Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

А то такий дуже гарний знак!

 

Класний ранок. Ні, не так. Дуже класний ранок. І знов не так. Дуже-дуже класний ранок
Всім гарного понеділка.
Я випила кави, подивляюсь з чого почати в плані повернення до господиньської діяльності (після 2 днів тотального неробства і розваг), і ще - думаю, куди тепер пристроїти ранкову пробіжку, бо вранці темно і на стадіоні страшно. Тиждень не бігаю з тої причини. Мушу щось придумати.
Це дуже приємно - наставити фокус на приємні дрібниці.
Натискаю уявну кнопочку "поділитись хорошим настроєм з кожним, хто це прочитає". Клік!

 

Плюсуюся, навіть дуже ранній підйом цьому не завадив.
Отримала від донечки порцію ранкових обнімашок і вже накидала плани на день. В хаті після вихідних майже чисто, бо ми мало були дома, їсти також ще є. Підскладаємо трохи, повитираємо пилюку і буде порядок. Але чи надовго
На обід прогнозують дощик, значить треба швидше вирватися на вулицю і зайти ще в магазин купити смачненького.
Всім гарного початку тижня

 

Усім привіт).
Погода щось за вікном така хм цікава.
Люблю я це слово, дуже люблю.
Не знаю яка буде далі, та тепла нам усім і сонечка в душі.
Неділя пройшла ліниво. Дякую Богам за чудового чоловіка і тата. Я Тео майже не чула і так файно відпочила ммм.
Понеділок обіцяє бути ліниво-вільним.
І у нас знову здорова няня.
Нагрузила чоловіка вирішити одне питання по поверненню білетів у віззейр. Бачу діло туго йде. Та мені так потрібні ті гроші саме цього тижня, що все має бути добре.

P.S.:
Я в понеділок у цій темі?
А, ну да, КД таки прийшли.
Не знаю як у кого-а в мене це самий лінивий період мм. В перші дні якого я:
а- лежу
б- лінюсь, лежачи
в- як мені раптом щось тре- ну то я завжди придумаю як це отримати лежачи і лінючись
Бажаю всім кому таке тре- того ж самого.

 

були круті вихідні, були нереально круті вихідні в крутому місці з найкращою людиною.. нстільки класно було що то моя врочистітсь і вона мене грітиме ще довго)
а по прозі - то робота з дивним ставленням начальства, яке свої помилки під стразом смерті нне визнає і буде кричати що то ти не так прочитала смску, в якій чорним по білому написано так. а не ні) але то таке.. робота для досвіду щоб потім піти на нормальну роботу) ото моє власне коло пекла)))
всіх лю, всім цьом)

 

Лінивий понеділок. І ми ліниві, недавно тільки злізли з ліжка, але вже поїли, і закинули друге прання, перше в черзі на сушку. Зараз помиємо посуд і далі лінуватися, але правда з пилососом в руках. З кімнати чути тільки звуки гітари і як їздять машинки, а я шукаю різні штучки для скарпбукінгу, але поки безрезультатно

 

Сьогодні літо А на наступний понеділок прогнозують вже зиму
В мене такі вихідні були: планувались дуже гарні, насичені теплотою і ніжністю, а вийшли сповнені сварок, сліз і непорозуміння Вперше посварилась зі своїм коханим, і то серйозно й грубо
Вчора обмірковувала все, і так багато всього зрозуміла, що тепер бачу: без цієї сварки розуміння би не прийшло .
Я його люблю, тому нехай він зробить правильний вибір
А якщо і ні, то любов ж нікому не належить, і в моєму серці вона буде завжди

 

6 років тому в такий час я бігала з схватками по пологовому, як згадаю яка то весела нічка була
Зараз бігаю з баняками, завтра будемо мати гостей, моїй дитині 6 років, капець
Гонки, буду в середу напевне
Не сумуйте без мене

 

нє-а, не прийшли. І ліпше би не приходили десь так з 2 роки Завтра дед-лайн - бо то вже затримка.

ха-ха, обдурили нас. Ну і добре, бо в нас ще не всі дрова порізані.

протестую і готова виходити з лозунгами і транспорантами Ще хочу літа, літнє взуття ще не поскладане і далі ходжу в шльопках.
Цілий день мене "ковбасило" - все боліло, трусило мною і нудило. Загнали мене добрі дівчата до ліжка.

от не можу і все. Нудно мені і нічого не допомагає, тому встала і погнала далі по хаті шуршати. Ще й о 20 НП привезла цілий тюк пошти. Завтра з Ю будемо мати купу роботи.
Закрутила ті помідорки, які вчора в"ялила 10 годин Трохи мужа їх підкрадав поки я не бачила.
Понеділок минув, ну і добре. До п"ятниці залишилося - 3 дні. Сподіваюся, що вони будуть спокійними і продуктивними.
Не вишиваю, нема настрою. Зараз позбираю бардак на кухні і до люлі.
Всім і надобраніч

 

Ух, зла я..
чи то ноут вірусяки пригостили, чи то яка біда, але реклами на форумі- як ніколи. стільки гарного хотіла вам розпповісти, та з горем набрала оці слова і йду. Навтьі вподобати дописи не можу, викидає на всяку єрунду. Всім а
до завтра
Порадьте гарний адблок, пліз

 

Прокинулась нині- а там такий туман! Хоч ножем ріж.
Ми вже здорові, тттт, а тому гонні . Вештаємось десь цілими днями з толком і без.
Вчорашня передобідня прогулянка затягнулась аж до вечірнього гуляння. Так, і в нас малюк пробує обійтись без денного сну. Побачимо, чи то наслідки хвороби і маловигуляності, чи то таки етап дорослішання.
Вчора вкладала вечором спати, а він мене питається: "мама, а завтра ранок буде?" Що думають ті їх маленькі голівки, а ми - діти-маляти-не розуміють...
Вівторка вам розуміючого і .

 

Ранковий німесил випитий. Уколи зроблені, розмасовані, ліки випиті. Голова розколюється, зараз ліки подіють, то болітиме трохи менше. Води немає від вчора. Залишилось буквально пів літри. Треба йти в магазин купити хоч дві пляшки, а мені не можна виходити на вулицю. Буду просити когось із сусідів.
Плани на день - трохи повишиваю, бо вже і не пам*ятаю коли востаннє голку в руки брала. І ще, мабуть, посплю, бо так погано почуваюсь, що просто капець...

 

кава випита, а мені і далі все лінь. За вікном осінь. Вечір планується класний, але для цього треба хоч трохи розгребти безлад. І спекти цільнозерновий хліб, щоб не було відмовки, що їмо білий, бо іншого нема.
Зранку був такий туман, Сергійко все розповідав, чого саме він не бачить
На Дмитрові ледь защіпнулась спортивна куртка - щось ми додали у вазі
Вуцька розмалювала животик фломастерами. нямнямний бодіартний животик
ДехтоЗаКимЯВжеСкучила зателефонував тоді, коли я не мала часу розмовляти. а тепер він не має. так що сумую трохи за ним і надалі.
тихохідний осінній вівторок в очікуванні див..

 

день-пердень, тільки 12 година а мені хочеться повбивати всіх навколо!!!
прийняла для себе рішення шукати нову роботу - хай я знову перейду то пекло співбесід-резюме-стажувань але найду ту де нормальне тсавлення і де керівник адекватний. нині: орагнізовуємо проект, я відповідаю за нього, без мого відома керівник вносить зміни в проект мені - ані слова про то. в результаті всі в курсі про зміни - окрім мене. і то так з кожним проектом чи завданням. ставлення як до худоби. не знаю, я чуть не реву зараз на роботі. щоб довести людину яка хотіла тут працювати до того щоб її нудило від роботи -це справді велииикий управлінський талант. то можна мемуари писати і продавати конкурентам за страшні гроші. ідеальний компромат))))
Боже, дай сили, нерваів і терпіння то все владнати і не наричати і не обмат.кати нікого. сьогодні дууууже важкий день, а завтра буде ще важчий. щось так напряжно то все)
нікому гарний працівник і сумлінний не потрібно? швидко вчуся і т.д.)))) ех, йду працювати, бАгАдєльня не чекає)

 

Нє, не пропало. Напившись фармацитрону, таки зробила все заплановане.

А сьогодні мене і далі мучить вірусяка. А я не здаюсь.
Діти також, не встигнуть з одного вичухатись, як інше чіпає.

Бережіть себе

 

Проза, в якій бачу кавалок врочистості - в неділю під обід злягла з температурою 39...Так прикольно, сьогодні вже вівторок, а останні два дні як в тумані. Кавалок врочистості - відісплюсь, відновлю сили і можу їсти все,шо хочу, бо, як мама каже,шо геть її дитя "осунулось".Вчора вперше за (навіть не пам"ятаю скільки,бо до м"яса байдужа) попросила м"ясо, ага, те м"ясо,шо готувалось в сонячний недільний день, про який ще встигла тут написати зранку, але вже пеклось без мене. Чудо таблетки поставили трохи на ноги, тому з невисокою температурою пересуваюсь по хаті, періодично закидуючи прання-збираючи вчорашнє-миючи сантехніку-дивлячисьякісьшоупрограми-шукаючисобіодягвінтернеті і навіть не відбиваюсь від напавшого на мене жору)
Ще маю вчорашню врочистість (таки непоганий початок тижня) - відкрили мені шенген на 3 роки - юхуууу)))
Але ще одна недільна проза не дає мені спокою...Навіть не проза...Прозище...Нє,навіть слова підібрати нормального не можу...
Писала я в неділю, що донька з групою і куратором зібрались на шашлики. Куратор (жінка, приблизно 36 років) замовила за містом шашличну. Діти, які втішились і відчули себе дорослими, вирішили взяти оплату відпочинку на себе (ідея і вибір закладу був куратора), кожен скинувся конкретною сумою.І все би нічого, навіть більше, чим нічого, бо і заклад хороший (це цілий комплекс з прогулянкою на конях, альтанки, природа, хороша кухня і т.д.)Але!Куратор приперлась (при всій повазі я не можу підібрати іншого слова) ще з компанією, не попередивши про це своїх дітей, а саме - четверо її бувших випускників, син (4 роки, який всім зносив "башню") і вуаля - з двома пляшками горілки!!!! в сумочці...Плюс паління сигарет...Це ппц...Я не знаю, може я відстала від життя і "тісне" знайомство має саме так проходити, але ж дітям тільки по 15 років!В результаті хлопці, які саме в цьому віці хочуть здаватись дорослими, понапивались в дупу...Не знаю...не знаю,що це робиться...
На цій невеселій ноті закінчую, бо вже знову знервувалась...
А!Згадала, як прийшла з температурою (мала запалення легень) в інституті на екзамен, сиджу перед викладачем і їй розказую, а вона закурила і пускає мені дим в обличчя)Хто зна, може вона була в шоці від моїх знань (точніше, відсутності як таких), а може це звичне діло в них таке))

 

Згадала собі нашу кураторку, яка на випускний в Карпатах приїхала з своїм чоловіком, понапивались обоє, вона відрубалася а він почав клеїтися до дівчат. З одною таки чуть не переспав, але кураторка вчасно прийшла до себе, але їхнім стосункам це не завадило. За три дні на диво, що всі здорові доїхали.
Дві кави подолані і третя готується.
Моя дурна натура завжди знайде собі роботу, над якою треба пахати, і яка залежить не тільки від мене. З висновку можу сказати я - ОЛЕНЬ! Ну чого мене тягне завжди до пригод? Чого?
Йду я маятись, тобто пахати далі

 

Так мене кинули сьогодні з садочком... Зараз Аня поспить - піду розбиратись до завідувачки.
Змістили мені в часі всю врочистість...
Прийшла на танці, думала: розвіюсь, а там тренерка в такому ж настрої. Пішли пити каву. От і всі танці

 

Продуктивний в мене сьогодні був день. З кухнею розправилася швидко, так само швидко все що я готую зникає. Але і в тому є плюс, значить готую щось їстівне.
Мала настрій до прибирання, видраїла нашу кімнату.
Свекор назбирав трохи грибів, чистили ми троє їх дві години, але вже закінчили, завтра обіцяв ще одну порцію назбирати.
Проза - прихворів чоловік, вже другий день мучить його шлунок, треба його лікувати.
Всім гарного вечора, а мене чекає горнятко какао

 

Цілий день одні нерви, переживання і відчуття голоду.
На всі запитання в ПП і карму - КД не прийшли, вечірні тести

накінець-то вилізла з хати і купила

- один взагалі нічого не показав, другий - одна полоска. Повилазили мені очі з орбіт, коли взнала скільки вони коштують Ще залишається надія на ранок. Але дуже-дуже та надія така дрібосінька. Почала мені лізти в голову всяка-різна фігня про якісь нові і невідомі болячки або таки клімакс давить на мене. А з моїм то везінням - тільки того і бракувало.
Робота припідносить такі несподіванки, що колись навіть уявити таке було важко. Страшенно люди "опускаються" в період жорсткої конкуренції і безгрошів"я. Так прикро на це дивитися, ще гірше бачити і усвідомлювати, як тебе намагаються надурити ті, кому ти довіряєш.
Мама розказувала, що сьогодні по селі їздили волонтери пів-фурою

гггг, через мою роботу знає, як виглядає фура, а то на її око була половина з неї. І добре вже напакована

і збирали продукти по-хатах. Люди виходили їм назустріч і виносили картоплю-моркву-капусту-цибулю-буряки-гарбузи-яблука і т.д. А я, з своїм песимістичним настроєм ляпнула, що то може були якісь аферисти і чи вона хоч запитала хто-куда, кому і чи потім то на Шуварі не появиться. Сказала, що я зла, нікому не вірю і кидаюся на людей, як мої пси

вона їх боїться і не любить. А вони добрі і пухнасті любисточки мої

. І дійсно, відчула себе злою і скаженою .
Десь в моїй заначці були "пігулки-щастя" з Аптеки-музею

@Seshat колись показала мені сіє чудо

, треба піти попорпатись і, як казав тато, "зажити і положитися".
Тому всім солодких снів і гарної середини тижня.