Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Так, з цим я погоджуюсь. Просто дивує таке часте їх використання, особливо україномовними батьками і особливо в контексті теперішньої ситуації.

 

Може й бути скорочена форма від Олександра, в моєї сестри донечка Олександра, то її кличуть Сандра

 

А Зося це теж мабуть Софія?

 

Саме так)

 

так-так)) з наших знайомих маємо аж дві Олександрочки, одну батьки скорочено кличуть Сандрою, а інші батьки донечку називають часто Олексочкою)))

 

Взагалі то Богуслава - це абсолютно слов'янське ім'я

а от Вероніка до русофобії відношення не має абсолютно, це не є російське ім'я.

І це так, проте особисто для мене імена несуть відбиток не тільки поточного вподобання, але й якоїсь генеалогії, коренів. І то не я вигадала - імена завжди несли відбиток роду - сина свого батька, своєї землі. Звісно, то вже справа кожного - чи зважати на цю древню традицію, але як все давнє, вона має певний сенс (часом "сидить" вже в натурі ), Ви не гадаєте? Саме тому я зовсім не через русофобію в житті не назвала б дитину Лізою чи Лєною, а просто тому, що це чуже. І не через іншу фобію.... не прийнятні імена типу Естер, Емілі чи ще такого плану. Мені от приємно, що я Олеся - хай іноземці шпортаються щоразу ...часом називають "Олєшя" чи "Олесья" чи ще якось - але відразу відчувається, що я з іншої землі, зі своєї .

 

А мені от ім'я Ліза дуже подобається. Ще з юних літ була впевнена, що як матиму донечку, то назву її Лізою. Поки маємо лише синочка))) Ім'я Ліза нам зовсім не чуже. До речі. Так звали доньку князя Ярослава Мудрого - Єлизавета Ярославна. Єлизавета Милорадович-Скоропадська - відома українська діячка з Полтавщини(з роду Скоропадських). Меценатка "Просвіти" і інших укр.проектів, переслідувана російською владою. Єлизавета Гулечівна - зі шляхетного волинського роду. Мала стосунок до створення Києво-Миголянської академії, була активною в культурно-освітньому житті Волині та Києва. Тому я дуже дивуюсь, коли це ім'я сприймають суто як російське.

 

Ну я не писала за Єлизавету чи Оленку , а за Лізу і Лєну. Єлизавета то взагалі інтернаціональне ім'я . Але і Елізабет, і Ельжбет мені також чужі.

 

Я не про слов'янські імена писала, а про імена не притаманні україномовним людям. І мала на увазі, що Вероніка, що Анічка не притаманні однаково. Тому не варто акцентувати увагу на зрусифікованих формах імен.
Для мене основне щоб ім'я подобалось і гармонійно звучало з прізвищем. Комусь важливо щоб ім'я було українським, комусь - модним і.т.д.
Але мова йшла про скорочення імен на російський лад (Діма, Ваня, Анічка і т.д.). Деякі з них мені дуже подобаються, більше ніж українські варіанти. І зрадницею я себе через це не почуваю))))

 

Це добре ). Кожен має право.

З цим узагальненням не погоджуюсь. Чому слов'янські імена не мають бути притаманні? Якщо притаманність розглядати як певне спадкоємництво, чи як теперішню моду? Я вважаю, що російськомовні скорочення видаються більш притаманними тому, що довгі роки звучали навколо, не більше.

--- дописи об"єднано, 27 Червень 2015 ---

Ще подумалось, що імена ж часто можуть дуже подобатись, але при тому власної дитини так би не назвав. Є ж таке? Мені багато які імена (різних національностей) гарно звучать. Але як би мені не подобалось "Ральф" - назвати так в голову б не прийшло

 

Тут 100% згідна. Мені можуть подобатися багато імен - до прикладу, Крістіан, але так я свого сина не назву. Чому? Тому що я не чую в цьому імені навіть відголоску своїх коренів, своєї землі. Відповідно не сприймаю його рідним.

Щодо російських скорочень - чесно, я це можу сприймати, тому що вже роками чомусь у нас воно так є. Але мені в 100 раз більше до вподоби наші Дмитрики, Ганусі, Катрусі, а не Дімки, Ані та Катюші. І свого сина я не хочу, щоби називали Пашка чи Пашенька, адже є Павлик, Павлусик, Павленятко.

 

А ми нашу донечку назвали Юлією,хоча тепер лагідно з чоловіком іі називаємо Юлічкою, Юлясиком, Юленям, Юликом. . Коли доцінька була в животику ,ми весь час називали її кроха,довго не могли вибрати з чоловіком імені,нічого не подобалось ,я вже жартувала , що буде Кроха Остапівна.

 

о, в мене зараз Дівчинка Ігорівна))

 

@Khrystik, в нас синочок ще тижні зо три після народження був Зайчиком! Хоч зараз так не називаєм, бо переріс у Мишку (як Рокі- сииииррр).

 

Ггггг, а в нас меньшенький, старшенький

 

Одну мамусю на нашому львівському майданчику звали Килина. І, власне, вона дуже раділа, що малюк в нас Владко, а не Владік.
В друзів моєї коліжанки сина звати Август. Історія: коли він був в садочку і тато прийшов його забирати, то вихователька, забувши незвичне ім*я, вигукнула: Сєрпєнь, чи як там тебе? Тато за тобою прийшов..

 

А ми собі придумали Тадей, якщо ж звичайно буде так і хлопчик. Точніше придумала я , а чоловік спочатку задумувався, але погодився . Родичі чучуть стараються відмовити, та ми категорично вирішили нікого не слухати і називати на свій розсуд.

 

Ох, мої родичі як тільки дізнались про те, що я вагітна і що ПДП на початок листопаду, не знаючи навіть чи дівчинка чи хлопчик відразу казали, що буде Дмитрик, бо 8 листопада іменини Дмитрія. Аааааа, як мене це дратує! Ім'я гарне, та не наше зовсім! От в неділю маємо велику забаву, де відповідно буде багато родичів і звісно будуть питати, хто в животику, але я приготувала контр-відповідь: Пантелеймон.
До речі, мені це ім'я подобається, навіть дуже, але сина так навряд чи назвемо (чоловік дуже проти). А інші хай думають