюю свою думку щодо книжки. оскільки я особа доволі пряма і місцями цинічна, то звикла говорити прямо. шоб все було чітко і ясно. книжку я все ж таки переглянула, пробігла очима. в мене нема ні часу, ні бажання її повністю читати. знаєте, це схоже на те, коли ви в магазині дивитесь светр. він зі 100% акрилу і він вам категорично не підходить. але продавець нав"язливо пропонує поміряти, бо то "добрий светр". --- дописи об"єднано, 3 Березень 2015 --- і по темі. нарешті дочитала "Колекціонера", а то все часу не вистачає. це одна з тих книжок, після яких я почуваюсь хворою. цікаво, але такий важкий "післясмак"
Дівчата, своїми суперечками ви і мене надихнули прочитати ті "50 відтінків" . Що ж там таке є, що одним так подобається, а інші "ге" називають. А я якраз закінчила читати "Терапія злочину ".- Зигмунда Мілошевського. Довго ця книга лежала і чекала свого часу, і довго читалася... Якось не зачепила з першого рядка, але з другого я її все ж розпробувала, далі пішла на ура. Кінець досить цікавий. Маю ще одну його книгу на поличці. Буду читати однозначно, можливо вона виявиться цікавіша?!
Дочитала Шкляра "Чорний ворон" - я в захваті, я наче поринула в той час буремної і відважної боротьби, тепер хочу почитати його "Марусю". На одному подиху проковтнула Забужко "Дівчатка" - і чого я раніше її не читала? Теж хочу ще щось з її творчості почитати. Взялась сьогодні за "Лагідного янгола смерті" Куркова, наразі прочитала лише 2 сторінки, тому нічого сказати про книгу не можу)
Я прочитала цю книгу. Цікаво, є над чим подумати і взяти до уваги у вихованні. Не 100% кальку робити, але є над чим попрацювати. Рекомендую почитати, особливо тим, у кого є діти. Цікаво порівняти з "Французьким вихованням".
А я читаю "Писар Східних Воріт Притулку". Дуже цікава ідея книги. Глибока філософія, які змушує зануритися в себе і шукати відповіді.
Дочитала "Волхв" Фаулза. Сам процес читання був дуже цікавий, сюжет досить неординарний, захоплюючий, та от кінцівка якось мене не зачепила. Я хотіла якогось більшого продовження чи то роз'яснення, не знаю... Почала читати "До зустрічі з тобою"Дж. Моєс - досить цікаво і легко...
Я недавно прочитала. Мені пішло, бо якраз по темі. Я таких матерів-тигриць зустрічаю дуже багато, але не від того вони такі, що якусь культуру свою пропагують (як в цій книзі), а тому що свої нереалізовані амбіції в дітях компенсувати. Я думаю, авторка хоч і багато сама досягла (якою ціною), але все одно якась недолюблена, бо їй важливо було хвалитися досягненнями своїх дітей заради своїх "понтів". Ми хоч не в Америці, але в нас також такого повно, на кожному кроці. А те, що вона постійно виправдовує себе 'моделями виховання' - то це тільки прикриття. Я так думаю . Коротше, мені сподобалася книга.
Дівчата, де ви шукаєте книги, якщо до них доступ обмежений)Я розумію, що це грубе порушення авторських прав, але що поробиш...Останнім часом багато книг, які хотілося б почитати, важко знайти: на Флібусті доступ обмежений, в інших бібліотеках тільки продаж. Здебільшого мова йде про це сучасні бестселлери. Наприклад, зараз би хотіла знайти Джоджо Моєс, третю книгу Халлед Хоссейни. Може десть в контакті можна безкоштовно скачати?
Учора ридала від Джоджо Моєс "До зустрічі з тобою". Сильна книга, починала я її, правда, без великих сподівань і приємно вражена. Раджу!Сподіваюся решта її книг теж хороші.
А я продовжую захоплюватися Джоджо Моєс. Вона пише так просто, але настільки розкриває характери героїв, що ніби проживаєш з ними їхнє життя). Я вже прочилала її книгу "Один плюс один": така проста історія про маму одиначку, невиправну оптимістку, яка готова зробити все для своїх дітей. Взялася читати "Дівчина, яку ти покинув", то тут описано двох сестер з маленькеого французького містечка, окупованого німцями, але має бути ще сучасна лінія - теж надзвичайно цікаво. Здається, ця письменниця може описати все) Скачала всі її книги і буду розтягувати задоволення) А між тим пробувала читати Герту Мюллер "Гойдалка дихання". Я ніби і дуже люблю такі "воєнні" книги, але щось ця наразі не зачепила, якось не надто вірю герою чи що. Можливо, переклад поганий (до речі, переклад Сняданко).
Сподобалось теж, хоч читала давніше. З останнього- Мізері від Стівена Кінга та Мовчання ягнят. Для любителів жахів раджу)
Щойно закінчила читати книгу білоруської журналістки-письненниці Світлани Алексеевич "У войны не женское лицо" . Це збірка розповідей жінок,які брали участь у 2-й Світовій війні. Розповідь жінок з України,Білорусії,Грузії,Росії. Жінки які були снайперами,танкістами,прачками,поварами,партизанами. Ці жінки розказують серцем,а не розумом,як чоловіки. На мою думку ця книга дуууже актуальна книга. Раджу почитати.
