"Страшенно голосно і неймовірно близько" Фоєр ДУЖЕ рекомендую. я сучасної літератури і манери не дуже люблю.але це дуже круто написано.
Дочитала "Дівчина в потягу" П. Гоукінз. Це перший трилер авторки, вже навіть заплановано зйомки фільму по книзі. Написано у формі щоденників. Взагалі люблю такий стиль написання. А тепер почала читати Кафку. Зі школи пам'ятаю тільки "Перевтілення", то тоді так не сильно пішло. Але якось побачила одну серію серіалу про молодого Індіану Джонса, то та серія була по мотивам "Процесу" Кафки. То так заради того "Процесу" купила цілий том, де і оповідання, і романи і листи Кафки. Потім побачу чи воно того вартувало
Прочитала Великий Гетсбі в українському перекладі. Ніби й непогано, але що саме хотів сказати автор, я певно не до кінця вловила: що наші мрії інколи не вартують того, щоб про них мріяти, показати нам ілюзі розкішного життя? Ще прочитала Сару Джіо "Солоний вітер". Мені сподобалося, певно найбільше з трьох її книг. Про двох подруг, які відмовилися від заможного життя і поїхали служити медсестрами на невеличкий острів, про любов, вибір, жіночу дружбу і підлість і про те, як несказані слова можуть вплинути на перебіг всього життя)) А ще під час хвороби перечитала еротичну трилогію італійки Ірен Као. Схоже на 50 відтінків (кому не сподобалось, то й за це не варто братися)Але попри пристрасть, романтику, нещасливе кохання, тут дуже гарно розривається Італія: Венеція, Рим і Сицилія.
Зоя Казанжи «Если бы я была…». Сподобався її стиль, затягує. Багато коротеньких описів якихось моментів, ситуацій з життя, написаних так, що чіпає. Єдине, що до кінця книги вже практично зникають історії з підтекстом все_буде_добре, а я так люблю happy end.
Закінчила читати "Їсти, молитися, любити". Все так гарно починалося, італійська частина просто чудова, життєва, яскрава і "вірогідна". Друга - виглядала на конкретну рекламу йоги, гуру, ашраму з малююсінькими такими гострими камінцями в бік інших релігій. Опис досвіду "пізнання Бога" мене не надихнув. Попри те, що автор намагалася далі писати "просто і життєво", я перестала їй вірити)). Ок. Третя частина - голівудська мелодрама чистої води, ну просто-таки казка, не вірю жодному слову. Але класно влаштовувати своє життя, коли тобі скидають гонорар за ще не зроблену і не знати коли буде зроблену роботу, правда? Я сама так і хотіла, і могла б. Але маємо те що маємо. Тому книжка виявилася не надто корисною, не надто пізнавальною, і просто - не зачепила. Читаю "Дім з вітражем". Ну чому з укрсучлітом завжди так - тільки сподобається-розсмакуєш описані часи, місця, події, відносини... і на тобі - якісь натуралістичні, неприємні, пошлуваті і не конче потрібні бяки вилазять. Не те, щоб я, пуританка така, була шокована. Але схоже, що ІНАКШЕ (так, щоб не нудило) писати про, ок, природні речі мало хто вміє. Сподіваюся, головна героїня до кінця книжки більше не буде мати інтиму з Миколою і не спостерігатиме за люраючою бабцею ((. Подібна історія з Карбідом - попри всі плюси книжки, душок г..нця аж витав в повітрі, такий як наше житіє, очевидно. За "Числа Харона" взагалі мовчу - я їх навіть не дочитала. І навіть у "Фелікс Австрію" чогось приплетений епізод з розлитим по сходах вмістом ноцника, правда, досить поетично описаний )) А так загальне враження про книжку поки що - досить таки непогана, настроєва і цікава.
Закінчую читати "Країна гіркої ніжності" В. Лиса, паралельно почала читати, не втрималась "Щоденник мавки" Д. Корній. Читаю переважно українських авторів, з зарубіжними поки не подружилась, все мені не те...хіба твори Маурін Лі пішли, дуже цікаво пише)
Я прочитала її фактично за один день. Так романтично і цікаво пише авторка, що відірватися неможливо, таке враження, що проживаєш події книги з її героями! Чекаю з нетерпінням на її наступну книгу! Ну може з іншої сторони історія трохи примітивна, але написану ну дуже захоплююче, дуже легко читається.
На сайті Літмір є ще 2 її книжки- Фиалки в марте і Ежевичная зима. Пишуть, що вони цікавіші за Солений вітер.
Я вже їх прочитала раніше. Ну не скажу, що аж так цікавіше. Кожна книга по своєму цікава. --- дописи об"єднано, 12 Жовтень 2015 --- Зараз вже перекладена нова її книга - Последняя камелия Англия, 1940. Флора Льюис получает заманчивое предложение от загадочного «цветочного вора». Она должна отправиться в Англию, чтобы отыскать в саду старинного поместья редкий сорт камелии. Флора вынуждена поступить в дом лорда Ливингстона в качестве няни. И вскоре она находит в комнате умершей при неясных обстоятельствах леди Анны альбом для гербария со странными пометками... Нью-Йорк, наши дни. Рекс Синклер предлагает своей жене Эддисон уехать на время в пригород Лондона. Он хочет написать книгу, и Эддисон находит для будущего романа материал: историю о прекрасной камелии, которая когда-то росла в саду самой королевы.
Солоний вiтер справдi супер!Як вдасться комусь скачати Камелiю, подiлiться будь ласка, бо я не могла знайти:[
Джоан Роулінг, "Несподівана вакансія". Поки дуже й дуже непогано (щоправда, я ще недалеко зайшла...трохи на перекладі спотикаюся, не завжди вдалий, хоч і Морозов наче такий розрекламований перекладач...)
Читаю багато, але купа такого, про що й писати нема бажання. "Ірка Хортиця...." маю 2 частини, а скільки всього? В неділю сиділа до 3 ночі, так мені було цікаво: )
А я читаю "Очарование женственности". Дуже, дуже і дуже І не повірите, але хочу ще раз перечитати "Голодні ігри". Бо читала взахльоб, а тепер хочу насолоджуватись Я зійшла з розуму?
Зараз в процесі. Захопливо, але постійно тримає страх поганого кінця (не кажіть мені ні пів слова про кінець)
В мене таке саме було, точка в точку Я така рада, що є ще хтось на моїй хвилі Пишіть всі свої враження і емоції А 19 листопада прем'єра останньої частини. Буде нам щастя
Однозначно варто Мене би фільм теж не вразив, якби я не читала книжку. Коли Ви дивитесь екранізацію, після прочитання книги, це зовсім інший ефект. Ви все знаєте, тільки насолоджуєтесь атмосферою, музикою, завжди цікаво, як вони все організують, як будуть грати актори, який буде антураж і т.д. В мене такі мурашки були, і сльози, і все на світі
я читала книгу ще до виходу фільму. на щастя фільм близький до книги(а не так,як деякі вміють знімати - лише назва співпадає). але книгу читати якось...цікавіше шолі. в фільмі мені єдине сподобались вбрання героїні, всьо решта - ну..може бути ви почніть читати - не сподобається - не будете.
