Правду кажуть в кожного свої проблемикомусь набрати,комусь скинути))було б добре якби можна було поділитись своїм добром з кимось іншимТо би всі були ідеальні
Хочу скинути 2-3 кг до літа , і вишити бісером рушничок до Спаса (часу досить, головне не лінуватись).
А я хочу мати час і можливість продовжити ходити в зал))А то я щось закинула то діло.То грошей нема,то часу.А може це все відмазки...
В мене були довгі і нудні відмазки.. "задорого"... "біля дому немає спортзалу"... "часу нема"..."компанії нема"... а потім взяла і пішла.. і все..підсіла..правда, спочатку пішла на body shape - виявилося не зовсім моє. А потім перевелася на каланетику і страшенно її полюбила. Гарно розслабляє після офісних буднів, плюс почало тіло підкачуватися, м'язи з'явилися. Тепер не жалію ні часу, ні грошей (ну а нащо я на ту роботу ходжу, аби не могти на себе 290 грн в місяць витратити?!).
Правильно!!))Треба якось і себе змусити піти.Бо коли ходила 2 роки це було прекрасно.І тіло виглядало зовсім по іншому.
В мене бажання і ціль піти на курси водіння, вже два роки збираюсь і ніяк не виходить... може цього року вже нарешті буду мати права
колись теж мала такі ціль і бажання. а тепер права вдало припадають пилюкою. машина в хаті є. та й ніхто не забороняє на ній їздити, але я боюся, що когось стукну. не хочу нікому зашкодити. та й нема когось, хто би добровільно зі мною по вечорах покатався, аби я набула практичного досвіду.
Як я Вас розумію....також мала велике бажання їздити але не було нікого СПОКІЙНОГО і ВРІВНОВАЖЕНОГО, щоб міг їздити зімною і вчити...то отак ходила і просила при кожній можливості чоловіка, щоб я сідала за кермо, а він мені підказував, вчив....тепер по-трохи вже сама їжджу по своїх справах...як є можливість з кимось поїхати ніколи її не пропускаю...і кожного разу "все мотаю на вус"...думаю, що, як є настирливість і наполеглевість, то виробляться і необхідні навики
Я думаю, що після того як закінчили курси (і чогось навчилися) треба активно їздити, щоб набратись практики... бо якщо зробити тривалий перерив, то потім стає страшно і відчуття ніби вперше за кермом Я вже трохи їздити вмію, на сільській дорозі чоловік завжди уступає мені місце водіяале інколи виникає потреба поїхати кудись самій, а прав немаєта й по місту треба ще навчитись їздити. Маю надію, що скоро ця ціль буде досягнута
Пам'ятаю, що теж ніяк не могла зібратися на курси водіів, відмазок було повно. Але чоловіка відправили у відрядження, то я вирішила "Або зараз, або ніколи") І якраз був набір групи! Тож коли він повернувся, я вже була "гордий водій") І це правда: після автошколи треба чим більше практики, інакше цей страх щось або (не дай-то Боже!) когось стукнути не побороти. А я сама вже 1,5 роки не сиділа за кермом...Так склалися обставини:продаж авто, вихід в декрет, небажання поцарапати нову "ластівку")...страшно тепер буде як вперше...жахи...Але чоловік вже пообіцяв допомогти відновити навики водіння!) Тож ще одна ціль (і для мене вона ой яка немаленька!) - стати хорошим водіем!!! --- дописи об"єднано, 17 Квітень 2015 --- І ще, і ще, дівчатка, дуууже хочу - відростити косу до пояса!!!
Згодна. В мене водійське посвідчення вже 10!!! років. Їжджу рідко і везе ж: то туман, то дощ, що нічого не видно. Приїжджаю додому зі стресом. Кожного разу сідаю як вперше і чим старша стаю, тим страшніше сідати за кермо. Треба їздити постійно або не їздити взагалі.
тема оцінок вона така.... дуже суб'єктивна )))) як відчувається, так і ставлять )))) і це зокрема те, що Ви написали мені, не до мене, а до Вас стосується в першу чергу і Ви це добре знаєте. мене особисто не зачепило нічого, нічого нетактовного я теж не вчинила запитанням на форумі теж є межа, особисті запитання до особи ставляться не публічно, а в ПП є запитання тактовні, а є нетактовні, погодьтеся і дійсно - вистачить вже, то дитячий садок якийсь хочу почати ходити на йогу, ось залишилося знайти зал неподалік....
Хочу велике двоспальне ліжко..... як же ж я його хочу!!! Але то з розряду мрій, бо в однокімнатну квартиру не втиснеш((( А ще хочу сережки з грузинської емалі, срібні, я вже собі сьогодні придивилася. Якщо до літа не подорожчають, то замовлю собі на дн.
оце в мене таке. просто коли є хлопець чи чоловік, то простіше. коли була одружена, то трохи їздила. Потім відпала потреба... на роботу прямий трамвай, на відпочинок переважно літак або якийсь хічхайкінг (відпустка в моєму розумінні або короткотривале luxury, або щось пригодницьке). І от тепер коли з'явилася потреба навіть по ті ж продукти поїхати чи в шопінг центр за містом, їхати страшно, а з батьком не можу вчитися заново. Він страшенно нервовий. З ним панікую ще більше.
Хочу миру і спокою в нашій державі, хочу досконало володіти англійською мовою, хочу роботу з достойною зп, хочу в Грузію. Мої цілі і бажання зовсім немаленькі, але інших наразі не має
Я теж страшно хотіла і ми купили пів року тому, втиснули в маленьку квартиру (всього 21 квадратний метр,кімната - 14), чоловік бурчав коли його вмовляла, тепер тішиться, спина сказала "дякую" але гостей у нас майже небуває, дітей теж, але місце для ліжечка знайдеться, і свекруха дивилась як на дурну тоді, але вперта брали одне з напростіших і некрутий матрас, ширина 140 см.
