Все ви правильно зробили! Щось не уявляю як би то всі помістилися, навіть якби ви були згідні. І не знаю як ви, а вести двох дітей 100 км 3 год. по бездоріжжю у переповненій машині без автокрісел, то як мінімум безвідповідально! Спробуйте, спокійно мамі все пояснити, і може залиште когось вдома.
Скажіть мамі що в світі заборонено возити дітей без автокрісла, і це не просто так, на то є вагомі причини - сумна статистика!
та все Ви правильно сказали. Є 4 пасажирських місця: 1 спереду, 3 ззаду на які Ваша мама хоче посадити бабу, тьотю, себе, Вас і ще двох дітей маленьких, то вже 6 чоловік, а ще водій. По перше, так їхати вкрай небезпечно. По друге дорога важка, як поїдете по грунтовці чи сільській дорозі - капец підвісці. По третє, як дитя закачає з тим сидіням на руках, то обхляпані будуть всі . По четверте, як зупинить ГАЇ, то не розрахуєтесь. В машину максимум може сісти 5 чоловік, включаючи дітей. Як варіант - зробити 2 ходки, але то накладно по грошах вийде.
Може нехай чоловік завезе маму, тьотю і бабу, а ви з дітьми вдома лишайтесь. Раз мама рідко щось просить, то варто послухати, але комфорт і безпека дітей на першому місці. Тому я б з дітьми вдома лишилась. І доречі, наш малюк в машині без автокрісла так неспокійно себе поводив, лазив по всій машині, як шило, і то тоивало всього 20 хв. Я казала, що більше без автокрісоа нініні.
Мама останнім часом не розказує мені про деякі важливі речі (які мене теж стосуються), іноді перекручує факти, робить якісь таємниці з банальних речей. Наприклад каже впевнено "та я ж тобі все розказала, як то ні?", при чому бачу що вона сама знає що це не так. І що найдивніше, любить прийти так, щоб чоловік чув оті розмови, в яких вона завжди права а я нерозумне дівчисько. Це дуже мене дратує. Крім того муж в мене спокійний, якщо теща щось просить допомогти то допомагає, а при таких розмовах переважно мовчить. Потім питала "Чому не підтримуєш мене, бачиш я права?". Іноді здається що мама спеціально так провокує щоб тягнути енергію. Хоч в усьому мені допомогла, я теж іі люблю, але оце мене виводить просто. Чоловік каже що не хоче лізти в наші розмови, але ж хіба мужчина не має бути на стороні жінки? Щось я заплуталась. І ще - як свекруха з малою сидить, то все нормально, а як мама, то постійно нагадує "коли ти вже буде, в мене теж повно справ" (хоч ніяких термінових справ вона переважно не має). Ще й допроситись побути з малою то буває ціла церемонія. От чому б не сказати чітко - "зможу побути, чи не зможу" в той час, без отих роздувань "не знааю, я може десь піду". Питаю коли маєш йти (щоб спланувати час), відповідає "я ж не знаю ще коли я де піду, може мені подзвонять і піду, може десь в магазин з кимось поїду". Не знаю, може я зараз зла трохи, і мама безперечно з малою допомагала і при потребі допомагає, але для чого провокувати непотрібні розмови при моєму чоловікові, і то таке враження смеціально, щоб "вивести мене"? Я цього не розумію. Підкажіть збоку, як бути і як до цього ставитись. Чоловік в мене останньо в іншу кімнату вийшов, але теж розстроює що він відкрито мене не підтимує, а часто піддакує тещі. І візити мамині будуть, бо живемо поряд, і взаємодопомога то теж чудово. От вона ще з братом банато часу проводить, там теж є внук, коли брат ремонт робив то там вмім покеровувала (видно характер такий що вона все знає краще), ну і видно брату і братовій таке підходить. А ще одне що дратує, як купить часом щось, то переважно просить гроші за це повернути (хліб, молоко, щось дрібне з продуктів), не завжди звичайно, але переважно я мамі за все гроші віддаю. Коли ж я почала теж просити віддавати гроші за покупки, то я одразу стала "невдячною, і "як так можна, все вираховувати". Цікаво - їй можна а мені то ні? І все при нагоді розказує так щоб чоловік чув, скільки і чого вона нам купила. П.с. матеріально ми абсолютно незалежні і господарюжм окремо, комунальні послуги повністю оплачуємо самі, живем окремо. Хоч живем близько ніяких "таць з пирогами" чи блюд для нас не передає часто чую дівчата розказують що їм мами чуть лі не всю їжу готують і діляться. І про мене напевно теж так думають. Та частіше свекруха щось передасть смачненьке))Мама теж іноді ділиться, звичайноОт не розумію, то мене "ковбасить", чи мама неправа, чи чоловік, що стає на її бік (вона майстер впливу плюс, як я тепер розумію, авторитарний характер) або зберігає нейтралітет. От чому з свекрухою таких приколів немає, хоч в народі про них більше всього розказують ?
Мені збоку виглядає, що так. Правильно робить. А що Ви хочете почути в такому випадку?..Інколи - мовчання - золото. Чи Ви хочете якогось конфлфкту мами з чоловіком?... Тим більше - для чого тоді в мами просите назад гроші за покупки?...Може в неї пенсія, чи з/п мала - от й каже....А Ви з якою метою тоді так само просите повернути Вам гроші? Щоб показати свою значимість, що вона потрібна...Довго писати. Але тут явно видно - раз такі розмови при свідках. Дивіться на то все простіше й буде Вам щастя. Він все правильно робить. Не бачу аж такої проблеми якоїсь. Ви себе трохи накручуєте. Якщо маєте таку потребу- чому з мамою про це не поговорите?..."От так то й так то - була вдячна, якби ти нам щось готувала, якщо не важко , а то люди думають, що ти даєш, а ти ніц нам не передаєш )))". Іронізую звісно ж, але Вам не все одно, що там хто собі думає?..А якщо дійсно розходиться в допомозі в приготуванні їжі - поговоріть з мамою та й по всьому.
Отут погоджуюсь на всі 100% Не беріть у неї гроші, а на все решта -- забийте. Нічого страшного немає. Ну хоче вона показати, яка вона всезнаюча -- нехай. Це псує ваші із чоловіком стосунки? Ні? От і ок. Я собі навіть уявити не можу, щоб мій чоловік встряг у мою із мамою розмову, так само я не лізу, коли він із своєю мамою говорить чи щось там з"ясовує. Добре, що він йде у другу кімнату. Те, що мама нічо не варить.... Ну не варить. От ви кажете, що свекруха варить -- то й добре, не всім свекруха передачки передає. Те, що ламається, коли просите із дитиною посидіти -- ну нічо, поламається, але ж сидить З усієї вашої розповіді можу порадити просто не звертати уваги на все це і не просити у неї гроші (а ще краще -- нехай і вона вам нічого не купує, ви що самі собі не можете?)
Та ніяких грошей я у неї не прошу, бо нам свого вистачає, ще й їй допомогти можем. Чого я попросила колись віддати? Та тому що мама завжди вчила розважливості, ощадливості і бачу в нинішньому світі то корисна риса). От за своє відбирає, то я за своє вирішила (на це чоловік так як і ви сказав, що нічого не відбирав би. Якщо свекруха щось купує то теж часом віддаєм гроші, а часом каже що нічого не треба. З мамою так само, як коли, ясно що за більші продукти все повертаю, якщо купує, так і вони нам при потребі повертають за більші покупки. Ще таку рису зауважив свекр, коли мама колись давала мені таблетки від чогось, то він пожартував потім що "подивись, там певно чек в коробці є". Грошей за ліки мама звісно не просила, але це його підмічання чогось розізлило трохи). Я за те щоб допомагати батькам, і до речі в неї зараз є і зарплата і пенсія, та наскільки я розумію у нас з чоловіком доходи все одно вищі. І справа не в тих копійчаних продуктах, а в ставленні до того. Ну от не люблю я як щось мені приносять і сто раз чек з ціною показують, а ше ліпше чоловіку. Та то таке, раз я щось куплю, раз мені, як із мамою так і з свекрухою, чоловік радить віддавати гроші якщо потрібно. Так само ми- переважно щось просто так їм купуєм, часом якщо щось більше то просим повернути. З тим вже я розібралась @Тетянка дякую за ваш допис, я трохи на емоціях писала, думаю мене таки трохи "ковбасило". Треба дійсно самій дорослішати, знати в кого який характер і зайво не напрягатись, робити своє, допомагати один одному поки можемо. І ще - на емоціях зайшла вчора на якийсь рускій сайт, то там повно дописів що "если муж не защищает жену и не на ее стороне, то он тряпка". Зараз розумію що він молодець і вроді адекватно поводиться. І готувань їжі мені не потрібно ніяких, просто дівчата розказують що їм так допомагають, та не всім виходить. @Kandya вам теж дякую за відгук. Пора тішитись всім що маєм, а то все такі дрібниці. І напевно дівчатка ви праві- так мама хоче показати свою значущість. А от стьогодні запитала її які плани на день, то разу з 5-го аж сказала куди йде, до того прям "Тайни мадридского двора" були, ну от чого не сказати - йду в такий то магазин, потім до цьоці знайомої. От така в мене мама "загадочная женщина". Давайте любити і цінувати мам і чоловіків. Тільки ще дівчатка підкажіть як не нервуватись
Згідна. Подруга недавно хвалилася, що її чоловік послав (так, саме туди, куди всі подумали) її маму, бо та довела вагітну подругу до сліз. (Причиною стала якась побутова дурничка - гормони - в мами клімакс і т.п.) Мене аж "передьорнуло" власне від того, що подруга цим гордиться. Я такого не розумію. Мої відносини з мамою - це власне мої відносини. І я вважаю, що маю зробити все, щоб двоє дорогих мені людей (але, по суті, нічого не зобов"язаних одне одному) зберегли чудові стосунки між собою. Думаю, @Skifia, Вам варто подякувати своєму чоловікові за його мудрість.
Цікава стаття, що пасує до цієї теми)) Скільки люди стамі створюють собі проблем, колупаються в нивідомо чому, тоді як на важливі речі часто не звертають уваги. Корисно взагалі всім прочитати http://blondycandywellness.com/ne-mogu-prostit-mat/
Я теж інакше зрозуміла суть статті, ясно що крайнощі бувають, але переважно проблеми люди собі роблять самі в голові, і мати тут ні до чого (хочете -тісно спілкуєтесь, пліткуєте як кращі подруги, хочете - спілкуєтесь менше, зате знаєте що в важкий момент одна одній допоможете, хочете - обмежуєте тісне спілкування, живете собі і не грузите ні себе, ні маму, якщо погляди на деякі речі у вас абсолютно різні, і навіть тоді ніщо не заваджає тримати нормальні дружні відносини, нехай навіть на відстані, і тим більше, звинувачувати у своїх бідах, "матір стареньку" ( чи не стареньку). Жити треба так, щоб усім було комфортно. і вам, і мамі (і знаєте, кажуть що старші люди важко змінюютьсч, не йдуть "в ногу з часом". Так от - не раз бачу як сташі чулдово вливаються в теперішній час, і навіть можуть "дати фору" деяким молодим. От пишу "старші", а задумайтесь як час біжить, і колись як нам буде 40+ будемо і для своїх дітей такими "старшими", тому треба триматись "бодрячком" . Вчіться бути добрішою, незалежнішою, мудрішою, і не треба буди все валити на матір. То я не особисто до вас @Orman, звичайно, бо не знаю ваших справ і ситуацій. Зрештою, в Біблії про це все чудово написано (і в інших вченнях теж, плюс вашу дорослість, стійкісь і всіляку реалізацію (як матір, як дружини, як професіонала) ніхто не відміняв, тому все не так однобоко).
Ця стаття настільки однобоко і осуджуюче написана, що, навіть, коментувати немає чого. А ще в Біблії є слова : «І ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні та настановленні Господнім» (Еф.6:4)
В Біблії про все є потрібні слова особливо багато про взаємовідносини між людьми, і не лише площини батьки-діти. Та й у Ведах та інших вагомих вченнях про все це сказано-пересказано) Головне читати в комплексі, і вдумуватись у суть, не вириваючи щось з контексту, і буде вам щастя
Батьків треба поважати, так як і батьки повинні поважати своїх дітей. Тут нема про що сперечатися. Дякую, за зауваження)). Я це і роблю, тому не можу погодитися з автором статті. А те, що пише ця особа і те як вона відповідає на думку своїм опонентам, то взагалі дуже "по-християнськи".
Та до вас я нічого персонально не писала)) А те що читаєте Святе Писання - то дуже добре І кожна точка зору має право на існування. Мені от та блогерша не дуже імпонує, але суть статті правильна, імхо))
я теж знаю пару-трійку людей, яким біля 30, а вони все жують ті дитячі образи... якщо що - в мене теж були нюанси у стосунках з батьками, і так, є один комплекс, який я досі несу по життю "завдяки" татові, але усвідомлення цього не заважає мені жити з батьками у відносній злагоді як на мене, приходить такий час (чи вік), коли відповідальність за своє життя людина має взяти на себе, а не жувати-колупати ті дитячі образи, списуючи на них усі свої невдачі ми ж бажаємо стосунків "дорослий і дорослий", а отим колупанням заганяємо себе назад у дитинство
так, звичайно. Але мова не йде про "невдачі". Людина може бути капець успішна, і капець нещасна. А те що мама в 89 років не розуміє. Ну то мама мала б теж помудріти чи як? Чи ми батьків (і чоловіків) рівняємо до дітей? ніколи такого не буде. Найкращі стосунки - доросла мама і доросла дитина (ну коли дитина дійсно доросла). А вся тема про те що хтось кааанкрєтно ще не доріс. І хм, найчастіше, це мама. І доросла дитина пробачає, пропускає і закриває очі. Мамину роботу робить. Все з ніг на голову.
Буває таке, але далееко не у всіх. Навіщо будувати відносини так, щоб все було "з ніг на голову"? Якщо є певна мудрість (хоч в однієї з сторін), то можна наладити відносини цілком адекватно Бажаю всім гармонії у сімях, і пам'ятайте, що "на ображених воду возять" і ніхто, по великому рахунку, вам нічого не винен. І ще такий момент: у всіх темах про дітей тут на форумі читала такі дописи: "народжую дітей для того щоб вони собі жили щасливо, і нічого від них не чекаю, по великому рахунку" (і так пишуть мамочки і 1-го і декількох дітей)! Це абсолютна переважаюча точка зору на ДП в темах про дітей, їх кількість і т.д., і всі це "лайкають" ну то які проблеми? Маєте свою вже сім'ю, власних дітей, подякуйте мамі за те що вона вам свого часу дала (а тепер ви розумієте що значить бути мамою), і по можливості варто жити в взаємоповазі і взаємодопомозі. @Orman це звичайно не до вас особисто, просто думки і спостереження.