Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Кольорова, 6 Жовтень 2009.

  1. preciosa

    preciosa Well-Known Member

    Мені дуже подобаються книги в-ва Основа Мені 1 рік Мені 1 рік | 4Mamas, Мені 2 роки, Дитина народилася... такі до 6 років є. Все чітко, ясно сформульовано. Багато маю книг про виховання, але в тих все гарно зібрано до купки. Тепер ще мала знижку 14% і взяла собі їх книгу про Страхи дітей, Велику книгу батьківських секретів і Довідник методик раннього розвитку.
     
    • Інформативно Інформативно x 4
    • Подобається Подобається x 2
  2. EineGuteFrau

    EineGuteFrau Два з половиною чоловіки і я - щаслива сім'я:*

    Та мої одночасно теж рідко какають, але вони ж разом завжди. А памперси ми змінюємо на ліжку, тому малі завжди поруч)

    Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
     
  3. svoybox

    svoybox Well-Known Member

    В цю тему найбільше пасує
     
  4. Bulbashka

    Bulbashka Active Member

    В мене якийсь сьогодні суцільний крик емоцій, що не можу заспокоїти свою дитину. Істерики в нас трапляються все частіше. Якщо я вже починала з ними справлятись, то сьогодні була лавина обурення плачу, тупотіння ніг, виривання з рук. Я не могла його зупинити. Причина мені зрозуміла, і треба було цього очікувати. Є дні, коли дідусь забирає Сашка гуляти. Вони заїжають в магазин і дідо дозволяє вибрати будь яку іграшку, незалежно від суми. З дідом проводились постійні бесіди, вмовляння такого не робити. Строга заборона теж не допомогла. До слова, коли Сашко був менший він нічого не хотів, це було на зразок "Ну може таку іграшку? А диви яка машинка! А давай тобі таке купимо!". Зараз це вже як ритуал, і малий добре знає магазин, і незнає не можна. Ну принаймі з дідом такого ніколи не було. Коли ми з ним гуляємо і заходимо в магазини, все просто, я йому говорю, що на це і це в нас нема грошей, і ми йдемо купляти це і це. Як буде змога купимо колись пізніше. Він це розуміє, і зазвичай мені обходиться це все без плачу. Сьогодні коли ми разом зайшли в магазин, щоб купити книжку, і з нами був дідо, Сашко вибрав собі медичний набір. Набір він дома має, але це 'не такий'. Я заборонила його купляти, повністю розжовуючи чому ця покупка є не потрібною зараз, і чому ми її не купимо. Але є той, для кого можна в актори зіграти. І почалось. Таким малого я ще не бачила. Коли вмовляння, і пояснення не допомогли, примусово взяла на руки і понесла в машину. Поки їхали додому дитина на ходу відкривала двері, била кулаками в вікно і просила випустити його, бо йому треба ту іграшку! Сказати, що дідо був в шоці, це не сказати нічого. Розмова з дідом проведена, і він зрозумів на прикладі, до чого призводить вседозволеність. Урок для нього хороший. Для мене напів зірвані нерви, бо я не навчилась його втихомирювати, коли є 'публіка', і він якщо не мною маніпулює, то дідом, який не витримував і кидав час від часу фрази 'та давай вже йому купимо!', що ще погіршувало ситуацію. Якщо сьогодні я для себе розставила все по поличках і зрозуміла причину і як її нейтралізувати в майбутньому, то з іншим проблема.
    Але мене, що цікавить. От чи можливо дитину дисциплінувати, щоб саме ІСТЕРИКИ(не плачі і образи), можливо було мінімізувати, або й зовсім виключити? Чи це єство дитини і нормальний розвиток? Бо є в дворі діти, які плачуть, але ото тупотіння ногами і небажання на хвилинку зупинитись і послухати мене, деколи не працює на мене, і я теж зриваюсь, і таки можу крикнути на нього, а то й по дупі ляснути. Розмови в нас цілодобові таке враження. Виходимо на двір, прожовуємо повністю ситуації, які зазвичай його обурюють, або заставляють плакати. Він мені пояснює чому так не добре, чому не можна це і це. Виходимо на двір, і знову по колу. Заспокоюю. Даю відпочити, і знов сідаємо за розмову, що було не так. Перед сном згадуємо день, хороші і погані вчинки. Все ніби розуміє, але коли приходиться до діла, він відключається, і забуває все, про що ми говорили. То що не так? Підкажіть.
     
  5. Mazerati

    Mazerati Well-Known Member

    Просто дитина ще мала, не вміє справлятись з емоціями. Що й казати, дорослі деколи не справляються. Постарайтесь бути більш терплячою з малюком. А істерики він переросте.
     
    • Подобається Подобається x 1
  6. Mazerati

    Mazerati Well-Known Member

    • Подобається Подобається x 2
  7. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    У нас якийсь такий складний період почався.. Спочатку Меласі не підійшлм шкарпетки, потчм бути. Ок, з тим я собі порадила. Але від вчора вона категорично відовляється одягнути будь що. Взагалі.. Оділа їй ледве футболку, так у неї така істерика була, що я мусіла просто зняти... Сидимо вдома, бо надворі вже не є так тепло. Як це пережити? Від чого це? Часом нападає відчай, що не справляючь, бо капризів деталі більше. Розумію, дорослішає. Але ж мусимо якось з тим собі раду давати..
     
  8. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    в мого наразі найстрашніша істерика була від того, що я йому помила руки після вулиці, а він не хотів цього...вдягатись теж не любить. тому перед прогулянкою памперс і все інше вдягаю прямо в коридорі. тоді він вже бачить, що ми йдемо надвір і спокійно дає вдягнутись. кщо дома, то по-різному. то бігаю за ним з тим одягом і по одному шось вдягаю, то віддаю чоловікові (якщо він дома), з татом малий спокійніший. Якщо це перед сном, то даю груди, підколисую і коли він вже куняє, то вдягаю швиденько все шо треба. поки розкумариться, вже вдягнутий і знов до циці)
     
    • Подобається Подобається x 3
  9. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    @Vittoriya нещодавно читала різні джерела про дитячий період півтора-два роки. То там власне часто згадували отакі "коники" зі стягуванням одягу. То ніби дитя відокремлює себе в особистість і отак проявляє свою індивідуальність. То типу щось - " от мама мені нав'язує одяг, а я може не хочу, може хочу сам обрати". І там радили давати дитині на вибір якісь речі. Щоб було самостійне рішення. В мого малого теж іноді таке проскакує. так що то "класика"...
     
    • Подобається Подобається x 3
  10. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    @бетменша ну власне, що раніше в нас бувало з одягом щось таке, але отак завжди вдавалось. А от вчора, то була така істерикв, вона здирала з себе ту футболку. Я їй пропонувала різний одяг, на все реакція та сама. Буду пробувати біля дверей. Хоча вчоравона була у бодіку без рукавів. Штани одягнула, а кофтинку ніяк, думаю, ну ок, йдемо надвір, зимно, але оже одягну там. Та де.... Такий рев піднявся, з захлинанням..
    --- дописи об"єднано, 6 Вересень 2016 ---
    @Dominika та от даю, пропоную різне, кілька дніа тому власне таке підходило. Бути не підійшли одні, ок, другі спробуємо. Штани ці погані? Ок, інші може? А от від вчора всьо не то... І ж літо вже пройшло. Осінньо так, не тепло
     
  11. Orman

    Orman Модератор-бомба

    як знайомо.
    Радити нічого не буду. Бо всі вмовляння ви певно перепробували. Воно пройде, я обіцяю.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  12. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

    ніяких казусів не було при одяганні/роздяганні?
    нічого не зачепили, не потягнули, боляче не зробили?

     
  13. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    @buhgaltersha та власне я думала, може з ніжкою щось, коли бути не хотіла взувати. Але то вже так, бути, штани, майки, всьо не то. Тому не думаю, та й що пошкодити? Кульчиків не маємо. Думала спробувати, щоб не через голову, так то саме
     
  14. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Щось вона хоче сказати, але не знає як. Може у вас підхід дуже структурований а їй треба видати свої почуття. Може вона краще сприймає світ через почуття а не через правильно-неправильно. Мій чоловік такий, у нього не має місця на почуття, у нього все по-правилах і ВЖЕ. Я ж підходжу до кожного з огляду на їх світо-сприйняття. Найменша мусить мати все на легко. Її не можна обтяжувати вибором або структурою. Для неї все має бути на весело і легко. А от найстарша, то вона сприймає світ через призму почуттів і тому вона завжди була дуже делікатна. Її не можна було спішити чи давати багато вибору. Вона зараз мені так каже, коли я підходжу до неї і пропоную їй вибір, у неї спрацьовують внутрішні якісь свої відчуття, і вона мені каже - мама, ти мене зараз дуже дратуєш. І я її залишаю, нехай сама переварить ті почуття які її переповнюють, а тоді вона може зробити вибір.
    Мені здається, що ваша малеча також потребує переварити ті почуття. Може їй то сказати, що я розумію, що в тебе зараз багато почуттів в середині, ти дуже чутлива. Я тебе люблю і зробимо так як ти захочеш. Може нехай змерзне трохи на дворі і сама попросить светрика? В нас он також ген не тепло на дворі, а я кажу чоловіку - капець, яка жара. А він у відповідь кричить на мене, що зі мною щось не так. Напевне, що не так, але його крик не помагає гармонії і розумінню. Я відчуваю, що мені ще дуже тепло, а йому вже зимно. І це мої відчуття, а там-ті його. Так само і з дитиною. Ви відчуваєте так, а вона інакше. Нехай переживе свої відчуття так як вміє.:girl_in_dreams::girl_in_dreams::girl_in_dreams:

    Ви не гірша мама за іншим. Може просто стараєтесь перестаратись? Часами треба просто перечекати.:girl_yes2::girl_yes2::girl_yes2:
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • мімімі мімімі x 1
  15. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    це найслушніше, що я винесла, намагаючись пояснити собі поведінку малого.... і все ж , інколи мені дуже боляче чути-"ой, та виховуйте його, він вам на голову сяде"; "ой який нечемний хлопчик " і т.п. Здаюсь, злюсь і хочу середньостатистичну спокійну-привітну-мімішну дитину. Але в інші моменти його самостійності мене майже гордість розпирає, що єдину-довгожданну дитину я "незатюкала" і "незамамкала".
    Тому інколи варто просто почекати. В іншій кімнаті. З горням травяного чаю...
     
    • Подобається Подобається x 9
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  16. svoybox

    svoybox Well-Known Member

    В нас те саме з одягом, зранку не можливо вдіти, а потім зняти. Я підсуваю їй крісло до шафи і вона сама витягає, що хоче, потім при вдяганні коригую, вже не противиться. А перед купанням, взагалі караул, ставлю в ванну в одязі і вже там роздягаю, поки вона іграшки скидує. На сон тільки після того як засне вдягаю. Щоб взути, то підключаю всю свою фантазію і кеди на шнурівки, і кеди в квіточки, і гумачки, а недавно знайшла свої угги і ходила в них в спеку)))
    Ну і також, як бетменша каже, інколи вдягаю вже на порозі, тоді не кричить. Або ще даю в руку якусь іграшку "для двору", точно вже знає, що йдем гуляти. І в фаворі в нас тато, якщо тато вдягає чи з татом йде гуляти, а якщо ще й з татом їхати машиною, то навіть не пікне, навіть дасть зачесатися.
     
    Останнє редагування: 6 Вересень 2016
    • Подобається Подобається x 4
  17. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Дівчата, я прям встряхнулась, знач просто чекати та й все. Ну і викручуватись як можеш. Нині штани на порозі одягала , з криками, одразу в ліфт. Там вона ще згадала, що їй футболка заважає, здирає, кричить, я на двір і просто відволікала, вдалось. Ще часом згадувала, але вже бігала, то забула з часом.
    А футболку тато їй одів раніше, лишила їх вдвох. Він їі годував, сам їв теж і пив каву з молоком. Каже, Мелася захотіла спробувати, ну то він їй дав. А вона ясно що то виплюнула, на футболку. От і в ній ми потім йшли гуляти, ібо зняти її панянка відмовлялась, то я подумала краще вже так, хоч погуляли... І от тепер вона в ній же заснула. Як було добре з малючком, воно ж таке чемне було, всьо можна було робити з ним. А тепер шось так все веселіше :girl_crazy:
    --- дописи об"єднано, 6 Вересень 2016 ---
    А моя мама ще додає жару в вогонь, ітак не солодко.. А вона замість щоб просто підтримати, типу пройде, буває, на кожен нюнь Меласі питає-а чому вона плаче? Не допусксй щоб вона плакалала, шо хоч роби, але хай не плаче. Ну та я ж стараюсь, але часом дитина і ж поплакати-покричати має, на то вона і дитина ж , ну нє?
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  18. Hexe

    Hexe Well-Known Member

    та звісно! моя мала часом почне ревіти, питаю чого плачеш? а вона "мама,в мене зараз щось такий стрес,дуже поплакати хочеться". хай собі плаче,головне щоб здорова:)

    а щодо одягу, то пам"ятаю в мене з малою важкий перехід з літа на осінь був - коли вона шапки\светра\куртки вдягати не хотіла,чи в дощ хотіла в сандалях іти. але то недовго було, минулося:)
     
    • Подобається Подобається x 2
    • мімімі мімімі x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  19. olenachyzho

    olenachyzho Well-Known Member

    В мене теж така ситуація,але з вкладанням спати і спанням вночі. Моментами все ок,а бувають дні з криками і істериками. І бабусі дорікають тим плачем , мовляв я винна , що дитина плаче. Вчора вкладалися на ніч , дитина трохи плаче,а моя бабця до мене з криками і образами , при тому порадила мені попити заспокійливі. Я трохи в шоці від такої реакції на дитячий плач. Сама я вже трохи навчилась з тим справлятися і істерик вже поменшало.

    Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 2
  20. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    @olenachyzho от ті бабусі вміють підтримати... Моя мама як з малою сиділа, то щоразу як я приходила з роботи і Меласька починала капризувати казала- я не розумію, що таке, зі мною вона ні разу такою не була/ ні разу такого не робила. Може так хотіла виправдати себе, але щоразу то мене колькало. Добре, що тепер я знаю, дитина з тим, кому найбільше довіряє, буде такою як є, дитиною, зі всіма своїми капризами.
     
    • Подобається Подобається x 2