Для мамусь і татусів (3)

В нас теж таке було, коли я собі гривку зробила. Правда не плакав, але сторонився, недовірливо придивлявся, навіть цицю не хотів. Я заколола гривку догори, дитина аж просвітліла. Але дуже швидко привик, на наступий день вже не було видно недовіри.

 

І моя цицю не хотіла(((( Вже як розплакалася, то і заколюваня не помогло. А потім змучилася плакати, якось-такось цицю всунула, вона заснула і по спаню мене признала. Я в шоці від такої реакції.

 

Дівчата, а о котрій годині і скільки раз на день ви з дітками гуляєте в таку спеку? Бо нам виходить десь так в обід один раз, то сидимо на килимку в тіні в парку. А вдруге десь ввечері, в годині восьмій.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

О, насущна проблема - щось не можу перебудуватись під ту спеку, ще й малий спить як попало, переважно ніяк...намагатимусь виходити зранку десь 9-10-11, і потім після 16, спати мабуть вдома.

 

Мій малий ще й спить або раз або двічі на день і завжди в різний час... То я вже взагалі дурію. Зранку прокидається десь в 9.00-9.30. Поки помиємось, поснідаємо, трошки приберу, то виходить десь в 11-й йти гуляти. А сьогодні він заснув в такій годині і прокинеться десь в першій і знову виходить, що в обід треба йти гуляти...

Тре мені на курси тайм-менеджменту для матусь)

 

Гуляємо два рази, до обіду десь до 11-12, після обіду після 16. Інколи до обіду можемо на балконі погуляти, якщо маю вдома роботи повно. В нас західна сторона і зранку краса на балконі

 

а навіщо одразу йти надвір в обід - побавтеся трошки вдома, а гуляти підете після 16, а як не вийде то краще вже о 21 гуляти ніж в саму спеку

 

Та зараз так і роблю) сидимо на разі вдома, але навіть, якщо йдемо в обід гуляти, то на візочку 5 хв до парку, а потім стелю коцик
і сидимо бавимося під деревом в тіні.
Сьогодні просто малий спокійно бавиться, а інколи підповзає до дверей і починає психувати. Таке враження, що просить, щоб ми пішли погуляти. Тоді без варіантів- йдемо, коли просить)


Надіслано із мого iPad за допомогою Tapatalk

 

Нащо? Мій от теж в першій встав, пообідали і бавимось, підемо десь пів четвертої, щоб зразу малу з садка забрати і будемо гуляти десь до сьомої, бо тоді наш татко з роботи прийде, треба ще встигнути вечерю зготувати.

 

Ну, то теж "не дєло" якби я слухала що просить мій малий то наше гуляння виглядало би так - в 7 ранку надвір, в 7:15 додому, о 7:45 знов надвір, о 8:00 додому... і так аж до вечора. Як не крути, а графік мусите встановити Ви, бо дітям так простіше коли воно якось прогнозовано, я не кажу що геть не зважати на бажання дитини, але все-таки головна таки мама.

 

Мені самій хочеться на вулицю, я в хаті дурію...

 

Ой, а я навпаки, мені в таку жару зразу дурно робиться, голова крутиться. Хоч теж в хаті дурію, але вже краще в хаті перечекати ніж на вулиці мучитись.

 

Я, якби не хатня робота, то цілий день на вулиці би була...

 

Та я його не балую, коли геть не хочу/ не можу йти, то не йду. А якщо можу, то йду, коли просить. Дитина, то хороша причина вийти з хати (для мене)

 

У нас схожий з вами графік. Прокидається зранку пізно, поки поснідаємо, помиємось, то десь 11-12 год надвір. Трошки погуляємо в холодку, потім сон теж надворі в холодку, потім на трошки додому поїсти, і далі надвір. Але в нас хата з подвірям.
Думаю, що в парку в холодку прекрасно можна гуляти і в обід, основне, щоб ви і маля себе комфортно почували. Інколи в таку спеку вдома хоч і менше градусів, але задуха, то вже краще надворі.

 

В мене виникло питання (може, в когось була схожа ситуація)
Зняли малій памперс, вома все ок - проситься на горщик, спимо теж без памперсу
А в садку маємо проблему - сідає на горщик і не пісяє, може терпіти й цілий день, може так попісятись - але на горщику категорично ні.

Вихователька заявила мені - прошу одягати їй памперс назад. Якщо чесно, ледь стрималась, щоб не сказати їй все, що я про неї думаю. Спитала ітльки - чи по її версії я дитину до школи маю в памперсі тримати?
А от що робити з тим горщиком в садку - поняття не маю і потребую поради.
(Горщик мала має свій, я їй купила окремий - бо до тих загальних вона навіть підходити не хотіла)

 

А що дитина відповідає чому вона в садку на горщику не пісяє ? Можливо, вихователька там щось не так сказала чи діти і в малої стрес, якось у дитини випитати. Придумати якусь історію, заохотити, чи позмагатись хто більше, наприклад (сорі, перше що спало на думку
Можливо, висаджування на прогулянці їй підійде?

 

На вулиці теж не хоче, але проситься принаймі в той час додому

Каже - не хочу. В 2,8 вона причину адекватну не називає. А що вихователька казала - теж невідомо.

Вже теж пробували заохочення

 

То таке садочково-адаптаційне може бути.
Вихователям не дуже то щоб дитина обпісяла їм там коври і постелі, тому кажуть про памперс, в мамочки шок, би дитя вже з памперсу вийшло.
Але думаю може то дійсно не мурдувати дитину, якщо терпить то не є добре і одіти вже того памперса. В такому віці дитина знову до тих пампіків не повернеться, але психологічно їй буде легше то перейти і думаю за дуже малий проміжок часу все стане на свої місця.

 

Я гуляю чотири рази.
Ну, бо нам якось так виходить.
Вранці ми ідемо вести братика в садок, поки тенди-сєнди, Андрій ще може висловити бажання зависнути в скверику, котрий по дорозі, то до години затягує. Це коротка прогулянка. Потім бігом сніданок, якесь мінімальне прибирання і в 11 десь приблизно ми виходимо ще раз- то є обгін по справах і він затягується, особливо, коли малий не їде в колясці, а бігає. Третя прогулянка- забираємо братика з садка, то коротка прогулянка десь година від сили. забрали, пробіглися трохи по району і додому братика годувати. Потім знову якісь хатні справи і четверта прогулянка у нас орієнтовно з 19.30 -20 год . Візка навіть не беру, просто ідемо бігати, бавитися де діти "впадуть".
Чесно кажучи трохи напряжно отак, але то тільки влітку так виходить.
Ну, от коли там така краса, мене аж підкидає в хаті, все совість мучить, шо діти паряться...)))