Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Мені видається, що форум в загальному став злішим. Раніше такого я не відчувала. Та то таке. Надіюся, що воно перейде. Бо ДП я люблю і міняти на всілякі інстаграми не намірена. Якщо когось образила таким узагальненим речення- прошу вибачення. Дякую за підтримку. Тт прекрасного багато. Інакше я б за собою взагалі нікого і нічого не бачила. То моя опора і мої Мрії валяться. І я реально ніц толкового вдіяти не можу. Я собі після 90-тих років пообіцяла, що в моєму житті(та й в житті моєї країни) такого більше не буде. І мої діти такого теж не побачать. І то дежавью мене реально вибиває із колії. Бо коли можна щось робити- то я вибираю робити і будь шо буде. А тут. Ех. Така вже в мене жилетка. Безпорадна. Надіюсь вона скоро пройде. Реально скоро, а не через енну кількість років. Ех.
До речі, в інстаграм життя набагато яскравіше і позитивніше, якшо шо. Такий собі ніби світ щасливих людей. Не міняти замість ДП, але доповнити дуже навіть можна. Бо я переконуюсь, що від позитивного мислення якість життя таки залежить, та-та.
То ви собі пообіцяли річ на яку не можете повпливати. Ну можете часткова, дотично, але не вирішально. В світі існує страшна несправедливість. І не тільки в Україні. Я вас розумію, бо сама як бачу, що бабця купує пів чорного хліба і дістає з пошарпаного гаманця ті останні 3-4 грн..... вити хочеться, а ще більше хочеться знайти винного і прибити. От тільки нема кого винним призначити. І щось я просвітку в тому керунку не бачу, бо соціально незахищених море, держава із слабкою економікою, звідки тому взятись? Та й держави з розвиненою економікою не дуже щедрі на дотації, вони швидше дають можливість людям самим заробити на достойну старість. Я от взагалі про свою старість не думаю, а варто б було себе якось застрахувати від української пенсії. Бо на разі маю аспірантуру, декрет і незабаром ще один. З такою тенденцією на пенсію розраховувати смішно. Ну але всьо буде добре)))) стопудово)
Я маю там аккаунт якщо що. Зробила, щоб фотати нові звершення собі на память. І ото власне я й бачу там, що то світ "ніби" щасливих людей. По виду діяльності стикаюся з тренінгами на тему як правильно вести інстаграм. То троха фільтрую його. Залежить, залежить. Пішла і далі позитивно мислити. А то щось мене вчора винесло і затягнуло... Тепер то я вже зрозуміла, та ще не попустило мене ні на йоту. Я вже з рік як дивлюся в сторону приватного пенсійного страхування. Все кагбе класно. Окрім питання- а де пересічному українцю взяти на нього гроші? Все- я заоффтопилася на ніц. Дякую тим, хто мене читав і підтримав. Слава Україні!
Ні до кого особисто, просто приклад з мого життя! Та "бабуля", в якої ми винаймали квартиру , виглядала так, що хотілось їй дати 3грн. на хліб. А насправді вона здавала в оренду 3 (ТРИ) помешкання! Два з них я бачила. в одному ми жили. Були недорогими, але жахливими . .. Маю одну життєву позицію: що не бачила(читала, чула) особисто не сприймати як правду. Колись давно, в молоді роки, життя мане тикнуло писком. І я зробила правильні висновки.
Тихенько поплачу тут. В мене вже немає слів. Купа планів, і тут одна фраза і все коту під хвіст. Я навіть не зла, просто обідно. А чого о 8 піти гуляти не можна? Канешно....Всю ніч А я стільки согодні побачити хотіла. Що найобідніше, така "відмазка" з моєї сторони не рахується.
колись в трамваї №3 досить довгий час ходила бабуся, яка просила на хліб. Її маршрут пролягав майже завжди однаково- від кінцевої біля ЦУМу до трампарку .А потім виявилося, що бабуся- зовсім не одинока. Живе в цьому р-ні разом з дітьми-медиками, ніхто її вдома голодом не морить. Просто вона мала потребу жебракувати.
Щойно прасую, паралельно з сестрою по скайпу говорю, похвалилася новими туфельками замшевими, то все одночасно. І тут дзвонить малий, з кр оцінка - атас. Я в шоці, поки з ним розмовляла і заспокоювала собака зжерла мого замшевого черевика, і праска ледь не згоріла(( Тепер плачу через те все.
@mashka, не плачте. добре, що собака не з*їла праску. А по суті:конртольня- фігня(я ся тим так переймалась, а всеодно без освіти вищої залишилась), черевика - шкода, собаку- шкода! А синочок, щоб здоровий ріс, ну і не зовсім балбєс. І в мене шмат "жилєтковий". Я так тішилась, що малий ся робе татів. А тато, балбєс, поклав гарячущий фен побутовий(фарбу на вікнах ним колись обпалювали, по типу паяльної лампи) "дааалеко на стіл". Малюк всю долоньоку праву припік собі. Ще навіть не знаю які наслідки, бо поки прибігла в гараж, поки малого наверх винесла, то аж тоді пантенолом запшикала. Дитя бідне годину арало. Валер*янку і йому і собі завжила. Малий спить, а я тут свої нерви доліковую. Прокинеться, то подивлюсь, але думаю, що пухирі будуть, бо дуже вже кричав.
поки він спить натри картоплю на дрібній терці, постав в холодильник і потім давай йому потримати в кулачок. Або нехай тримає змочену в холодній воді хустинку. Мало би то печіння трохи зняти. Ще знаю, що відразу після опіку радять сирий білок використовувати, але коли вздуються пухирі, то вже не дуже помічне.
ніяк не можу заспокоїтись. пропав мій Ом, уже 4 день не приходить, обшукали всюди, мама півміста об'їздила за ним. Це дійсно дуже дивно, бо він за межі подвір'я ніколи не ходив, а тут безвісти пропав. А тут ще сусідка сказала, то певно інший сусід його втопив В нас кожного року коти пропадали, але вони всюди лазили і думали що вони на м'ясокомбінат пішли не на ковбасу, там на бойні дуже багато живе собак і котів, а той вічно вдома сидів. Весною Ом був у мазут вліз, ми думали що він сам впав, але мазут є лише на подвір'ї того злого сусіда за нашим плотом стоїть та бочка мазуту. Мама ранком щераз сусідів обходила, і сказала одна, що той дядечко минулого року її кота у колодязь вкинув, бо бачте у нього кицька є і йому котят не треба. Руки повідривати таким людям...Ніяк заспокоїтись не можу, ще надіюсь що повернеться, але з днем все менше в це вірю
Уже немає на що надіятись, сусідка знайшла нашого Ома мертвого чи сусід не знаю, лежав у траві, крові не було. Що сталось невідомо. Міг і отравитись, може щось інше...
Напала нині на мене депресія... тягну-тягну ту "лямку", викручуюся з нашими копійчаними доходами, але... цей день таки настав... залишилось останні 20 гривень, при чому ще не сплачена комуналка (десь на 260 гривень), на шкільні зошити для 1 класу маю дати 200 гривень, закінчились майже крупи, в морозильній камері теж майже голо.... а авансу в чоловіка буде з Гульчин ніс (бо він був в лікарні і лікарняні його невідомо коли будуть ) Тішить лише те, що зараз всі здорові, і мої діти не знають, що таке війна (хіба з наших розмов), старша - молодчинка, дуже гарно закінчує 2 клас, хотіла купити їй подарунок для заохочення, а тут ледве вистачає на найнеобхідніше Так хочеться дітям фруктів купити, свіжих овочів, а нема за що
то вже друга тюль? Обрізати по порваному і наново зшити - вийде ніби шлярочка. Або доточити з іншої ткатини.... на тих ігрунів тюлі не напасешся.
ще стара тюль. В нас в спальні 2 вікна, то я тамту з невеличким розривом зашила і повісила на друге вікно - поміняла місцями. Там стоїть телевізор і не видно того розриву. Тут такий трюк вже не вийде.
Ооо, як це мені знайомо... тільки в нас такі речі з тюллю робила киця, тепер повісили таку сітчасту тюль яка не затягується і маєм чистий спокій
Я лашара... Прийшла мені есемеска про знижку на Макс Фактор в 50%. Прийшла я нині в Ватсонс, і канєшна, Макс Фактор чекав на мене. Практично пусті полички Ще й Рудий почав дзямбати, що я сама винувата. Прийдеться тепер по новій ціні купувати... А ціни в нас ого!