Для мамусь і татусів (3)

Наша ситуація

розвивається: тепер малий почав розмовляти своєю мовою, по інтонаціям я можу вгадати про що йдеться. Він і звичайною мовою говорить звісно, але і ту свою вставляє. І сьогодні зранку, з просоння, ще очка не відкрив, а вже почав щось сонно мурмотіти на своїй мові. Тобто він на ній думає? Я поки ніяк не реагую, просто цьомаю, як і кожного ранку. Може потім звикну?

 

Звісно звикнеш. Я тпк ту мову свою любила, як мала була. Не повіриш, але й мову для писання мала Мій малий ще зовсім малеча, не має і двох, але стабільно говорить сам з собою якусь тарабарщину.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

В мене теж своя мова була. Я нею співала Зараз думаю, ото мене плющило, але нічого, якось поступово мені то перейшло, почала як всі спілкуватись

 

Час від часу читаю про розвиток дітей у певному віці.
Ну і звичайно порівнюю однолітків.І мені завжди здається, що моя дитина багато чого не вміє/не може на фоні інших.
І починаю себе мучити, що мало нею займаюсь. Але чим займатись? Пробувала зайняти її методикою Домана. Їй не цікаво, читати казки теж, складати кубики/пірамідки, конструктори теж. То як розвивати?
Практично нічого не говорить, мама тільки коли хниче, тато, привіт, папа, киця. Все. Інша дівчинка, говорить ням, пий, баба, дідо, тато, мама, ойдада ( качелі) киця, песя, гав, мяу, ква. Це якщо задавати питання, як тваринки роблять.
Нова тема після нашого ходіння ( пішли пізно 1,3)чи ходить на горшок, і чи їсть сама.
Не ходить на горшок, істерика як бачить, не їсть сама, і не просить.
А так активна, до всії йде, дітей любить, трохи розбишака.
Ну і звісно, інтернет добиває.
Ось
У цьому віці ваше маля вже може само принести горщик, зняти трусики і сісти на нього, хоча вночі ще може виявитися мокрим. Дитина із задоволенням сама миє з милом руки, витирає хусткою носик. Під час їжі вона вже самостійно їсть ложкою рідку кашу.
Маля уже вимовляє кілька десятків слів, засвоює правильний наголос
Дитина починає годувати ляльку, мити її, укладати спати, укривати ковдрою, садити на горщик, зачісувати, виводити на прогулянку, маля охоче допомагає мамі: підмітає підлогу, витирає пил і т.д.
Говорить принаймні 15 слів.

Як у вас?
Я розумію, що все індивідуально, але деколи складається таке враження, що моя дитина якась не така як всі.
Сусіди питають в неї " А де тато" і стоять реально чекають відповідь.
Чи я чогось не розумію...

 

Тю, та то марна і непотрібна справа порівнювати дитину з іншими, а особливо з гіпотетичними нормами в Неті. Порівнювати потрібно дитину за розвитком в часі, тобто ось цього місяця навчилася то-то, чого раніше не вміла.
Про мою. Кубики-пірамідки-пазли ніколи не любила, конструктори досі не складає, малювати не дуже любить, любить лише всякі ігри зі звірятами, щоб хтось щось робив-говорив.
На горщик почала проситися лише зараз, в 2,4, і то ще бувають проколи. З їжею окрема тема, сама ніколи не просить, їсти сама не хоче, максимум пару ложок, далі мушу годувати їі я. Говорити почала різко після 2-х. Якщо до двох у нас був плюс-мінус мінімальний набір примітивних слів, то зараз вже говорить невеликими реченнями, а от щойно перед сном влаштувала мені екзамен на 40 хв - розпитувала як будуть англійською певні слова, починаючи від речей у кімнаті і закінчуючи назвами звірів. Я аж зависала, бо реально не все знала Так що на все свій час.

 

Розслабтесь. Ви дуже нато всьо реагуєте. В кожної дитини свої межі коли і що. В сусідній темі от форумлянка писала, що має 3 діток, і кожен зовсім по різному привчався до горщика, але всі до 3 ходили вже піпі.
Все буде. Мій теж ваш "сусід". Сів в 7 місяців, поповз в рік, пішов в повних 1,3. Нічого не бракує. Мій каже "ма", типу нема, може повторити: ава, маааа (це мяу), ню (му), бе, тра (це як трактор каже, а ще це трамвай), ну і тому подібне, на своій мові може повторити від 1 до 10 числа, ну і всяке баба, дідо, мама, тато, дай, на (це він часом плутає), але нам вже майже 2 роки. Я ніколи його не силую. Просто розказую все, що бачимо цікаве по дорозі, вдома картинки всякі, звуки імітую, вони то все запам'ятовують з часом. Вожу раз на тиждень в монтесорі, і то тому, що саме в тій методика ігр мені підходить, а не як урок.
Мені теж буває заздрісно, що он хтось чітко вимовляє вже слова, або крутить двоколісний біговел, або знає багато понять. Але моя дитина унікальна, і ті всі Домани і Монтесорі не гарантують розвиненості або розуму в подальшому, бо зараз то все швидше цікавість і механічна пам'ять. Згодом то все забувається, на старе місце приходять реальні знання і потреба вчитись.
А ви зараз просто закладайте нове, цікаве. Згодом вона вас здивує.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Чесно, я теж такий любитель порівнювати Хоча знаю , що то не правильно і толку з того ніякого. Щодо свого малого, то у вашому віці, він крім "мама", "баба", "па-па" більше нічого не говорив (спеціально передивилась свої записи). Але все розумів і якщо просили щось зробити, принести виконував. Книжки теж ще не любив, але конструктор, пірамідку складав. Він взагалі любить сидячу роботу. Горщиком почали користуватись рано і посидіти там теж любив завжди, але у віці 1.4 принести його і самому зняти трусики, то точно такого не було. Посадили, то попісяв, покакав, не посадили, то попісяв в штани. Вже зараз в 2 роки він то робить усвідомлено і стає самостійніший. А оті статті в неті в книжках взагалі не варто читати.

Ось це дуже мудра і правильна думка! І всі дітки різні. Той вміє щось одне, а той щось інше. Мій, наприклад ще дуже впертий. Коли просиш щось розказати, а він не хоче, то не заставиш ніяк. А пройде пару хвилин і вже говорить, ніби й не просив його ніхто, а сам захотів)

 

Ті порівняння - то дуже невдячна справа, а особливо якщо взяті з тих типу "графіків розвитку". Я колись теж тим переймалася, тим більше, що він у нас був "малий німець", плюс страшно непосидючий, то йому ті всі книжечки-розвивалки були на 2 хвилини хіба цікаві. В 2 роки трохи походили в БейбіКлаб, то мої переживання ще поглибились бо синок робив може 30% з того, що треба було. От не знаю, що мені тоді було, якесь затьмарення, чи що, я бачила і думала тільки в тому напрямку, що от мав би вже вміти, а не вміє. А потім, якраз десь після 2х, мовби якийсь туман розсіявся, і побачила, що він вміє і знає просто масу всього-розмаїтого. Воно не зовсім вкладалося в те, що "мав би", але тоді мене то вже не обходило. І раніше, слухаючи, як 4-річна племінниця декламує Шевченка, я була просто певна, що от прийде час, коли синові буде 4, і він обов'язково буде знати багааато довгих, гарних віршів. Нічого подібного знає то він немало всякого , але навіть якщо вмовлю розказати вірш, то мусить бути з своїми правками але десятки разів на день він нас просто зачудовує ходом думки чи висновками, то тямковитості йому точно не бракує

 

бугага

про горщик взагалі - якась казкова дитина описана
це про який вік? 1,4? моя могла сама принести горщик, напялити його на голову, або знайти ще якесь веселеньке застосування (типу складати в нього конструктор), а як доходило до діла - кричала, вигиналася, не хотіла сідати... яке там зняти трусики? вона і зараз їх не знімає, а так попу мостить, я мушу знімати
пірамідку Аня довго не любила, десь після 1,2 почала одягати ті кільця на основу, але про вірний порядок мова не йшла (якщо чесно, я і зараз не впевнена, що вона її складе правильно, бо 100 років до неї не приставала з тою пірамідою)
тут ще таке: не все діти хочуть показувати, що знають
приклад. Аня на питання "якого кольору?" завжди відповідає "синій". неважливо, про що я питаю. я вже задовбалася їй повторювати, що то - не синє, а червоне/жовте/зелене. а вчора я несподівано відкрила, що знає вона прекрасно кольори... кажу їй: "візьми дві зелених детальки конструктора і скріпи", так вона і принесла мені 2 зелених, потім ще попросила баночку з червоною кришкою - теж принесла те, що треба. ну і ще по ходу кілька разів її перевірила - 100% влучання в ціль. а на питання так і відповідає "синій"...

а це просто
вчать, як папугу, а дитина повторює просто потім завчену відповідь
це як "скільки тобі років? - один"
"де тато? - на роботі"

 

Ну мій пішов швидко, говорив швидко, фрази складав правильно, на горщик швидко. Але в нього все швидко, тобто реально електронік. І я таки порівнюю: діти роблять пасочки, пазли, конструктор- мій гоне, ламає, розкидає. Висновок навколишніх: їх діти виховані, мій- бандит малолєтній. І таки да- я парюсь тим! Тепер ще й вигадані друзі і мова. Причому він ніколи не перекручував слова. Реакція навколишніх- тре показати психологу! Ой, я вже сама хочу до психолога, себе показати, бо отой тиск- нестандартна дитина- дуже мене накручує.

Написала і трошки попустило.

 

Ну то реально список для майже 2-річнї дитини, а не для 1,4. Ще я напишу. Всі діти різні, на все свій час, тим більше буває що буквально за місяць дитина вивчає стільки всього нового що Ви самі будете в шоці. В мене малий в дечому іде з "випередженням" тих графіків (триндить реально багато ), але всілякі пазли на 2 половинки, сортери і все що треба акуратно складати в нас і досі "в прольоті" , я вже мовчу про те щоб самому сісти на горщик чи зняти-вдягнути собі штани. Іграшки годувати почав ось недавно - після 1,8. Не дивлячись на те що він активний, м"ячик не вміє кидати і досі.

Звичайно що не така, всі діти особливі. Навіть близнята по-різному розвиваються

--- дописи об"єднано, 2 Липень 2015 ---

Не знаю, геть він не бандит, на форумівці такий чемний був , нормальна активна дитина з розвинутою уявою.

 

моя пізно сіла, пізно пішла, але їсть сама з 1р2міс, з 1.6міс балакає непогано як на свій вік(спершу окремі слова з своїм "дитячим акцентом"))), зараз вже поєднує кілька слів у словосполучення. з горщиком наразі біда, але тішить, що літо і можна переодягати-сушити все досить швидко.
а що я досі чую, коли питають скільки малій! вона в нас досить мініатюрна. то щоразу маю такі ахи-охи і співчуття. особливо від бабусь інших дітей. "яка вона малееенька" бла-бла...
я не порівнюю своє чудо ні з ким, бо що б вона вміла чи не вміла, для мене моя дитина найкраща, найрозумніша, найгарніша...ну словом найкоханіша. як і для кожної мами її дитятко най-най-най. вважаю,що з дитиною треба займатися тим, що їй подобається, а не мучити розвивалками, які їй нецікаві, але модні.
тому, @Naama ,не партеся

 

Вибачте що встрягаю... на мою думку паритись на рахунок дитячих досягнень не потрібно, коли дитятко здоровеньке! Всі малятка особливі. Хтось скоріше пішов, хтось пізніше взяв іграшку в рученятка, хтось скоріше заговорив, хтось скоріше почав проситись на горщик, хтось пізніше сів. Хтось розмовляє з лялечкою, хтось з медведиком чи зайчиком, а хтось уявив собі друга свого віку і розмовляє з ним.
Ви ж не паритесь над тим що ви народили дитятко на 39-му тижні рівно, чи на 41-му тижні і 2-ма днями, а хтось рівно на 40-му! Всі діточки так само, як і їхні батьки є особливими!

 

Це точно, часто то просто "дресирування" і здатність до нього помилково сприймається як ознака "розуму". У дитини формуються мільйони нейронних зв'язків у мозку, а побачити це за тим, чи каже вона па-па, чи де тато, взнати, що вона справді розуміє, ми можемо тільки краєчком ока помітити якісь речі, більшість же непомітна. @Naama, ваша основна проблема - це сусіди

 

А нам всі говорили, що синочок ( на рік молодший ) буде говорити скоріше, бо є сестричка на рік старша і на горщик вже з року буде проситися , бо бачить, як сестричка і взагалі я не відчую, що в мене є двоє дітей і ще купу всього бла-бла -бла . А насправді говорити і на горщик ходити сам почав значно пізніше за сестричку, але я тим чесно кажу взагалі не парилася. Було важко, коли синочок в 1 рік і 4 місяці вирішив їсти сам, то це був весь стіл ,малий , підлога, все встелено їжею і процес годування тривав мінімум годину ,бо треба було знов додавати їжу в тарілку і знов їжа втікала Про те, що має вміти чи знати дитина в певному віці я найменше переймаюся, важливо, щоб дитина багато була на свіжому повітрі і бавилася так , як їй подобається. Ми трошки ходили на Монтесорі, то реально нам найбільше помагало переключити їх протягом дня особливо в зимові дні. Зараз мене батьки і свекруха вже " задовбали " чому я не вчу з донечкою букви , бо ми тебе в 3 роки навчили читати . А мені байдуже , бо я принципово не хочу "красти " дитинство вивченням букв, якщо читаю книжечку і мала питає, то кажу, яка буква, а спеціально вчити, бо хтось там вже вміє і що в школу треба вже вміти читати

мені в школі було нудно всі перших 3 роки , бо я вже вміла читати, писати, рахувати і на уроках не могла спокійно всидіти, то завжди робила якісь " збитки "

Ваша дитина є прекрасною , незалежно від того, що вона вміє на даний момент. Діти - це величезний дар Бога для нас, а людям все треба про щось поговорити

 

@Naama ,
з тих слів, які Ви перерахували - дитина Ваша - дуже навіть говоряща.
В мене третя дитинка, та ще й дівчинка (ну всі знають: дівчатка народжуються раніше, все роблять раніше, швидше і краще, ага ). Говорить - дай Бог стільки, скільки Ваша доця. Вже починаються перли типу мені треба мовчки сходити до сповіді і хухати дитині в вушка, і ще всяке-різне.
Мені головне - що вона однозначно добре чує і однозначно добре все розуміє. А говорити... ще не час, хоча самій цікаво - як то буде: говорящий Мурах Нічого, скоро дочекаюсь послухати той голосочок.
Щодо вивчення букв - Дмитрик алфавіт знав в 2 роки, і до 6 років успішно кілька разів майже все забував і майже все вивчас заново. Прийшов його час - став читати чи не за один день. Як кнопку натиснули. Як і колись з говорінням - сталось це в нього після 2х.
Коли дитина - перша, "забити" дуже важко. Але необхідно. Ви молодець, що пишете про це на форумі, бо тут почуєте різний досвід різних людей. І ще наочніше зрозумієте, НАСКІЛЬКИ всі різні.
все буде добре

 

Моя теж почала швидко говорити, а десь після року уже маленькими реченнями. Зараз на свої 2роки і 3 місяці дуже-дуже перекручує слова. І пояснюю, що так не варто, ти менша була і все правильно говорила. А зараз спеціально перекручує. Не їсти а гісти і т д. Думаю чи то вже їй не цікаво правильно говорити, хоче щось нове.

 

@premier, він не перекручує. Він реально говорить іншою, вигаданою, мовою. Так, може інколи дуркувати і вимовляти слова не відкриваючи роту. Але це гра, а тут реально інша транскрипція! Тішить що слово "мама" звучить так само і на тій його мові. Спостерігаючи, схиляюсь до думки, що мене очікує:

і

. Буду бачити. Як пишуть: далі буде..

 

Так і є. Є знайомі, які так надресирували дитину, що все показує, але тільки в певному порядку, якщо мама задасть питання не в тій послідовності, відповіді усі збиваються.
Я не хочу дресирувати, вона у нас дуже непосидюча, вперта, але бачу, що все розуміє, просто не хочу прогавити якийсь процес у вихованні та розвитку.

Це точно, у нас тут якісь змагання, а так як ми наймолодші, і всі мами з досвідом, то вселяють сумніви.
Чому не бавиться в пісочниці? не складає іграшки? тільки все розкидає. Ти шо? спускаєш її з гірки без рук? Так не можна, вона дівчинка. От мої в такому віці...і понеслась.
І все в такому дусі, що я зроблю, що моя дитина з візгом летить з горки, а мої руки відпихає, лапаю її та й все.
Ті постійні повчання та тикання вселяють сумніви. І дітися нема куди, гуляємо в один час, на одному майданчику, ходимо в одні магазини.
З одного боку я ніби і не парюсь, а з іншого бачу різницю.
Йде дівчинка наша однолітка, з хвостиками у платтячку, розказує як говорить жабка, песик, котик, її мама така горда за неї, стала вихваляється і коситься на нас. А ми що? ми нічого, в шортах, майці, кепці)))) вчепилися у чудові хвостики тої дівчинки і тянемо))) Ну і кричимо сваримось як завжди.
Дякую дівчата за ваші розповіді. Всі дітки чудові, але і всі різні. Треба мені навчитись не звертати увагу. Бо реально хочу займатись з нею тим, що їй подобається. Бігати, грати у різні ігри, але рухливі, сидіння не для неї.

 

МІй Антон такий. Кубики, сортер в півтора роки не складав - йому не цікаво було. А потім в 2 сам сів і склав . Говорити почав після 2,5, а тепер рот не закривається ні на хвилю. Кольори він вивчив в 5 (!!!) років. Він просто їх не запам"ятовував. ПРи тому слухову пам"Ять має відмінну. Прозові казки не любить, хіба багато картинок і мало тексту, а от віршовані - обожнює. Писати категорично відмовлявся, а потім раптом проявив цікавість. Те саме з буквами - раніше не хотів вчити, а от 6 стукнуло - пішло. І він почав, наприклад голосні звуки виділяти в словах, а раніше не розумів, що від нього хочуть. Всьому свій час. Діма почав говорити в півтора, але дотепер говорить нечітко (але в нього і передні зубки видалені). Книжок, так щоб з ним вдох, ми ще жодного разу не читали. Що він там ще вміє і знає - я навіть не знаю. Він артист і вигадник. І по ньому видно, що все з ним ок.
Дівчата, іноді варто побачити свою дитину зі сторони. Якось прийшов до нас електрик, молодий хлопець, міняти лічильник. Ну і Антошик почав умнічати по цій темі, що там про струм в проводах і т.д.(фіксіків надивився). Мене то трохи дратувало, а електрик був у захваті - яка ж у мене розумна дитина. А для мене це було приводом задумуватись, що насправді я за мамською втомою і не помічаю яка ж у мене насправді розумна дитина.