Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

І доброго ранку! Красота- сонечко, туман, казка...
Чоловіка на роботу відправила, в ночнушці по подвір*ю пробіглася(забув гроші хлоп); а як врахувати, що паркану в нас нема, то видовище було мальовниче, забула м- тре було його ще поцілувати, для більшого театрального ефекту. Але було так зимно, що думалка замерзла(і не тільки вона). Короч день удался прям с утра!
Малий спав, пра 2 разочки на підсос прокидався, але в порівнянні тих картин, що я собі малювала- то фігня. Якщо ще годинку поспить, то буде 11год. сну. Ану, мами, заздріть мені.
ДП - прочитані, і знаєте, що я вам скажу, ніхто вже не пише у "звична ніч..". Чи всі почали файно спати, чи безсоння сексом лікують(десь вчора туткай такий рецепт читала)...
Підозріло хороший настрій в мене нині. Як казав Вінні-Пух:" ета жжж, нєспроста". От такий антибіотик мені виписали!
Йду свій чай вип*ю і на природу помилуюсь.
Настрою вам нині, здоровим і хорим!.

 

А я не сплю від 5-ї ранку, все якісь думи в голові ганяю. Муж спочатку буркав шо я засильно товчуся, певно так енергійно я ті думи ганяла, бо навіть влежати нормально не могла: то сонце в очі світить, то подушку тре збити, то ковдра не так як я хочу і т.д. Одним словом весь "букет" безсоонІка.

БезсоннІк- то той шо спати не годен.)))

З того всього вирішила як пУрєдна жіночка спровадити чоловіка на роботу, так не спровадився. Ну, не любить він того дійства, шоб йому зраня каву калатали, канапку мастили і під дверима в щоку цілували. Тому він мене культурно вклав назад. А я шо, як тільки двері закрились- підрив на рівні ноги.

П"ю каву з плином і йду малого в садок вести. Чого з плином, ну, бо з плином)), певно я вчора як мила посуд, забула з того горня миючий засіб змити, тому в мене вранішня кава з лимончиком,)) , так сказать "лимонна свіжість", а другої "ма" (як каже Андрік), бо рештки з банки вишпортала, хоча добре шо не хвоєю, бо хвоя то троха не від того.
Планів на нині купа і ше з хвостиком, ну, але я розберусь.
Добре шо сонечко блимає, аж не віриться шо то вже буде тепло, але раз Марік каже... то так точно буде.
Всім вдалого сонячного ранку і дня, а я шурую вже, бо ше ся в садочок спізним.))

 

Ранок почався з опіку руки олією. Коротше кажучи піднялась я в 7 годині посмажити кабачки чоловіку, от і маю тепер....
Зараз годую малюка і на ринок по продукти біжимо, а то з тими дощами всі на дієті

 

а я тільки в 5 десь заснула. Лазила, крутилася і сама на себе злилася, бо ж треба виспатися. А потім така білібєрда снилася, що досі смішно, найбільше запам"яталося, як я варю зупу з Мівіни, а @Sera стоїть збоку і читає лекцію про здорове харчування
Розбудив мене телефон о 8 То трохи покомандувала, зробила кілька дзвінків і поскандалила за гроші. Більше сьогодні по-роботі не спілкуюся
Собаки погодовані і один вже вимитий хратить під ногами. Корм замовлено.
Зараз запхаю кавалок індика в духовку і спробую ще годинку поспати, бо якась така вся "побита". А далі буду збиратися.
Всім гарного, сонячного дня.

 

День почався з кіпішу, бо пропав тирнет((( Досі нема мого, я в сусідів вижебрала пароль вайфайний)) Хоч би ловило нормально, бо в мене нині 3 уроки, цілий день в роботі.
Всім гарного дня і безперебійної роботи техніки!!

Новий флешмоб: погодка супер, так тримати!!!

 

Прокинулась сьогодні зранку, а надворі так незвично сонячно, ще й п'ятниця, ще й попереду три дня вихідних
Але працювати зовсім не хочеться, силою себе примушую
О, сьогодні ще й фінал "Холостяка", не день, а суцільне свято

 

підтримую тезу щодо дуркуватих снів)) півночі снилося що душила великих жуків- прочитала в соннику що то до здійснення всіх мрій, а другу половину ночі я збирала ягоди в горах

холєра, а ягоди такі смачні були

зранку в мене суперврочистість - проснулася і є вода і я як залетіла в ванну то там плескалася годину як тюлєнь) викупана, вичесана як персидська киця сіла друкувати своє дослідження) випила кавусю, поки маю позтивний настрій - надіюся ніхто не зіпсує і збережеться він на весь день)) і ще ся втішила що від синіх кбачків я не посиніла) єто уже харашо)))
Всім цьомики і гарного дня, нині вже пятниця а попереду 3 дні свят)

 

Нє, ну я звісно відчуваю, як росте мій вплив на людей.
Та щоб на такі далі.
Смачної тобі Мівіни.

 

О, щойно повідомили, що сьогодні скорочений день. Ураааааааааа! Обожнюю свою роботу

 

Знайшла! Складаючи іграшки в ящик. Потрусила кораблик, щоб з нього кубики повипадали - і випали ВОНИ! Але я ж там разів зо три дивилася, і іграшки що вечора складаю. Ну і використала пораду @Hermi, дякую!
День як день - радує, що попереду вихідні, будуть зміни локацій, дружня родина разом , нові враження. Розморозила холодильник (ненавиджу це робити). Дитина сьогодні пре-пре-вредна. Воював цілий ранок, лише баночка з медом заспокоїла його - годував і себе, і мене . Сьогодні знову почали боліти ноги - давненько вже не чула м їх, треба повертатися до фізичних вправ, а то хвороба збила мене з пантелику, відклала назад звичку, що формувала 21 день.
Малий встане і підемо купляти якийсь подаруночок нашій прабабусі - бо в гості з пустими руками не ходять.

 

Ой, дівчат, не можу з вас!
Мені теж якийсь прикол снився, але не можу вже згадати. То не було з ДП зв'язано

Став би так хтось зараз біля мене і похитав голівкою чи пальчиком помахав, коли я величезну порцію спагеті топтала (доїла ще й за малим!). Тепер думаю: а ано мнє била нада?..

Відбули останній дзвоник, переповнилась я гордими почуттями не лише за свою дитину, а й за всіх чудових діток нашої милої школи, нагороджених грамотами, похвальними листами та ін.відзнаками! Ну звичайно, що за свою кровинку аж сльози на очі наверталися, що таки зумів на відмінно свій 2 клас завершити. Моя молодчинка!
Хай щастить тим чудовим діткам, щоб їх життя було легким і яскравим. У нас початкова школа, тому випускники - це четвертоклашки. Уявляю, як буду ревіти через 2 роки, покидаючи ті такі вже рідні стіни.

Тепер головне завдання - не позабувати всі таблиці множення, правила і навики читання за літо. А особливо - англійську! Прийдеться трохи працювати.

Маємо ще сьогодні одну справу, в якій прошу побажайте мені подумки успіху! вірю в колективну силу дп. Наперед дякую!

 

Я така молодець, така молодець! Два тижні працювала, як папа Карло, і тепер мене чекають чудові вихідні з чистою совістю!! Наступний тиждень взагалі обіцяє бути класним, але не будемо загадувати наперед, бо то вже так є: як чогось страшно хочеш, на це розраховуєш і практично залізобетонно впевнена, що так буде, то в останній момент несподівано настає облом.
Зайчатко моє тепер офіційний "грамотій". Пишаюся ним, бо він реально дуже серйозно поставився цього року до навчання, і не стільки через обіцяну і очікувану винагороду, скільки просто через те, що в нього характер весь в татка - якийсь такий вже відповідальний, що мені часом аж шкода ту правильну дитину, а часом просто-таки гордість розпирає за нього. Попереду канікули - щаслива пора, трохи підіпсована неправильними дієсловами, множенням і читанням, але тільки зовсім трошки, щоб голова не розівчилася думати. Ну а тато з мамов мають тепер думати за 4-й клас (хто знає, яка там ситуація з підручниками, той мене зрозуміє, а може й ні, бо для нас самих все ще дуже туманно).
Пропустила офіційну зустріч однокурсників і не пошкодувала - кажуть, було саме кидання пантів, як і очікувалося, зрештою. Але зате цього тижня мала зустріч з давньою подруженькою. Як то класно, коли людина внутрішньо не міняється! Все так, ніби ми з пар пішли собі на пиво, а між тим вже купу років минуло з того часу, як ми вчилися разом. Треба частіше нам так здибатися для позитивного настрою.
Хочу.. Знаючи, що мене ніхто не буде смикати, просто посидіти собі на свіжому повітрі, подивитися на небо, на дерева, людей, які кудись біжать, машини, які кудись їдуть, пташок послухати.. Бо щось я ту весну пропустила і зовсім не відчула. ((

Мене так Павло вчора і позавчора лікував - в мене страшенно боліла голова і шось воко смикалосі з тою роботою, то миле дитя мене пошкодувало.

 

О, як з вуст мені зірвали. Вчора проїжджала поля, і все таке гарне, зелене, заквітчане. Подумала, що в понеділок вже літо, а я весною ще і не пробувала тішитись. Куди то все біжить? З тою роботою світа Божого не бачу

 

а у нас п ятиклашки, то, по суті- першоклашки. Тому 11 -класник сьодня мусив на плечі брати 11-річну -першоклашку (чарівну доню ще одніє нашої форумляночки) . Щоб бідний хлопчина не загнувся ( ну бо за тією наукою 17-річні хлопці-відмінники зараз уже не зовсім "коса сажень в плечах", мусили йому підібрати делікатну панянку з 5 класу .
пи си: які гарні одинадцятикласниці сьогодні - у віночках, стрічках, вишитих сукнях... Око милується.

 

Ото ніколи не знала, що таке війни з сусідами, але, певно, віднині почнеться отакий балаган. Ми живемо на 2-мі поверсі, кілька тижнів назад під нами заїхали нові сусіди і отут почалася у нас кожноденна азбука Морзе по батареям (хммм, взагалі не знала, що ще застосовують такі методи. По ходу справи зрозуміла, що сусідам страшно не подобається, що у нас в хаті є дитина і що вона інколи бігає, танцює та стрибає. Так що тільки моя дитина пройде кілька кроків, як зразу ж стукіт, якого, до речі, мій син дуже боїться. Оте калатання продовжувалося десь днів 3-4, ніхто не приходив. Нині як тільки ми прийшли з прогулянки, син почав роздягатися і стрибнув кілька раз на одній нозі, щоб вийняти штанку, прийшли дорогі сусідоньки й заявили, що наша дитина так гарцює, що обсипає їм свіжу штукатурку зі стелі Я так трохи прифігіла, тому що думала, що там якась сильнодратуюча бабця прийде, яка днями сидить вдома і її все дратує. Ні, натомість прийшла дамочка в халаті - і ми їм видно псуємо ремонт. Пояснила нормально, що за 2,5 роки на нас з попередніх сусідів ніхто не жалівся і ні в кого нічого не сипалося, тим більше, якщо би це ще я скакала, то мож штукатурка би сипалась, а малий навіть ці дні і не гарцював толком, а тут такі претензії. До того ж мені це видається перебільшенням, бо зверху нас теж живуть люди і навіть деколи у них бувають вечірки, то ж у нас чомусь стеля не сипеться і якщо чесно то дуже цього не чути. Дівчата, що тут порадите? Звичайно, я не планувала зі сусідами сваритися, але всі, хто має дітей, то розуміє, що навіть найтихіші діти мусять інколи побігати і подуріти, причому я повторюю за цих кілька днів навіть не було реального галасу від малого. Щось ця ситуація мене реально напрягає.

 

а у вас підлоги покриті якимось ковриком? у моїх сусідів зверху гола підлога, кожен звук дуже чути і то реально таке враження що по голові тобі ганяють. вони того не помічають, а мені дуже чути і заваджає

 

А і не було дуже коли тішитись. Коли була трохи погода і все гарно цвіло, то ми з вітрянкою вилежувались вдома, а потім я щось як не напрягаюсь, а погоди нормальної згадати не можу. Тому, літо, потіш нас, будь ласка, гарною весняною погодою (розуміти - без такої спеки що немачимдихати).

Ой, а співання гімну - прямо до мурашок і до сліз.
Чому люди мають в ці дні гинути і калічитись за майбутнє наших дітей? Я не можу прийти до тями від історії дівчини-студентки з Дрогобиччини, яка на днях підірвалась на міні і втратила ноги і око. Здавалось, звикли ми вже до війни, але в певні моменти серце як стиснеться... Що ж це робиться... А то маленьке 4-річне дівчатко з обличчям ангела (такі очі надзвичайно глибокі і недитячі), яке замість загиблого героя-тата отримало медаль і зелений берет під оплески його бойових побратимів. То просто сльози і біль, не чужий. Дай Боженьку сили їхнім рідним!

 

так коврик є, і переважко малий на ньому бавиться.

 

Та, ситуація не з приємних. Але ж ви не забороните дитині бігати чи стрибати у квартирі, це нереально. Я би сусідці спокійно сказала, що будете старатись вести себе спокійніше. А там - як вийде. Швидшее за все, само собою, що бавитись і час від часу стрибати малий не перестане.
Запропонуйте їй з посмішкою, щоб в разі нанесених непоправних збитків її ремонту зверталась у відповідні інстанції. Як доведе, що від стрибків дитини щось посипалось - обіцяйте, що відшкодуєте. А ще я би посіяла їй сумніви у якості зробленого ремонту, який прям сипеться на голову невідомо від чого. А ще - ви перші поселились, ви головніші ! Хай би вибирали верхні поверхи, або сусідів без дітей.

Знаєте, у мене аж тепер за 7 років пустування квартири над нами почали робити ремонти і заселятись сусіди. І от скажу я вам ті звуки перфоратора, коли здається, що прямо в мою стелю довбуть і мені зараз моя вся кухонна мебля попадає зі стін, а в хаті ми один одного не чуємо навіть як кричати - то є щось! Зауважте, при цьому всьому - а такі активні ремонти тривали дуже довго (то вже потім пішло по мєлочі - стукання і сверління) - мені ніде нічого не сипалось. Тим більше я би не сміла йти і людям щось розказувати, а куда їм діватись, ремонт то мусять зробити.
А коли вниз з вікон на вулицю спускали на штурках мішки з будсміттям чи потім наверх з вулиці передавали по частинах меблі, я перший раз чуть не цей саме... так налякалась! Уявіть, сиджу спокійно біля компа і прямо біля мого вікна пропливає якась громадіна.
І так само тепер я вже чую певні звуки, коли господарі квартири з дітьми приходять подивитись на своє житло. Незвично так, бо ніколи над нами ніхто не жив.

 

От-от і я про це подумала. Бо в батьків над квартирою теж живе сімя з двома активними дітками, які відповідно вдвічі більше товчуться, але як би вони не ганяли, штукатурка точно у нас ніде не сиплеться і чесно кажучи, то мене не дуже зачіпають ті їхні шуми. Що не скажеш, коли збоку і зверху рік за роком робили ремонти, то явно більше шуму і подразників, але ні з ким не сварилась, бо то діло проходяще і все тепер гаразд. Я ні зверху, ні збоку практично не чую своїх сусідів, натомість сусіди знизу нині навіть стукали коли я йшла з кімнати у кухню. По-моєму, це вже перегин.
Я сусідці пояснила, що дитина має 3 роки і вона веде себе відповідно до свого віку, тим більше, що ви останній раз стукали, коли дитина собі просто танцювала, навіть не стрибаючи, тобто великого шуму вона не створювала.