Остання прочитана Габріель Гарсіа Маркес "Сто років самотності", книга читалась з цікавістю, суперечлива, дивна як для мене і так хотілось зрозуміти суть, але фінал мене поразив... Зараз в процесі Еріх Марія Ремарк "На Західному фронті без змін", дуже гарно пише автор, читається легко і дуже проникливо... Усім раджу, читала його "Тріумфальну арку", також надзвичайний твір, наступним буде "Три товариші"
прочитала Джона Бойна "Хлопчик в полосатій піжамі" мені книга сподобалась. А потім вирішила подивитись фільм,ну зовсім мене розчарував, стільки на перший погляд дрібних деталей, які взагальному дуже важливі і багато про що говорили, режисером були просто упущені. А ще чомусь мала помилкове уявлення про творчість М. Матіос, а тепер зрозуміла, що сильно помилялась і цілком згідна з форумлянками, що в кожного з нас різний смак, а ще важливе значення має вік, бо інколи читаєш книжку в молодому віці і береш для себе одне, а через пару років перечитуєш і думаєш, а чому я так багато випустила з уваги коли читала вперше.
Дочитала я Куркова "Лагідний янгол смерті" - якось мені не дуже сподобалось. Чи то може такий переклад корявий, чи сама ідея якась трохи недолуга, але не викликав твір в мене захоплення. Почала читати Хосейні "І ехо летит по горам" - гарно і сумно, але вже дуже цікаво як закрутяться долі героїв на наступних сторінках.
на мій смак, то це такий брєд, що ого-го))) тим більше з матами, хоч і нечасто. не люблю коли є мати, навіть трошки. загалом читаєш про той світ добропорядності, скромності і тут на тобі - мат, а на другій сторінці імена і назви біблійні... і написана так як я не люблю. важко вловити чи то реальний час, чи то згадки, чи то мрії... кидаю, не жаліючи.
Десь писала я раніше, що після фільму не маю бажання читати книжку. Та щось мене підштовхнуло таки спробувати. І прочитала я "Сутінки" (всі книги). Ну загалом непогана книжка, легко читати, цікавий сюжет (хоч я вже його знала). Якщо порівнювати екранізацію з книгою, то як на мене і зйомки досить непогані (а остання сцена битви, навіть більше у фільмі сподобалася ніж в книзі). Після прочитання книги стали зрозумілі деякі деталі, які неможливо було відобразити у фільмі.
Прочитала 4 таки непогана і навіть досить цікава, читалась легко) а от 5 якась емоційно важка, надто багато сумних подій для 1 книги, хоча і добрі є, але щось переборщила авторка з негативними...
''Чарівний щоденник'' Сесілії Ахерн - ну дуже сподобався. Все як я люблю: таємниці, трошки містики, життєві закрути такі, що й не розгадаєш. Не очікувала від неї такого цікавого твору. Так сподобалося, що прочитала ще збірку де були : ''Дівчина в дзеркалі'', ''Машина спогадів'', ''Герман Бенкс і письменник - невидимка''. Теж нічого, було цікаво, але жаль що коротко... Хочу ще щось цієї авторки почитати.
З мого улюбленого - "Не верю. Не надеюсь. Люблю", в дуже цікавій манері написана книжка. Недавно подивилась на її основі фільм "С любовью, Рози", але то далеко не те, що книжка. Ще "Люблю твои воспоминания" раджу. Взагалі дуже цікаво авторка пише.
Фільм теж бачила, тому книгу вже не цікаво читати. Саме після перегляду фільму взялася за книги Ахерн. Вже жалію, що спочатку книгу не прочитала. А другу книгу обов'язково прочитаю! Зараз почала Володимир Лис "Графиня ". Спочатку хотіла іти з нею в тему "книги, що не зподобались ", але ближче до середини стає цікаво. Відвикла я від української сучасної літератури, декілька місяців не читала. Якась вона майже завжди просякнута безнадією і сумними монологами про життя.
Соня Кошкіна "Майдан. Нерозказана історія" - це книга, яка мене зацікавила. Дівчата, може вже хтось її осилив. Поділіться, будь-ласка, своїми враженнями.
проковтнула цю книгу і одразу після не ї прочитала перше творіння цього автора - "Бегущий за ветром" - дуже гарний роман про двох хлопчиків, які виросли поруч у ще довоєнному Афганістані, про їх дорослішання, про долю країни, якій вже напевно ніколи не бути такою, як до війни.
А я продовжую читати Моєс, підкорила мене ця авторка і все)Вже прочитала її "Сріблясту бухту" і "Віллу Аркадія". Жодна з них не розчарувала. Моєс пише дуже просто і водночас так майстерно заглядає в душі героям, описує їх почуття. Поміж тим ще спробувала Гійома Мюссо "Ти будеш там": не погано, але Моєс краще) Хотіла почитати щось коротеньке, взялась за "Оскара і рожеву пані" Шмітта.
Я прочитала Юрія Винничука Танго смерті, дуже сподобалось, одразу хочеться їхати до Львова наскільки смачно він описує це місто, а які смішні діалоги, що я не могла стриматися щоб комусь з присутніх не зачитати цікаві місця.Книжка про смерть але з таким гумором
Забула ще розповісти, що проситала "Гранд" Вишневського. Мені сподобалося, люблю такі коротенькі історії про долі людей і Вишневського люблю.Ну і дочитала "Оскар і рожева пані"- дуже зворушлива історія, варто читати тим, хто зіштовхнувся з якоюсь важкою хворобою.
