Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Отже: хата до більш-менш реалістичного вигляду, згідно моїм уявленням, привела; часник викопала і в треї поскладала нечищеним, бо груди глини відчистити можна хіба хірургічним методом, тому- нех сохне; малюка лікую; чоловік ще ненагодований- то зле; подарунок родичам придуманий-придбаний і чекає нинішнього вечора(дякую форумлянці Патті); кава з раффаелло випита- 4 дні без кави, то нинішня 100% врочистість; 2 прання вже позбирані і вискладані, ще тре диван скласти, але то вже хай чоловік(ну щоб нагадати же я "женщіна"); сантехніка вимита; кульки ще висять, бо на вихідні буде ще кум

і на цьому, я сподіваюсь, святкування закінчаться.
Вечора вам солодкого і без надмірностей.

 

всьо просто: я не морж, люблю теплу воду мати в крані
День видався прозово робочим. Я страшенно змучена. Ше й кров мені носом знов лилася. Шо за напасть?
Йду я в душ і ляжу собі. Заснути я ще точно не зможу, кіно може якесь гляну.
Всім гарного вечора

 

з тим контінгентом, що там живе і сновигає це і не дивно. Колись давно я жила у ваших краях, то нам поцупили собаку (молоду лайку), а про решту мовчу.....

 

А я вже другий день Різдва хочу.
Навіть не так Різдва, як отих гарно запакованих подарунків під ялинкою і святкового запаху по всій хаті. І чомусь ну мус мені бути те Різдво саме в Європі. Шо робити? Брат до зими там сидіти точно не збирається, друзів де де а в Європі щось нема. А я хочу. І явно не в готелі))).

Дякую за інфо)).

Пробувала нині пляцок з кабачків робити. Мені не очень чесно признаюсь(да да, треба було туди часничку чи хоч ковбаски кинути), а мої лопали шо аж гай шумів.

Ех, я не встигну візи отримати. А то радо скала б кумпанію.
Хоча...
Піти помріяти чи шо.

--- дописи об"єднано, 30 Липень 2015 ---

З врочності- на суботу запланували мені друзі-Мужчини святкування мого ДН в лісі на шашличках.
Нєнуачо- 14 днів ще не пройшло.
Причому половину всього вони самі куплять, включаючи мяско.
Люблю їх сильно, сильно.

 

А де це?...
Проза - я вже замучилася із тими ниючими болями ходити..Кожна вилазка надвір - подвиг. Купила дітям персиків - сама ж їх (добра мама) і з"їла...День був довгий й нудний.
В шоці від випадку на "Іскрі" - захотів мій меншенький пісяти (хто має такого віку діток - зрозуміє - тут або летиш де-небудь в ближні кущі, або їдеш далі з мокрою дитиною у візку), завела я його у провулочок один (біля держ. аптеки), а там якісь бур"яни..Ну й робимо ми свою малу справу. Тут забігає сюди ж ще одна мама з ще меншою дитиною з тими ж намірами. Я свого вже посадила у візок й вирулюю назад. А зверху (там якийсь магазин був, чи що), мужик каже до тої мами - мол, нема що тут пісяти. Жінка пояснює, що дитина ще мала, та й скільки там того..А той скотиняка в долі секунди метнувся назад в магазин, вискочив з відерком води й вилив то все зверху на ту жінку й дитину...А а погода сьогодні явно не +30, мовчу вже за те, що й дитинка добряче налякалася. Можете закидати мене тапками, але не розумію, як, як можна було таке зробити!!!!...

 

Прокинулась в 5-й.Вирішила ще трохи полежати.І як результат--болюча голова і шия.Прокинулась--вставай,нема чого лежати!Найголовніша задача на сьогодні -косити,виполоти квітник.А квітник заріс по самі вуха.Більшу частину чорнобривців поз*їдали слимаки,айстри навіть не садила,бо слимаки з*їдають їх в першу чергу,навіть хрін зволочі жеруть.Аще мене дістали мої гібіскуси--засіяли все навкруги.

 

А я люблю гібіскуси
В мене і далі проза, таксо сьорбаю каву мовчки) а тут ще хтось зиму викликає.....совсєм задепресую

Отправлено с моего PAP4505DUO через Tapatalk

 

Люблю зиму... в теплій хаті.А от наскільки хата буде тепла цієї зими...Але як казали класики:"Пережили кукурудзу,переживем і гречку."

 

Добрий ранок мої мі-мі посиденьки
Я є,

майже жива і здорова, але з розшатаними нервами бо тиждень видався дуже стресовий. Але....МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ. Чоловік мій в шоці, а мої мужики які вчора залили те перекреття реально ЗЕ БЕСТ, закінчили роботу в 23.00 при переносному світлі. Якось то все дуже важко, єдине рятує відчуття своє хати. 120 квадратів щастя в майбутньому, моїх-моїх, де все буде моє і як я хочу

Ранок почався з капучіно і головне вдома, до того всі дні це був ранок 8.00+ заварна кава на будові(
Важко працювати за межами дому+ діти дають "прикурити" так що просто тапки
Скучаю за вами! Мобільний інтернет хіба для перегляду своєї темки і пп
Сьогодні буду видзвонювати щоб підключити татові нет
А взагалі дала собі термін 2 роки щоб переїхати. Лишилось пережити тих 2 важких роки(минулого року коли робили ремон у ванній хотіла пережити "ну ще один тиждень")
Більше писати не буду бо наразі в мене все повязане з будовою, не буду вас "грузити"
Лю всіх
Тримайтесь
І головне мир в країні!
А ввечері пахне осінню!

 

Зібрала вчора кабачків ну так на три порції , залила маринадом на 12 годин і о 10 вечора почала стерилізувати . Перша порція пішла добре , друга так собі , ну а коли треба було закрутити останніх 5 баночок ( десь 0 .30 год) вибило світло . Знайшла свічку і в такій романтичній атмосфері все докрутила. Тільки поставила останню баночку- світло з'явилося . Але враження ще досі є - темрява повна , новорічна свічка на столі , і я з мега швидкістю кругу ключем . Заснути не могла - тепер змучена, невиспана .І ще одне- коли зранку ти думаєш , що каструля супу, каструля рагу , смажена капуста і салат- то наготовано їсти на цілий день - то , знай , ти помиляєшся. Виявляється о19 годині , що вечеряти нема чим . Вже моря не хочу- то нереально . Що про то мріяти? Хочу тераси чи балкона на третьому поверсі дерев'яного будинку десь в горах . Я з кавою та цукерками в кріслі , а ялини простягають гілки так, що можна торкнутися. І гори димлять ... Як дуже хотіти- то так буде!

 

А коли ти думаєш, що казанок тушкованої капусти, каструля зупи, каструля молодої картопельки, каструля рису з овочами, величезна запечена рибина і літра малосольних огірків - це наготовано їсти, хоча б на кілька днів -

Бо "я собі посмажу яєшню, бо щось захотілося", "я собі посмажу сала, бо пісне вже набридло", "блін, ліньки щось гріти, зроблю собі бутерброд".
І в результаті більша частина всього (крім риби, звісно) пішло в смітник .
А чоловік, наїджений всякою шкідливою гидотою, сито усміхається.
При тому всьому, що готували разом, і знає, скільки на то потрібно часу і зусиль.

 

Тю, в мене 3 сардельки і пучок кропу в холодильнику)) І я не парюсь що муж прийде і буде голодний. Проводимо виховний процес "навчися попереджати коли будеш вдома". Взяв собі за моду приходити щодня в різний час і ще пробував претензії виставляти що вечеря не готова. Ну а я знаю на коли її готувати? Як мене не попереджено, то хто тобі доктор? Ай, я чогось нервова на мужа. Треба відробити останній урок і може чухну до брата на села. Навкруги сама проза. З врочистості тільки 2 кг інжиру по 15 грн. Половина вже зїджена. Вгадайте, ким?

 

Вчергове. Знову на ДП. Не можу обіцяти, що надовго. Та приємно знаходитися на ДП, які знаю з 19 років. Рідні вони мені. Згадую їх часто.
Як в мене справи? От нещодавно налагодилися. Я знайшла внутрішню рівновагу. А перед тим трохи хворіла, гадаю, що у зв'язку з душевними терзаннями, бо чомусь переконана, що всі хвороби від душі. Та і се минуло. Се основне.
Між іншим, любі львів'яни, я нарешті побувала весною у прекрасному місті Львові. Я закохалася в нього, здається, навіки. Хоч і до того вже заочно любила. Се було найбажаніше місто світу в якому я хотіла побувати. Моєму щастю не було меж, адже моя давня мрія здійнилася
Скучила.
Обіймаю форумляночок, котрі мене не встигли забути
Хай у кожного все буде якнайкраще

 

Хе-хе-хе...Прозище:наше озеро вже декілька днів з зеленим нальотом,ще і до того з поганючим запахом(((Качки плавають,риба плаває,але щось мені ця ситуація не нра(((
Маю вихідні дні до 05.08,то щоранку буду спостерігати за змінами,надіюсь,в кращу сторону.До Дня міста мер стаоається закінчити ремонт набережної,всюди буде бруківочка+заміна огорожі озера.Дуже гарно буде.Дивно,що спілкуючись з людьми,чуєш кучу негативу у сторону міської ради,потім обмовляєшся,що набережна така гарна стала,чуєш:-тааааа?а шо там?я вже декілька років там не була...
Врочистість-вчора заагітувала доньку ранку на пробіжку,пообіцявши,що смачно відснідаємо в одній новій кав'ярні-залишились задоволеними ))Правда,сьогодні сказала,що буде відсипатись)
Горобина...Вона вже червона...Осінь,зажди,не дихай ше в спину!)))
Сливи!Вже розпочала сезон по випіканню сливового пирога з газети "New York Times"далеких 80-тих.Рецепт приправлений історією, в якій розповідається, що в 80-их багато американських домогосподарок пекли цей пиріг, рецепт губився разом з газетою і по просьбі женщін редактор надрукував востаннє за умови, шо потєряхи виріжуть кавалок газети і примагнітять його на холодильник))Пиріг "прощє парєнной рєпи",не знаю,де можна кинути рецепт,в якій темі.Просто збив в блендері інгредієнти,вилив у форму,виклав половинки слив животиками донизу і-вуаля))
Пе.Ес.Поки переймалась ставом,то вже отримала відповідь:таким чином водорості цвітуть!Фє, ну зовсім я не естет в плані запахів,бо раз цвітуть-значить мають пахнути)
Ну і,вже традиційно,фотозвіт дня насущного))

 

хі, а я в "бачились" пішла але то справді була врочистість. Ми стільки разів були в тій розважалці і нікого не зустрічали, що, коли яскрава дівчина з екстравагантною стрижкою нас покликала, то були впевнені, що махають комусь іншому, кого ми заступили. Але ж ні Дякую, Галю, що нас зачепила.
Тимофійко, порівняно з деяким загоном гоночних слонів, ультрачемний хлопчина. І все ж, сушити феном вчора можна було будь-кого, попередньо викрутивши обертах так на 800. Шалений день в шаленому місці

наша "баста" настала о 19.30 (хоча, моя дещо раніше, ніж дитяча, але хто б питав ), то діти на диво заснули аж о 22.00, але нині вранці аж до 09.30 провалялись в ліжку. Але потім... потім ми бавились, трохи бились, трохи прибирали і вішали білизну, і врешті поїхали на базар. А там ми придбали купу всякої фігні, як сказав би "непосвящённый". Насправді, це дуже потрібні речі. І дуже гарні. Одяг, прикраси, я навіть знайшла в стоку собі ліфчик для бігу на свій ганебний, але такий зручний 32А. це знак, що треба відновити пробіжки

 

Дитя спить вже дві години, а я балдю на ДП з кавою і двома цукорками. День був мега рухливий до обіду і ліниво пашталакаючий після онного. Вечерю готувати не тре, прибиратиму завтра, лише в двох кімнатах підлогу помила, бо не могла на те дивитись, на грядках тіш да гладь, консервація отдихає. Тому всі ДП вже вичитала і прийшов час мити посуд, бо скоро чоловік повернеться- а я не лю коли хата зустрічає його немитим посудом, тому досьорбую свою кавку і -як каже малий- свіш-свіш. (так щітки роблять на лобовому склі.
Ще ниньки прийду, як ніде знову не повіємося.

 

Я сьогодні очєнно нєрвна. І вчора теж . Кажу свому- я шось хочу, а шо- не знаю. Ну от таке враження, що мені щось бракує для повного щастя. Мать моя

заімствовано в одної блогерші з Фб

вже на Світязі. Звонить- як будеш їхати, то привези мені тряпочку. - Нашо тобі тряпочка з самого Червонограду ? _ Стіл витру. Занавєс. - То витри вологими серветками. Та я на відпочинку взагалі би телефон вирубила, якби не малий. Шоб до мене взагалі ніхто не звонив, ну хоча б на день. Єдина врочистість на сьогодні- посилочка від нашої Наталі-Айлатан, по яку відправлений муж. Кажу, порадуй маму гггг Короче, таке-то. Треба якогось заспокійливого, а якого? Валер!янку не признаю, та й не діє вона на мене. Хочу до води. З мужом.

 

я ще з студіковських походів від Санти на Пимомененка того повороту біля аптеки боюся. Там реально якісь маньяки живуть.

нє-а, можна полежати і знову заснути. Не спала цілу ніч. Навіть "Валокордин"чик ходила хряпнути. Сусіди поставили собі кондиціонер і через відкрите вікно вночі то"кап-кап-кап" з кондишина на металочерепицю довело мене до істерики. Згадала собі часи інквізиції і питки в одиночній камері капанням на голову. Не дай Боже нині то повториться.

чого всі на них жаліються - в мене нема жодного.

Ага, кошик в руки і поскакав по "сугробах" за дровами. Не сипте мені сільна рану. Дівки, я валянки маю модні - від Тімберленд. Випадково попалися на секонді. Пусік казав шо я "того", але я валянки не відпустила. Тепер вбираюся в лижний костюм і в ті валянки і можу гарцювати по снігових завалах.

нє-а, то в тебе ніс закладений. Ше пахне літом. А потім буде пахнути бабиним літом. А як почнуть падати горіхи, запахне осінню

вибило, кіно виключилося

все включилося

ага, з вулиці капало, світло туда - сюда включалося-виключалося - все клацало і гуділо.

я то давно знаю. Відразу хочеться чогось іншого.

День нереально важкий. Тішуся, що сьогодні після відпустки прийшла Ю. Але вона нині зовсім не тішилася. Роботи було - зашибісь. Вона пішла додому - криво, а я промивала лінзи.
Завтра планую бути з обіду і до пізнього вечора біля Санти. Ще не придумала, що мамі подарувати. Може ви мені шось підкажете?
Зараз запакую ПМ і спаааць. І головне, шоб не цяпало.