мій колись мені сказав , що через мою затурканість "колись підеш в туалет і забудеш зняти штани". Так і було(ні, я вчасно схаменулась, та й інстинкти ще працюють))- то шиза вже якась але він ніколи про це не дізнається. Я сподіваюсь, бо завезе на кульпар
Три рази прочитала "труп вихідного дня", аж мене зимним потом облило. На четвертий вирішила розібрати по буквах, аааа "тур вихідного дня" Фух!
Читаю по діагоналі прозу і врочистість... І ось "... а в мене нацист і з хати я не вийду..." Читаю вже наступний допис, а в голові все крутиться "Ну, кого ж так можна назвати нацистом? Чи то дитина така нечемна? Чи чоловік такий прикрий?.." Таки повернулася, перечитала уважно А-а-а... то ж не нацист, а цистіт
Щойно, прочитавши назву темки "Відгуки немовлят" я надовго зависла в роздумах про що оті немовлята там пишуть, а потім зрозуміла, що таки 4-5 годин сну, то є замало
Зі мною теж теке було, забула точну назву вулиці, але це в районі Кульпарківської-Петлюри, колись було кафе чи перукарня, називалось "Чорна киця", а все читала "Чорна циця".
Замучила чоловіка печія, я згадала як мене вагітною то переслідувало і кажу йому, що "пам'ятаю я тоді намагалась не лежати вертикально" :-D (малось на увазі 'не лежати горизонтально' а під нахилом)
в темці на форумі читаю: де знайти коктейльні вишиванки? ( одразу думаю, о!! креативно, сучасно)))...потім з відповідями де ж такі знайти, до мене доходить, що про вишенькі мова
Поїхала я щойно за шампунем і мочалкою, після зайшла в секонд, ну і щоб зручніше було перебирати одяг, втиснула пакет в свою сумочку. Дивлюсь одяг, думаю -мочалки ж то в мене нема. А де? Правильно, я її в магазині забула Вертаюсь і лагідно прошу віддати мені мої закупи. Продавчиня нагло так віднєкується. Я вже в нервах наїжджаю на неї (в принципі, я злюка середнього ступеня, але коли з/п в понеділок, а сьогодні - п"ятниця, а грошей - з гулькін нос, а шампуню в хаті нема - я переходжу на вищий рівень стервозності) Тітонька перелякано вручила мені шампунь і мочалку, і я гордо поїхала додому Знаєте, що я найперше знайшла, коли шукала ключі в сумочці? Короче, віддавати дубль-мочалку і шампунь поїхав чоловік, бо мені тааак встидно булоПередала тій пані шоколадку і сиджу як вар"ят За продуктами нехай чоловік їде
В таксі з двома дітьми їду, питаю скільки. Водій каже "34 грн". Я даю 25, виходжу і додаю "без здачі". Ну він, звичайно, теж вийшов за нами.
Відкрила подивитись тему про домашні копченості, ковбаси і сала. Такі апетитні фото і по них така неапетитна муха лазає.... Потім дійшло, що то ще вчорашня муха...
Сестра повезла малого на майстер-клас, вже 5 раз дзвонила від зупинки до місця х, ржу-неможу. Вона, деколи, не в ту сторону може сісти та їхати, і то нічо, що то вже 25. Обтяжена спадковість чи що?
а я інколи (в особливо затурканому стані) набираю цифри замість клавіатури на калькуляторі (і ще дивуюсь, чого то мені на екрані комп*ютера нічого нового не з*являється)
А я іноді пробую відкрити вхідні хатні двері з пульта до машини і дивуюсь чого нічого не получається.
Але я Звізда забудькувата і затуркана Я впевнена, що сьогодні не 28 число, а 27 Я забула привітати свого тата з днем Народження Боже милий, але мені стидно, не передати словами Чоловікові не нагадала зранку, малому не сказала, тато найбільше від нього чекав "З Днем Нагодження, діді" це ми так кумедно кажемо Блііііін, яка я на себе недобра Вже виправила ситуацію, але...
Не моя затурканість, а чоловіка. В нього є фразочки-паразити. Обговорювали всякі родинні випадки, і він каже: "Ну от в один прекрасний день твоя мама помре..." Ржали
А я в магазин з чоловіком пішла. Йду по ряду бачу стоїть, ну комлекція схожа, пристроююсь біля нього, дивлюсь ж на ціни і асортимент на полицях, на возик, що там моя половина набрала і питаю: а оливкову олію мені взяв? І тут відчуваю погляд на собі, піднімаю голову з питанням, що знову забув? І опа, а то не мій муж-)))
