Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

а в мене реакція трішки інша, що, вже п'ятниця??? Коли подівався цілий тиждень? Час летить божевільними темпами! Сьогодні перший день коли не болить голова, то просто благодать...Але як гляну скільки роботи треба переробити, бо повністю вибилась з графіку, аж страшно стає. Але не будем про печальне.
Друга ранкова кава, другий сніданок і я з ноутбуком обкладена подушками, ну а що? треба працювати в комфортних умовах. Подзвонив колега що щось йому треба, уважно вислухала і гарно відповіла, а воно мені для чого? Ти шеф, ти і роби В людини шок, але я виконувати чужих обовязків не збираюсь.
Вчора потішила подружка гарною новиною, маленькими кроками іде до здійснення своєї мрії! Я так за неї рада. Поки що не зовсім те про що мріяла, але це також потрібне і важливий крок до мрії!
Все інше...суцільна проза. Сьогодні треба спакувати ще одну сумку до мами, а то в мене не хата, а циганський табір. Вже скоро буде місяць як я свої манатки сортую, і який вже раз себе питаю, а нашо мені треба було то все тягнути з собою? Що за дурна українська натура, шкода викидати, треба тягнути!

 

нє, то мені далеко) ціла подія, бо завжди малого самі стригли, але якось хочетьсяя професійнішої руки, бо вже он який дорослий)) але щоб і підхід був

 

приїхали сьогодні з моря Нарешті ми вдома (то вже свято)! Ура!!! Вже за 2 тижні скучила за українською мовою і рідними стінами. З прози- привезла сумку прання (вже машинка працює) і з дороги маю порожній холодильник, але нині пообідали магазинними пельменями, на вечерю зварю молочну кашу- на більше мене не вистарчить.
А завтра їдемо на хрестини до племінника, маю куплений костюмчик, (ще хочу купити мобіль на ліжечко і чоколядку) треба йти в магазин.... а коли я маю готувати своїм дітям щось їсти- поняття не маю, чоловік хоче борщу, а в хаті з овочів нема нічого, так що чекає мене дорога в супермаркет і список покупок
Відпочивати- то є добре, але так вже є, що мамі відпочивати важче- бо треба і прибрати, і зварити, і за дітьми дивитися, при тому всі решта спокійно відпочивають і чекають, що буде зварено, помито, чисто і доглянуто (ніби воно саме зробиться...)

 

Аналогічно про морозиво... Нічогісько не допомогло, і нудить. Може то випити тре?

 

СЕСТРА !!! За ті 3 години мені все всеньке повалялось... Ой, як би я

бахнула вина! і ещьочівонібудь міцнішого

"зайнялась спортом"

бокал вина = 1год в спорзалі

"Нєдолго музика іграла"... за 10 хв я знову мала бути збоку, бо п"явчик криком і плачем вимагав "Мма-ммма!!!"

А потім мені подзвонили. 1000% як в тому анекдоті: "Не всіх дурних війна забрала... Не всі дурні на неї йшли" . Ліпше б йшов той дурень до армії... може б там його шось навчили, аніж я маю вислуховувати і думати, як би то його клопоти розрулити...

от дав ж Бог родствєннічків...

але в жилєтку не піду. Поговорила з мужем - минуло.

Дякую тобі, Боже, за чоловіка. Все розуміє і допомогає. І добрим словом мене

бєшену

заспокоїти вміє.
На цей раз дітиска виспані - дубль номер два: йду збирати сумки . Бо все ж таки нині .

 

Ну що я постійно коло тої хати роблю? Ні секунди не сіла, а роботи дуже не видно. Крутишся і кінця краю тому не видно. Жесть... Завтра поїду здавати екзамен, трохи зміню обстановку .

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

Може в Антошку чи в Інтерсіті спробуйте? Там дитячі кріселка в вигляді машинок, мультики, рука набита на тих вертунах малихМій Кіт має купу лоскоток, його підстригти, то ще та атракція

 

Не люблю я суботи, а особливо цю...Бо вдома купа прибирання і знов посуди після приготування їжі...І мушу, бо завтра в мене іменини і по-любе хтось заскочить привітати. Спеціально нікого не прошу, бо то не день народження, але вже пару людей сказали, що прийдуть на каву. Почуваю себе Попелюшкою в кухонному рабстві...Де ти мій принц? І де мої домашні робітники?Нє, я зовсім не створена для хатнього господарства...

 

Доброго вечора всім! Щось останнім часом тут не дуже багато дописувачів, але напевно люди зайняті, і то є добре. В мене якась проза але і врочистість, малий здає іспити у всі можливі ВНЗ, а потім буде видно, на чому зупиниться. Але то всьо нерви, хоч і не дуже бо, поступає на третій курс після коледжу, відповідно конкуренція менша, але здає все сам, "бо ми будуємо нову країну", ну побачимо. А решту, як завжди, готую, мию, перу, єдине, тішить погода, але сьогодні, щось дуже давило на голову.Трохи гуляла з малечою на майданчику, у парку, і зрозуміла, літо, то є супер. Всім гарного настрою!

 

Малий весь день капризує. Спека. Задуха. Лізуть зубки... а я не можу з ним піти на прогулянку. Нога болить. Муж на мене дивиться вовком, бо я навіть сумки не розібрала вчорашні: малий як не повзає бігом-бігом по хаті, то спить. П'явчиком на циці. І не відпускає.
Мала в бабці - сьогодні зранку погодували курочок. Потім поїхали на Лімницю. А ввечері - гостина. І я так хочу (((

а ще мене на таку погоду серце болить останнім часом

В холодильнику пустота. На кухні - мішок кабачків і в мисці розморожується "хвостики" мясного з гостин. Треба рагу і солянку . А мені зле ... і малий що 15 хв здригається і просинається.
І попране треба розвішати.

Прорвуся. Трошки понила - і "фффатіть"!

 

Щось на мене насувається якась хандра. З одної сторони вже морально налаштувалася лежати в лікарні. А з іншої, тільки день пролежала, а вже шалено знудилася. І книжку почитала, в неті посиділа, поспала. Чим би то зайнятися?! Ніхто не рветься мене провідати, та і зрозуміло, всі на роботах.
То була проза. Ну а врочистість - маю трохи відпочинку від роботи, бо щось дуже вже нервували мене.

 

проза сьогодення така
страшно бракує живого інтелектуального самодостатнього спілкування (ДП не рахую)
натрапила випадково на відео з неформальним обговорення чогось там, чогось там
блін, цікаві речі, оригінальна інтерпретація свого бачення, коли я останній раз мала такі розмови...?!
і під інтелектуальним я не маю наувазі щось премудре, просто щоб не ніочьом
і під самодостатнім розумію без принижень інших і розказувань "який я прекрасний"
ну але тут в якійсь мірі все в моїх руках, треба самій бути ініціатором чогось кращого

 

Відчуваю що за щоденними турботами втрачаю себе. Бракує живого спілкування ,зміни обстановки ,якогось свята. Чистого ковтка позитивних емоцій. Сумні думки засіли в голові і я не знаю як їх порозганяти. Наче все добре, але мені чогось бракує ,якогось позитиву,який я не маю звідки черпати.

Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk

 

ех...і як мені цього бракує. Вже так набридли монологи про покемонів, Савченко і яка Росія погана, бо з "великої" філософії я стикаюсь тільки з таким. Набридло поверхневе мислення і постійне охкання і ахкання "а звідки ти знала що так буде?". Зараз почала читати і звідти черпати того що мені не вистачає...Але якби ж то був час на то, та й воно не дуже заміняє живе спілкування, на яке на завжди хватає часу та сил.
В хаті бардак, поки погода треба пересушити всі манатки, а що твориться на городі, в садку, в квітнику... Навіть не хочу згадувати про то, скільки там не сиди - познаки ніякої. Зараз маю нове хоббі - носитись з цибулею, тільки винесу на сонце, все порозкладаю - відразу починає гриміти і далі збирай! Не уявляю як мама сама з тим справляється.
Ну і ще моя робота то взагалі катастрофа...Не те що воно мені не подобається і мені не в кайф, мені на то все не хватає ні часу ні сил. Все частіше просто хочеться все кинути і нічого не робити. Просто лежати і дивитись в стелю. Я виснажена тим всім...Звідки люди беруть сил щоб все поробити, діти, сім'я, затишок...А я бігаю як білка в колесі і нічого не встигаю і нічого не маю. Ех...не знаю, якась хандра напала.
На дворі шкварить сонце, а я забилась в кімнаті і пробую працювати. Щось тєжко то все йде. Але нічого, прорвемось!

 

чесно, не встигла я написати
і тут гоп скок - непланова ділова зустрічнаспілкувалася по самі вуха інтелектуально))), замучена до неможливості, а ще будуть поправини
але з самого початку - дзвінок, а я суцільний армагедон
зразу в хаті відкрився спа-салон, перукарня і шоу-рум
йолкі палкі
а ще одягу підходящого нема, я ж зара не купляю, худну, а старе якесь нікудишнє в ту спеку
ледве підібрала, іто по принтах такий різнобій, добре що @Akina мене не бачила
а взуття... дівчата... нічого я не знайшла кращого за шпильки, які купила минулого року на якусь забаву і вділа один раз
тож ще пальці мали бути закриті
але чи то спека і набряки, чи непривичка, чи мені так дійсно тре худнути,
цього разу я в них пройшла 300 метрів і вже плакала
думала завертати і перезуватися, але в що?
короче якось звиклося, купила лейкопластирі і в бій)
але бачив би хтось як я ковиляла додому ввечері
не знаю яким чином не роззулася і не пішла боса хоча б в підїзді

 

ще деньок відпрацювати на роботі, і можна спокійно видохнути.
речі спаковані, попрані, список на відпустку складений.
ще дещо з продуктів докупити та приготувати ,і гоу в дорогу за пригодами.
вжи як тиждень настрій "чамоданний".люблю готуватися до поїздок)

 

вчора був дуже врочистий день. мали ми празник в нашій церкві, тож повдягалися у вишиванки з моїми дівчатами і поїхали на Службу. по тому накупили фруктів і прикатуляла я свій виводок домів-готуватися до фотосесії))
день почався о 5.15, бо Кві в нас дуже рання пташка і тим вимучує мене страшенно... тому треба було добре підмарафетитися, щоб хоч мати пристойний вигляд на знимках. ото як про мене:

якось вибрала собі кілька більш-менш пристойних лашок і пообіцяла собі таки оновити трохи гардероб, бо поки я "худну", чи точніше думаю про то, треба ж нормально виглядати. бо через затяжний декрет весь одяг якийсь гуляльно_спортивно_мамський.
словом-пофоткалися

тяжка то справа фотографувати дітей-одне лізе в одну сторону, друге біжить в іншу/не хоче сидіти_стояти/плаче/ лежить на підлозі/хоче додому/змучилося і т.д. словом я так наскакалася, накричалася і нареготалася привертаючи увагу дітей, щоб вони хоч іноді дивилися в одну сторону(бажано обличчям до фотографа))), що і тренажерки не треба-так впріла

, і привезли додому двох сплячих красунь, які успішно поснули в автокрілах.
вечір минув без пригод і дякувати Богу дону вклались досить рано. ура!

ну а сьогодні знову підйом-6.40. то я вже вииииииспалася хаха, на 1.5години більше сну.

коли ті дітиська будуть спати нормально?

зараз трохи пошуршу по хаті і маю важливу справу. побажайте мені успіху.
а далі-планування, збирання, пакування. скоро їдемо відпочиватиии юхху.

усім цьом! йду готуватися

 

Ох, ото взяла я собі вихідний, щоб відіспатися і відпочити і встала в 7:30
Вже прибрала кухню, заклала прання, помила туалет, зараз ще помию, почищу диван і піду мити душову. То я ненормальна чи як? Маю надію, що хоч морально відпочину.
Всім гарного дня, а мені спокою і файного настрою.

 

З України переїхали, але українську натуру не заберешВстали рано, бо певно так на роботу встаєте, організм звик. Ну а порядки, то може хвилюєтесь через щось і так відволікаєте себе, а може через роботу руки не доходили. Одне точно, якщо мали силу на таке прибирання, значить самопочуття хороше.
А в мене зараз вихідних багаааато, і не знаю чи тішитись, чи сумувати. Бо воно ніби й добре, роби, що хочеш. Але фінансів на то "хочеш" не вистачає. Єдине, що тішить це згадки і фото з чудової відпустки, про яку я і не мріяла, але отримала. Люблю приємні несподіванкиПобільше б таких

 

хе, та то я встала навіть пізно, на роботу встаю в 6:05
Ну що сказати, ще трохи прибрала, помила кухню, холодильник, гарно провітрила всюди, ще з'їздила на закупи, закупила продуктів на тиждень і бобік здох
Лежу на канапі і топчу черешні, зараз ще фільм подивлюся і ляжу спати

Мені хтось повірив? Буде як завжди, буду товктися до 1 ночі, а потім згадаю, що сьогодні лягаю спати рано