Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Файну рецептуру можу сказати для хворіючих таких як я. Менше думати, більше ганяти, всякі справулі, тенди-сєнди пів дня по тій спеці, прийшла шойно додому розвалилась писати і о, Боже, згадала шо мене болить... чи то вже боліла... нє, таки точно болить голова.
І не тра казати шо вона мене сильно не боліла, бо якби боліла, я би здерла ноги і лежала. У мене від здертих ніг тааакі болячки вилазять, шо краще не лежати, хіба коли вже в люлю і в сон, а так, ну його. Так і життя пробіжить з тими диванами і хоробами...
А чьо я так багато строчу і тон ви певно вловили, бодрєнький такий, ага))),а бо я маю вихвалялку, чи то врочистість, але поки мовчу, бо ми стільки того дійства чекали (рокиии!)), шо навіть не знаю як то маю написати і смішно зізнаватися що такево ми могли так довго чекати.

Одним словом хватіт бла-бла, йду Святика пуцувати, бо взяла його з собою, вивела з дому нормально, чисто одягену дитину, а привела маленьку куцьку.



І все було би дуже круто, якби не було так сумно, зненацька повернувся мій муж з прогулянки з малимі залишив мені до Святика ше Андрія, а сам пішов на зустріч зі своїми співслуживцями атовцями.
Нє, я дружина розумна і я всьо розумію, але вчора зустріч з співробітниками (він у відпустці), нині з атовцями і отоко нежданно-негаданно підірвався і пішов, ну йомайо (так шоб без матюків), сиджу і і ликаю сльози. А ше Андрій зупу порозливав, я не зразу вїхала шо він її не хоче їсти, а він вирішив зробити так шоб до мене дійшло, хлабась і вже залита вся підлога і пів дивану. Святик сидить в вікні і ниє за татком, бо наобіцяв йому на нині покопати м"яча... А шо мені казати, в мене ше купа справ і я на нього, на того шо муж)) таки добряче розраховувала...

Дівчата, я певно нині застрілюся. Вальніть в карму шось добре, ну буууудьлаааска.

 

Напружений сьогодні деньок видався - помоталися з чоловіком по всьому місту. Потім ще купа роботи біля хати + поливання/обробляння городу, прання/прасування, готування (добре що то хоч не на мої плечі впало). Але маю супер вихвалялку - я молодець закінчила невеличкий проект та тішуся, що щось вже зроблено. Завтра буду відпочивати. Гарно всім завтра недільного дня!

 

І я, і я... Млинчик, який я сьогодні мала приємно-вимотуючий вечір! Дівчата, а як ви утримуємете мужчин і утримуєтесь без скандалу?
В нас сьогодні було весело: скандал, кєкс, скандал, кєкс ріс та й зав'яв, скандал і кєкс, кєкс, кєкс... Поміж тим хавло, купа посуду і всілякі різні побутово-неприємні речі.... І ПМС мене бісить, і Рудий бісить, і холодильник в кухні бісить, і по тб - одна фігня - бісить.
Що ви робите в такий час? Бо я Рудого накопала, аби позбирав лахмани, зробив мінімальний пуредок і валив спати. Але він від 16 ОО і так дрих

забила би за те вічне спання

. Воно то всьо зробило і дрихне, а мною далі товче...
Маю ще капусту, мо то салату ще зробити?

Не реагуйте на мене, бо я така бєшена, що сама себе боюсь. Малий Рудий спить, посапує і тішиться, що живий. Дівчата, він чьогодні реально плясав, бо я його не прибила під час ПМС. Але в нього теж ПМС, чоловічий....

 

Дівчата, а в мене така врочистість ))) вчора малий похлюпався у ванній і я залізла в ту воду ))) і просиділа там аж десять хвилин ))) то була перша моя ванна за багато часу. Була вагітна, тільки душ. Потім не було часу. А заразколи малому вже 6,5 міс. Нарешті. Який то кайф.
Вчора гуляли в Стрийському парку, потім прибирання, а сьогодні плануємо центр. То буде перша прогулянка з малим в центрі, я там теж вже сто років не була. Я б на якесь лате зайшла, але не знаю як нам то піде. Так що швиденько п'ю каву, збираємося і ідемо щоб годинка дев',ята вже там бути, бо потім буде багато людей і гарячо.

 

Сьогодні вирішила носа з хати не висовувати. Як тут добре, темно і прохолодно... Буду лежати і нічого не робити

головне, щоб всяка фігня в голову не лізла

, мізки вимкну та й всьо.
Настрою нема, мене криє. Певно більше нині не прийду, бо навіть нема що розказати. А завтра робочий день....

 

Всім доброго недільного ранку! І не дуже спекотного! Вчора був гарний вихідний день - так як я люблю - ми ввечері всією сімєю їздили в церкву Юра до чудотворної ікони. Малий, правда, був не зовсім чемний, більше часу грався в дворі, навіть знайшов собі подружку-однолітку, з якою не хотів розлучатися, в церкві трохи шумів і намагався все почіпати-поганяти, особливо йому сподобались свічки. Попри це, ми всі помолилися, отримали благословення від Богородиці, і в таку піднесеному настрої поїхали відвідати нашу прабабусю.
В планах на сьогодні - зїздити купити новий транспортний засіб для найменшого. Чекаємо, поки тато відкриє сонні очі і ми таки витягнемо його з ліжка. А потім до свекрів в гості. Бо в нашій квартирі-сауні неможливо цілий день висидіти.
Ну і розпочалася моя епопея зі здачею аналізів. Будемо шукати проблему методом виключення.
Всім здоровя і прохолодних помешкань!

 

Я тіко пару слів: помешкання суперпрохолодне, але я ж вар*ятка - тому: ми ся вимітаєм до міста, на качелі в Парку Культури. Бо жодного разу в цьому році ще не були. І скажу вам по секрету- будем мати компанію. Одну форумлянку, яку я маю намір притягти на наступну форумівку. Це якщо коротко. Всім па, і єслі шо, то.

 

А я поділила дітей сьогодні і мені дісталось то менше, що на циці висне. І шо я вам скажу - я відпочиваю, бо з одним, то лафа, а з двома - то взрив мозгів, особливо у таку спеку. І от думаю, куди би вирулити з колясоном сьогодні, мо на якийсь розпродаж, а може по парках пошастати.
Після моря по Львівських калабанях мокнути я морально не готова, тому буду спасатись десь по холодочках. Ну і мохіто, жаль безалкогольне, здайте точку з файним.
А завтра треба розгребти завали в хаті, бо мала тепер так активно повзаэ, що чую знову прийшла пора кожен день підлогу мити

пристрельте мене, але я вважаю, що і два, а то й раз в тиждень - то нормально, особливо якщо в хаті діэ правило - їмо тільки на кухні і за столом, а перед квартирою маю передбаннік - паркінг для всяких машинок, складу пісочних відерок і т.д.

Маю нині мульку - хочу каблуків, то може дійсно махнути і виловити собі десь пару, а може хоч танкетку якусь нещасну. Правда, боюсь, що мої копитця так від тої краси відвикли, що не дам ради в такому взутті ходити.
Коротше, жара, а в голові думка в'язне, якось розтеклась я по дивані, треба підніматись і йти лапати вихідний.

 

Аналогічно. Я практично з ліжка не вилазила

до виходка - не рахується

. Штори зашторені, в ліжку бардак, на тому бардаку я, а зверху... ноутбук

а не той, про кого ви подумали, п'ятачки мої

. Снідати - не снідала, обідати - ще не вирішила... Я би поспала, але не буду, бо ввечері не засну.
Всі по калабанях, а я - лох, і Рудий - двічі лох, бо витягнути його до води - то ацкий труд, ніякий кєкс не поможе

Воно ж якщо й погодиться, то потім ниє, що йому жарко, вода брудна, мухи літають, люди кричать, воду каламутять, пісі-каки нема де - гірше малої дитини

. Так що я стаю дитям асфальту. Ще би пива хто приніс і було б зашибісь. Рудого не смію просити, бо вчора купив на нині. А нині вже закінчується

Ага, і я не алкаш, не нада. Я в депресивно-ПМСному стані, мені тре напитись і не виходити на люди, щоб нікого не з'їсти і не втопити в плачах

.
Ваша ДВ

як не беру слухавку, то я дика, передзвоню...

 

Люб, прочитай шо в тебе під аватаркою пише, ти ще "юна фіалка". От проживеш десяток літ в шлюбі, навчишся не шукати вострих кутів на свою п"яту точку, а легонько їх обминати.))))
А особливо як в хаті є ще чотири маленьких вушка, то перед тим я гупнути протезом до стіни))) і закатати невгамовний шкандаль, ти сто разів подумаєш і зважиш...

А в мене шо, в мене якийсь навіжений день і то не в плані робіт, чи побуту, а в плані думок. Всьо на купу, ображена мама, завтрішня дорога і паніка...паніка якась не знаю яка.
муж вчора був чемний, дарма я на нього накляузнічала, прийшов не дуже пізно ше й лоток яєць приніс, а раз прийшов з таким хрупким продуктом і доніс все в целості і соохранності))), знадчить не все було так, як я собі намалювала.
Зато діти дали собі жару, тому ми в вечір вийшли гуляти на чергову прогулянку і за пару хв прийшли назад. Я правда ніколи такого майже не робила, але в профілактичних цілях і по вумній педагогіці так ніби має бути. не знаю чи провчила не чемних, бо нині з ними гуляє муж. Відбуває покуту, бо я сказала шо нинішні дві прогулянки на ньому.)))

Всьо, їду я до мами, буду падати в ноги.

Гррр, до болю не приємна мені та ситуація і тут вперше за стільки часу (10 років))), їдемо на спільний сімейний якийсь той нещасний відпочинаок і на тобі доню, на тобі... Маразм повний. Образилась мама шо я дві години трубки не брала, а то мій малий бавився телефоном і скрутив звук, потім обговорювали з коліжанкою важливе питання і я сказала шо не маю як говорити. Всьо, занавєс. Від чоловіка трубку бере, говорить шо не збиває мені, а просто зайнята і тут через пару хв знову і знову скидає мої дзвінки. І так два дні без упину. Настрій попсувала мені і собі, ай, їду я... їду, а шо робити.

 

Борщ зварений,бульба зварена,собаці-маламутці зварено,в кухні прибрано.Діти нагодовані вже неоднократно.Можна відпочити,а я все шукаю пригоди на свої руки.

 

Артемко весь ранок нив щоб ми щось придумали. Почистили басейн, набрали водички. Потім нив, що хоче домашнього солодкого, але не тортика. Спекла круасани. Потім бідна дитина захотіла просто чогось смачненького, але не солодкого. Короче ми робимо пікнік і будемо смажити шашлички. Мама щаслива, дитина довольна, друга дитина теж скаче від радості, а тато.... А тато для того і є, щоб нас тішити. Цьоми вам!

 

мої сплють, а я в задумі про взір дідусевої вишиванки

вже ніби вибрала, запитала поради мужа, а він сказав пошукати ще .а мені щось нічого не подобається більше. мало того, що в нас дідусь перебірливий і я хочу йому вгодити, то ще й коханий мене пантеличить. шо дЄлать?

стигне на кухні бісквіт , чекає зустрічі з сирним кремом і полуницями
я чекаю на обід, самій їсти нецікаво
на вечір планується прогулянка парком. то певно трохи буде стрес, бо наше маленьке дівчатко перетворюється на самостійну (місцями хуліганисту) панянку з усіма відповідними проявами-"куда хАчу, туда лЄчу", збирає всяке сміття, лізе у всі можливі болотА, ну ви поЙняли-проявляє своє Я .
від спеки ховаємося вдома. в нас прохолодно...

 

Відкриті вікна,приємна прохолода,смачнюще морозиво,як мало треба для щастя.

 

тих шо треба утримувати - женемо мітлою.

як то без скандалу - сваримося - ногами тупаємо і робимо устрашаючий вираз обличчя

ага і коли то все прибрано, той коханий просить може би то канапочку, а може піцу, а може перепілок в апельсиновому соусі.
Просто ми їх балуємо. А чо? Певно тому-шо вони в нас самі-самі.

Байдики б"ю. Виспалася, на кілька днів вперід. Їсти наготовано, то я вже другий день безперестанку вишиваю і дивлюся фільми, які раніше позакачувала. Цим і планую ще цілий вечір займатися.
Всім цьом і гарного вечора.

 

ну от і хто мене за язик тягнув? Тільки ляпнула, що нічого не збираюся робити, як прийшов мужа з вулиці (назагарявся вже) і заявив, що він би був дуже вдячний, якби я піцу спекла. Капець. В хаті і так душно, то ще зараз духовка добре жару додасть. Йду поміняю капрі і футболку на шорти і майку і встаю до мартена.
Короч, западло не спить.

 

Дівки, який у мене був день! Класний-класний! Хоч починався не без пригод.
Отже з хати вийшли в тій годині яку й запланувала, то врочистість, майже без нервів і доганянь помила, поснідала, покакала-помила 2 раз і одягнула дитя. До маршрутки йши нормально, чекали нуу, майже, нормально; і вже в автобусі( їхали 5хв) моє дитя зачало помагати водію "збирати" гроші. Добре- вийшли ми в Сокільниках і чекаємо на №1004. А на зупинці одні "саблазни"- окурки, пляшки, корки і всяка кака. Прочекали хвилин 20- нє єдєт! Добре, що якась пані мене врозумила, що по неділях вони не їздять! Ах сковородка ти ж чугунна! Манач чамарона, манач!. Дочекались ми знову свою і повалили до В.Великого. Там троха протопали і за пару хв. вже зустрілись в парку з нашою гуляльною парою. Сказати, що хлопці наші файно погуляли, то не сказати ніц! Забігаючи на перід- до Парку Культури ми не дійшли; зависли перше на майданчику рошенівському, далі батут, далі наші пацани, як істенні добитчики і слідопити так гонили по тим горам(бо пагорбами їх язик не піднімається назвати)Стрийського, як сайгаки. Ми їх ні догнати, ні зупинити не могли. Пацанам було все до вохидку, що вони не бачать мам, що нас навіть не чути було(бо поки ми вибиралися на верх, то вони вже дружно звалювали до низу). То тре було бачити! Якось в районі тих справжніх лєблядєй ми об*єдналися. Разом дочалапали до стрийського базарчику і розпрощались. Моє дитя вже ледь язиком повертало, але поки ми трамвайчиком доїхали, заки зайшли до обідьньої нашої квартирки(так, є й такі), то малюк ожив. І вже носився по квартирі з криками "банзай". Сусіди з нижнього поверху були безмежно щасливі, певно. І тут дзвонить нам кум і сі питає: чи можемо ми позичити йому парочку гаджетів для поїздки до Шацьку? А ми чо? Ми можем! Алє нас тре забрати з привокзальної і додомцю доставити з комфортом. Таксі було подано за 20 хвілін.
Приїхали, дітьо одразу в басейн, дівчонки винця холодного тяпнули, хресний хвилин з 30 був сам на сам з похресником і сказав:" жи його дуже болит голова", тому ще хвилин 30 на всі водно-акробатичні трюки споглядали ми- баби. Потім пара, наполовину напита вином, укатіла. . А я, ще майже 2 години була то великою рибкою, то акулою. Накінець той малюк захотів пісяти! ДА- ми в басейн не пісяєм. Тому в восьмій годині настало моє звільнення.
Дитя, варениками нагодоване, вирішило спати під столом на кухні, в купальному халаті! Правильно оцінив ситуацію, що на 2-ий поверх він не дойде. Тому малюк благополучно спить, а я змагаюсь в графоманстві і лопаю салат з бульбочкою. І ще так хочу якогось травяного чаю , що мушу закінчувати свій опус. Скажу лиш- ДЯкую файному хлопчику Богданчику і його мамі- компанія була супер. По горах ми з тобою , Іра, намахались, як молоді. Йду я, бо тре ще все ДП перечитати і посуд помити, бо чоловік приїде і комп буде його законним. вам!

 

Ой, я ніц не робила, а вже натянула копита. Така спека мене замахує без роботи.
Але довольна. Правда то фігня, що ми почали збиратися на ставок перед третью, а попали туди в п'ятій. Зважаючи на те, що Рудий сам проявив ініціативу, я сиділа в машині і не вякала. Стирили нам стільчика, але то хтось лох. Нафіга було брати ті стільчики, якщо ми не збиралися на них сидіти? Рудий один з багажника вийняв і успішно забув.
На ставку теж було весело. Купа люду, брудна вода - то фігня. Там була замануха у вигляд бухої парочки. Спочатку вони пили, потім купалися. Кубіта мала файний купальник: ліфчик і леггінси. Найцікаве почалося, коли вони вирішили в ставку заянтись кєксом, а леггінси прилипли і не знімалися. Потім до них приєднявся ще один такий самий "тверезий" і вони по черзі волочили тою дівкою в ставок і зі ставка. А через дурні леггінси до діла так і не дійшло.
Ми наїлись шашлича, ще й додому забрала

то якраз та порція, яку не хотіла одна чарівна форумлянка. Ага, в мене і там нарісувалась міні-форумівка.

В обшем, я вже з душу, втомлена і довольна.
Ваша ДВ

 

Нарешті діти парканадцятий раз нагодовані ,помиті ,фільмами надивлені ,повітрям надихані вклалися спатоньки.20 хв. для себе і спатоньки.Дякую,Боже ,за прожитий день!

 

ПосИділа на своїй майбутній терасі з трав*яним чайочком і прийшла ми думка: яка нафіг разніца ЩО саме ми не доробимо цього року в хаті, чесніше буде- ніц не доробимо, головне, що ми разом і спимо під одним дахом! це вже так багато! О, гаражні ворота відкриваються- чоловік приїхав! Снів вам безтурботних!