Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Умммм яка я люта з самого ранку,вірніше з ночі.та кобила за стіною до другоі ночі щось кричала,нічого не помогало і стукала і кричала у відповідь,тупо голосніше починало говорити.то вже котру ніч виспатися неможливо!!!! Голова зранку болить,весь ранок нічого не робила.тепер буду трохи щось складати)))і як з такими сусідами боротися?)) ладно,тре щось згамати щоби попустило мене) всім цьомки)

 

Ледь не проспала школу
А все через те, що мені всю ніч снились сварки з чоловіком. Голова квадратна.
Товклась вчора в ліжку до 12 ночі, аж поки не випила 2 таблетки спазмалгону і теплого чайочку. Далі коломийки з зубом. Але я вже його рвати не хочу, бо він менше і менше болить.

Зараз зробила собі кавусю , а до кавусі взагалі нічого солодкого немає. В таку погоду, після такої ночі ...
Словом, печу бісквіт

Каже мій чоловік, що я, як захочу, то гори зверну, не те, що бісквіт за 5 хвилин збити і поставити пекти

Данусик мене тягне в магазин, а мені таак ліньки йти, аа, капець. Я б ще поспала, полежала, повишивала, подивилась фільм, але тільки не в магазин. Але то мале вперте осленя мені спокою точно не дасть. Тому доведеться йти. Але то ще не зараз. Спершу бісквіт і кава.

 

І ми вже купу справ переробили: тата на роботу відправили, тоді ще поспали, тоді малий пішов "какати-пукати-пісяти", а мама ще поспала...ми наїджені, чайом напиті, голова вимита, з коліжанкою потринділа, меню на нині придумала, і тре йти платити комунальні і міряти ВСІ калюжі. Але ще трохи спочину : ну бо я ж така робітна- ужяс!
Час "ХЕ" наближається, а ентузіазму я щось не спостерігаю в себе. І то зле, дуже зле. Бо виприбирати хату- то не проблема, а от ті вікна- то проблема! І погода зі мною "совєршенно согласна". Та й жеровиська тре наготувати- як там:-кіко вас?
- двайціть!
- кіко-кіко?!?
От і в мене так, як не крути а двайціть воно і є двайціть, або два по десять, або штири по п*ять....
Всьо, зависла.
Йду бурячків принесу- буде борщик(завтра, бо то процес)!
Помрійте трохи, файно в таку погоду вдається .

 

Доброго дня усім
Сподівалась хоч сьогодні виспатись,так де там телефон вирищав 15 хв.довелось уже встати
Врочистість-моя улюблена кава,трюфеля аж 4 види(надзвичайно смачні)догодили мої подружки,вчора,як гарно час провели,все би так(то така рідкість,хоч і львівські,але з деякими 3 роки не бачилась)вручили пакети всякого добра.Ех і як тут схуднути? Я то вредна,але ті смаколики вредніші,так і просять-відкрий мене,з*їш...
Планувався виїзд на дачу,пікнік,м*ясце,але погода не шепче.

Витягнула з морозилки пельмені.
Душа хоче коньяка з колою і льодом і суші,але певно ближче до вечора,бо робочий день у моїх.Думаю чи "ж" не злипнеться і як то завтра на ту роботу. Бракує мені одної людини дуже,словами не передати

Вдалого усім вечора!

 

Не терплю такої погоди, але свалу нема, тре вести малих в поліклініку, щоб Святику закрили лікарняний. Останній тиждень ми здорові і тупо сачкуєм від садочка, бо після хвороби тільки апетит появився, а в садку не припильнують, ну, хто там буде питати щоби він такого нині з"їв, а потім догодовувати з ложечки. Тому ми добре окріпли і готові з понеділка до садочкового режиму.
Ну, і печалька- в хаті ні грама цукру, тому висунутися тре конче і то не тільки в поліклініку.
Вчора мала маленьку врочистість по іменні Анничка- дитинка, котра очікує татка з АТО. Люди, яка то мила дитина, я навіть відчула морально шоб своїх трьох стягнула, лиш при одній умові, що те третє дитя буде таким як ота маленька принцеса, а не то шо мої "буревії" Віршики розказує, так гарно бавиться і сама і якщо з нею, коли поїла каже "дякую" і несе посуд в умивальник. А тій красі всього три рочки.
А сьогодні задзвонила Аннички мама і сказала що через погану погоду вони з старшим синочком нікуди не ідуть і тому Анничку сьогодні нам не приведуть. Не можу сказати що шось аж капець сталось, але скажу чесно, шепотом- я засумувала трошки. Може через то що налаштувалась що на в вечір в мене буде троє діток, чи то від того, що я палко закохалася в ту малесеньку синьооку красуню...

Ну, та й всьо, налаштовую себе морально на сьогоднішню прозу, але тепер навіть в будень в мене є маленька врочистіть- чекання мужа з роботи.)) Такво десь вже добряче за обід в мене починається приємний трепет, прям як в молодості ... Отак за всіма проблемами ми не бачимо звичних речей, котрі врочисто собі сидять внашому повсякденні і ми не зауважуємо їх значимості...
Ото загнула.
Всім гарного дощового дня, не скучайте.

 

Синочок грається машинками на балконі, а я мрію про те, щоб завтра було дууууже тепло і світило сонечко, бо хочу в село! Сестричка каже що я зійшла з розуму, але то далеко не так, я просто люблю свого синочка, який вибавиться на дворі, запорпається в пісочниці, наїздиться на машинці і все за один коротесенький деньочок, а в понеділок він відпочиває, спить, лежить і їсть. А коли синочок щасливий бо має ВОЛЮ я в цей час пораюсь на городі чи в квітнику.
Вчора нагулялися так, що малюк заснув по дорозі додому, на руках в чоловіка і пропустив через це обід. Ввечері ми мали гостей. Поїли морозива, тортика і випили кавки. До речі про кавку, йду но я її собі зроблю. Всім гарного дня, мої бджілки !

 

Нащо мати вдома купу електронної техніки, якщо немає світла? Наш забудовник вирішив нас шантажувати - вирубив нам електрику, вода ледве тече, і забрав контейнери для сміття. Вже вчора дбайливі жителі віднесли своє сміття йому під офіс, бідний забудовник сказав, що ми не цивілізовані і не культурні люди. Ну яка тут культура без світла, якщо навіть футболку собі не попрасуєш?
А ще в нас завдання з чоловіком поїсти все, що є в морозилці, щоб не пропало , ну а що ще робити без світла? Їсти і спати

 

Як то файно бути здоровою! Нарешті дочекалась! Правда, п"ю закріплюючі таблетки, вітаміни і ще всяке таке - але то вже не термоядерні антибіотики, що вбивають усе потрібне і не потрібне у твоєму організмі. До того ж, вірусний конюктивіт не оминув і нас, особливо тєжко з тим чоловіку - "Зомбі повертаються"! За витрачені кошти на ліки можна було файно відпочити в Карпатах, думаю, навіть не два дні. Та нехай, хоча ми помітили, що як тільки заваляється якась лишня гривня у нас в сім"ї - то вона швидко зникає на такі от непердбачувані потреби. Чоловік вбрався в новий костюм і погнав на якийсь-там семінар, казав чекати пізно і п"яногоЯ пофарбувала волосся - сиджу, чекаю ефекту і нового кольору Їсти зварено, дитьо укладено, як не буде дощу - підемо закупляти продукти на ДН нашого татка

як я не люблю оці всі приготування - жах, особливо коли фінанси обмежені, а кількість "пришедших" - ні

.
З врочистості - оновили малому літній гардероб - за 180 грн. купили цілу торбинку НОВИХ одежок - маємо файну знайому, що продає нам по дууууже низьких цінах.
З вами добре - але кава з молоком і цукерка Стожар чекають!

 

Комунальні заплатила, малий по коліна в калабанях побродив, якісь "жіночки" все йойкали і хитали головами, що він виробляє. А малий розбігався- і тоді в саму глибочінь двома ногами - ГУП! Скільки то радості було! Одна з тих "жіночок" була з внуком, то в ощадкасі я наслухалась(не до мене особисто зверталась): " я би внуку, не позволила, бо то ж на голову вилізе; он, як посадила на крісло, то так і сидить чемно, до всіх вітається, ще й "слава Ісусу Христу" говорить...
Перше думала її не рухати, але я ж "нєвнастроєнію", то при виході таки відбрила: зате мій - щасливий!(може трохи неправильно, але вона перша).
Потім ще слимаків по городі подусили, малого накормила і спати відіслала. Чую, що не може заснути, певно калюжі йому спокою не дають!
Бурячки доварюються, квасолька намочена, шматок бройлєра розморожується- буде-буде борщик. Ще й квашена капусточка є.
Зараз зроблю собі якогось чайочку і з вафельками його посмакую... ПОмрію, що одного сонячного ранку я прокинуся і в мене буде шалений ентузіазм. Я перемию половину вікон, перескладаю все в шафі і наготую копицю постелі , рушників, переодьожки ночующим гостям...А тоді, в 12ночі, впаду щаслива на свою подушку і відрубаюсь!
Дивна мрія, хіба нє? Але, якщо вона здійсниться, то почуватиму себе щасливою.
Все, пішла (нє, не шафу перебирати) мріяти!

 

А в мене солі. Дожилася. Але після обіду планую знову випхатися з хати, то куплю.
Ранок почався із проводів Сашки на екскурсію - їздили десь за Раківець на пасіку. Марчик сплакався за братом що ну...Ледве його до машини дотащила..Поїхали в "Арсен", купили нарешті продуктів, бо в холодильнику не те що миша, стадо мишей повісилося...Знали б ви, що в нас було вчора на вечерю..Аж незручно писати. Зате сьогодні - 3 години на кухні і їжа є .

 

Заварюю кавку.У мене приступ гурманізму

нехай буде так

Буду пити кавусю і закусювати полуницею То мене співробітниця нині так балує

купила перед роботою

Вже надкусила,бажання загадала

глобальне, бо яка ціна на полуницю, такі й бажання

Врочистість на врочистості

тьху-тьху-тьху

 

Оооо і я запарюю кавусю з молочком)) і маю полуничку,але лишу мамусі,бо нині вже іі наілася зранку)))) а так то приіхала додому і то мені вже врочистість) піду повчуся і ввечері холостяка зирити)))

 

Зранку мене навіть телефони не розбудили. Я їх не чула Якби не чоловік, то спала би напевно до вечора. Відчуття після сну було таке, ніби я цілу ніч мішки тягала і мене підганяли палкою - все болить і голова гуде.
Вже більше тижня підтікає холодильник. Сьогодні накінець-то розморожується. Як я з двох морозилок впихнула все в одну - сама не можу зрозуміти. Трохи, правда, запхано в автохолодильник Зараз ще домучимо з Ю. документи і збираюся до Ашану за продуктами. Сподіваюся, що ті гори льоду швиденько розмерзнуться і я сьогодні ще наведу на кухні порядок Як же ж мені не хочеться.
хочу

Наразі є тільки повно льоду. Ех, а чекає тазік і шмата
Цезар подер в спальні тюль. Завтра треба буде десь подивитися в яку суму нам така пригода обійдеться.
Не прощаюся, прийду до вас ще.

 

Думаю, що не те саме, що в нас. Пиво ж дітям не мона, пра?
А так нічо, як варіант вечері - калорійне, п"янке - випив півлітра і зразу в люлю. А коли спиш, то їсти ж не хочецця.
Мій чоловік казав, що якщо я його ще тиждень потримаю на такій дієті, то він піде з хати.
А я шо?
Мийка в кухні не підключена, духовка не прикручена (випадає з тумби, скатіна, коли я намагаюся її відкрити ), по кухні пройти не мона, тре перескакувати через гори інструментів і всякого сміття.
Я маю силою думки йому вечерю з трОх страв приготувати, чи як?
Тому @Тетянка, прошу ділитися ідєєю (хоча б у відгук), на господарці якраз бракує свіжих ідей такого типу.

 

А я вагітна і щаслива , а чого щаслива сама не знаю, певно гормони.Хоч погода плаксива настрій у мене супер , попереду вихідні, тішить думка про декрет і відпустку перед ним! То вже маю грандіозні плани на вишивку ,шиття , прогулянки, а то з тою роботою нінащо часу не хватає.
Пошила чоловікові всякі чехольчики , ну то він просив для рибалки, шомпурів, і тд..от буде щасливий теж.
Тепер мізкую,щоб то зварити на вечір, і на вихідні , певно треба завітати в сусідню тему ,почитати що люди їдять і собі щось приготувати.Добре що така тема є , бо то в мене криза з варивом буває. Йду робити каву ,бо під неї ліпше думається

 

І таки так, намалювалась)))
Вклала дітей спати, а тут дзвіночок від кумасі любимої:
- Що робите?
- Спимо?
- Я зараз буду, з пляцками.
А я що, я .
Ото, ми вже посиділи, налялякались. Супер, шкода, що рідко бачимось, бо далеко живемо одна від одної. І маю багато різних смаколиків, і всі такі ням-ням. Ех, прощай фігура. Але воно того варте. Люблю кумасю

 

В Ашані - були.
Повернулася додому, відкрила свою любиму кухню і заспівала

Позбирала калюжі по кухні.
Чоловік і домашня худобинка погодовані, помиті і відправлені на "банта" спати, жеби не лазили по-під ногами
З холодильника все вивантажено і розмір стихійного лиха виглядає такво

Завбачливо куплена плящинка сухарика - щоб веселіше було робити порядок

тіко не кажіть, що я пияк-одиночка, бо я стопіцот прОцентів впевнена, що тут є потягуючі п"ятничне пивко

. Холостяк на фоні.
Беру шматинку, закатую рукави уявно, бо в футболці і до праці. Сподіваюся то довго не затягнеться, а завтра зранечку потішуся ідеально виблискуючим "годувальником"
Я тут ще буду до вас заглядати

 

велике переїдання відміняється - світло є, умови шантажу теж є, тепер всі в роздумі - погодитись чи ще права покачати?

 

думаю це від того, що там ляля, бо я не вагітна, а така щаслива, часом здається, що лусну вуд щастя , але воно таке внутрішнє щастя, гармонія, якийсь сенс в житті. Короч діти то так класно.
А ми нині перший раз були в басейні, то такий клас!!!

 

Думала, прийду на ДП, а тут всі їдять полуницю...а ні...не їдять І я не їм, бо не встигла купити після роботи.
Якийсь тиждень такий дивний... і на роботі, і дома. І взагалі щось здоров'я кульгає - нічого конкретного і водночас все на раз.
Хочу чогось не знаю чого...

А ще депресую через вік - не питайте чого, не знаю...тобто знаю...але не хочу знову про це думати.

ось такого хочу так, щоб легко...і гармонія...і мі-мі-мі...
Ще, може, загляну. Йду заварю собі какао.