А мені його "Адьюлтер" взагалі не сподобався, не зрозуміла ні суті, ні посилу Хоча інші його книжки колись йшли на "ура"
"Адьюлтер" не читала, але тепер обов'язково візьмуся за нього... хоча відгуки про книгу не дуже позитивні)
Максим Кідрук "Подорож на Пуп Землі". От люблю читати про мандри цього харизматичного молодого автора. Я ніби сама побувала на острові Пасхи. Для кращої візуалізації читаю книгу і заглядаю в блог Кідрука.
Почала читати польський детектив Зигмунда Зейдлера Зборовського "Печеня з сарни" (мабуть, назва така; я з польською ще трохи шпортаюся - Pieczen sarnia). Нарешті мені пішло читання польською, бо раніше кидала книги на першій же сторінці (ніби й прочитати могла, і слова знайомі, а до купи в голові нічого не ліпилося). Видно, назбирався той критичний мінімум знань, бо цього разу не просто розумію, а навіть цікаво, що там далі буде. Наразі автор ще знайомить із персонажами (чому їх так багато? вже три чи чотири сім'ї в перших кількох розділах - що вони встигнуть зробити за двісті з хвостиком сторінок?). А ще приєдналася до одного книжкового клубу і зараз ми читаємо "Гордість та упередження" (ну, тобто книга на червень, але я вже почала ). З недавно дочитаного - "Якщо я залишуся" Гейл Форман. Про дівчину Мію, яка грає на віолончелі і мріє навчатися в консерваторії в Нью-Йорку, але одного дня разом із сім'єю вона потрапляє в автокатастрофу. Дівчина раптом усвідомлює, що стоїть посеред засніженої дороги поряд із розбитою машиною. Мія в паніці помічає на узбіччі дороги власне тіло. Далі ми спостерігаємо за дівчиною в лікарні, як вона слідкує за тим, як її рятують лікарі, як переймаються за неї родичі та друзі. Водночас Мія згадує різні випадки зі свого життя і намагається зрозуміти, як же їй залишитися... чи хоче вона взагалі залишитися... Книга дуже емоційна. Я читала про неї багато хороших відгуків, але мені не сподобався один момент в сюжеті, який дуже дратував, тому загалом враження нормальні/нейтральні, стиль книги досить цікавий. Ну, і я просто тішуся, що нарешті щось дочитала, бо трохи мала читацький блок.
Останнє прочитане: Вероніка вирішує померти-сподобалось дуже (хоча Алхімік не пішов-фу,фу,фу) і Ерленд Лу-"Мулей"- проковтнула за два дні, дуже легко читається, гарне почуття гумору у автора. Хочу ще щось його почитати !
Стівен Кінг "Країна розваг". Не сама сильна книга Кінга, але мені сподобалась. Найбільше вражає, як Кінг майстерно передає атмосферу того часу.
Не буду оригінальною. "Зелена миля" та "Втеча із Шоушенка", "Сяйво", "Цвинтар домашніх улюбленців". З новіших "Під куполом" та "11/22/66".
@MorsImmortalis як вам "Хробак"? Почала читати - мені більше схоже на "Вохва" по стилю. Цікаво)) Боюсь буду вати собі якісь здогадки, бо автор любить все так закрутити, що ті перші думки - а може все було так - здаються такими наївними, чи що)
А мені ''Мізері'' дуже сподобався. Ага і ще прийшла похвалитися , що період ''нецікавих книг'' пройшов( було таке деякий час, що за книгу не візьмусь- щось не йде, не читається, не захоплює) і зараз читаю ''Таймлесс: Сапфірова книга'' - Кірстен Гір. Це вже друга книга в трилогії і вона не менше цікава ніж перша,яку я проковтнула майже за день. Ніколи не думала, що тема подорожей в часі мені сподобається. Але тим не менше книга, хоч і підліткова трохи і ''дівчача'', але дуже легко читається!
я за останні кілька днів пішла в "книжковий загул")) Перша частина трилогії про Емілі з Місячного Серпа (таке дитяче, але таке позитивне!!!!) Йоанна Ягелло "Шоколад із чилі" (десь профукала "Каву з кардамоном", треба шукати, бо хочу перечитати і освіжити деякі моменти) Ренсом Ріггс "Дім дивних дітей" (купила просто так, поки що тільки початок, але має бути цікаво. Мають знімати кіно за цією книгою, режисер Тім Бартон, є ще друга частина) Останні дві книжки купила в дорогу на море, але поки ми поїдемо треба буде знову йти на закупи книжкові)))
Дуже важко описати книгу, яка сподобалась. Я досі під сильним враженням від чудового роману "Цитадель" Арчібальда Кроніна про молодого англійського лікаря. Таку різну гаму емоцій я відчула. Спершу захоплення, потім нерозуміння і навіть розчарування. Дуже багато треба пережити та пройти щоб віднайти рівновагу у житті, не схибити. Хоч книга написана у 1937 році, але на диво вона актуальна і зараз.
Перечитала Винниченка "Записки кирпатого Мефістофеля". Легко читалось. Кінцівка непередбачувана. Рекомендую
Вчора почала читати книжку Дороти Тераковської "Мишка", передбачаю, що це буде одна з тих книжок, які не "пройдуть мимо". Написано без зайвих сентиментів, але й без "чорноти", (насмілюся припускати, що максимально близько до життя реальних сімей з особливими дітьми) Читання поглинає повністю, але свідомо не хочу "ковтнути" її за тиждень, бо цю книжку треба читати не поспішаючи і вдумливо.
Хороша книга. Я б сказала, що автобіографічна. Одна з його численних коханок звинувачувала його у вбивстві їхнього спільного сина. Біографія Винниченка дуже цікава.
