Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Ледве зранку встала. Спала мало, ще й купа всякого встигло наснитися. Ще й дві форумляночки серед тої купи. Нє, ну про одну я вчора інтенсивно думала , а друга - Наталя Флешка. То певно в мене сьогодні день форумлянок, бо вдень ще зустріла весняних Юлю з Мурахою, трошки побазікали, але вони були зв"язані між собою, а моя вільна птаха полетіла собі серед "коні" (так я школярів називаю, бо вони як зі школи вибігають - ніц на свому шляху не бачать ), довелося бігти її пильнувати. Тільки наш "кінь" вийшов сумненький. (( А потім ще купа ходіння туди-сюди і врешті дома. Малеча спить під звуки перфоратора (надіюсь, що таки зможе виспатись), а школяр думає чим би то таким зайнятись, коли на правій руці гіпс...Але нічо, деякі пальці вільні, то буде частково розвивати дрібну моторику і ліву руку , головне, щоб не довго.
Доброго вечора усім, позитивних новин і хороших вихідних!

 

БрєхняВ ніченьку до нас приходив страшенно голодний Бабайка і повиїдав половину зготованого. Особливо йому засмакувала рибна зупка і печений індик. Я лягала спати десь в 2, а прокинулася о 8. От в той час він десь і прошмигнув, добре поїв, навіть помив посуд. Бачили би ви, дівчата, мої очі, коли я відкрила 3 літровий баняк з зупкою, щоб загріти нам з Ю. обід, а там тільки один черпачок на дні. Цезар каже, що спав біля мене і теж не бачив того, хто то зробив. Ну і шо за охорона? Так можуть з хати все винести, а він буде солодко похрапувати.
Сказала "підозрюваному" купити мені суші, бо готувати я сьогодні не збираюся. Маю 2-ох тижневий манікюр і не хочу, щоб мені ще облупився від пацькання на кухні. Не збираюся завтра їхати між люди з "фасолями"
І ще, мучить мене питання, як по-серед ночі можна влупити баняк зупи, половину буханки хліба і майже ціле індиче бедро?
Чекаю на суші.

 

А у мене сьогодні день прибирання... поки попилососила, все помила, порохи повитирала то вже й вечір. Тепер сиджу і думаю, що б це таке смачненьке на вечерю приготувати

 

Фух, пацан сказал- пацан сдєлал! З позитивною користю помила ті шафки, бо обнаружила пачку кави "кімбо щосьтам італія" і трав*яний чай карпатський. Відмила хододильник від художеств малого і начистила картоплі на завтра(бо день зранку обіцяє бути шаленим) і з зеленим чайочком всілася за ДП. А тепер вихвалядка- поки я тут вам кляцала одним пальцем моє дитя баняк бульби перемив!.Маємо віднедавна сильне бажання до миття посуду(от зять комусь попаде), пра даю лише те, що не б*ється. Певно підемо свіжим повітрям подихаємо вечірнім. Настрій трохи пішов догури, завдяки одній форумлянці. Ще й до зараз "ржу нємагу",. Зайду до вас ще нині.

 

Врочистість! Вибиті вікна і попрані фіранки

знаю-знаю, що дощі, але більше в нас з малюком такої нагоди не буде, тож скористалися моментом і допомогою бабці

. Проза- в хаті армагедон бо роз.....ся з тими вікнами на генеральне прибирання, а час в бабусі не безлімітний. Тому вручаю хлопчика татові і до праці

 

Маєте спокій - вибиті вікна мити не треба

 

той планшет з своїм редагуванням мене доведе!

вікна є! І таки вимиті!

 

Я голодний злобний карлик! Тиждень вийшов напрочуд тяжкий, марудний і запрацьований. Але то добре, коли є робота. Є робота - будуть бабулясики І я щойно з того всього влупила тазік пельменів

домашні, мамині, з океаном масла

, незважаючи на те, що я худну і взагалі піст, п'ятниця.
Думала, що прийду з роботи, і ще щось по хаті зроблю. Ну там, прання закину, чи ще щось в тому плані. Ага, щяс! Роззулась і забила бобіка. Налазилась нині протягом дня... Спочатку поїхали на виставку фіалок з шефом. Там прошвирнулись. Потім я вирішила що мені кров з носа треба колготки, і то шоб файні і дешеві. Поїхали до Фуршету, потім в Сільпо, потім знов у Фуршет.

Мої Конте коштують як за рідну маму

Коротше, я так задовбала шефа, що він готовий був сам купити ті колготки

Нє, ну шеф - то колєга, але ж не настіко

Ясєн пєрєц, що я не погодилась, але най знає, як ми жінки мордуємось .
Серіал вже на флешці, пиво збоку. Ще би хтось в душ затарабанив і спинку потер
Всім гарних вихідних. Нині п'ятниця, а п'ятниця - то маленька субота.
Ваша ДВ

 

Пасує мені і в жилєтку, і в вихвалялки . Сиджу і мучуся від вини, шо стоптала цілу плитку шоколаду. Називається - "не купую солодкого, бо і корисно для хвігури, і економно". Після кількатижневого стримування не могла зупинитись, поки не викинула папірець

 

О, я теж сьогодні офигіла від ціни на них. Добре, що я в декреті і основний мій дрес-код - джинси...
Вигуляли сьогодні дітей - 7 годин ходили, в магазинах були, до прабаби-прадіда завітали. Малі заснули ще 9 не було - чудо))
Матвій "відживає" після лікарні; Віталік, таке враження, за тих три дні, що нас не було, став старшим на пару місяців.
Сусід повернувся на 10 днів з АТО, я така рада, хоч і не знайома з ним майже.
Зараз вип'ю гарячого вина, заїм варениками за сиром і спаткиии...

Отправлено с моего IQ4503 Quad через Tapatalk

 

Вечір то тяжка справа. Малому вже набридла я, бо не можу вже дивитись на ті машинки. Настрій знову котиться кудись не туди....
@arushka, де продовження пригод мочалки і шампуню? Можливо це допоможе, бо чоловік вже скоро буде з роботи і все до того йде, що він, бідака, буде вигрібати за мій поганий настрій. Рятуйте хлопа! Поганий червячок шепче:вибирай швидше, скандал чи істерика.І то фігня, що він богу душу не винен, моя тюбітейка нині, як зварьована гоне по орбіті(алкоголю не мона, не пропонуйте; та й не тягне). Шо то буде....

 

До мене таки доклигали мої КД. Зла, як пес, зате хата прибрана . Сховалась від своїх пацанів в спальні, сина ходить під дверима "Мама де? Маму цьомати!"...

 

Блін, шо то за робота така в вас? Коліться! Чи то лиш я не в курсі, а всі знають?

 

Нормальна робота така, фахівець я. Так в трудовій записано. Я і жнєц, і кузнєц, і на дудє ігрєц .

Працюю на посаді фахівця в ТОВ з продажу промислових комплектуючих.

В мене просто непоганий колектив, і дуже файний шеф. І я люблю свою роботу,хоча інколи вона мене до сказу доводить. Але то таке: поричіла, пару спустила, нарід построїла - і далі в бій.

 

чесно, хотіла б написати якесь екзотичне продовження, але все склалось банально-гуд : пані-продавчиня прийняла вибачення-шоколадку-дубльмочалкушампунь, дала гору незрозумілих пробників взамін і всі щасливі

тойво, .. мій nnnnn-річний досвід сімейного життя показав, що чоловік - також людина
Тому скандал і істерика -виключно по видатних датах, у всі інші періоди - *мистецтво бути дружиною*. Якщо на хлопський розум- коли хочеться гарчати на чоловіка- просто закрити собі рот і притулитись, дуже помічне
Плюс, дружина з мозгами завжди виграє -якщо чоловік накосячив, а дружина - , він чується винним, і дружина у виграші, якщо чоловік чемний, а дружина з ПМС, дітьми до року і т.д. все одно , то чоловік розуміє, як йому пощастило
Якби що, я знаю, про що пишу, тому інструкція обов"язкова до виконання
І не треба мені дякувати (тут бракує смайла, який розкланюється))))

 

Я скучила за ДП!!!
Ще один день і кінець першого робочого тижня!
Вчора відпанахала пів пальця, великого, на правій руці((((
Моїй коханій дитинці вчора було ,,тли локи,, Як швидко летить час...
Хочу виспатись. Встаю кожен день в 5.30 лягаю в 23.30

мама-лошадь

 

і я хочу на виставку фіалок, ех, в нас такого на роботі не дають

хоча нє, сьогодні приїхали зразки шкарпеток складених в формі квітів , але вони не пахнуть...

добре що цей день закінчився, я прилізла додому, зі злості наілася як в останній раз і тепер думаю, що робити, йти плакати чи спати?

 

Несподівано мій день закінчився дуже врочисто.
Подзвонила коліжанка, сказала, що чекаэ дитинку, то після 8 -ми років чекання. Хочеться стрибати і плакати від щастя.

 

так собі, досить мінорно. А "м'яво биць так пєнькнє", як співалося в якійсь польській пісні. Найголовніша врочистість - нарешті посповідалася! Цілий тиждень збиралася, перекладалося з дня на день і все ніяк. Ну бо не вкладається ніяк наша сім'я в прожитковий мінімум годин, виділених на добу. Тобто як, вона то вкладається, просто на мене їх не залишається та і вчора не мала як нормально підготуватися, але вже вирішила далі не тягнути, щоби в Страсний тиждень не довелося сповідатися.
А далі день був дивно файний. Дивно - бо практично нічого з задуманого не вдалося довести до кінця, але настрою мені то не псувало. Помила вікно в кухні (ну так, отака проза... Обіцянка-цяцянка, а смуги на склі вже дуже око муляли), подивилась на себе в дзеркало, побачила там якусь целюлітну тітоньку і пішла шукати гантельки, які урочисто купила минулого року, і навіть ними покористувалася правда, аж десять днів, бо потім до нас постукалася доня Так що берусь за себе, бо аж встидно.
Ну так от, день був гарний, вечір вже не дуже, бо, натхненна сонцем і теплом, я вибралася на вечірнє гуляння не зовсім відповідно, і зммммерзззла, як цуцик. А потім приїхав чоловік , приїхав пізно, змучений і напівсплячий. І я зрозуміла, що мене так мучить вже деякий час, чого бракує: просто дуже хочеться, щоб хтось потурбувався ПРО МЕНЕ, приготував, зробив чаю, закутав ніжки коцом, виключив верхнє світло, а зранку хочу крізь сон почути, як хтось забирає дітей на кухню, цьомає мене в чоло і каже : "Полежи собі ще трошки"
І от розуміння того, що мені потрібно зовсім небагато, але навіть того "небагато" невідомо коли можна очікувати, якось так пригнітило, що увесь денний позитив як вітром здуло
Буду спати негативна.