Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

в нас!
але вона маленька така.з гілочок складена. і стоїть високо на полиці. муж сказали, що то тепер в нас елемент декору. але таки обіцяв до Великодня винести
в нас все по плану-вигуляні, наїджені, спимо. я п*ю чайок і їм цукерку. остання, найсмачніша
балкон завішаний випраною білизною. в планах ще одна прогулянка, і ввечері треба
і найголовніше - Катрусі-барабусі сьогодні півтора роки
@нталька , і вашу красуньку з ювілЄЄм

 

Я нині так нагулялась, набігалась з малим, шо тепер ніг не чую. Але тре збиратись до купи, бо під вечір очікують мене роз"їзди, а на вечір робота. Я стільки отої останньої понабирала, шо вішатися... але інакше зараз не можна, тому мусить бути так як є.
Настрій шось не конче, і то ше слабо сказано.
І найгірше, що я таки не розумію чим його поправити. Ну, проблем є букетик, угу, такий шо ледь в оберемок влазить)) ну, але в кого їх нема, а розкисати то не охота... Пробувала останніми днями трохи заїсти солодким, так поправилась... і тепер мені стало ше гірше, бо гепнулась самооцінка. Курити не буду, алкоголем рятоуватись- останнє діло. Що мені робии? Чи піти, відкрити нову тему, може люди шо мудре підкажуть?

Намолола- намолола, сама не знаю шо хотіла сказати.
Всім гарного продовження дня і тепленього сонечка. На Паску чула кажуть буде +4, а я думала вже зимові чоботи до мами на зберігання везти.... добре шо не завезла.)

Писи: і раз всі про рижих, то я пас, в мене в хаті но їдні чорні.

Всьо, іду до праці.)

 

Так, народ, признавайтесь, хто то на Симоненка ялинку на днях викинув, ще й така зелена була.
Майже 5 годин активного гуляння подіяли - ноги гудуть, на обличчі весняна засмага, в голові все в порядку
А вікна мити нє, то не до мене. Тим у мене чоловік займається. Молодчинка він, правда? Береже .. підвіконня, щоб я їх не повиламувала
Яка сьогодні класна весна! Зараз заправлюсь чайком, зварганю легенької зупки (кахлєти вже є) і ... і не знаю, там побачимо
Позитиву всім!

 

Погода класна, а настрій мій не дуже В малюка змінився режим, встає тепер в районі 7 ранку, а я так ще б поспала. Вирішила сьогодні прогулятись з малюком в жк тут, і, мабуть, переоцінила його можливості. Бо вирішила, що прогуляємось пішки, візок не брала, а то є куди йти. І хоча синочок вже неодноразово долав такі відстані, але ледве ми дійшли туди. І відповідно в черзі він уже капризував, ледве здала один аналіз. Назад їхали автобусом, а з зупинки додому дійти була вже ціла проблема. Не вмію ще реагувати на капризи, вигинання і т.д., та й ще й мої гормони заважають... З таким настроєм прийшли додому, розболілась голова, ще й від чоловіка підтримку так важко отримати, весь в роботі
Але обідній сон трохи змінив ситуацію, принаймні голова вже не болить. Дідусь з внуком гуляють, а я йду прибирати, відволічусь від своїх думок.

 

Хм, а я якраз про таке ж сюди Сьогодні у нас мегаврочисть! Нашому сонечку, зайчику маленькому, найдорожчому маминому хлопчику сьогодні ПІВРОЧКУ!!! А в мене через це не то ностальгія, не то що... Час так швидко летить і, таке враження, що я за ним не встигаю...Але то таке, а зараз іменинник встане і будемо втрьох трошки святкувати. Мегашоколадні кексики ( ну бо то ж міні-День народження) стигнуть на кухні і паааахнуть! Яблучний сік замість винця, свічечка маленька є

чи може то пів відрізати?

і татко наш вже вдома. Ну чи багато треба для щастя?

 

Нагулялись, аж ноги гудуть. Обійшли 2 мікрорайони, зайшли в пару "бутіків", думала знайду детю джинси гулятельні, та де там... Обновили детю зачіску, сьогодні вперше сидів в дитячому кріслечку в перукарні, такий чемний був.

 

О...почалася пора миття вікон. Я поки пас - у мене манікюр свіжий.
Цей тиждень у мене тиждень знайомств - ділових, космічних, міжнародних та міжгалактичних, цікавих, дивних, з сюрпризами та розчаруваннями.
Але все якось спокійніше - робота ок, я свій графік переглянула, бо це було неможливо. А зараз - стільки часу для себе, гуляю багато, працюю достатньо, відпочиваю і корисними справами займаюсь.
Я вже втретє пишу на ДП про статтю, а ніяк її не напишу. Де то натхнення до писання взяти? Сьогодні дедлайн!
І ще одна, чи навіть 2 справи стратегічного призначення мене очікують сьогодні. А потім можна відпочивати.
Картаю себе, що не купила чогось солодкого як йшла з роботи, а зараз лінь іти. А так хочеться А муж буде пізно, дуже пізно....
Йду каву собі зроблю і хліба з маслом і буду думати, що це шоколадка

 

Прозовий сьогодні день. Одною ногою вже був в жилєтці, але я його звідти накопала
День традиційно почався в 5 ранку, і сусідські діти сьогодні ні при чому.
Прокинулась від того, що жахливо болить серце, ніколи ще такого не відчувала. Волокардін йшов як горілка гостям, спершу чоловік ті краплі дозував-рахував, потім страшив швидкою, то я поки він виходив з спальні, я ще собі підкапувала ліки, щоб навєрняка перестало боліти
Знаю, що не можна, і що дівчині, якій трохи за 18-ть, не пасують такі дурниці, але лікарів я не люблю більше, ніж волокардін
Зате до обіду я була здорова, хоч і причмелена
Потім мене тягнуло на кулінарні подвиги, чоловік вигнав з кухні зі словами *щоб я тебе тут не бачив*. Хотіла записати це на плакаті і причепити при вході (ну, щоб не шукав ні мене, ні їжу наступні 50 років), але поки шукала ватман, виявилось, що то тільки на сьогодні
Годували мене сьогодні різноманітно, тобто все, що було в холодильнику в різних лоточках, викладали мені на тарілку і прикрашали петрушкоюТому якщо когось цікавить, як смакують чанахи з печінковими оладками і салатом з капусти, питайте
А взагалі, супер, що є ДП, я сьогодні навіть в напівпритомному стані, коли набридало просто лежати, одним оком сюди заглядала і ставало веселіше
Не хворійте мені!

 

Привіт котусі!
Ми з Сашком нині гуляли, дитина ровером, а мама пішками. Просила мужа прийти швидше щоб покататись разом на роверах, але його досі нема((
Вже відчувається наближення літа, насамперед на роботі)) нині один учень ощасливив мене що у нас тільки два уроки залишилось... Літнє затишшя наближається.
Нині зустріла сусідку, погомоніли так класно. Як же я скучила за такими теревенями)) ну і та ж сусідка розказала як класно вона відпочила минулого року з малим, а найбільше потішила ціна питання. Може і ми йього року вирвемось до води і сонечка??
Завтра маю один урок, а вечір хочу тихий і сімейний... Може то мужа запроситит на рандеву?

 

Я теж начиталася й вирішила, що пора, але муж сказав, що чуть не від завтра дощі, то й мій бойовий запал зник.

Гг, я так дуже часто ввечері чоловіка годую, й ще примовляю, що то як в ресторані, бо маленькими порціями й багато страв ))), але без петрушки. То я після дітей, що протягом дня назбиралося, як дбайлива господиня все мужу..Тому він вечеряв манюньою тарілочкою рисової солодкої каші, 3 рибними котлетками, гречкою з підливкою, салатом з бурячка, салатом з сиру, малесенькою купкою картоплі пюре й малесенькою тарілочкою вівсяної каші ))). Й не питайте мене, чому я то не доїдала - я фігуру бережу . А якщо чесно - весь день мене нудить - поїла, називається, супчику з шпинату...Щось з тим шпинатом не так, бо дуже мені зле..

 

Доброго ранечку всім!
п'яяяяятниця!
уряяяяяяяяяяя!!!!!!!
ок, а тепер конструктив - погода чудесна, світ прекрасний, робочий тиждень закінчується - суцільна врочистість.
а ще я бачила вчора нарциси в бабусі на ринку, куплю нині для мами перед роботою
всім вдалого завершення тижня!

 

Настрій мій чомусь котиться до низу. Не зі швидкістю світла, але котиться. Причина поки невідома, і це найгірше. Бо устранєніє невозможно. Врочистість є, але мій настрій чомусь на неї не реагує. Добре хоч готувати не тре, бо з таким настроєм то . В планах пральку загрузити 2 разочки, дитину вигуляти і другий поверх попилососити. І ще, як буду в ударі, то ті 2 нещасні шафки на кухні вимити(це вся мебля на моїй кухні). Правда беруть мене сумніви, що тося зробить. Настрою всім позитивного.

@tsiuma., все в порядку,
@Валентина Соболь пильнує ДП. І все буде добре.

 

Настрій мій вчора сягнув критично низької позначки, але вирішив на ній довго не затримуватися. Тому сьогодні я сповнена оптимізму навіть і віри в те, що вікна сьогодні будуть вимиті. Всі. І фіранки випрані. Готувати нині не треба, дрібні побутові справи відкладено на ранок суботи.
Всім гарних, сонячних, безтурботних вихідних!

 

Йой, не маю сили з тим планшетом! Писала 10 хвилин розлоге повідомлення, а воно мені стерлося. Суть в тому, що я претендую на міні посаду на ДП. Ну бо я собі так подумала, що заму пильнувача дп треба може би якогось там секретаря чи куда пошлють (тільки не дуже далеко і ненадовго), а я безробітна якраз, виплати ще до квітня і все. Словом, берусь за любе і різне!
Розшифровка: зам - то є ви, наша просто nibysh, а пані Валентина (як по батькові?) - то звісно головний пильнувач.
Нам більше нікого не треба?
Ой, то якийсь саботаж получається або рейдерське захоплення дп. Бунт!

Ні-ні, все прекрасно, всіх все влаштовує (не накликати би гнів модераторів).

Мушу щось черкнути по темі. А день то звичний. Бо мені тепер вдома що п'ятниця, що понеділок, я тунеядка. Сьогодні навіть на базар не висовуюсь, перекусити щось вдома є. Думаю собі над стратегічним питанням: напевно треба залишки грошиків, які завалялись у банку в терміновому порядку зняти. Я не нагнітаю паніку, але вже нікому нє вєрю! Тільки банці скляній. Тому поїду ка я зараз в банк.
Кажуть, долар до Пасхи ще може скочити до 40 грн. Так що, дівчатка, аналізуйте і плануйте.

Я ледь дописала, так вже акуратно тими пальчиками все клацаю і виділяю офтопи. Краще не полінуватись і комп включити, нерви поберегти. А від чого кидає мене в страшний холодний піт - чи я часом з планшетіка кому баян не втулила, так близько то все поскладано. Але ніби ще не було, вже пальці натреновані трохи.

 

По всіх прогнозах мала би бути сьогодні погана погода, але поки-що так нічого, сонечко тримається.
Тішуся, що закінчується той дурнуватий робочий тиждень: толку 0.0, а роботи звідкість набралося повнезно.
Покрутилося мені все в голові з тим переведенням годинників. Збиралася цієї ночі переводити годинник, розстроїлася, що треба буде вставати не в 6 ранку, а в 5. Ото би було мені читано і співано, поки ми би годину сиділи в машині і чекали на той польський автобус Добре, що вистачило розуму, ще подивитися в неті.
Проза - працюю, їсти наварено до неділі. А, як комусь чогось бракне, поки мене не буде в суботу, то нехай сам собі готує.
Треба швидше вложитися спати. Як мене тут хтось побачить після 22, то швиденько копнячками виганяємо.
Всім гарного і сонячного настрою. Буду тут вже в неділю.

 

У мене "п,ятниця", "о, знов п,ятниця!" Як то швидко дні/тижні пролітають...
Прозою є думки про авральні завтрішні роботи. Як то встигнути зробити за день те, що за день встигнути нереально??
Йду сьорбати кавку і надихатися спогляданням залишками гарної погоди через віконечко. Прогнози - то теж проза. Щось ніяк мені не хочеться снігу і дощу...

 

В мене одна проза.
З чоловіком гаркаємся вже 2 день- а все тому, що я не можу заспокоїтися.
Залишається тиждень до Великодня, і після майже 10 років безпорядку на подвір"ї, я нарешті насолоджувалася тим, що в нас хоча б перед будинком впорядкований квітник, покладена бруківка, можна навести чистоту. І тут мій коханий вирішує копати траншею( інакше не назву) 4 метри в довжину і майже 70 см в глибину в саді, але треба її засипати піском, щоб покласти бруківку. Замовив пісок, привезли чомусь? в 2 рази більше, ніж замовляв, і тепер перед гаражем гора, через яку ні нормально заїхати, ні запаркуватися. Так і буде стояти ще 2 місяці. Бо робити щось він може тільки ввечері після роботи. Добре, хоч годинник переводять.
Одним словом- я зла!
Дуже хочу працювати на повний робочий тиждень. Вже скільки років посилаю резюме, якщо з"являються вакансії десь поблизу. Поїхала на тиждень додому в Україну- дзвінок. Просять з"явитися на співбесіду. А я ще 3 дні у Львові. Дуже перепрошувала, але нічого не допомогло, відповіли мені, що беруть жінку, яка змушена сама на себе заробляти, а мене може профінансувати чоловік.Нормально, нє?
Тепер зла на себе, що змовчала у відповідь.

На вулиці дощ, а мій песя хоче на двір кожних дві години, песик білого кольору приходить додому, як свинка. Я вже змучилася його мити. Хочу сонечка і нормальний газон, а не вириті траншеї.
Врочистість- купили собі гарненький камінчик на фонтан, білий, мармуровий. На красу ще треба чекати.

 

Так, з запланованого вище зробила майже все(гарна дитина), малий заснув, а я замість того, щоб мити ті шафки(я так того не лю) і посуд, засіла на ДП. Вже і наїлася(бульбочка з квашеними огірками, які вони ням-ням), і каву з цукоркою випила, і ДП прошустрила- а шафки самі ся не миють. Назбирав малий нині квіточок жовтеньких(мати-мачуха), і кожнісіньку я мала нюхати та хвалити. До хати принесли, в горняточко поставили, водички налили... - квіти ж для мами! Які ті хлопці милі в такому віці.Такі кнопи і такі дорослі. П.С. настрій застряв на місці, але хоч до низу не котиться- і на том спасібо.

 

Поприбирала в шафі, перебрала малі речі, прибрала в ліжковій шухляді, прогулялися з малючком. Зараз малюк заснув а я йду на кухню по каву і вииишииивааатиии

 

нареееешті п'ятниця, щось важкий цей тиждень, втомлена страшне. Вчора по дорозі на роботу сіла в метро, то думала вже не встану, ледве долізла до офісу. Сьогодні на занятті займалася так як в тому жарті

через 10 хвилин з червоним писком махала ногою ніби хотіла іі відірвати

. Зараз пообідала і беруся до роботи, ех, ліниве я створіння Маю надію що вихідні будуть вдалими. Всім гарного завершення робочого тижня!