Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Що робиться з огірками , коли їх три дні не зривати? Правильно, ростуть як шалені . Пішла на город тільки глянути , чи виросло щось з п'ятниці І назбирала два відра огірочків , якби ще всі одинаково- а то всяке- різне , тому витягаю рецепти квашених , маринованих і пальчик іі з томатам . А ще вчора в подарунок передала мама десять кг персиків . Ну і де той спокійно- лінивий понеділок? Згадала, я ще до кабачків не дивилась- виросли вже десь такі коники . Встигну ще до вечора з кабачками ? Добре, що наварено- напечено . А я хочу моря і мартіні , а буде кухня з огірками .

 

Привіт всім! Я з вами. От читаю ваші повідомлення за останні два дні: жара потім дощ. Народ - то всьо фігня. Уявіть собі та сама жара, а у вас наплечник так на кілограмів 10 і ви лізете на гору. Але то ще не все, бо на другий день дощ (а на горі навіть моментами сніг пролітав) і вітер, а у вас тих самих 10 кіло + ще 13 км вгору. Короче було "весело". Мені як не звиклій до таких турпоходів, то взагалі без коментарів. Звичайно, я була завжди остання. Нині - я труп. Найобідніше, що і краєвидів за якими я їхала, я так і не побачила через суцільний туман. Ну трохи в перший день щось було, але таки найбільше краси мало бути власне на другий день.

 

Моя кухонна епопея з огірками почалась в суботу і в суботу закінчилась, 6 відер огірків заквашено і замариновано з томатним соусом. І всьо! З огірочками закінчено, залишилось їх лише їсти-їсти-їсти, щоб вистарчило до наступного літа.
А сьогодні: душ прийнятий, дитина покупана, нагодована, в хатині більш-менш нормально з порядком і ми йдем на качельки і на ринок по продукти.

 

І дитину побавить поки мама займається собою))).
Тося- наше все.

 

"Какой чудесный день..." ля-ля-ля-ля-ля... Люблю таку погоду - не жарко, не холодно, дощ не падає і калюж майже немає

бо для мене калюжі то зараз "больная тєма" - гуляння з малим закінчується так і не почавшись - виходимо з під"їзду, Влад каже "кюююзя, не мозьня ляп-ляп, підем додому", підходить до калюжі спочатку чемно любується, потім складає туди камінчики, тоді макає руки, потім ноги, а тоді не витримує, всідається дупою, і раааадий робить "ляп-ляп каюза". Ну, ясно, ми ідемо додому

Якісь паскудні були вихідні - чи то погода, чи то ПМС, але я була зла і недобра .
Таааак хотіла в неділю вийти кудись на півдня саменька - під дощем погуляти, голову провітрити і "так ся стало" що нікуди я не пішла . Тому думала що сьогодні день буде ще гіршим, але як не дивно в понеділок вранці я прокинулася якась явно подобрівша
Ой маю сьогодні врочииистість - моя дитина сама з"їла аж 2 абрикоси! (бо за все літо малий погодився всього на 1 жменю чорниці і штук 5 полуниць і взагалі категорично протестував проти будь-яких ягід чи фруктів ).
А решта проза - росте в мене екстемал-космонавт - тепер тільки те і роблю що ловлю його. Він взагалі не бачить країв і абсолютно не боїться висоти - на гірках надворі взагалі завал, та й вдома не набагато легше - підходить до краю дивану (а він у нас досить високий) і стрибає вниз , через раз приземляється невдало, плаче але все одно лізе знову
Вчора ще й навчився "кувиркатися" (не знайшла як то буде українською)

правда не до кінця - сам поки завалюється в процесі набік, тому бігає і просить "мама кабакатися" щоб його підштовхнули

і тепер робить це, звичайно,в найбільш непідходящих місцях і відповідно лупиться лобом чи дупою об усі шафи, кути і двері
Коротше всьо як має бути - хлоп весь в синцях і подряпинах (і я теж з ним "за компанію" ).

 

Не хочу в жилєтку, хоча там мені саме місце... Тому по ходу придумаю собі врочистість
Почну з того, що були знову на озері. Втрьох. З вівторка до п*ятниці. Відпочили гарно, хоча дорога (2 години) туди і назад трохи вимучила нас усіх. О, врочистість: чоловік приємно здивував на відпочинку, я і плавала, і рибу ловила, допомагав з Анею...
Але я чемно все поперечитувала, як повернулася, писати не було коли, бо накрили хатні справи...
А проза (м*яко кажучи) почалася вчора. У чоловікової баби інсульт, перспективи поки не озвучені, серце стискається від переживань. Вона дуже хороша, добра.... так хочеться, щоб ще пожила, і була здорова.... Аня проблювала весь день. Від чого - незрозуміло. Скоріше за все, перегрілась. А може вірусне. А може, брудних ягід наїлась, бо вона не може пережити, якщо десь абрикос/алича лежить на землі... Вова повернувся з рибалки злий, втомлений і з перегаром. І в обід.
Ще й машина наша - слів нема. Корито.
Якось все на купу.

 

І мій малюк затемпературив! А я так сподівалась обійтись без АБ. Роботи повно , я в мене руки опускаються. Дуже боюсь як малий починає захворівати. Добре, що хоч чоловік дома, а то би в мене паніка почалась, я реально трушусь, як в нього темература більша ніж 38 робиться.
А так день якийсь непевний був- багото двіжу і мало результату. Бувають такі дні, що плануй-неплануй , а вийде так , як вийде!

Але є і врочистісь- я аватарку змогла поставити, пра піся того як ми показали як то ся робе, але- я тішуся, бо той "хрестик" мені цвинтАр нагадував чомусь...

Вечора вам спокійного і не хворійте!

 

Де то приймають чи здають здохлих Бобіків?Най мене хтось забере з тої кухні, бо нема сили.. Тішилась,що наварено істи- ага.. Вечерю готувала, оладки смажила , огірки квасила , персики крутила , прала , розвішувала, знімала , складала , з дитиною читала , шукала хрін ( знайшла лише листочки )..А тепер знову хочу моря і мартіні..А завтра знову виростуть огірки і чекають кабачки..

 

Цілий день болить голова.І мій бабський вихідний накрився .Не зробила майже нічого з запланованого.А на додачу ще й добре впала,щастя,що вдало,а я тітонька корпулентна.Давала Лінді (собака) їсти ,не побачила ,що вона яму вирила попід саму буду,ну і з розвороту пішла в піке.Гримнула на два коліна,добре ,що головою не заїхала в накриття.І добре,що вольєр підсипаний піском,а то би мої коліна були б добре травмовані.Одним словом добре,що все добре.Наша маламутиха риє конкретні ями і пишуть,що це їх нормальна поведінка.На завтра маю бути здорова з ясною головою,бо молодші завтра зі мною..

 

i мене туди направте, бо я зовсім дохлий бобік останнім часом. Ота коняча доза ліків мене зовсім вибила з колії. Ледве ледве доповзла з роботи, певно геть зле виглядаю, бо в п'ятницю шефова навіть вирішила мене завезти додому.
Але ж то все фігня, я ж додому збираюся, пакую валізу, нічого не влазить, але це теж не страшно, якось же буде

 

як будете знати де, беріть мене з собою. Шось я така вимучена сьогодні, що мені вже голова крутиться і все двоїться. Більше 12 годин вже просиділа за компом і так виглядає, що то ще не кінець. Здається, що я забагато на себе навішала тої роботи. Набрала, як "баран на роги" і тепер нестягую.
З врочистого - вже 3 день нічого не готую. То такий кайф, ви собі просто не уявляєте. Ще якби треба було жарити-парити, точно би вже копита відкинула.
Сьогодні рівно пів року, як я живу без тата. Час ніби минає, а я ніяк не можу заспокоїтися і з кожним днем мені його бракує все більше. Зараз ще до всіх проблем і витрат додасться паперова тяганина з оформленням спадку. Мама вже панікує.
На завтра маюкупу планів, мені би клонуватися на 10 шт., щоб все встигнути.
Всім гарного вечора, а я знов до праці

 

усьо, перший день тижня прошов)) а я нині мала врочистість - приїхав мій подарунокчок з герметичними контейнерами - тепер матиму як їсти носити)) довольна як слон))

ото я хазяйновита діваха - просила контейнери на іменини))) нє, ну а чьо))

з тої радості вже спакувала в них їсти))) вимила голову і сиджу довольна)) завтра знов 6 вставати)) ех тепер пійом в 8 то для мене розкіш і чого я то не цінувала)))))))))) всім цьом-цьом)))

 

У пріроди нєєєєєєєт плохооой погодии...
Почався дощ,перестає боліти голова...От така я метеозалежна.Всім доброї спокійної ночі.

 

Почався дощ і пропало світло! А з ним і вайфай! Поки генератор калатає, то я вас читну. Маю надію,що ті ахламони дадут нам світло до завтра

 

Злива була капітальна. Ше й світло відключили і інтернет. Але вже все повернули. Шось мені не везе з тою вишивкою, як не одне, то шось друге. От тільки позбирала весь бісер, а вони за 5 хв. включили світло. Але вже мені не хочеться то все назад розкладати, тому позбираю посуду і спатки.

--- дописи об"єднано, 27 Липень 2015 ---

вже всьо є. Виключай ту "калаталку".

 

В нас нема! Як би я хтіла виматюкатися,але модератори скажуть но-но! Тому "краснорєчіво " і багатозначно промовчу!

 

нічьо собі, ви підсипаєте тут)) а моя вранішня кава вже випита, бо без неї я тормоз конкретний)) тепер йду чесатися і топ топ до центру))) принципово ходжу пішки (хоть то і займає 1,5 годни) але зато свіже повітрячко) нууууууу відносно свіже)) ех хоч би день був згарним настроєм і бех проблем))) всім цьоом)

 

Зупка для дітей зварена,бульбочка теж.Готова до прийому квіточок-внучок малих.Завтра треба готувати борщ і пюре,приїдуть старші.

 

Доброго ранку. Вчора прийшла додому, в тролейбусі так розіспалась, що думала прийду і заляжу спати. Але сталось диво, я взяла себе в руки і прибирала (!!!) в квартирі. Потім в чистій і провітреній кімнаті сиділа і вишивала (!!!)
І слухала лекцію про те, що коли ми робимо щось нове, попадаємо в незвичні для себе ситуації, то ми розкриваємо в собі нові якості, пізнаємо себе більше і краще. Так мені це сподобалось. Тому сьогодні знову на східні танці, незвичнішої ситуації для мене і не придумаєш

Мама сьогодні покидає терени України, її чекає Париж, а потім Нью-Йорк. Вперше буде летіти літаком, ще й сама-самісінька Переживаю за неї, щоб з пересадкою нічого не попутала.

 

О, скільки тут вишивальниць! Молодці! Мені щось трохи туго йде (трохи вишиваю в обідню перерву ) і всьо.
Вчора мала вечір нічогонероблення, помаленьку відживають мої ножки від походу. І настрій вже бадьоріший. А сьогодні маємо Володимира у відділі. Вже привітали, поїли тортик з кавою-чаєм. Побалділи, можна і попрацювати. Всім гарного і сонячного дня!