Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Вчора відправили ми нашого татка у тривале відрядження і тепер до кінця літа будемо саменькі. Але нам не звикати бо він і так завжди допізна на роботі (бо графік такий) і ми його рідко бачили. Сьогодні моя мама закликала нас з собою на річку в Карпати. В 9-й ми вже були на виході. Я вперше хлюпалась в гірській річці. Діти з води вилазили тільки погрітись і знову назад. Людей було моооореее. Хороших вражень моооре. Правда і неприємність є - я з дітьми трохи підгоріли.
Якось так ніби хотілось стільки всього написати, а як до справи - то речення докупи не складаються.
Подумую над тим, щоб завести собаку або кицьку. Антон вже давно просить але чоловік був проти. А тепер погодився, а я не можу вирішити кого краще - ніби мороки менше з котом бо вигулювати не потрібно. З іншого боку - малий хоче гуляти з тваринкою, а з котом не погуляєш дуже. Мені вже сняться по ночам ці чотирилапі радості

 

І знову трудовиє будні...Треба готувати сніданок двум розбишакам.Треба годувати собак.Все треба і треба.А так ранок чудовий,повітря свіже, в хаті прохолода.Діти сплять.Красота.

 

ДП пильновані, чи ні?
О, вже бачу, що пильновані)))
Допиваю каву, догризаю канапку, і біжу їхати на роботу. Місяць щасливих бабусь продовжується, ми з чоловіком нічого не робим, все ок. Будемо довбати квартиру, коли діти приїдуть)))
Вчора врочисто були на озері. Спочатку блукали навколишніми селами в пошуках ще не приватизованого озера, в кінцевому результаті поїхали на Швейцарію і там зависли. Я вже наплавалась за всі 3 роки попередні, що нікуда не їздили.

верба не проросла, знач мало купалась

Гарного вам дня, дівчатка)
пс. - Чует мое сердце, что мы накануне грандиозного шухера! (Ц)

 

Доброго, чудового, оптимістичного понеділкового ранку усім!
Нині прогнозують скажену спеку, але я буду у Львові. Бо скучила за домом за 4 дні на дачі. Зате як я засмагла, як пережерлась ягід, як накупалась у басейні!
Вчора попри погоду накривав якийсь депресняк. І я зрозуміла, що мені просто потрібно прокинутись вдома. Що я і зробила, і - вуаля! Позитив зашкалює, бо справді є багато хорошого. Дмитрикове здоровя суттєво покращило плавання в соленій воді. Цьогоріч про операцію на аденоїди точно не йдеться. Мураха - дитина з грифом "чому_вона_не_говорить?" щодня на дачі говорить нове слово. "гірок" - огірок, "гох" - горох, "дюва" - вода. Ну і що, що так мало і в такому форматі. Говорить мій комах, усвідомлено. Сергійка накрило "кризою 3 років", і що в цьому позитивного? Та те, що я вже знаю, як з тим давати раду. І чого він насправді хоче, коли поводиться так, що від нього хоч тікай.
Маю чудову сестричку, завдяки якій моє бажання здати тест з англійської (хотіла перевірити свій загальний рівень, бо в останні роки маю хіба що художні або вузькоспеціальні переклади) моментально втілилось в реальність. І я була приємно вражена тим, що без підготовки, "з розбігу" здала upper intermediate. Непоганий старт через 5 років після Універу. Приємно починати подальше навчання з того, на чому закінчив минулого разу
Маю мегаграндіозні плани на тиждень. Творчі, глобальні-на-майбутнє, різні. А ще - цього тижня цьоця Юля вперше в житті очолює мощну закатку варення желе зі смородини і порічок. Від гордості за покладену на мене велику відповідальність прям ноги підкошуються і дуже хочеться ті ягідки зберегти таки ,а не утилізувати.
Побажайте мені успіху, а я бажаю, щоб всім, хто читає цей пост, передалась частинка мого захоплено-радісно-працьовито-святкового настрою, незалежно від всіх об'єктивних врочистостей чи їх відсутностей.
Цьомцьом

 

А яка в мене врочистість, ніколи не вгадаєте)) Я спала на своєму ліжку!!! Так-так, відколи народився племінник, то молода сім*я живе у нас, а в 2 кімнатах не дуже то розженешся з ліжкомісцями. Моє було на перинах на підлозі. Нє, то конєшно класно час від часу поспати на твердому, але не місяць часу)) Муж позавчора здобрів і заклеїв матрас надувний. Приніс до хати і каже от тоді щоб було м*якше спати))) Нє прошло і полугода)) Ну а Сашка то ж мавпа мала, окупував той матрас і мені звільнилось місце біля мужа))) Прощай половая жизнь!!!
Зараз спека в хаті... Планів вагон: урок, стоматолог для дитини, епіляція для мами, закупи для всіх, а ввечері приїде смородина (останній ривок перед манікюром).
Хоч би моя учениця вирішила ще цей тиждень взяти вихідний, бо я вже думками на морі. Ще 4 дні і "пахлава мєдовая!!! крівєтка чєрнаморская!!!"
Всім прохолоди вдома і гарної погоди за вікном!!!

 

І я до вас сьогодні. Вчора мала файнезний день - їздили в Страдч. Соромно признатися, та я там була вперше. Там надзвичайно! Природа, ліс і власне сама хресна дорога. Правда дуже вже жарко було. І як повернулися, то всі благополучно кинулися поспати.
А сьогодні проза-проза - робота-робота. Добре не забула потішити себе і принести букетик троянд. Поставила біля монітору - насолоджуюся красою. Як вже хочеться у відпустку. Та треба її гарно спланувати, щоб була вдала.
Гарного всім дня!

 

Цьомцьом навзаєм, вже передалося! А я-то думала, що мій настрій вже ніщо не врятує. От класні були вихідні до суботнього вечора. Я стільки всього переробила, натворила, що задоволена сама собою, чекала свої хлопців в чистенько-попрасовано-наготованому райочку, наморозила ягід, зварила малинове варення 2 літри (оу хепі дей!!! ), навіть ляльки швиденько і натхненно сотворила. І прошу дуже - мій муж в 5 хвилин довів мене до стану між "забилам би" і "сльози рікою". Забивати при дитині якось не пасувало, тим більше, що мій скандаль традиційно виглядає як "бунт хом"ячків", то вже до того не хотіла опускатися. Ревіти в три струмки теж не діло. В результаті просто легенький нервоз і пара сльозинок втіхаря, а вчора вже не при дитині трохи довше і голосніше. Та, багато за ті 2 дні було переговорено і з"ясовано, нічого нового не почуто, я знаю чиї то все слова і думки, боротися з тим - як з вітряками, але.. ну, як собі постелив, як йому так зручно, то хай так і спить. Де хоче. А я що.. а я "ой мороз, мороооз". Нєпокобєлімий. На тім і стою. Оскільки збутися його нереально, то почекаю, поки сам дозріє дати мені спокій. А доти я буду його хрестом, хай хоч до кінця його днів, навіть як родичі гарбузові всі позеленіють до того часу.
Фух, оце виписалася, і аж настрій піднявся. В повітрі літають креативні ідеї, а також щодо роботи і навіть бізнЕсу. Так що "пожелай мне удачи в бою, пожелай мнеее.. "
І ще подумалося мені, що Бог таки знає, що робить, навіть якщо не те, про що прошу. Бо Він однозначно мудрий і знає, що і коли і за яких обставин мені потрібно. І все, що мені дано - не в терпіння, а в науку. Це не вбиває мене, а робить сильнішою. Все буде добре. Угу.

 

Понеділок-понеділок....
Чомусь справи, які відкладаєш, мають здатність накопичуватися і гамселити в двері тоїх мізків одночасно? Але я не відступаю від основного принципу: все що можна відкласти на потім- має бути відкладено!
По такому принципу буду жити нині! А чому? Бо так ми ся хоче!
Невідступних принципів вам на нині, і яка кому мамалига- правильні ті принципи чи ні!

 

І я така сама нині Прозово-врочиста .Проза ПМС , а за 3 дні до КД в мене така нудота, як при токсикозі Нинька вже випила каву і заїдала ту нудоту сиром косичкою і вафельками ніц не помогло, зараз буду пити ще зелений чайочок з надією на те, шо попустить . Діти десь " відкопали " " дурник "

той шо дурачок ... Наш дідусь мав твердий намір привчити внучку до того аксесуару, але теперішні діти на таке сі не ведут Дідусь був розчарований Треба зараз подзвонити і втішити, що діти нарешті зацінили " дурачок " То ся називає 4 роки потому

, який подарували ще на хрестини комусь із них і влаштували " перетягування " дурника з рук в руки, але я нинька буду лінива мама і спокійно так мовлю : " домовляйтеся між собою ". Бо переважно в таких випадках предмет скандалів кладеться на шафу , а малі скандалісти швиденько домовляються між собою В нас почався новий період " я маленька ляля " ( донечка ) " я маленька дитинка " ( синочок ) і це все мої діти, які від року постійно казали мамі " я сама " і " я сам " . ці слова " я сама ", деколи доводили маму і тата до

дитина в рік часу ще вдягнути капчики не може , нікого не підпускає , реве так, що стеля падає І як ми вижили

В нас в дворі росте маленька дівчинка і мої діти дуже точно її копіюють, тепер мама надолужує " упущенння " - вдягає і роздягає дітей, які добре вміють то робити самі , люлькає на колінах і співає " а-а-а котки два " Отак і живемо Всіх цьомкаю і бажаю солодкого дня

 

В мене якийсь дуже поганий початок тижня. Не могла заснути до 3-ї ночі, то мене трусило, то комарі жерлися, вже коли переклала доню до нас то заснула в її обіймах.
А ще КД і жара для мене речі не сумісні, вчора посиділа трохи коло доці поки вона плюскалася в водичці, а потім відлежувалася, бо так мені було зле.
Ще треба закрутити трохи компотів з вишень, але напевно вже аж в середу тим займуся, бо сьогодні сил на то нема, а завтра маємо Івана. Хоча заготувати банки можна і сьогодні, але то вже день покаже на що мене хватить.
Зараз головне бажання завалитися спати, може так і зроблю, положу доню і сама біля неї тихенько приляжу.
Всім гарного дня

 

Проза - то спееека. Хто там хотів літа? То точно не я, мені +20-25С для літа то "више криши" і Влад зі мною солідарний - сьогодні цілий день якийсь варений, єдине що рятує то "биски-биски" - оббризкуємо один одного водою з пульверизатора
А вчора я сама не знаю навіщо витягнула своїх хлопців в ботсад. Зря, бо навіть о 17-18 год пекло надворі було ще те. Влад "не впєчєтлився" квіточками-деревами, фотографуватися відмовився, зате знайшов собі забавку - висмикувати з землі і збирати оті таблички з інформацією про рослини. Ну відповідно мама з татом теж мали забаву "дожени Влада, забери табличку і знайди звідки він її витягнув" То нам швидко набридло тому вернулися додому в холодочок їсти "мовозиво".
А сьогодні я від тої жари геть якась розбита, от щойно малий заснув у мене на руках, а я так "акуратно" перекладала його в ліжко що аж впустила Дитьо не дуже розстроїлось і погнало по хаті у своїх справах, тепер хіба за годину знов вкладеться, а я так хочу полежати в тишині і спокої задерши ноги . Але у Влада вже свої плани - йому треба затягнути маму на балкон, надягнути мені "сяпку" з відра на голову і запхати у вухо прищепку бо то не прищепка а "батаєйка", "ємонтувати" олівцем мою ногу, а потім ту "галну, галну" маму ще й накормити лопатою уявною кашею з "сятанкою"

"каятає, каятає Ляд касю, ммм, нямням, фууу-фууу, Ляд подухай (подмухав), їс мама не гаяца, хайося кася"

Коротше "покой нам только снится", бо надвір сьогодні вигулювати того фантазера я виповзу не раніше 20:00, а може навіть 21:00

 

Бджілка Майя роботу, яку нормальні люди роблять 5 днів (я впринципі роблю 3 дні) а напередодні моря зробила за 21 годину (із однією перервою на 5-годинний сон). Зараз маю 3 вільні години. Можна піти поспати -- але тоді ті 3 години коту під хвіст. Зависнути на ДП? Я ітак тут роботу прогулюю. Щоб то зробити таке, щоб ухххх. Їсти є, порядок є, манікюр є і волосся пофарбоване. Піти десь на вулицю? Акіна каже, що там жесть, як жарко. Вопшем, йду поголю ноги -- шось може і придумую. Або ви підкажіть

 

В мої плани, хоч щось зробити з відкладених на патом справ, внесли корекцію несподівні ранково-понеділкові гості. В ітоге: я прибираю посуд, а в кімнату з іграшками заходити краще не тре, бо то кімната страху!! Басейн теж бажав би почуватися краще, але нам не було сумно. Запаси вина від Жанни тануть і тануть...Чоловік сі питає: чому я не замовила 20л замість 10? То ж є таке правило, щоб два рази не бігати.А я й так хтіла тіко 5 взяти, то вже не було би чим народ охолоджувати. Короч посиділи ми файно і .
Тре таки щось корисного нині зробити, штоб нє било больно за безцельно прожитиє годи. Во!

 

Якась у нас проза прозою. Дитина просить басейн і ніяк не може зрозуміти, чому мама не хоче його винести і набрати води. А мені інтуіція підказує, що варто утриматися від водних процедур, бо ще кілька днів тому мала мала безсимптомну температуру під 40, яка навіть не збивалася. Результати крові неважні і я мучусь думкою, чи то везти іі кудись і шукати хвороби, чи то розслабитися і не мучити дитину, яка чується прекрасно. На разі сидимо вдома під вишнею з купою іграшок і відерком теплоі води. Майбутня кухарочка "готує", коментуючи, мені різні лігуміни, з таким поєднанням складників, якому позаздрять учасники мастер шефа Ну і ниє про басейн... Готувати нічого неохота, напекла зранку сирного печива і зварила малиново- смородиновий компот і на тому всі моі кулінарні подвиги завершились. Ще щось там є з вчорашнього плюс свіжі вареники в морозилці тому паритись на кухні нема ні сенсу, ні бажання. Нестерпно хочеться спати, бо кілька ночей тільки те і робила, що сиділа над малою з термометром. Ну але то теж не даремно - за той час переробила стільки бухгалтерськоі робити, що була на потімколисьтам, бо не горить, що то моя найбільша врочистість за останні дні Сьогодні ще кинула зарплату на картки за минулий місяць і юж, можна закривати півріччя. Про якшвидкочаслетить промовчу.
Погода нинішня мене дуже тішить, я фанат спеки, коли не треба нікуди ходити Пасувало би ще вибратися на город накопати картоплі, назбирати огірків з кабачками і зеленню, а ще на малинці попастися і суничках, але то буде потім, певно ближче до вечора, бо на разі моя начальниця " не хоцє". І вперто ігнорує такий потрібний мені обідній сон, ех. Піду зроблю собі чергову кавуську і може зберуся до купи. Бажаю всім щасливого завершення робочого дня і приємного прохолодного вечора!

 

Подзвонила я до чоловіка і сказала, що

і поголені ноги. Він намьок пойняв -- вже за півгодини вдома був, ще й по дорозі перекусив, щоб вдома час на їжу не витрачати. Тільки почали (нє, навіть ше не почали, так почали починати (чесно, мені в таку спеку не дуже й хтілось, але знаючі люди в іншій темі казали, що коли активно так покохатись -- можна трохи діла пришвидшити).

І тут дзвінок. І садочка. кажуть, що жаліється, що вухо болить. Ну чоловік майтки в зуби -- і в садок, з садка в поліклініку (нам на море, а тут вуха! причому, тільки-тільки боліли, тільки вилікували).

Лор переконує, що не вуха. Каже, що вуха ідеальні. Сказала піти до зубного перевіритись --- може які зуби "віддають", до нервопатолога сходити -- чи, бува, що не затискає, в окуліста очне дно перевірити.... Ото шукати в дитини болячки...

 

Ну шо за день.... Ще коли я бігла відкривати чоловікові двері, бо

вдарилась пальцями ноги об табуретку. Заболіло, аж в очах потемніло. Ну я так потім трохи прихрамувала, але зараз мізинець став фіолетовим (я спершу думала, що на чорничку стала). Болить, а головне -- нудить від того болю. Розпух. А якщо то перелом? А коли перелом мізинця -- гіпс накладають чи само зростеться?

 

Правду кажуть,що з великої хмари малий дощ.Йду квіти поливати.

 

А в нас дощ був нормал. Підливати точно не тре. А от світла нема вже 1.5год Добре, що чоловік в гаражі працює, то йому світла тре, тому: ВІват, наш генератор! І поки він там працює- я тут дпешняю! Бо дитя, після від*їзду гостей, ще сі в басейні докупалось, вареників нагамалось, компотику втиснуло і під споглядання мультику вирубалось- якраз перед грозою. Ой і нічка внас буде. Але що ми двоє одну дитину не допильнуєм? Головне графік чергувань скласти. Я певно після четвертої бум його забавляти, бо в 12- хочу спатинємагу. Головне першою встигнути години вахти вибрати.
Спокійного вам вечора, а то он нєкоториє

+

. Тре тебе посадити подалі від всіх приладів, бо з такою феєристичною енергією ще бракувало зорепадів нині.

 

І шо, вчора думала, а сьогодні все само собою вирішилось. Вранці дзвінок в двері. Сусідка:"ти хотіла кішку завести, в мене десь під вікнами цілий ранок кошеня кричить, хтось підкинув, не хочеш собі забрати?". Кажу, що хочу, давайте. А воно десь там під сходами магазину сиділо. Ми пішли з ковбаскою його виманювати. Поки в продавця розпитували, то воно саме до нас вилізло і без ковбаски. Відповідно весь день сьогодні в нас присвячений коту, вірніше кішці. Сусідка на радостях подарувала нам котячі іграшки і тканинний кошик для спання. Така ця киця файненька красунька. Ми її і викупали і до ветеринара зводили. Вона і їсть нормально і на лоток сходила. А ще і побавитись може і на руках зразу мурчить. В общєм, сплошная радость. Правда діти ніяк не могли її поділити і Діма мені на пальцях рахував, що нам потрібно ще одну кицю, щоб всім вистачило. Так, в нас стало значно веселіше.
На завтра думала з дітьми поїхати на озеро, а коліжанка, яка з нами їздить, хоче це діло організувати після денного сну її дитини. Це, на мінуточку, після 5-ї виходить. Їм то добре, вони за містом живуть, на природі, і можна на озеро скокнути скупнутись. А нам то що робити цілий день? Мабуть самі поїдемо.

 

В мене нині подвиг - перебрала дитячі іграшки, один мішок лишаю, два в гараж. Ну треба було якось аргументувати дитині, чому ми не йдем гуляти

мамі влом, бо спека - то ж не аргумент

. Стаэ старшим мій малюк, тепер можна домовитись, якщо присвятити 15 хвилин активному пояснюванню, то інколи можна почути у відповідь - "а ясно, я помозю".
Ще подвиг - уболтала чоловіка взяти відпустку на одній з робіт - э шанс бачити його до 9, а враховуючи довгі літні дні, то можна встигати все, що душенька побажаэ. Вже спланувала пару вечірніх посиділок, гулялок, ну і втікну від них пару раз, мама тоже люди.
А ще випуцувала три каляски, одну лишаю, дві- сестрі, до них додаю ванночку, кріселко і два кулька по-мэлочі, бо то ще два тижні і в нас поповнення.
Коротше, я такий молодець, такий молодець, а мене ніхто не хвалить

чоловік мені дістався хвалідупа, то мус його весь час по головоньці гладити, а мене би хтось трохи гладив, то певно як квіточка би розцвіла

Так що, дівчата, надіюсь при такім активнім понеділкові весь тиждень піде на "ура", бо планів...