Мені здається, що ті чи інші якості маминого синочка притаманні великій кількості чоловіків, інша справа, що вони помірно виражені і не є проблемою взагалі. Я можу сказати, що мій чоловік за ці 8 років, що ми разом, дуже змінився. І я думаю, що більшість чоловіків міняються під впливом жінки. І саме через це дуже свекруху і ковбасить, мені здається. Син міняється, син віддаляється, син приймає самостійні рішення з мамою не радиться і чому? Все через неї! Вона йому все дозволяє! У нас була така ситуація переломна. Чоловік вирішив кинути роботу і зайнятись улюбленою справою, при чому менш прибутковою. Зі мною радився, я сказала "ну дивись сам, вирішуй сам, якщо ти хочеш, кидай, як би ти не вирішив я тебе підтримаю!". Те що мама була проти це ще легко сказано. Колись він мені сам казав, що якби я його тоді не підтримала, він би з роботи не пішов. Мені здається, що отакі штуки чоловіка просто окриляють, коли не зважаючи на ризики, дружина підтримує. Свекруха моя навіть щось казала типу "Як ти йому дозволила?". На що я звичайно відповіла, що він доросла людина, як я можу йому щось дозволяти або забороняти. А якщо і жінка не дає приймати рішення чоловікові, і хоче щоб він робив як хоче вона, і не хоче, щоб робив як хоче мама, вона ж і плекає ті самі якості. Коли наприклад приймається якесь рішення, і він каже "мама радить ось так, а ти як думаєш?" мені здається краще сказати: "Коханий, я ніяк не думаю, я не знаю, подумай САМ зваж за і проти, САМ вирішуй!, я не знаю навіть що тобі порадити....."Ну але це так, звичайно не завжди поможе, ситуації бувають різні, але це дуже важливо, поводити себе так, як ніби він вже такий як вам хочеться, а не який він є, і може він таким і стане.
О-о, до речі буквально недавно в ведичній темі дивилась лекцію, Марини Таргакової і там йшла мова про те, що якщо у матері нема подруг, вона з сина робить "жінку", тобто наділяє його якостями жіночими. Іншими словами, вона дає синові те, чого їй самій бракує. Ну це краще дивитись повністю лекцію, бо так трохи видерте з контексту. Якщо жінка "наповнена" сама, вона не починає перегинати палку з любов"ю до сина... може трошки неточно передаю, але десь так приблизно.
Нє, я перегну! Я і суперколіжанку маю, і чоловік нормальний. Але, як сидит в тобі "оте- я знаю краще, а ти не хоч ми слухати", то тут ніц не допоможе. Хіба тікати, або, поки синочок виросте, то мо, подобрію, чи в маразм впаду. Тішить одне- то буде ще не скоро, бо йому тільки перших 3 рочки "на носі".
На мою думку, спроби змінити на свій лад чоловіка чи свекруху завжди наражатимуться на шалений спротив. Чоловіку не личить повністю піддатися під вплив жінки, з таким не відчуваєш себе жінкою. Не буває чоловіків "маминих синочків", є жінки які не спроможні очарувати і закохати в себе чоловіка, щоб він навіть не думав на чию сторону встати. З своєї сторони жінка не має право піддаватися на провокації і повинна завжди зберігати спокій.
Та ясно,що ні)))Я от маю сина і вже задумуюсь над тим ,якою я буду свекрухою))А моя одна знайома каже:я своїх невісток ще не знаю,але вже їх не люблю(одному синові 16 іншому 8) --- дописи об"єднано, 5 Липень 2015 --- Ого,яка самокритика
У мене є знайома, чоловік у якої ніби не мамин синок. Тобто дорослий чоловік, багато працює, добре заробляє, з мамою не радиться, але постійно дає мамі гроші. І то багато. Попри те, що в нього 3 дітей, він спершу купив мамі посудомийку.... А собі додому аж десь через 2 роки. І так всю техніку, якої у них немає мамі покупляв. І що жінка має казати? Злиться, свариться, плаче (точніше, це все у минулому часі, бо зараз просто забила і може свекруху по півроку не чути не бачити
Ну якщо ви самі про себе таке знаєте, то ви будете найкращою свекрухою,бо насправді сварливі ніколи про себе таке не будуть говорити)) --- дописи об"єднано, 7 Липень 2015 --- Жіночій егоїзм не має меж)))
Мені теж здається, що це мами саме синів, тому,що якщо є дочка, то жінки більш мякше ставляться до своїх невісток.
@NutkaNezabudka, тоді я виключення . Бо і бурчу-сварюся і реально розумію що "ето я із врєдності"! А по дєлу: то таки мені поталанило мати абсолютно "немаминогосинка". (Ага,подарунки вибираю-купую я, про День Матері, День народження і скільки його мамі років, то нагадую я! Але мені то не важко. Я реально її вдячна, що маю хорошого чоловіка. І хай ми з чоловіковою мамою не є ні подружками, ні ніжнолюблячими одна одну жінками, але майже мирно співіснуємо на віддалі 100км одна від одної). Маю з чим порівняти(порівння давнішнєєє, але). Хотілось, щоб і синочок виріс незалежним але люблячим чадом
А я рахую,що чоловік він і чоловіком має бути і подружкою,якій можна розказати все і порадитись.Бо зараз такі подружки,що нарадять не щиро,а чоловік завжди скаже правду з його чоловічої точки зору.
І я так думаю. Дуже люблю своїх подруг, вони провірені і поганого не нарадять. Але інколи маю таке відчуття, що по справжньому мене розуміє лише чоловік.
Цілком підтримую. Яка б добра не була подруга, але сім"я є сім"я. В особисті речі ніхто свого носа пхати не має. Навіть добрими порадами. Бо сторонньому завжди видно лише айсберг проблеми, а існує тисяча причин чому сталося так, а не інакше. Це ж стосується і чоловіка з його мамою. Він сам має допетрати, що мамуся вже не авторитет. А чим частіше жінка буде намагатися розірвати їх дешевний зв"язок, тим тіснішим він буде. То треба просто перетерпіти. І навіть підтакувати, щоб чоловік побачив опору у вас, а не у мамі.
Якщо жінка не може з чоловіком поділитися своїми думками, планами і т.д., то їм нема чого робити разом, тобто сім'я повинна єдиним цілим.
Я тут зі своїми 5-ма копійками))). Щоб краще зрозуміти свекруху, треба себе поставити на іі місце. Дуже люблю цей прийом, і намагаюсь його кругом використовувати. Я маю синів, і думаю про те, а якою свекрухою буду я? Тому багато ситуацій вже бачаться по інакшому. Та і чоловік, і дуже сподіваюсь, що і сини, не є і не будуть маминими синками.
моя свекруха живе в селі ,має велике господарство і звикла що мій чоловік виконує левову частку усієї роботи,допомагає навіть їсти готувати.вона завжди хотіла невістку яка жила б з нею. але у мене є власне житло і я не планую з нею жити.ми одружені тільки рік,і весь цей час жили то в мами ,то окремо на квартирі,коли народилася донечка перебралися жити окремо від усіх на мою квартиру. чоловік поїхав на роботу за кордон.от вона і біситься ,що залишилася сама з своєю господаркою,бо до цього часу чоловік майже кожен день їздив в село і їй допомагав і навіть зароблені гроші в неї в хаті тримав.недавно вона приїхала до мене і закатала скандал що не хоче лишатися сама ,що ми маєм жити в неї,що моя квартира ніяка ,а її хата прям вілла і що моя мої рідні мають нам давати гроші.я була просто в шоці.не знаю що робити.скоро приїде чоловік надіюся якось все владнати .
А то чого? Не справляється з господаркою- хай зменшить. То її господарка, не ваша. Молода сім"я має жити окремо, і крапка.
