Вихвалялки (4)

А я тут (завдяки переписці в ПП ) зрозуміла, що маю особисту вихвалялку
Від грудня - плавно, потихенько, ненапрягаючись скинула близько 6 кг (ближче до 7) На цьому не зупиняюсь, бо ще потрібно так же скинути до своєї "ідеальної ваги"
Залишилось привести свій "творчий безлад" на голові до пуття і буду "чічя ляля"

 

А наша основна вихвалялочка ще спить, і не знає, що прокинеться вже річною красунею.
Ще рік назад я хіба здогадуватись могла, яка вона - чорнява чи лисенька, пампушка чи худенька, спокійна чи вредненька.
Тепер я знаю - вона найсолодша!

 

А наш хлопчик за другий місяць набрав 1,8кг я тішуся, росте зайчик. А ще я викупила на секонді новісінькі джинси за 11 грн

 

Сьогодні нашому найкращому, найсолодшому, най-най-най коханішому хлопчику 2 рочки! Нехай Бозя пошле йому доброї доленьки, щастя та здоров"ячка, а нам дасть сили і терпіння допомогти йому стати щасливою і доброю людиною! Я найщасливіша МАМА найкращого СИНА!

 

Такий букетик отримала на своє день народження)) Від начальника)

 

І я хочу повихвалятись. Купила собі сьогодні блузку блідорожева-напівпрозора. Дуже давно шукала. Ще декілька кофтинок. І штани такиї шо блистять, темно-синього кольору. Тішуся...капець! Тепер буду Крааа-сіііваяяя але іду в темку "одягніть мене" питати як то щастя напівпрозере тепер правильно носити. Бо шось той ліфчик наверху троха встидно.

 

Я такий від чоловіка.

 

А я, вчора, завезла свою сім"ю в село і назад (загалом 50 км).
Чоловік тільки два рази накричав.

 

І в мене нещодавно така подія сталась, подружка народила довгоочікувану дівчинку. І вчора я стала її хресною мамою. Досі не віриться... І все ніяк не можу звикнути до нового статусу, адже колись ми просто були найкращими подругами, а тепер будемо найкращими КУМАСЯМИ!!!

 

купили мені вчора ехіногрузончик червоний, акційний, колючиййййй....
але я таки його нині пересадила, змогла
тішусь новій "звірушці" в старій компанії

 

Я на Великдень більше сотні наїздила, муж троха через зуби злився, але потім я бачила що сміявся)))

Нині почала фітнес курс... Навіть не знаю чи то сюди, чи в жилєтку)) Болить все, але я таки відчула що маю м*язи пресу)))

 

Я похвалюся - купила чайник. Ось такий але без термоса:

 

Я така рада! Я така щаслива! Мене так розпирає! Ууууууууу...
Подзвонила, щоб привітати коліжаночку з Днем Народження, а вона мені сказала новину - її коханий зробив їй пропозицію! Ура! То така суперова новина, що я не могла втриматись, щоб не розказати вам.

 

Емоції мене аж накривають, дааавно я такого не мала.
Прийшла моїм діткам посилочка, точніше не посилочка, а ціле посилищеее... Не знаю що до чого, але це якась якби зарубіжна волонтерська організація так опікуєтся і допомагає діткам героїв.
дівчата, які там іграшки, які тачки, літачки, кораблики, які набори, мої дітки ніколи про таке і мріяти не могли... який там одяг, олівчики, мила, шапмпуньки, зубні щіточки... все якісне, заграничне. Мені аж дух захоплює. І саме головне, що в мого старшого сонечка завтра день Народження, ото подаруночки буде мати.
Я з того всього сиджу, ревлю як дурна, вся туш з очей пішла гайту, бо ж якраз з молодшим на вулицю збиралась. Не можу стримати емоцій. Дай Боже здоров"ячка тим людям. Молодці, ах які ж молодці.
Найгірше що навіть не знаю кому я маю дякувати, так бачу по документах, що посилочка йшла з Америки, але речі і іграшки є і з Пакестану і з Турції і Англія,Китай. Різні-різні...
Мої дітки ніколи не мали таких подарунків, навіть близько, ніколи... Я щаслива.

 

На фоні тих вихвалянищ я просто тихенько похвалюся.
Завтра муж приїде, якраз на мій день народження. Тішуусь.

 

а чого я реву? Навіть вас не знаю...певно з вашого такого щирого і дитячого щастя

 

Навіть не знаю чи то можна назвати вихвалялкою. Я знайшла наші весільні плівкиЯ не просто щаслива, я в екстазі. Стільки за ними сліз виплакалаМи купу разів переселялися і я думала, що десь загубила. А нє-а. Забрала в мами цілу торбу плівок, щоб спробувати відцифрувати. Зараз переглядала і знайшла їх. Уряяяяя!!! Тепер треба знайти де їх можна закинути на флешку, заховати в надійне місце і головне пам"ятати потім де заникала.

 

І знову я в вихалялках!
Тепер кожного року, двічі на рік, не залежно від обставин і життєвих перепитій, я попадаю у вихвалялки.
І так хвалюсь- рівно 5 років тому в дуже теплу та сонячну, весняну днину о 9.20 год я вперше пригорнула до себе найкоханіший в світі, омріянй клубочок щастя- своє сонечко, свого синочка, свого красунчика Святославчика.
Я відразу знала що він буде хлопчиком і що буде саме Святославом з перших тижнів вагітності. На свого першого синочка ми досить довго чекали, вагітність була важкою, пологи також, але це все того вартує, зато тепер я маю свого розумничка- старшого СИНА.
Материнство-то неймовірне щастя, хоч і важка праця. Мому старшому сьогодні вже 5 рочків. Аж не вірится. Йду потіскаю свого іменинника.

 

У мене своєрідна вихвалялка....
Минулої ночі ми з чоловіком замість того, щоб спати у комфортному ліжечка ганяли по місту на велосипедиках - приймали участь у квесті
Було купа цікавих завдань та море позитивних емоцій)

 

Нам відкрили візи і я з дітисками їду до МАМИ в Португалію, і ще ми купили дуже дешево білети, за візу я не платила, і на зекономлені гроші буду пити порто і їсти манго