Дочитала "Великий Гетсбі" С.Фіцжеральд. Після перегляду фільму - сюжет очікуваний, але цікавий. І написаний (тобто перекладений) легко. Так як я не великий любитель історії, то про цю епоху мені було досить мало відомо. І хоч звичайно книжка не історичний архів, та дещо почерпнула (ще трохи почитала потім додатково). І навіть проникнулася почуттями головних героїв. Особливо близькою була спека )))
купила собі збірку віршів Жадана "Життя Марії" і насолоджуюсь депреснякомпросто настрій зараз такий мінливий, як і ця погода
Ооо, поділись порівняльними враженнями від книжок, бо Гордість і упередження моя улюблена, а Перевал ще не читала Надіслано від мого D5503, використовуючи Tapatalk
Читати, читати і ще раз читати "Жінки Лазаря" Марії Степнової. В мене таке захоплення, що хочу накупляти 100 екземплярів і всім роздавати
Гордість більш романтичний твір, а Перевал хоч і про кохання, але зовсім інший настрій і атмосфера, більш глибокі сильні почуття. Герої постійно перебувають у сумнівах і суперечках з собою і оточуючими, але прочитати точно варто.
Останнє з прочитаного: Дж.Голсуорсі "Сага о Форсайтах", дуже люблю такі книги, Англія і стосунки сімейні, особливо цікаво було читати другий том, яка різниця між поколіннями. В.Лис " Століття Якова ", дуже вразила мене ця книга і своєю історією, яка стільки доль пов'язала, і мова, тепер і ця книга буде в мене як одна з улюблених. Зараз читаю С.Талан " Розколоте небо" Дуже хороша книга, правдива історія про голодомор. Що приємно, що книга переведена на російську мову, дуже хочеться, щоб цю історію могли прочитати не тільки ті украінці, що читають украінською мовою.
і я "присіла" на В. Лиса, перечитала все, почала зі Століття якова(по рекомендаціях ДП), Соло для Соломії сподобалось, а остання його книга - Країна гіркої ніжності-теж дуже класна, сюжет захоплюючий, і взагалі манера написання неповторна, правда вже немає того діалекту, пританного даному регіону, як в попередній творах, але не менш цікаво. Така собі сімейна сага про три покоління жінок однієї сімї, як їх долі складались. Мені взагалі подобаються сімейні саги. Раджу
прочитала збірку Е.-Е. Шмітта "Двоє добродіїв із Брюсселя". як завжди багато філософії і повчань, аж мене піднуджувати стало. якесь таке людинолюбство...награне. хоча сюжети в нього непогані і доволі цікаві
Кетрін Вебб ''Спадщина'' - досить цікава, хоча дещо затягнута книга. Мені сподобалось! Зараз почала другу частину ''Звіяні вітром''. Мммм.... сумувала за Скарлет. Неперевершено!
Ой, і я щойно дочитала "Звіяні вітром", тепер хочу фільм подивитися) Надіслано від мого LG-E425, використовуючи Tapatalk
Прочитала "Таймлесс", всі книги - досить цікаво, а головне дуже легко написано. Почала читати В. Лиса "Камінь поеред саду". Мені дуже подобається творчість В. Лиса, і всі попередні книги які я читала затягували з першої сторінки, а ця виняток (мені занадто пасивна). Сподіваюсь що вона ще "розкриється".
а мені сподобалось, я люблю такі повчальні історії) Прочитала Фаулза "Башня из черного дерева" - так як знаю, що це автор любить трохи якоїсь псевдомістики замішати або різко повертати сюжет, то постійно відчувала якийсь підвох читаючи чергову книжку. А все виявилось набагато простіше - історія подекуди банальна, але так класно були описані почуття героїв - досі відчуваю післясмак.
Дочитала "Адьюльтер" Пауло Коельо. Там багато є роздумувань на тему депресії, щастя індивідуального та в сім'ї, сенсу життя - то швидко не читається, але мені дуже сподобалось. Зараз є купа перевидань укр. мовою "Ловець у житі" Селінджера, як виявлось.... а я якось так теж вирішила у відпустці це прочитати - а то тільки назву чула, "але де дзвін..". В результаті я не зовсім розумію монументальної популярності цим твором - не дорослА у свої 30 з хвостиком?
Дочитала "Заплакану Європу" Наталки Доляк. Захопив мене сюжет (про життя молодої сім'ї, яка вирішила емігрувати з сіро-бідного Союзу), не могла відірватись від книги. Читала і ніяк не могла допетрати, як, ну ЯК так можна ставитись до жінки? В кінці порадував своєрідний хепі-енд. Зараз в більшості читаю вагітно-мамсько-дитячі книги. Але в перервах хочеться чогось такого для душі.
Скоріш, уже переросли Читала підлітком, то дуже мені смакував цей твір. Перечитувала кілька років назад - вже геть не ті враження. Краще б і не читала повторно. А я недавно завершила читати Винниченка "Записки кирпатого Мефістофеля". Давненько мені рекомендували, а руки ніяк не доходили. І дарма! Неймовірна книга! Вже який день ходжу під враженнями. Цікаве таке переплетіння людських доль і характерів. Раджу почитати
А я уже втретє перечитую "Страж-гору" дуже люблю цю книжку. Історії з неї нагадують історії які розповідала моя бабуся. І плачу і сміюсь.
Шукала щось цікаве, де б події відбувалися у Львові, таке настроЄве, то читала "Duty free" Оксани Форостини. Просто трата часу даремна. Я так і не зрозуміла, яка була ідея тої книги, нащо там стільки матюків на рівному місці. Ну і сама манера викладу думок авторки мені не пішла. "Львівська пані" Юрка Сангала. Роман-монолог від імені старої львівської пані. Дуже вредної, манірної і заздрісної. Але харизматичної. Коротеньке, тому на ніч можна почитати, бо і мова гарна, і характери змальовані суперово. "Мелодія кави в тональності кардамону" Наталі Гурницької. От що мені пішло дуже добре! Небанальна історія кохання на фоні Львова середини 19 століття, і нерівність закоханих за всіма можливими пунктами, і сімейні таємниці, і постійна потреба вибирати між пристойністю і шансом на щастя. Хоча головного героя я б все одно прибила за його любовні вибрики. І дуже гарно написано. "Габріела, кориця і гвоздика" Жоржі Амаду. Книга про трохи дивний роман в бразильському какаовому районі. Мені так собі, сподобалося те, що було окремо від головної сюжетної лінії - Бразилія, темперамент її жителів, політична боротьба. Обурило ставлення до сім'ї і до жінки з боку чоловіків, але хто тих латиноамериканців зрозуміє. "Гонихмарник" Дари Корній. Загалом сподобалося, але мені не вистачало емоцій в написаному, особливо що стосується Аліни. От частина з історією її мами описана цікаво. Ну і кінцівка була мені надто містична на фоні решти книжки.
однозначно. Я читала десь в 20+ і теж не зрозуміла американської класики - мабуть треба читати у віці головного героя) Першим моїм твором-знайомством з Фіцджеральдом була "Ночь нежна" - після неї враження про Гетсбі у мене були приблизно як про вищезгаданого "Ловця в житі" Селінджера - я щось не зрозуміла в чому "сіль"...мені "Ночь" - значно глибша, емоційніша, "смачніша", пейзажніша.
Дочитала я В. Лиса "Камінь посеред саду", загальне враження від твору позитивне, хоча спочатку було трохи затягнуто. А ще прочитала його "Айстри на зрубі" - твір такий цікавий досить, але нажаль написаний ще в радянські часи і тому в деяких моментах я б з автором не погодилась. Вирішила ще поглибити своє знання Жуль Верна, яке обмежувалось найвідомішими творами і прочитала "Записки чудака" (дуже класна, про "квест" часів автора) і "Подорож капітана Геттераса" (теж досить цікаво).
