Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

це вони. Я так їхала нещодавно за кермом в зовсім не тиснучих босоніжках на підборах. І раптом зрозуміла, що права нога вже майже не згинається в гомілкостопному суглобі. З'їхала на узбіччя, визулась, погнала далі босоніж.
І то ж 37 повний розмір босоніжок, а зимові чобітки 36 мені не тиснуть... то все спека, загалом

День був врочистий. Відчуття якогось свята, хоч фактично звичайнісінький собі день.
Якесь сильне відчуття, що все - абсолютно все - буде добре. Чого всім і побажаю і за що помолюся

 

А ми ще раз у відпустку махнули
Щоправда, без татка на цей раз. Татко важко працював
Було в нас дівоче тріо: мама, Аня і я.
Наплавалииииись
Аня ігнорувала воду 3 дні, а на 4-ий я її не могла витягти на пісок. І навіть її соплі нам не зіпсували відпочинок.

Це вже якась традиція: тільки їдемо на природу - в Ані соплі.

Круто було, дівчата.
Люблю-люблю-люблю літо!
За чоловіком скучила - страшне! І він за мною

 

сьогодні (і кілька днів перед цим) було у нас вдома Велике позбавлення від мотлоху . Розібрала ящики з речами на балконі- винесли на смітник купу старого одягу і взуття (за годину нічого там вже не було), перебрала з дітьми іграшки, шкільні речі - ще 2 пакети сміттєвих винесли (квартира у нас 2 кімнатна, місця не так уже і багато, тому таке Велике Викидання дуже доречне), і так мені на серці добре після цього, ще поглядаю скоса на дещо з побутової техніки, чим не користуюся, може б то виставити на продаж (але не поспішаю, бо в пориві азарту можна щось потрібне в господарстві продати ) Ще мій чоловік-молодець переробив висувну шухляду для речей під дитячим ліжком на спальне місце для Марічки, залишилося лише матрац купити (завтра забирають дитяче ліжечко, поїдемо по матрац ) З прози- гроші- як вода, зникають моментально, а потрібні весь час особливо після відпустки ...

 

Сидячи сплю....
Розбудила хлопців своїх в 3 ранку, бо мали їхати в аеропорт. Вони всі троє поїхали, а я залишилась дома спати. До 5 години крутилась-вертілась, не могла заснути. Пішла в душ, потім помила посуд. Дочекалась 6 ранку, хлопці приїхали. Чоловік заснув, я теж задрімала, а діти не сплять.
В 7:50 "підриваюсь" з ліжка, бо мені здалося що то вже 9 година. В 9 має прийти манікюрниця. Побігла на кухню, швиденько зробила кави і .... нарешті глянула на годинник
Тепер сиджу з тою кавою, чекаю дев'ятої години.
За дурною (в моєму випадку невиспаною) головою, як то кажуть ...

 

Не хотіла нічого писати.. і не написати не можу. Відпустка в мене цього року невесела вийшла.. Нікуди не поїхала, нічого толком не зробила.. хоча робили ми натхненно... вагітність зірвалася на стадії біохімічної. На другий день після того, як я цікавилася підозрілим синяком після взяття крові з вени. Ага.. це вже дійсно -Проблеми і проблемки.. Можна було би написати величезний слізний пост, бо це в мене вперше таке, і якось дуже все драматично, бо я ж точно ЗНАЛА. Але легше не стане, я ще якийсь час періодично безпричинно посхлипую і перемикатиму "дитячі" реклами, потім має попустити. А профільні медичні теми і розмови мене взагалі нездорово "зациклюють", напрягають і підживлюють іпохондрію, "мнительность" і бажання "бороться, искать, найти и не сдаваться" аж до фанатизму, краще вже в реалі якось розбиратись. Тому звиняйте, любі друзі, трошки тут посопливлю, читну вас і переключусь може.. І все-таки, дівоньки, "я не стар, я суперстар". Здоров"я в мої чи то ще, чи то вже 34 - "так собі". То лапи ломить, то хвіст відвалюється. Дала собі термін рік - не справимось - то вже так і будемо втрьох, ну хіба би несподівана радість. Все, посопливила і втерлась.
Плани. Відправити малого "на озера" з дідом і бабою. Здам в чистку килими, зроблю ревізію в дитячій і закуплю канцтовари. Побажайте мені до кінця року звільнитись з роботи і бажано знайти нову. Дозріла. Навіть якщо не знайду - звільнюсь, чесслово. Вже й чоловік не проти, стіночка моя кам"яна. А взагалі треба би бульбу начистити, а не меланхолійні пости строчити. В планах на вечір - піца і домашнє вино. РомантІк. Чого і вам бажаю, дівчатонька. Любіться, цінуйте одне одного - і все буде добре.

 

Я таки почала користати з того, що в мене поки що багацько вільного часу. Бо дійсно як вже починається робочий ритм на повну, то або часу нема, або сил. Тому тепер посилено проводжу дозвілля. Переглядаю нові фільми, читаю нові книги, готуюсь до роботи по-трохи, шукаю нові матеріали, опрацьовую. Навіть руки дійшли о наведення порядків у шафах. Ну і нарешті з'явився час на вишивання, яке вже було почате хтозна коли. Думаю таки його може й до осені закінчу. Ну і живого спілкування ніхто не відміняв, тому вдома теж не сиджу .
Всім гарного вечора!

 

Хто ше не пив другої кави сьогодні ? Сідайте поруч) .
Я шось як електровіник , дітей провіряю в поліклініці , менша ше прихворіла , купу справ і жену себе до вишивання . Цієї вагітності маю дуже дивний побічний ефект , кулінарна муза втекла так давно і ніяк приходить. ) . Попала під зливу, давненько не було такого відчуття коли не боїшся промокнути бо вже і так мокрий наскрізь , не вибираєш куди стати а йдеш навпростець і нікого не бачиш довкола бо тобі ніхто не цікавий )

 

Ех, затемпературив мені малюк, зубки, надіюся, бо вже два тижні з ними спокою нема, а може і більше. Заснув зараз трошки. А я сьогодні-завтра планувала поіхати на зустріч з випускниками до школи своєі. Навряд чи поіду, бо то майже 200 км, куди мале везти. Може завтра, але то теж навряд. Та головне щоб здоровий був, ну а про зустріч мені хтось розкаже. Уявляєте 20 років пройшло як я школу закінчила, 20! Я все думала, що я ще така юна, а виходить ,що вже трохи древня. І коли ті роки встигли пролетіти?

 

Яка ж я зла...Кілька днів тому бачилась з друзями, один з яких постійно кашляв і пчихав. А тепер пчихаю я...Люди майте совість, сидіть вдома, якщо ви хворі і у вас нема нагальної потреби кудись виходити! Я ще розумію, коли без цього ніяк...Бувають різні ситуації, але блін прийти на гульки хворим і заражати інших це повне свинство! Надіюсь тільки, що те пчихання пройде і не переросте в серйозну застуду...

 

Така гарна погода, а я хвора вже третій день(((( Голова тріщить, очі сльозяться, правда темп. немає, що тішить, але ніс закладений так, що я вже не знаю яким місцем дихати, щоб хоч трохи кисню в голову потрапило. Малий хоче уваги, а я навіть розмовляти нормально не можу. Добре, що чоловік на роботі, і він не бачить, що я даю малому гратись з пилососом, він на ньому залипає надовго, і мама може трохи посидіти і пожаліти себе.

В мене наступного року буде 20. Але тішить те, що часто бачу однокласників, то всі такі молоді, активні, успішні.
З кумедного:
Виходила сьогодні ненадовго. Бачила маленьку лису дівчинку-карапузика і у неї на голові був бантик-заколочка...Як?
Проходила повз смітники. Хтось викинув картину - "Джоконду" Да Вінчі. Репродукцію, єссесено...Величезна. Оце я розумію - район "высокой культуры и быта".

 

Ггг пилосос наше всьо ))) іграшка номер один в хаті )))

 

Ми ще й пилососимо разом) і иалі катаються на ньому і возять його постійно)

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

То вам так здалеку здається що вона лиса, а насправді там тисячі маленьких пушиночок до яких не те що заколочку можна вчепити, а навіть пальмочку зробити бажанні

--- дописи об"єднано, 4 Серпень 2016 ---

Саме зараз насправді дуже багато хворих , от і мої малявки вже другий тиждень почергово "вичухуються".

 

І тишинааааа... Судячи по всьому - на вихідних ніхто не мав часу на писанину.
От і я: приїхала з села. Святкували татове ДН. Гриль-меню форевер!
А потім "панєслась"! 2 ящики аличі, відро огірків, мішок кабачків

а кому там треба на рагу чи деруни? свисніть!!!

на додачу того що маю вже в хаті... відро яблук, сливок, помідори. Тааак, ще щось забула. Але то все фігня! Муж начистив яблук і сливок. Щойно допікся кекс із сливами. Завтра (тобто нині) буде пляцок з яблуками "під шубою". Ага, згідна, ненормальна! Дієта мені лиш сниться.

Вернули мені дитину "з канікул" свекруха з свекром.... +2 кільо. НЕГР!!! 2 тижні щодня: на Лімницю до обіду, а по обіді - на кар'єр. І я так хочу....

головне що не потакали її усім захцянкам.

Свято наближається! З п'ятниці починає працювати садочок!!! А поки - спокій мені лиш сниться. Адаптолом і валеріаною затарена!!!

Всім гарного гарного тижня!!!

 

Були роковини по чоловіковій бабі. Субота: сільська і малознайома мені кухня, спека, свекруха з тиском 180/140... Неділя: сервірування столу "чим знайшли", церква, подача-роздача... і свекруха з тиском 200/150.
Так образливо, що свекруня не може побути і дня у батьківському домі - відразу піднімається тиск і не збивається, моя дитина із села би не вилазила (картина: вона - на гойдалці, кругом сидить 5-6 бабусь, які її щось розпитують, щось розповідають, гойдають, сміються... є навіть фото у чоловіка на телефоні, знайду - покажу).
В усьому іншому - все спокійно. Півсклянки прози, півсклянки врочистості.

 

Всім привіт, врочистість- син поступив всюди, куди подав документи, дуже горда я за сина, бо все зробив сам-умнічка! Налаштовую себе на закрутки, погода сприятлива, але надіюся, що буде ще трохи літа. А дальше, все те саме, істи, пити, прати, прибирати-прозище!!! Але та одноманітність вже трохи вганяє в депресію. А що зробиш? Хочеш свята- зроби сам. Всім гарного дня!

 

Третій день відпустки, але щось таааак вже скучно.
Аж цілих два дні синочок витримав "на селі", півдня нив, що йому скучно і хоче до Львова, тому поїхали із пустої хати геть.. Ніби це і батьківська хата, де я виросла, але мене щось зовсім туди не тягне після всього пережитого ( тай і 10 років пмж у Львові даються взнаки) - хіба к-ка разів на рік їжджу на цвинтар до покійних батьків і все, а жити там зовсім не хочеться((
Обідно за синочка, що біднятко поняття немає що таке баба-дідо, що таке поїхати на село влітку, мати нових друзів на канікули, що таке допомагати старшим поратися по господарству і т.д і т.п.
Через багатотисячні витрати на оформлення різних документів та пам"ятник, ніяке море чи гори нам цього року не світять(((
Але я задала собі ціль, яку мушу виконати до кінця серпня, тому маю заняття і випробування своєї сили волі одночасно))
Всім бажаю веселого цікавого закінчення літа та можливості подорожувати туди, куди захочеться!

 

зла і недобра. півночі мене мучила менша, а зараз обидві з мене не злазять. як змовилися! а мені на завтра треба підготуватися до однієї дуже важливої справи. мабуть світить ще одна безсонна нічка і то якщо менший зубастік дасть. і не хочеться відкладати все на останній момент, але ніяк не можу нічого написати, бо лиш тільки зосереджуся_надрукую два-три слова, як хтось реве\напісяв\хоче їсти\спати\мами\сумно і т.д. проходжу до висновку, що йти працювати мені ще рано. принаймі не з моєю професією, яка потребує ще і "домашньої роботи". та й таке...
то проза. а з врочистості... всі здорові. хіба моє психічне здоров*я під питанням. мабуть знову треба заспокійливе поприймати

 

сьогодні день такий, мої теж дають жару. Може погода міняється
але то таке, треба всіх обняти і розслабитися.

 

Точно якийсь день, робота зовсім не береться, нічого не хочеться, хіба лежати і байдикувати. Якась сонно-в'яла весь день...

А погода таки міняється, бо на завтра обіцяють похолодання і дощі...Може завтра моя енергія повернеться, бо ще маю стільки справ переробити. Склала собі цілий список, що маю зробити до кінця серпня. Але сьогодні список зачекає)))