Скажу Вам як колишній курець з немалим стажем і дружина колишнього курця - можна до того ставитись толерантно, коли ще немає діток. Я зараз просто не уявляю, якби мій чоловік палив цигарку і гуляв з візочком, для мене це найжахливіша картина, - але є купа таких татусів. Я вже мовчу про сморід, шкоду здоров'ю, пасивне куріння і приклад дитині. І не відносьте паління до поганої звички - це залежність. Sent from my GT-S5830 using Tapatalk 2
О той запах. У нас сусіди курять на балконі свому, бо в хаті дитина. Зайшла я до них в гості - який там сморід в квартирі! І я не вагітна тоді була. Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Щодо запаху, то до нас батьки час від часу заходять, вони б помітили, а так ніц не кажуть (а сказали б точно), не принюхуються, отже вираженого нема. Колись був, коли я тут не жила, не готувала їжу і т д. Та й взагалі, я трохи алергічна до запахів, колись в лабі отруїлася і з того часу маю чутливий ніс. Але є невбиваємий запах старих совкових меблів може то він перебиває
Якщо не в тему, то перенесіть будь ласка Заставляє задуматись... Вранці він покидає мене напівсонну в ліжку, а я змушую себе встати щоб приготувати йому сніданок , з напівзаплющеними очима, мабуть це любов... Проте, дуже часто, я, як і всі жінки залишаюсь з напівзаплющеними очима на все життя, і ніяка кава не розбудить від сну егоізму та пихи... Часто я бачу, що не отримую оберемків квітів, на які( будьмо відверті) кожна жінка певна вона заслуговує щодня,( ну хіба так важко купити по дорозі з роботи?!!!). Але за напівзплющеними повіками я не бачу, що він стомлений повертаючись в першу чергу обіймає та цілує з порогу ( хіба ж не це дорожче всіх квітів світу?). Часто я бачу, що не отримую дорогих подарунків, на які не тільки заслуговую , а й маю повне право!!! Але я не бачу, що він важко працюючи ніколи не купує собі стільки речей, як я. Він завжди певен, що мені життєво необхідний новий жакетик ( який ну такий гарний, і дешевий, що гріхом не купити) , і який потім лежить в шафі роками, бо :" я ж не знала, що він ні до чого не пасує", але він про це ніколи не докорятиме мені. Часто ми жінки, бачимо що він не любить дитину так, як ми, бо не приділяє ій стільки ж часу. Але ми не бачимо що саме він серед ночі йде на кухню по пляшечку, полотніє при виклику швидкоі, і випрошує обійми в малюка, неймовірно радіючи отримуючи іх. Проте, дуже часто, я, як і всі жінки залишаюсь з напівзаплющеними очима на все життя, і ніяка кава не розбудить від сну егоізму та пихи... Розбудить тільки ковток втрати, але тоді буде вже надто пізно. Хочу щоб кожна жінка цінувала свого мужчину і йшла по життю з широко розплющеними очима! (Х.Собко)
Бомбезне відео прро особливості чоловіків та жінок, все просто пояснено, і з гумором Раджу всім подивитись)
Блін це така правда,що прочитавши все це ,аж мурашки по шкірі...І дійсно задумуєшся ,що ніякі подарунки чи квіти не замінять таких щирих обіймів і поцілунків коханої людини...
Запитаю у свого чоловіка, що він з цього приводу думає. Повністю ви свого чоловіка не зміните, одразу налаштуйтесь на часткові зміни. Зараз ніколи, пізніше напишу про наш досвід.
Ага або ціла сімейка таких.)В мене приклад є,сусіди мої.Обом може вже є по 20 років і зробили дитину.То сидять з нею на загальному коридорі,де купа диму і холодно, всі друзі накурили ,а вони тішаться...Дурдом..Позабивала би таких.
EineGuteFrau, ви вже, мабуть, трішки розслабились, бо зробити його таким перфекціоністом на 100 % не вдастся. Хіба у "Хату на тата". А змінити можна все, правда частково. У нас перші медові подружні місяці були стандартними. Спочатку я чемно просила і гарно сама складала. Потім почала сваритися, апелюючи, що служанок немає, це наш спільний дім і ми разом повинні підтримувати у ньому чистоту. Спочатку чоловік казав, що все таки це більше жіночі обов'язки, йому не заважає, потім казав "Добре, я буду старатися" Я сварилася, сварилася, потім попередила, що збирати більше не буду. Ми ще жили самі. Спрацьовувало 2 рази з 10ти, коли йому вже було досить брудно - тоді збирав. Найвагомішими були розмови, коли я наводила приклади чоловікові, що йому неприємно у моїх діях і я так само обіцяла виправитись. Спрацьовувало 50/50. Потім я почала залишати свої речі саме так і там як і він (це було важко, бо роздягаюсь і одразу або складаю, або у прання). Частково почав складати за мною і за собою. А найважливішими це є розмови. Насправді для чоловіка це є дрібниці, а для жінки важливі речі. Мене реально ображало збирати брудні шкарпетки та кинутий одяг, любові це не додає та й не збуджує коли чоловік це чув досить часто, без особистих образ, а такій собі дружній бесіді з натяками та підморгуваннями, почав розуміти, що я відчуваю. Відповідно коли вдома було чисто і я себе по іншому поводила, чоловік це бачив та відчував додатковими цьомами. Так було перші 2 роки. Ми живемо 8 років. Іноді хатня футболка в шафі, частіше висить на кріслі та вже не пожмякана. Шкарпетки не в корзині, а на ній, та вже не біля ліжка. Якщо недавно одяг лежав 2-3 дні не на своєму місці - я не рухаю, знаю, що чоловік на 3 день забере. Бо якщо починатиму збирати я - знову повернемось до минулого. Він мені так і сказав. Розмовляла з чоловіком вчора на цю тему, ось кілька цитат "Чоловік повинен сам зрозуміти, що потрібно складати." "Я жив з мамою і не потрібно було напрягатись, сьогодні покричала, завтра я знову залишив і все поприбиралось." "Це ніби живеш в раю, а потім тебе починають напрягати" (дружина) (і цей напряг без образ, а усвідомлений) "Я розумію, що у тебе зараз на це немає часу і сил." "Форумлянка може придумати систему "бонусів" ,(звісно частково) Якось так.
Останім часом я була дуже задоволена відносинами з чоловіком,незважаючи на те що він зараз працює без вихідних і мало часу приділяє дітям і фактично школу і догляд за молодшою я тягну сама я всеодно намагалася його зрозуміти. Але сьогодні мені подзвонив мій батько і розповів що мій чоловік мене обманює, заробляє він набагато більше чим приносить додому, а частину грошей залишає в кафе поряд з роботою. Я пробувала не нервувати і спокійно вияснити, але він прийшов пізно ще й випивший, а дитину потрібно вести в спортивну школу, от мене і понесло.......я кричала, матюкаляся, кидалася речами, при цьому дитина була на руках. Я поводила себе жахливо так дружини себе не поводять, але третину зарплати залишити в кафе?????????????Я в шоці я просто в шоці, як далі жити і вірити цій людині?
Ну ви самі розумієте що криком нічого не поміняється. Найгірше це сваритись при дітях, особливо при старшому, який вже розуміє що до чого.
спільні знайомі як стримати себе коли третина сімейного бюджету відривається від сімї? а дитина мусить ходити в найдешевших підгузках, в комбезі старшого і т. д.
Я розумію, сама інколи зриваюсь, але стараюсь виясняти відносини коли дітей нема в дома або сплять, крім того до того часу емоції втихають вже і розмова більш продуктивна. Думаєте багато толку від крику на пяного чоловіка. Він може і не памятати половини з того, а себе розстроїти і дітей налякати вам вдасться.
ззідна з вами повністю, але напевне на той момент, сам факт що тебе просто дурять мав набагато більшу вагу чим розум. соромно за себе страшено, але в його бік дивитися не можу, я годуюча мати відмовляла собі в сирі, мясі. а він жив в своє задоволення ще й з дому брав гроші. гидко й паскудно, таке враження що вибили табаретку з під ніг. --- дописи об"єднано, 14 Грудень 2015 --- напевне за той час що його не було вчасно з роботи я себе ще більше накрутила, по-друге прийшов випивший, по-третє не повів дитину чим обманув його сподівання
Я Вас розумію, Ви не повинні себе надто картати, зараз життя нелегке, і ти всіма правдами і неправдами намагаєшся бути наплав і щоб діти мали нормальне життя.....Хочеться мати поруч надійний тил, а тут таке..... Звісно при дитині кричати не можна, але Ви і так то знаєте....просто треба поволі вчитися боротися зі тими емоціями, які коли накипить не вконтролюєш.....Що зроблено то зроблено, минулого не повернеш, програйте в своїй голові план , що я роблю, коли подібне повториться....Як варіант, виходжу в іншу кімнату плачу, вплескую негатив ще якось, повертаюся....чоловіком говорю вранці, за ніч формулюю чітко свою претзію, як я бачу вихід з тої ситуації....
