Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

в нас кіт. не нада тут бочку котити.
подивилася, які люди іграшки шиють, закомплексувала. навіть не знадую. що я колись думала малому пошити для "розвитку". нє, спочатку треба тюль) спати не можу, молока напилася, а тільки одне око злипається. кіт хоче розвести на позачергову порцію м"яса, а щяс! ще разочок поперу перед завтрішнім відключенням води і ... сподіваюся, до вечора доживу. а там і чоловік прийде)

 

О, ви мені нагадали, що я хотіла пошити іграшку. Свекруха мені віддала швейну машинку. Але її ще треба до пуття довести. А чоловіку все ніколи. Треба буде нагадати йому. А то стоїть, місце займає, а толку ніякого. Може таки реалізую ще таке своє бажання....колись.
А поки насолоджуюся книгою холодними зимовими вечорами

(романтично так вийшло )

Планів ще багато і вже бачу, що не всі вийде реалізувати до НР. Ну і нехай. Головне, що вони є в списку, а отже рано чи пізно я їх реалізую .

 

Як, коли і куди дівається той час? Недавно тільки вихідні були, а тут вже середа.
На носі сесія, закінчую всі справи з навчанням, підтягую хвости. Паралельно з тим готуюся до доніного дня народження, меню вже склала, потім трохи підкорегую і буде люкс.
Прання закинула, маску на личко зробила, поки сиджу кайфую за серіалом і ДП. Пізніше нароблю котлет і ще треба придумати щось на гарнір. А ввечері знову за навчання.
Всім гарного дня

 

От щиро заздрю мамусям, які вміють кайфувати з малими дітьми. Розкрийте секрет! Моя як не в крем залізе, то телевізор переверне... А головне, знає коли я собі "хвилину присвячую" і саме в той момент їй треба на горшок або пити

 

А немає ніякого секрету. Доня в нас сама чудово бавиться, головне, щоб хтось був поряд. Але буває, що йду на кухню щось робити, а вона залишається сама за мультиком, то також сидить як мишка, а я при тому бігаю дивлюся чого то вона так тихо.
І по темі - котлет поки нема, може будуть на вечір. Обідаємо макаронками з відбивними

 

гарного зимового дня, дівчаточка)))
мала врочистість - планую чсобі відпочинок, не знаю чи вигорить але буду надіятися що так інакше здурію))
а проза - робота робота))як все сраки-мотики-крики, але в світлі можливих знім вони мене лякають значно менше))
і як то навчитися робити вибір, як то вміти ризикнути поставити все на карту, бо є шанс що ситуація в житті покращиться в рази? я певне страшенна боягузка, бо все щось собі порівнююа вибрати і наважитися ніяк, а годинничок тік-тік-тік і часу все менше)) але то таке, всьо опишу як визначиться)) отако мрієш мрієш про щось - а воно ХОБА!!! і збувається і страшно бо то зміни, а печерна людина всередині мене шепче" нащо тобі то, сиди в своєму болотці, тут звичано) а там щось нове і не знати що і як буде")) то бажання стабільності чи лінь чи страх? що то таке?)))
зачиталася на форумі про психологію харчування і стараюся домовитися з організмом, розкласти собі все на поличках))
короч сумбур в голові в мене зараз)) але нічьо, все має бути добре)))
нині по плану ввечері спорт)) всім цьомки-бомки))

 

То все в купі. То небажання і страх виходити зі своєї зони комфорту. Але, "хто не ризикує, той не п'є шампанського"

 

колись читала про таке поняття в шахматах, як "втрата темпу". Я ні разу не шахматист, але суть була в тому, що так само, як несміливий старт часто приводить до видачі старших фігур противнику ще на початку гри, а там і до поразки, так і довге розгойдування в фінансових, робочих і інших питаннях, приводять до "втрати темпу". А там починаються сумніви, відговорювання рідних/друзів, і *воз і нинчє там*. Так що ризикуйте!

перетворилась
Але ж я без пригод не вмію, всі люди як люди, а я як здрастє.
Вирішила вбити всіх наповал своєю красою, і ще поскрабитись перед виходом. Зазвичай я скраблюсь кава+морська сіль+олія.
А минулого тижня я солила лосося, та суміш мені залишилась, і я її пересипала, щоб потім використати. Лосося я солю, щоб ви розуміли,морська сіль+цукор+перець чорний+паприка гостра
Дальше ви здогадались? Беру я бігом суміш (нуачьо, морська сіль же), скраблюсь, вдягаюсь, шурую з хати.
Ще до повноти картини признаюсь вам, що зранку я робила епіляцію.. А тут паприка..гостра
Не знаю, як себе почуває лосось, але мене все так, пардон, свербіло, що думала, завиюПо підозрілому погляду чоловіка зрозуміла, що про те що я сиджу і йорзаю, знаю не тільки я. Короче, не буду вам розказувати, як я досиділа до кінця дефіляди, і як скоро я звідти гнала
Тепер фсьо, ніякого перцю до лосося

Роботи трохи підзбиралось, нет підглючує, але головне, п"ятниця не за горами. Тримайтесь!

 

@arushka ви для мене як бальзам на душу, кожного разу ваші дописи піднімають настрій до поділки "максимум". Не подумайте я не зла ішкода мені вас, але як уявила це все.
Добрий ранок, день посиденьки.
Я щаслива!, а знаєте чого?!Я далі з зубом. Чи то ваші молитви чи то так зірки стали, за 5 хв до 11 вирубали світло, включили за 2 години, відповідно мій прийом перенесли. Я довольна як слон, чоловік з мене регоче, а всі тільки питають "ти ще з зубом?"Епопея продовжується.
З того всього вирішила відкласти роботу на вечір і зробити супер-генеральне прибирання кухні, з відсуванням усіх меблів, миттям стелі і шпалер. Виною всього цього 2 дні ревізор+фреймут+відсутність кд, які би вже мали бути(але так як на мене напав жор і переміни настрою то я всетаки їх чекаю)
Написала довжелезні списки що потрібно встигнути до НР. Ще потрібно трохи сісти порахувати фінанси, виписати списки що купити до Миколая...якось з тими списками я максимально організувано-економна та адекватна бо без списків мене трохи зриває і під ефектом зимово-новорічної краси рука тянеться бо зайві речі!
Як не пишу то дуже скучаю за вами. Лю вас. Гарного дня усім усім!

--- дописи об"єднано, 2 Грудень 2015 ---

п.с. Обіцяли сьогодні-завтра зробити нам телефон і нет, не пройшло і 10 днів, свято вірю, а вдруг заканає)

 

Що вам написати...
Прийшла я з роботи. Видихнула...Поставила чайник. Дзвінок-великіквадратніочі-дзвінок-щебільшіквадратніочі.... Не хочу кави, не хочу обідати, хочу літа і свіжих вишень. І телефон виключаю для невідомих і непотрібних номерів.

 

Сказала мені у суботу одна дівчинка -- @arina , яка побачила моє фото із зустрічі випускників, що я із тим макіяжем схожа на Наталію Орейро. Я не знала хто це і все. Забула. Вчора пішла купила фарбу для волосся. Колір -- золотистий шоколад.. Думала пофарбуватись, але мала, яка вже два дні температурила, чогось сильно плакала. Я поміряла температуру. 39. Дала нурофен. Через годину перемірюю -- 39,5... Викликала "швидку". Лікарі побачили якусь висипку -- і в інфекційну нас на Мечникова. Так що я там лежу (але втекла на пару годин додому). Ніби все ОК -- шое -- 4, гемоглобін добрий (хоча мала таака бліда), тільки чогось там (лейкоцитів чи що) -- 3,5 -- то типу дуже мало і свідчить про "злий" вірус. Висипка -- то звичайна пітничка, яка вже минула. Думаю, завтра нас випишуть.

Так, власне про Орейро. Прийшла додому -- і гайда фарбуватись. Розкриваю фарбу, читаю що там на коробці, а там... Наталія Орейро. От і познайомились! Ну не зовсім ми із нею схожі))) Але колір волосся тепер у нас буде однаковий. От такі бувають в житті збіги

 

не знаю де той скраб був, але ті відчуття знайомі)) в іншому місці після гоління... я деколи дивуюсь зі своєї витривалості і вміння ногами перебирати)))
Я вже казала що не хочу в школу? Ну так нічого не змінилось, я далі не хочу туди і потроху починаю ненавидіти ту науку і ту дурацьку систему. Нє, ніц страшного. Саша нині на відкритому уроці розмовляв. Дістав зауваження в щоденник. Ну і вчителька мені то розказала. З одного боку розумію її, бо ми у неї перші і вона дійсно хвилювалась і кожен неплановий момент вибиває з колії (по собі знаю). Мені стидно що моя дитина неслухняна і я спочатку дуже зла була. А тепер думаю що нічого критичного не сталось. Ніхто не хворий і не вмер, а ті зауваження то взагалі дурня. А потім мене знову мучить що Саша піддається впливу інших (то я його не вигороджую, сама помітила це і вчителька теж казала). Ну от що робити? Наразі маємо виховну бесіду і заборону на мультики і планшет до кінця місяця, але чи допоможе це?
Ну і на фоні вищенаписаного все інше стало прозовою прозою...
Врочистості не шукаю, бо не маю бажання.

 

От в мене те саме: досить того що мала соплива досі - то ще й мацьопство приєдналося. Пів ночі спало на руках "настоячи". Соотвєтствєнно я теж була не в горизонталі.
Старшу ганяю дути носа... а той мацьонький. Ну як його пшикнути і витягнути ті козюльки як він навіть не плаче а затягує Мее-ме!!!
вечеряти будемо точно омлетом. Ні сил ні бажання ні натхнення готувати.
Ой, то все та паскудна погода...
Писи: запропонуйте в карму що похреснику на Миколая? Дітьо з гламурної сімейки. Ще й тут мозги пухнуть щоб побюджетніше...
Мені терміново треба вийти надвір як коханий прийде. Бо

 

Жорстока реальність. От незнаю плакати чи сміятись... Хто там "кайфує" з дітьми?
«Мама может!» Трогательные комиксы о материнстве

 

скраб був всюди, але епіляція наздогнала тільки ноги, на щастя

amaretto, за теплі слова

я це люблюууууу, тарам-пам-пам-пам
Зарплата вже на картці і гріє мене, не гірше батареї, списки написала, все поділила-помножила-додала-віднялаПопередні місяці я була чемна і економна, тому цього тижня мене чекає шопінг, приміряйлінг і, взагалі, відірвусь, в межах розумного
Це сьогоднішня врочистість
Прози або немає, або я її не зауважую.
Дівчата, вище ніс, все буде люкс!

 

Мімімі.
Імбирний чай ще так і не прижився.
Попиваю трав'яний. Ковдра і ноутбук ті самі. Я там же. Хоч десь ще є стабільність.

Мімімі.
Мала нині клієнтку з схожим запитом на жизнь.
Люблю свою роботу, дуже.

Так, так, так. Зарплата правда не моя. Мої доходи я називаю по іншому. Та зарплата є, гріє файно, в мій новий бюджет вписалась на ура, так що і мене чекає шоппінг.

Раз пішла така жара то і я вкотре подякую дописувачкам в темі.

По темі- останні дні- врочність врочная. Придумала собі новий проект і бачу він мене двигає більше ніж я його.
До Нового року залишилось 29 днів(вчора було 30, статтю писала на ту тему, то хоч орієнтуюся в датах іще). Цікаво- що я встигну зробити за ці 29 днів?
Усім гарної нічки.

 

Доброго ранку! Ми сьогодні ранні пташки, вже поснідали. За віконечком дощик, а ми у ліжечку і нам не треба нікуди йти, надіюсь до вечора проясниться.
Сьогодні в мене врочистість, ввечері йдем з мужем знайомитись з нашим малюком, перше узд. Так чекаю, не можу передати...
Всім гарних сьогодні новин, та сонячного настрою, незважаючи на погоду.

 

нині мусила знайти цей допис:

бо у мене точно та ж фішка.
нині в мене робочий день, допізна, безвихідний (в сенсі що якихось "виходів", де можна було б блиснути собою, нема), і навіть романтичного побачення з тим, з ким ми нашу романтику узаконили вже 9й рік як, теж не передбачається. Всі зайняті, я зайнята, а з дзеркала така красуня на мене дивиться - з косим проділом, темно-попелястим тіпа_густим волоссям і навіть очі якісь виразні.
Що ж, хай це буде перша врочистість.
Надворі густий туман і якийсь такий гаріпотерівський пейзаж.
кава з кухні пахне, Вірусик тихенько мурашиться в іграшковому безладі.
День буде хороший. Починаймо його радісно.

 

Дякую за нагадування Але я подумала, подумала і вирішила що для мене якось не важливо оте 31 грудня надворі чи 5 січня... То тільки я не сприймаю новорічну ніч як Рубікон, єдиний час для здійснення бажань і "дедлайн" для планів усього року?
Але Влад таки не дає мені остаточно загубитися в часі Другий вечір зими пройшов у мене під музичний супровід "Мойозец, мойозец плесцемо в дойоні - у діток, у діток носики червоні"

хоч у моєму дитинстві, здається, було "у дівчаток і хлоп"яток носики червоні"?

і так 150 разів підряд - то у садочку почалися репетиції новорічних хороводів, які мій малий вирішив продовжити і вдома.
А ще вчора я мала трохи дивне заняття - сиділа з секундоміром і визначала затрату людиногодин на пошиття однієї цяцьки (ага, інженер у мені не дає спокою - хочу точно визначити вигідно чи ні робити таке на замовлення ). І взагалі планів і ідей в абсолютно різних напрямках як завжди на трьох, руки тільки дві і вільного часу теж малувато... Треба, напевно, знову писати списки щоб не розгубити ті ідеї. А потім переписувати в порядку пріорітетності... Але я ще час від часу і списки гублю (бо маю вже купу бокнотів, а все ніяк не звикну писати одразу в них - завжди маю якісь чорновики-шпаргалки). От днями знайшла один, в який записувала що я хочу пошити і навіть зраділа бо я виявляється і "по пам"яті" зробила майже все що запланувала
Нє, я не маніяк-спискоман - просто все ніяк не придумаю як навести хоч якийсь лад у тому вічному "творчому безладі" як в голові, так і в хаті... Бо так і хочеться деколи сказати "горщечок, не вари" - тільки всядуся за одну справу, як вилізає ще купа нових ідей і знов не знаю за що братися Треба тренувати силу волі, а то я навіть зарядку закинула - спочатку на час місячних, а потім плавно і взагалі за неї забула... Копніть мене хтось в розтовстівшу попу. Піду, певно, таки розімну кості

 

@Музик аууууууууу, вернись в сім"ю. Минулого року Марта рахувала дні до НР і то було цікаво)
Я ж їх рахую коли гортаю записник і бачу як мало днів залишилось.
Настрій паскудний. Та ще й зле себе почуваю, на 15.00 до стоматолога у мене тиск низький, серце бабахає, жахлива печія(.....
Погода кака, хочу снігу з легеньким морозом або літа
В одному питанню зависла між або та або і оте очікування мене добиває, так хочу щоб скоріше вирішилось і дуже бажано так як мені треба)дівчата гарного дня вам, тримаймося купи, всіх лю