Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. Mazerati

    Mazerati Well-Known Member

    В нас процедура походу додому з майданчика така: йдем мити руки, потім сідаєм у візок, одразу прошу помогти мені її пристібнути, бо мені самій важко (дуже любить помагати), потім даю банан - так вона має заняття на всю дорогу додому, а я маю спокій :) вже так звикла, що як змучиться бігати чи гратись на майданчику, одразу кричить "бамбам" (то в нас банан) :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  2. Ahaha

    Ahaha Well-Known Member

    Не знала, де поділитись, думаю ця тема найбільше підходить. Нещодавно подивилась фільм, який справив на мене дуже глибоке враження. Це один з тих фільмів, який міняє світогляд. Дуже раджу.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. marianast

    marianast Well-Known Member

    Сашко вже великий пацан і не переріс. Я з дитиною зазвичай можу про все домовитись, тільки не про похід додому з майданчика. Ну все знає, все розуміє, каже, що буде бавитись, потім прийде додому на обід, відпочине трошки і знов вийде. А як доходить до моменту збирання іграшок щоб йти додому -кіпіш. Говори-не говори,сварити навіть не пробую- буде тільки гірше,проси, обіцяй, заговорюй - пофіг йому. Я сама збираю іграшки, беру його за руку і так чимчикуємо додому під Сашині верески. Вдома роздягається, миє руки, приходить до мене і каже :" Мам, пробач, не розстроюйся, я більше не буду плакати. Обіцяю". Татові ввечері розказує, що був нечемний, бо ревів на майданчику. І на завтра все по новій:girl_impossible: Останній тиждень гуляємо один раз в день, хоч погода просить більше. Пояснюю, що якщо ти себе будеш так поводити, то на вулицю сьогодні більше не підемо. Вдома, коли підходить час вийти вдруге, теж розказую, що сьогодні прогулянка відміняється через те, як ти поводився коли ми йшли додому. Ну може хоч так щось дійде, бо я вже втомилась чекати того "переросте", чомусь не переростає:girl_sad:
     
  4. Ahaha

    Ahaha Well-Known Member

    У нас теж таке буває... мені деколи допомагає сказати що щось смачненьке вдома буде - морозиво наприклад. Ще 100% результат - кажу йдем купим морозиво, а коли купимо, кажу "біжимо додому бо розтане" ))
     
    • Смішно Смішно x 1
    • Корисно Корисно x 1
  5. marianast

    marianast Well-Known Member

    на Сашу не діє. Сьогодні був вбраний в джинсах і реглан на довгий рукав, натовкся, прибіг сам додому проситись, перевдягтись:girl_smile:
     
  6. alenkasweetheart

    alenkasweetheart New Member

    Маю таку ситуацідю: синові 2,3 роки, вміє розмовляти добре, проте вже три місяці істерить по кожному випадку по півгодини мінімум, а так зазвичай по 40-80 хвилин. Істерики виглядають жахливо - кричить словами - хочу не хочу, дай мені, не піду, піду і т.д. чи без слів просто верещить, при цьому може кататися по землі чи битися лобом о підлогу, та ламає і кидає все, що в зоні його доступу . Я не завжди витримую процес ламання і саме за це можу дати по попі (треба звичайно сказати що це спрацьовує і через хвилину дві дитина запокоюється і підходить жалітися), але мені такі істерики по 2-5 разів на день і по по попі кожного разу як заспокійливе не дуже подобаються. Чоловік працює багато, але коли вдома ніколи дитини не сварить, навіть якщо син повторює денну істерику з ламанням всього що попалося чи схватив перш ніж ми встигли забрати. І чоловік все дозволяє, навіт те, що я наприклад ховаю - існтрументи, нитки для шиття і т.д. І нещодавно я прийшла до позитивного виховання і хочу якщо не повністю перейти на цю сторону, то хочаб максимально зблизитись з системою (багато чого я в же успішно приміняла давно, і навіть не знала що це саме позитивне виховання, активне слухання та інше). У звязку з чим у мене питання - як себе вести саме під час дитячих істерик и спеціального ламання дитиною речей (нещодавно стала практикувати забрала і сховала, але це не діє, бо папа потом віддає сховане дитині і воно доламується тут же). Тобто які методи впливу на маленьких детей замість наказування допустимі та успішно вами застосовуються. Дякую за допомогу
     
  7. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Тут, напевно, треба з тата починати. В дитини істерики можуть бути і від того що вона не розуміє чому щось робити то можна, то не можна.
    У батьків має бути спільна лінія і однакова реакція на якісь принципові речі. Якщо нитки не можна - поясніть чому,а потім зробіть так щоб не можна було ніколи - ні вдень, ні ввечері, ні з татом, ні тим більше після істерики
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  8. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    В нас, мабуть, вікова істерика. Бо з будь-чого починається. Я ще тримаюсь, але вже ледве-ледве . Це реакція на все: синочок, подивись- сонечко світить. ВЕеееееееее. І поки не виплачеться, то не перестане. Хіба гаркнути(так, буває що не витримую). Тобто стала якась однакова реакція і на те що хоче, але не можна; і на просто якісь слова, звернені до нього. Власне це мене і напрягає. Ще такого в нас не було. Якісь різкі перепади настрою. Ще пару днів і почну хвилюватися.
     
  9. jalla

    jalla Прогрес року 2013

    А зуби часом не лізуть? в моїх на зуби такі воплі були, шо вішатися...
    Або може де перехвилювався, якась зміна обстановки, напруженість. Я коли своїх забагато тягаю по справах, то вони мені потім в вечері таких прикурків дають шо мама не горюй.:girl_cray:
    Скачок в розвитку тоже може так впливати.
    Дівчата он вище пишуть що істерика з нічого бути не може, таких в природі не буває.))), знач є шось, чого мама не може розшифрувати. Подумай, шоби на нього могло так впливати.
    Хоча мої інколи з самого ранку включають режим "нема настрою" і отаке вееее на кожному кроці.

    В мене Андрій бачу тоже такий збиткуватий мАлий росте шо ну... Лазить як акробат, по столах, по вікнах, з вікон регулярно дре фіранки, все сягує, компот випив, решту бац на підлогу, в то сів, порозмазував.:girl_cray:. Я вже деколи гублюсь як на це реагувати, пояснюю, забираю, стягую його з тих підвіконникіа, столів, а він знову те саме. І то такі хитрі очі робить. Мені кажуть шо йому не вистарчає дисципліни. А взагалі таку малу дитину чим можна наказувати?
     
    Останнє редагування: 27 Квітень 2015
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  10. alenkasweetheart

    alenkasweetheart New Member

    у мене те ж саме - що не скажи чи що сам не попросить і одразу істерика. прямо зранку - мам дай водички - встала, прийшли на кухню, налила води і шмяк вода на підлозі а в дитини дика істерика, на вулицю істерика, з вулиці істерика, одягатися, роздягатися, пісяти на горщик, на унітаз, читати, грати - на все не хочу і істерики(((
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  11. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Може і лізуть. Тільки він без крику рот не відкриє. А ще 3 зуба бракує. Я поки ще не панікую, бо то короткотривалі істерики, та й малий у нас емоційний. І виношували ми його- то суцільний стрес. Просто як надивишся на чемно-слухняних дітей, то своє монстриком виглядає. Як начитаєшся про вікна-компоти-крупи, то своє чемнюще і лагідне.
     
    • Зе бест! Зе бест! x 3
  12. jalla

    jalla Прогрес року 2013

    Ню-ню, я все твого малого згадую. Мій би в житію так не всидів, ні на форумівці, ні в машині. Так що те, що чужі дітки завжди виглядають ангелочками- правда.:)
    Ти мудра мама, побачиш по ситуації... Може дійсно його шось турбує, після хвороби ослаблений, наприклад, сам не свій, а пояснити бідаць не може, от так і демонструє. Дай час, точно все устаканиться.:)
    Скачок в розвитку. Я вже писала, коли мого Андрія накриває істериками, з часом він дає ривок в свому розвитку.
     
  13. Tempernice

    Tempernice Well-Known Member

    Я все одно, надіюся,що то вікове:) Потрохи навчилася вже розшифровувати ті плачі без причини. У нас це виглядає, як протест, наприклад, вийшла з хати- за секунду верещить, прибігла, питаю, що сталося, не каже, потім таки признається:- я не хотіла, щоб то сонце світило мені в очі:). Тепер, коли знов істерика з нічого саме головне відгадати причину і озвучити іі дитині, тоді є можливість нам якось домовитися чи пояснити. А з майданчику забирати то мабуть для більшості мам проблема, я вже стараюся не ходити, коли маю мало часу, бо краще таки дочекатися, щоб вона сама захотіла піти додому.
     
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  14. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

     
  15. blakytnooka

    blakytnooka Member

    у нас теж такий вік +- як у вас і ситуація подібна, малий став такий капризний-криклвий,як перші тижні після народження меншого. Я вже подумала, що це якась нова хвиля ревнощів чи що.... але бачу,що дійсно ріжеться зубчик. ТЕж цікаво як поводитись втаких ситуаціях істерик з приводу будь-чого... бо я в такі моменти стаю не позитивною.((
     
  16. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    На 80% віднайдена причина наших істерик: моя самостійно-мамина дитина ще більше стала самостійна. Тобто, коли я до нього щось говорила, то виявляється, я заваджала йому ДУМАТИ його думу! То капєц! Тобто ВІН тепер знає краще ЩО і КОЛи ми всі маємо робити. Ну, і робити хоче сам те, що йому підходить, а що не підходить, то знач воно йому і сто лєт нєнадобило. Я трохи розгублена, як тепер його організовувати?
    Хто таке подолав-пережив то поділіться. Я йому завжди давала свободу дій, але ж небезмежну.
     
  17. Tempernice

    Tempernice Well-Known Member

    Нормальна типова поведінка, дитина випробовує границю дозволеного. Я б ставила обмеження, які мені підходять і не змінювала б іх принаймні якийсь час. Теорія каже, що за кілька протестів має прийти розуміння, що можна і до якого краю/часу.
     
  18. Orman

    Orman Модератор-бомба

    а який логічний зв'язок їжа-мультики? Нема, ой нема. І тема про виховання без покарань, а ви її покарали, за те що вона не хотіла їсти (не хоче, не треба).
    серйозно, наслідком сніданку є мультик? Не бачу логіки. Наслідком сніданку є відчуття ситості, приплив сил, або сонливість (в кого що).
    А дивлення мультика є наслідком бажання його дивитись.

    Не очікую на розуміння.

    взагалі правильно, але мамі не шкодить перед сказала-зробила, ще й подумати чи є взаємозв'язок, і чи розуміє його дитина.
    Якщо що, то я сама часом щось таке можу сказанути, але хоча б собі признаюсь, що логіки в певних моїх "причинах-наслідках" - нуль.

    *нащо я сюди зайшла*
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Ну межі я не міняю: не можна ніж, хімію, першом в ліфт, розмовляти з чужими людьми(з тим найбільші проблеми, думаю замінити на йти і брати у чужих. але ще вагаюся). і вже дрібніше, але актуальне- гребти пісок так, що летить дітям на голови...
     
  20. Oddly

    Oddly Well-Known Member

    Ви мене не зовсім зрозуміли.
    У нас нема прямого зв'язку сніданок-мультики.
    Я озвучую план дій, послідовність дій. Кожного разу це щось інше, по ситуації. Мультик був до прикладу.
    Тобто - зараз ми будемо їсти, бо ти голодний, щоб набратися сил і т.п.
    Потім будемо робити те-то і те-то.
    (Дивитися мультик, бавитися машинками). Потім підемо гуляти (тут чомусь нам обов'язково потрібна мотивація - будемо годувати пташок, ліпити пасочки, гойдатися і т.п.)
    Коротше, в нас працює поки розказування довгих історій, що буде і як.