Відкрита велика жилєтка (4)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем levandivka, 25 Липень 2009.

Статус теми:
Закрита.
  1. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Ви мене наштовхнули на думку, що пора нам в підвалі порядок навести))).
    Хочеш миру - готуйся до війни. Той готовий підвал - то ніц злого, просто так спокійніше буде Вашому чоловікові. Але я теж оптимістка, тому "все буде добре", точно, просто питання - коли?
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  2. octavia

    octavia Well-Known Member

    Я по характеру страшний панікер. Все що має бути поганим відчуваю наперед.

    Так от щодо того коли закінчиться війна - незнаю?! А от те що бойових дій у Львові не буде ВПЕВНЕНА! Мій чоловік великий оптиміст каже ,що буде будувати льох-срон-бомбосховище ,просто в мужиків є дитячі бажання грати в "войнушки".
     
    • Оптимістично Оптимістично x 6
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  3. Kroshka Enot

    Kroshka Enot Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 11
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. flame

    flame невгамовний експериментатор

    а в нас завтра 10 років. Колись в мене були грандіозні плани щодо цієї дати. А зараз не хочеться нічого. Настрій не той і ситуація не та. Сподіваюся на 15 - все зміниться. Зараз навіть не можу потішити себе тим, що всі здорові і всі разом. Бо не всі. Повечеряємо вдома і досить. Буду планувати наступе грандіозне святкування через 5 років. А там буде все в мільйон разів краще.
    а в нас все "чисто" і навіть утеплено. Ще влітку прибрали все.
     
    • Подобається Подобається x 9
    • Оптимістично Оптимістично x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. amaretto

    amaretto як сказала Тося: "месний повар"

    постою, похникаю:girl_cray:,чекаю чуда до завтра
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  6. Panna Land

    Panna Land Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 1
  7. Kroshka Enot

    Kroshka Enot Well-Known Member

     
    • Оптимістично Оптимістично x 10
    • Подобається Подобається x 8
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  8. cleonata

    cleonata Well-Known Member

    ... я просто хочу бути здорова! А розумію, що мабуть вже не вийде... шануйтеся!
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 11
    • Подобається Подобається x 2
  9. Britney

    Britney Домашня посиденька :)

    Настрій жахливий, день не задався з самого ранку. На роботі чогось почався дурдом, хоч вже й середина тижня. По телефону накричала одна на мене, ще й слухавку кинула. Обідно, хоча й розумію, що то дурниця, і маленькому потрібні позитивні емоції. Не виходить шось... Нє, ну бувають же такі наглі люди, навіть не вислухала мене до кінця.. Ай, нехай їй миші все погризуть, за те, що мені відмовила. Хочу в декрет.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 3
  10. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    Як мені зле!!!! А малому ще гірше!!! Як зібратися і пережити то? Хочу таблетку, щоб спати 3 дні!!!!
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Корисно Корисно x 1
  11. олюся_зі_львова

    олюся_зі_львова мамочка чотирьох діток

    Сьогодні дізналась, що у пастора нашої церкви померла маленька донечка, в неї був рак нирок, виявили на пізній стадії :sad: бідне дитя мучилося від болю близько року, а батьки - біля неї... Нехай Господь потішить їхні серця, дасть силу перенести цю втрату! Так гірко мені на серці, боляче...:sad:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 29
    • Подобається Подобається x 5
  12. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    Тата кладуть у лікарню, якось так страшно стало, бо раптом усвідомилося що батьки вже не молоді..і ком до горла і сльози на очі виходять..якби ж то тільки можна було щоб батьки завжди були з нами поруч...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 29
    • Подобається Подобається x 4
  13. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Я в шоці з цьогорічних хворіб.
    Де не підеш- хтось хворий.
    Тож так раніше не було, правда?
    Чи то нам так везло...
    Малий на пару з мужом хворий вже втретє(чи то вчетверте за сезон). Я з того вже холодна. І мене щось горло бачу теж прихопило.
    Ааа, що ж це таке:girl_cray:.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 14
  14. lilochok

    lilochok Well-Known Member

    Зла!!!
    Вибігли зранку з чоловіком на зарядку і почали задихатись від воні (щось типу плавленої гуми). І то той аромат на цілий район. Потім знайшли джерело - над ЖЕКом стоїть величезний клубок диму. Що там таке можна робити щоб так труїти людей?!
    Побули на дворі менше 10 хв, зарядка була значно скорочена, настрій зіпсований, а у горлі ще досі стоїть той запах
    А що якщо люди сплять з відкритими вікнами? А якщо діти? Отак нас труять
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  15. Svitlanka

    Svitlanka Well-Known Member

    Вчора був тяжкий день... Налякали аналізами крові малого, кидалась, дзвона, піднімала всіх на ноги....істерика в мами моєї, свекрусі погано стало....син нічого не хотів чути, відключив телефон....перелякалась, що взагалі втік з дому ( цей тиждень в свекрухи, бо захворів, а м олодшого інші симптоми, ізолювали короче кажучі). зараз підемо в гематологію перездавати.повинно все бути добре. просто потрібно перздати і почути нормальні висновки досвідченого лікаря....заспокоюю себе...
    на роботі завал на завалі,навіть не знаю, як ми витягнемо це все, навіть якщо будемо працювати без вихідник. хіба цілодобово...
    а ще я погано себе почуваю вже довгий час, купа різноманітних симтомів, які мене лякають.... таке враження, що розвалююсь просто. часу перевіритесь нема. все відкладаю, відкладаю.....
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 11
    • Подобається Подобається x 2
  16. basia

    basia Well-Known Member

    Ніколи не вірила у "пороблено". Як каже моя товаришка,хто у що вірить,те того і чіпається. Але 4 місяці хвороб без перервно - це перебір.Тисячі винесено в аптеки,результату майже 0. Це ліки такі чи хвороби? На фоні думок "як вижити" і " від чого ще відмовитись" псується настрій. Ціле життя дерлися вгору,щоб в один момент вернутись туди, де були: в ж.... Що тепер:сказати дитині-гімназія,гуртки,репетитори,табір,море - забудь.? Нас чекає смерть в холодному особняку? Ми голодували в 90-ті, прийшов час повторити? Двічі в одну річку не ввійдеш - моє покоління ввійшло,тільки тепер з дітьми і внуками ( і старістю на порозі):girl_devil:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 12
    • Подобається Подобається x 2
    • Не погоджуюся Не погоджуюся x 1
  17. SOLODKA

    SOLODKA Well-Known Member

    Ну чому ви так ? Всім важко....А про гуртки..можна щось придумати інше, самій більше часу приділяти дитині..При Будинках Школярах є зовсім недорогі гуртки..Була нещодавно на "Погулянці " то плата за відвідування спортивного гуртка ( можна один ,можна навіть всі- карате, дзюдо йога,ще щось- не запам"ятала)-50 грн на місяць...Я розумію,що то зовсім не то...Але альтернатива є..Щодо моря - то цього року це буде озеро, річка, ліс....
    .Щодо плати за тепло... Страшно.... Можливо,за літо щось придумаємо.. Але чому вже про все писати в такому тоні.. Я також пережила 90- ті роки.. Зарплата 97 грн , а ціна за газ 150 грн ... Субсидії не було... Вижили..Також задумуюсь: що буде? Будинок великий, недавно закінчили ремонт, котел двохфункційний( підігрів води та тепло)...Ставити пічку? А димар? А дрова?А запах?
    А мені завтра вже 40.....І щось я розгубилася , чи то ще належить до 30 чи то вже початок 50?Настрою нуль- ......
    ...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 13
    • Подобається Подобається x 7
  18. Lemeshchuk

    Lemeshchuk Well-Known Member

    Як згадаю ті 90-і то мороз по шкірі, а нам було важче бо нас в мами було четверо, а тато не дуже дбав щоб дати нам хоч мінімум, не жили а виживали((, потім дала собі обіцянку, що зроблю в житті все щоб мої діти жили краще за мене... тепер як подумаю що ці часи можуть вернутись, то не по собі стає... чоловік може втратити роботу, а з його хворою спиною важко буде знайти іншу не фізичну... в мене теж робота залежить від економічної ситуації (працюю на дистрибюторській фірмі і товар наш не є товаром першої необхідності, продажі впали суттєво)... але вірю що все владнається лиш би війни не було...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 3
  19. basia

    basia Well-Known Member

    Ми в свій колектив ходимо 8 років,досягли багато чого. Одні танці ми ще оплатимо - я не про те. Я про певний рівень життя. Пам"ятаєте- "сознание определяет бытие".Ми жили ощадно завжди,тому і досягли того,що зараз є. Просто список доступного скоротився до межі фізіологічного виживання. А якже прекрасне,особистісний розвиток. Інтернет це ще не все життя.
    --- дописи об"єднано, 6 Березень 2015 ---
    Думаю , у всіх такий настрій. Підтримую Вас і сподіваюсь,що "эту неприятность мы переживем":girl_smile:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  20. Isa

    Isa Well-Known Member

    Ну не знаю...рівень життя то не є аж щось таке суттєве,щоб аж так горювати...а розвиток особистості не заключається в гуртках,морях...є таке як книги,сімейні ігри,кемпінгу в лісах,до всього можна пристосуватись...і саме основне всі живі-здорові,в декого і того нема...
    Просто нас всім тяжко змиритись,що прийшли зміни,дуже невеселі,але то треба сприйняти і скоріше вчитись жити так,ніж бідкатися,що все пропало...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 4
    • Подобається Подобається x 3
Статус теми:
Закрита.