Маємо зараз такий період, що в розмові Тімка все дуже перебільшує. Якщо машина, то дуууже велика, якщо небо - то дуууже високо. На днях мала кумедний з ним діалог Йдемо по вулиці, машини їдуть і не завжди добре чути одне одного. І він щось захопливо мені намагається розповідати, а я не почула і перепитую: "що-що?" Відповідь суперська: "так-таааак" Це з серії "Ти мені про Петра, а я тобі про Івана"
Мартуся просить розказати казку про ріпку: не було їй ще 3 років, казочку ми знали добре, та недавня поїздка в село внесла корективи Я: Посадив дід ріпку. Виросла ріпка велика-превелика ...взяв дід ріпку за чуба, баба діда за сорочку, тягнуть-потягнуть витягнути не можуть Мартуся: і тоді взяв дід тлактов(трактор)
Гг і я з казкою тільки в нас Пан Коцький. Я розказую, синок допомагає: Я:... от зібралися звірі: ведмідь, вовк, кабан і зайчик... С:... і динозябик (динозаврик)... Я: ????? С: ну такий, мам, маленький трохи динозябик, знаєш?
Приходить моя донечка до баби з дідом в гості, а в них на подвір'ї собаки і збоку будка собача. Донечка показує мені: - Мама, дивись, зАмок! (то в нас зараз період любові до всього принцесного)
якось, коли старшому було зовсім трошки більше 2 рочків, ми прийшли з ним до чоловіка в офіс перед закінченням робочого дня. Щоб разом додому їхати. Мені треба було терміново вийти на пару хвилин (не дуже далеко ), тому, щоб малий не заважав своми питаннями ( а поговорити він любив вже тоді), чоловік дав йому побавитися наборм для покеру - карти, звісно, забрав, а з фішок малий почав складати різні фігурки, вежі. І от я заходжу в кімнату, а вся команда айтішників зосередженно споглядає, як малий бавиться. При чому, всі просто дусяться зі сміху - власне вголос не сміються, а сидять, закривши рот однією рукою, і витирають сльози від сміху іншою. І уважно слухають, як малий коментує ( я вже ж казала, що він завжди любив поговорити) свої дії. - Так, маленька фішка.. велика фішка... ще маленька фішка, о, а це велика... тут маленька фішка... а тепер мені треба велику фішку... А тут тільки маленькі.. Де ж моя велика фішка... Сіль в тому, що тоді малий ще не вимовляв всі звуки правильно, і "ф" у нього було більше схоже на "п", а "ш" замінялося "сь" ))
Провів нині наш малюк урок лікбезу нам: Їдемо автомобілем і якийсь пішоход, вірніше пішобіг , перебігає дорогу. Чоловік пригальмував, але не різко, а легенько. Малому це видалось замоло, тому вирішив втрутитись: - тату, як іде пісоход, то зазди твеба його пвопускати , бо коли ти не будес пвопускати, то він впаде і поламається, і буде лезати на довозі і !!! будуть його вовони клювати! Ну після такої картини, певно би всі пропускали пішоходів, а для любителів побігати було би корисно таку картинку роздрукувати.
Всередині в Сонці є велиииика лампа. Чоловік і доця з рукавичкою на руці говорить нею: Д: колобок-колобок, я тебе з'ïм! Ч: не ïж мене ... еееее .... Д: рукавичко-сестричко Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Яна щось наплутала у вправі з укр. мови і каже мені: ну поясни, ти ж філолог. Я: філоЛОХ... Яна: філоБОГ! ... мені б таку самооцінку, подумала мама...)))
Вчорашнє вечірнє- питає мене малий мама, а ти знаєш пісеньку про маму? -знаю("у моєї мами..") -ні, то не така, -а яка? -"мамочка, я тебе любаю-любаю, любаю-любаю і ще один ваз"(мелодія "ніч яка місячна") Після третього разу говорити я вже більше не могла, просто обіймала..
На прогулянці малий філософствує: -Як звати маму лялі? -Як? -Тьотя. -Як звати мою маму? -Як? -Юля. -Як звати татову маму? - І як? - Баба Валя)))
Розповідаю події в книзі, що читаю. Люди потрапили на безлюдний острів, намагаються вижити: - І вирішили вони завести господарку, то там бігало багато... Малий - Господарок!
Побачив малий нині в місті візочок-прогулянку з двійнятами. -мама, там дві лялі! -ага, дві, -а чому дві зразу? -бо їх мама народила двох, -щоб їй було веселіше? -..... -коли я виросту, то теж народжу дві дитинки, щоб вони разом какали на горщик і не сумували. Тепер я знаю для чого народжуються двійнята: щоб в туалеті не сумувати!
Ото прикол вийшов. У Чистоньюс по 1+1 є рубрика малі експерти, де дітям дають різні питання. Так от: питають одного хлопчика - "Почему женщины, когда красят лицо, открывают рот?". Хлопчик так подумав і каже: "Ну, ето чтоби накрасить внутринние губи...". Ото малий логік, а дорослим то смішно))
Влад знайшов тестер (мультиметр). Сидить клацає, розглядає і сам з собою тихенько говорить "А сьо це таке, отут клац, клац, цифи є (цифри)", я йому кажу "Це тестер". Малий так глянув на мене і каже "Це не тестер, це ованзєва (оранжева) штуцька." і такий задоволений сам собі киває і продовжує: "Павильно. Це не тестер, це не пахозе на тестер. Це ованзева штуцька, тато мені дав. " І що тут скажеш? Доведеться татові ввечері лекцію дитині влаштовувати що таке тестер
Останнім часом в мого Кості(йому 3,5роки) хотілка бути знову немовлям. Ось пару перлів: Мама витягни мені все з животика, бульбу, гречку...і я знову стану малюсіньким . Або , мама зроби місце в своєму животику і поклади мене туди. А ще хоче в люльці їздити
Моя менша сьогодні (1,8р) будить мене : "- Мама, мама, мааамааа" (голосно, щосили кричить і ще рукою мене по носі лупить), я відкриваю очі, а вона : "- Мам, спи!", або ще таке: Просипається вночі, плаче, я питаю : "- Чого ти плачеш?" (думала скаже "дай цицю"), а вона " - Адин атєта дай" (одну канфЄту дай)
Коли йде дощик, то сонечко ховається, щоб дощик його не намочив. Бо як дощик намочить сонечко, то воно стане сіре Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk