Худнемо разом за системою -60 (4)

@Demetra стосовно води - я маю звичку багато пити простої не газованої води.
1,5-2 л в день випиваю.
Але температура цієї води кімнатна максимум, а деколи і з холодильника.
Для мене вчора стало відкриттям, що після тренування, наприклад, мені власне підігріта вода просто не лізе.
І я згідна, що це все звичка, бо я так само привчила себе до кількості випитої води в день.
Шукаю способи не травматично для свого організму спочатку навчити пити підігріте, якщо це не чай і не кава; , а потім вже підігріту просту воду.
Думаю, як трохи спаде температура повітря, потреба у смакододавачах відпаде.
Я не знаю, як ще пояснити, але мені було добре від тої води, забарвленої сушкою.
І поки для себе бачу варіант просто відмовитись від охолодженого пиття, і пити воду кімнатної температури, а вже з настанням холоднішої пори року можна зайнятись привчанням себе до власне підігрітої води.

 

@KroshkaEnot пробуй зважуватись рідше, не кожен день. Бо за 100 грам таку взбучку собі робити взагалі смішно. Хіба ще більше себе в рамки заженеш, а це часто приводить до порушень режиму чи зажору. Як не лізе тепла вода, то не пий. Я проти насилля над своїм організмом. Немає ідеального рецепту здорового схуднення для всіх. Потрібно враховувати проблеми зі здоров'ям (якщо вони є), психологічний стан. Пробувати і шукати різні варіанти, які підійдуть саме тобі.
Зараз рідко пишу тут (але уважно читаю), бо не зовсім дотримуюсь системи. Хоча вона дає мені багато корисного, і все ж деякі її принципи просто неприйнятні для мене на даний час. Але я вчуся слухати себе в харчуванні і деколи мені це навіть вдається.

 

підтримую. В мене чоловік все життя качався і качається, ну і типу якось розтягувався. Це було обнять і плакать, абсолютна колода. Але як почав робити вправи з йоги (регулярно, да), то прогрес очевидний, ну і бонуси для здоров'я - для тиску і хребта.

цьом

 

Дівчата, а може вага плюсувати просто від того що ПМС?
Сьогодні знов плюсанула 100 г, при тому, що вчора після 18:00 (а якщо чесно, то вже з обіду) нічого не їла.
Накрила мене мігрень, тому я, прийшовши додому після роботи, одразу лягла.
Не їла з обіду, бо при нападах головного болю мене нудить, я про їжу навіть думати не можу.
Бо раніше я думала, що плюсую в ПМС від того, що нападає жор, і я навіть, коли харчуюсь системно, з"їдаю більше, ніж звично.

 

І мігрень може бути від ПМС. А їсти треба )
І я згідна з Demetra, щодо щоденних зважувань - не варто.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Щоденні зважування - це вже звичка.
Як ранковий душ.
І зараз, коли намагаюсь шукати свій комфортний спосіб схуднення, вони допомагають мені з висновками щодо попереднього дня.

 

Я тільки роздумую і на рахунок "допомагати" припускаю сумніви. Але на істину не претендую. Якщо Вам так комфортно, відчуваєте і розумієте своє тіло/організм саме так- значить так.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

в мене нині 57,400!! Це таки немалий успіх.

Дівчата, з тої вчорашньої переписки вашої я про себе мушу сказати, що я взагалі можна сказати системи не дотримуюся. Моя остання їжа зазвичай є в 19-20 год, а іноді і в 22, коли вкладу малу спати. Бо якшо я поїла в 16, потім за всяким гулянням і т.п. нічо не перекусила , то до спання я страшно голодна, і не можу йти спати просто так. Я можу і дом.сиру поїсти з огірком і хлібцями житніми, або варене яйце і кусок твердого сиру. Взагалі маю звичку перед сном випити велике горня чаю з чимось, єдине що перестала пити чорний чай ввечері (мала мелісу в пакетиках, то вже допила, тепер беру зелений чай)

- то така звичка виробилася певно від появи малої, бо лише з настанням нічного сну, я вважала що нарешті той час "для мене" настав, і 10 хв з горням чаю і до чаю , з музикою, читанням чи розмовою з чоловіком було "саме те"

Шось дрібне солодке теж часто закидую протягом дня, хоча з тим вже максимально себе стримую. Ну і перекуси в мене бувають у вигляді невеликої мисочки ягід, або персик-абрикос. Бо в сніданок того всього не впхаєш, а не їсти сезонних фруктів то я для себе вважаю неподобство!

але зараз коротка статистика. Отже місяць тому з моря я повернулася з 61,3!! то було шось страшне для мене, бо в мене наприкінці вагітності всього 62 було. До моря моя вага була в межах 59,3-59,8 кг і на цій вазі я стояла дуже довго, хоч старалася їсти менше солодкого, навесні робила собі курс фрешів з паростків пшениці з думкою, що всяка "чистка" організму поможе похудати. Але воно сильно не мінялося.

Так от за тиждень ще не дуже правильного "системування" після моря, я тих 2 морських кіля скинула. Всі наступні три тижні (чи десь так) дали ще майже -2кг. Отака моя арихметика.

Може мені багато дає відмова від мучного, картоплі і солодкого, бо таке я справді стараюся вже після 12 год не їсти, хоч зрідка проскакує. Принаймі на початку вагітності я все це виключила різко і дуже довго худнула, і ніяк не могла дочекатися, коли нарешті вагітність почне додавати кілограми. Мені тоді моя Г казала, що найкращий спосіб не вживати заборонених продуктів - не купувати їх і просто не мати в хаті. Мені от останніх днів три не було що зранку загризти солоденького до кави, бо просто в хаті не було )))

 

Я вважаю, що недоцільно оцінювати попередній день по ранковому зважуванні. Бо як з'їсиш морозиво, воно за 12 годин не перетвориться в 100 грам жиру. Якщо це дійсно вага збільшилась (а не вода і інші фактори), то ті 100 грам з попередніх днів.
Акщо що, то я теж маю звичку зважуватись зранку. Але прослідковую загальну тенденцію зміни ваги і на 100-500 грам туди сюди за день не звертаю уваги.

 

так, в мене часом 1-2 кг добігає до першого дня КД, при тому воно десь в організмі)) таких от прям набряків ттт не бачу
я оцінюю вагу зразу після КД
в цей період або не важуся, або не звертаю увагу на вагу ,але контролювати себе треба активніше, бо апетит може бути більший і власне наніч щось зажерти дуже може хотітись)
ми тут з дівчатами якось говорили, що навіть період овуляції може доплюсвати з кілограмчик, в мене так було, але не зафіксувала чи завжди
а от ПМС то всігда

 

ну я через це і поправляюся, такі собі мамські лишні кіло))) якщо я себе вкінці дня "винагороджую" то потім маю винагороди на тілі)

мене дивує як такі люди досі не мають ідеального тіла)) сорі за перебільшення
якщо я хочу чогось, то мене не спинить, що в хаті нема, воно або альтернатива зявиться в хаті в наступні 15 хв)
тому власне потребую правил, чітких рамок, щоб мені вказали в яких межах я можу сама вирішувати що їсти ,а коли ні

 

Дівчатка, багато з нас раніше писали, що в гостях у батьків, або деінде перестають контролювати себе в їжі.
Я в тому числі.
Зараз читаю рекомендований @Rona ресурс по інтуїтивному харчуванню і натрапила на дуже цікаву думку, яку мушу винести сюди, щоб не загубити і не забути: дівчина пише, що вдома їй вдається харчуватися так, як вона вважає за потрібне, а у батьків вона споживає багато не корисної їжі.
Вона вбачає причину такої поведінки у обслуговуванні чужих потреб чи очікувань.
Я задумалася стосовно себе - моя мама вважає, що моя "манія" здорового харчування - це повний брєд от нєчєво дєлать, а про те, що я вважаю, що маю пару лишніх кг і через це не подобаюсь собі в дзеркалі, взагалі чути не хоче, постійно повторює, що я "гроблю своє здоров'я".
Я тепер задумуюсь, а чи не пов'язані мої безконтрольні зажори в батьків тим, що мені простіше раз на якийсь час (на жаль, їжджу до батьків значно рідше, ніж би хотілося) не давати мамі приводів для хвилювань і нервів? Бо мені простіше напхати-СЯ аніж слухати всі вихідні мамині причитання.
Бабуся - буваю в неї кожних вихідних. Колись мала небережність сказати, що таких добрих вареників, як вона готує, ще ні в кого не їла.
Тепер кожної суботи в обід я маю свіжі вареники . Вони смачні, теплі, приготовлені з любов'ю, я ніц проти не маю. Але далеко не завжди мені їх хочеться, тим більше в обід зазвичай їм кашу з салатом або рибою, а не тісто з бульбою, помащене маслом.
Але мені просто язик не повертається сказати про це бабці, бо вона з таким замилуванням сідає біля мене і спостерігає, як я їм ті вареники, ще й припрошує. Ще й потім всім сусідам розповідає, що наварила мені вареників, ще й так, щоб до Львова вистачило взяти, бо "де ж вона (себто я) в тім Львові має чєс щось нормальне зварити."
Моя цьоця - не має дітей, і має чоловіка-алкоголіка. Дуже нещасна жінка, яка перенесла багато втрат в своєму житті. Нам не часто вдається її навідати, але як ми йдемо до них в гості, вона накриває " поляну" з таких страв, яких я в принципі, крім як в неї, ніколи не їм. Наприклад, куряче м'ясо я ні в бабусі ні в мами б не їла ні за які гроші. І якось би змогла їм то пояснити.
А для цьоці, я так розумію, то єдиний спосіб виразити свою радість від нашого приходу. Вона ще й все, що не з'їли, пакує в лоточки, додає ще пару слоїків закруток (яких ми теж не вживаємо практично), напевне, з тою самою думкою: що вдома ми не харчуємось, а може, щоб частіше приходили?
І от так здається - що там від того разового прийому їжі може статися?
Але як починаєш розбиратися, то таких разових прийомів чомусь назбирується кілька за тиждень.
І, якщо керуватися думкою, яку я зацитувала на початку цього допису, я просто дозволяю за свій рахунок вирішувати чиїсь психологічні труднощі.
А що робити, якщо ці "хтось з труднощами" - це близькі люди?
При цьому, з мамою, бабцею та цьоцею розмови про принципи здорового харчування, про наші погляди на це - як об стінку горохом: мама нервується; бабця не розуміє, про що мова; цьоця погоджується, що "дійсно, наше здоров'я дуже залежить від того, що ми споживаємо!" і тут же каже: "тому негайно з'їж но бутерброд з ковбаскою".
Це тільки у мене так виходить? Це я знов шукаю собі виправдань?

 

@Kroshka Enot не тільки в тебе
Мені доводилось відстоювати своє вегетаріанство

 

Ну я не знаю чи шукаєте виправдань. Мої рідні просто знають що моє ні це дуже тверде ні. Але так, через це багато з ким стосунки підпсуті, в більшій мірі через різницю ментальностей, але кого я обманюю, звісно також через мою вредність))) Стосунки з родичами порівнювати важко, але є в мене одна знайома, в якої буваю в гостях декілька разів в рік згрубша, раз я не їла ні крихти в неї по стану здоровя, через рік бо так співпало що була з головою в системі, а то вже був пізній вечір
одним словом, не знаю що вона про мене думає)))
але оця штука - що відповідних ситуацій може бути кілька раз в тиждень то вже дійсно наша проблема, звичайно вечорами є зустрічі з друзями, родичами, романтика з коханими, і завжди їжа їжа їжа, це так у всіх, якщо ти звісно не тамада на весіллях, то значить завжди можеш не вживати їжу в такі моменти, інакше взагалі ніхто не схуд би ніколи)
до речі, так само багато хто і зловживає алкоголем, бо постійні нагоди і компанії (це я про демократичні випадки, бо часом є психологічні маніпулятори, які просто змушують пити, зрештою ця розмова якраз про те що і з їжею є такі представники)
з бабусями в мене одна історія - запакуйте, зїм завтра зранку, на цьому крапка) загалом родичі припрошують лиш коли я худа, коли не в формі то нє)))

 

@Багіра
Зі знайомими, друзями, кумами, однолітками проблем нема - чи то всі з повагою відносяться до моєї точки зору, чи то мене не сильно бентежить їхня реакція на мою відмову від торта ввечері.
При цьому теж прошу запакувати ( якщо знаю, що людина старалася, випікала) і стараюся завжди на наступний день задзвонити і сказати, що той шматочок торта з кавою зранку просто зробив мій день.
Ну про торт я образно.
В цілому, в компанії тих людей, за життя і здоров'я яких я не трясуся, я не наступаю на горло своїм принципам.

 

ну тут такі 2 пункти, невже в тих близьких буваєте декілька разів на тиждень, що це збиває вам все харчування?
і не уявляю щоб моя відмова від канапки прям нашкодила чиємусь здоровю ,а я знаю як то приміром - скажеш не таке слово, тиск під 200 і я звісно винна
ну але це моя субєктивна оцінка, щось реальне може сказати певно психолог, і також як виходити з такої ситуації

є ще такий фактор, який далеко не повязаний з харчуванням
не обовязково розповідати за вегетеріанство і здорове харчування як життєву позицію
як на мене ,якщо рідні не вміють підтримувати не варто з ними обговорювати такого, обходити і викручуватися з ситуації, це найкраще зберігає нерви і здоровя
але я розмію що тут першими починають рідні, які не визнають за нами права щось вирішувати в тому чи іншому випадку, сама маю таких декілкьа пунктів

 

я не кажу, про "збиває харчування". Я кажу, що таке має місце, і мені воно не подобається в загальній системі.

от-от, в однієї з описаних мною рідних людей власне така реакція на моє

І я прекрасно розумію, що то є чистої води маніпуляція. Але як з тим боротися? Та маніпуляція має наслідки - людина дійсно себе накручує до стану "тиск під 200", плюс я то поїду, а іншим членам сім"ї розгрібати наслідки того, що я намагалася відстояти свої погляди, а коє-хто їх не приємле ні в якому вигляді (і на то теж є свої психологічні причини).
Тут вже розглядаю не проблему з харчуванням, а неправильне харчування, як наслідок неправильної (моєї?) поведінки.
Мене тут більше не зажор турбує.
Але, чесно, мені достатньо одного такого зажора після місяця ідеального харчування, щоб взлитися на себе і пуститися берега.
Замкнуте коло.

 

@Kroshka Enot дивись, бабусі я так нічого й не сказала, бо вона б ночі не спала. Та я в неї буваю вкрай рідко. Один раз сказала, що не голодна (щойно їла), другий раз що жирного не їм зараз (через здоров'я). А решту родичів думали, що в мене клепка поїхала. а тепер повернулась))) правда вчора були в селі і мене дуже припрошували з'їсти котлету, та я їм зараз лише птицю і рибу, утрималась, промовчали.
Придумай щось нове з бабусею.
І читай далі там буде і про злість на себе в т.ч.

 

Порекомендуйте, будь ласка, ще мені
А стосовно їжі в родичів - не пояснюйте і не доводьте нічого, якщо бачите таке неприйняття. Просто кажіть, що не голодна, наїлася, більше не хочу, того не хочеться і.т.д. так буде легше і спокійніше і їм і Вам.

а їжу спаковану можете взяти з собою і погодувати бездомних песиків

 

Хроника Пикирующего Светлячка