Я такого досвіду не мала, але якщо матка не була травмована в пологах, і щось у ній залишається, то відбуваєтся приблизно так як Ви описуєте: на якийсь там п'ятий день чи в наступний тиждень спрацьовує захисний механізм: піднімається температура, матка збільшує скорочення і все що не вийшло - виходить. Це якщо не втручатися. Ну а в пологових справді наслухаєшся всякого - повторні чистки там не рідкість. Таке моє спостереження.
Мені лікар вручну витягнув пару згустків, і сказав, що вони мене врятували А вранці того дня просто від того, що я встала, вийшло вдвічі більше. Тому думаю, що так би вийшли, що так. Мені пощастило з цілою плацентою. Я те питання вивчала і цікавилась, тому уважно подивилась - і втішилась. На питання в карму: каву пила всю вагітність.
зі мною в палаті дівчина лежала з таким випадком. Її ше лікар в якого вона народжувала заспокоював мовляв висока температура то через груди
Я теж розраховувала, що відчуватиму таке і мені буде спокійно. Але не дочекалась. Все читала, що дитина часто так товче під ребрами, що ну. Я взагалі такого не відчувала ні раз, як і тиску якогось внизу. Чула просто рухи і бачила випинання в різних місцях Але думаю що на наступний раз попрошу лікарку мене навчити визначати розміщення (якщо це можливо), або ми виростем більшими і матимем більше сили товкти маму
Наразі мене бентежить оте невміння визначити положення дитини перед пологами. І ще хотілось би прояснити собі з неправильним положенням голівки. Ще не натикалась на соло розповіді з цими випадками: ніжками чи жопкою вперед, ну і чолом вперед. Буду далі досліджувати.
Пам'ятаю як дивно і смішно на початках було чути слова що "це - Система". Вперше ми то почули від Левандівки, царсьво йому небесне. Звучало воно нам не інакше як "це - Матриця" ))))) Тепер розумію як це не лише смішно але цілком реально. От є людина, не ворг тобі, цілком ніби не пакісна, навть дуже тиха і спокійна, і тут раз - а до тебе вже шкіриться обличчя агента Смітта. От дзвонить моя лікарка з ЖК. Питається, як я, просить прийти, кажу що на днях прийду. І тут -бац!- фраза: якщо не прийдете, то ми змушені будемо писати у служби". Я кладу слухавку з чітким відчуттям, що в нашу з лікарем розмову безцеремонно і агресивно вклинилася вона, Система. Яке щастя, все- таки, знати, що в тебе є вибір
сприймай це як "пароль-отзыв" пароль: "якщо не прийдете, ..." твоя відповідь: "прийду тоді-то" Зрештою, можна і сходити. Хоча, щось мені підказує, що "тоді-то" ти вже поповниш поважні ряди багатодітних матрон Система тисне на них сильніше, а нам дістається лише віддача. Ми-то знаємо свої права, народили як вважаємо за потрібне і живемо собі далі. А їм там працювати роками. Співчувай їм і не ображайся.
Не знаю чи в тему, але з шести лікарів які нас/чи ми їх відвідували по народженні, лише одна прийшовши до нас, помивши руки - першим ділом нас привітала і сказала які ми МОЛОДЦІ, що народили ВДОМА. Я своїм вухам не повірила. І сказала, щоб ми не гнівались на інших відвідувачів з їх закладу та пропускали повз вуха їх страшилки. Хоч нас ніхто не страшив і не давив в результаті. Ну дві колишні з системи, які її вже покинули, були теж щиро раді і вітали нас з таким рішенням.
Якщо коліна біля підборіддя, тоді товкти буде не колінами, а головою. Я так думаю. Хоча досвіду не маю - мої всі після 30 тижня головою вниз повертались і п*ятками мене товкли.
я теж чекала отого копання в ребри, але мала тіки в боки живота, аж випирала мені мала своїми ніжками
а дитинка йшла правильно, потилицею? Бо я в одному випадку чула, що на мостик хотілось ставати, а потому виявилось, що дитинка йде личком. на наші наступні пологи спробуєм організувати якесь висяче місце, бо мені такого теж дуууже бракувало. Чоловік довго мене не зміг припіднімати.
я не про те. Дитина лежить вниз головою, коліна під бородою і копає в бік. А що там суб'єктивно чується під ребрами, не є показником для визначення лежання. я не думаю, що тут можна писати слово "правильно". Йшла і йшла )))
напевно, кому як. Я провела досить часу в воді: з 3 до 7 ранку безвилазно (ну хіба на унітаз) і потім потуги двогодинні теж більшу частину в воді була. Та і народжувала в воду. Розрив - ціла промежина, ще й глибокий. Але можливо не в воді було б ще гірше. Хтозна. На наступні постараюсь ще харчування "підрихтувати".
Перші пологи: на переймах може з півгодинки в воді була. Від початку болючих перейм до народження десь 9 год. Порвалася страшенно: 3-й ступінь з 4-х. Дитина мала широкі плечі. Народжувала лежачи на боці. Другі пологи: під час перейм десь зо 2 год у воді, потім трохи на суші, потуги починала у воді, але народила на суші. Народжувала ледве-ледве навприсядки (що сприяє пришвидшенню народження і, я так розумію, розривам теж). Від початку болючих перейм до народження 4 год (тобто значно швидше, як перші пологи). Дитинка велика, але плечі не широкі. Порвалась трохи, десь 2 ступінь. Перед пологами десь місяць часу пила олію. Думаю, що вода таки допомогла. Бо маючи швидші пологи, купу швів з попередніх пологів, вертикальну позу при потугах, я другий раз порвалась менше.
в нас перший відійшов як тіки виклали на мене і доня почала їсти цицю. А потім протягом першої ж ночі відійшов весь (хоч я читала, що то за 2-3 дні має бути і акушерка так казала). Але жовтушка в нас була. Педіатр страшила іхати здавати кров з вени, але ми обійшлись цицьою і свіжим повітрям. Де можна почитати про меконій і білірубін?
Не знаю де, я тоді читала і мала на зв'язку Левандівку то знала багато. Єдине що пропустила що перевязувати пуповину яка йде від плаценти не треба . Власне з білірубіном проблем в нас не було. І тепер мами які вагітніють кажуть що аж щойно зрозуміли чого я родила дома )
