Зранку малі дивляться мультик про Дору, поки я закінчую готувати сніданок. Чую там питають "дивіться біля песика трактор і в руках у нього вила. Хто цей песик?" (з натяком, що це фермер). Чую старша сонним голосом, але так впевнено "Олег Ляшко".
Менша (2.5) сидить, їсть варене яйце,щось там його розглядає,а потім каже: "яйце - то його курка пукнула!" Надіслано від мого Lenovo A536, використовуючи Tapatalk
Або ще: Сидимо на рибалці, літають чайки, мала питає чи то голуб,я пояснила що то чайка.Вона пару раз повторила. Десь за годину каже: "Дивись,чайник полетів" Надіслано від мого Lenovo A536, використовуючи Tapatalk
Іспаномовна країна, всі вітаються "Ола". Мала (20 місяців) 3 дні спостерігала і прислухалася. Потім, кожен раз при "Ола", поверталася, показувала на мене пальцем і казала "тут є".
Специфічний гумор підлітків... Стоїмо з Яною в банку, там буклет рекламний, написано "залучила партнера на обслуговування та отримала винагороду". Яна почитала, питає: а що то значить? то так, як ти тата обслуговуєш і отримуєш винагороду? Мию посуд, зняла обручку. Яна: нащо тобі то кільце? щоб тебе інші самці не хотіли? фууу... тато пепсі п"є... я думала, ти нею унітаз помиєш... Яна не може заснути, бо комар дзижчить. Раптово перестає дзижчати. Яна: все, не дзижчить, пішки йде)))))
малий: -мама, дивись- ти мене народила і тому ти моя мама, так? -так, -баба народила тата і тоді вона його мама, так? -так, - а ти що сама себе народила? -ні, в мене також є мама, але вона вже померла. Пам*ятаєш ми на цвинтар їздили.... -мам, вона НЕ могла тебе народити! Вона в ямці!! -ну спочатку вона ще довго-довго жила.. народила одну дитинку, тоді другу, а тоді вже мене. А потім, через багато років, захворіла і померла... -.....мамочка, ти ще не скоро помреш(малюк знає що я лікуюсь) -- тобі ще 2дитинки треба народити.
Яна робить собі канапку з курятиною - відділяє м"ясо від кісток і кладе на хліб. Я кажу, шкірку можеш не їсти, вона неїстівна. Яна каже: їстівна. Я кажу: неїстівна. Яна каже: їстівна. Чоловік питає: що робите? Яна каже: граємо в їстівне і неїстівне. Яна читає: "колись у річку Ніл кидали найвродливіших дівчат". І каже: як добре, що я тоді не жила біля Нілу.
Чорний гумор від Терезки. Йдемо повз майданчик, де татова фірма влаштовувала свято до дня Миколая. Терезка: А де пваповці? (прапорці) Я: Нема, зняли вже давно. Терезка: І свята нема? Я: Ні, вже нема. Терезка (з дуже філософським виразом обличчя): Ясьно, свято померло.
розказую ріпку меншій: - ... росла ріпка, росла. Спочатку така, як мишка була, тоді - як кулак, тоді як буряк, тоді - як два, а потім стала ... - цотили (чотири) геометрична прогресія з пелюшок))
Вчора були в гостях у рос.мовних друзів. Хлопчик 4 р.питає мене " Тётя, а у тебе такие большие ногти, чтоб по деревьях лазить?"
Приїхала доня від свекрухи і розповідає: " Коли бабуся не бачила, я собі напендлювалася" )) - напудрувалася
Припршую свого меншого на горшок, а він сів і мені каже "Мама, не ацює (не працює)". встав і побіг бавитись. Я роблю свою роботу, а він біжить з вулиці і кричить "мама, атуй бо ацює"(рятуй бо працює)
Нагадала собі Анін прикол з горшком Бавилися собі з дідом на другому поверсі, потім чую, мала спускається в туалет, бере горщик і йде з ним нагору. Питаю: -Що ти робиш? Аня: - Горщик беру, какати буду! - А для чого нагору несеш? І тут вона гордо видає фразу: - Бо наверху краща сила падіння (ха-ха, мала бути тяжіння, то дід їй пояснював, чому речі падають)
Трохи чорнухи: емоційно розмовляємо з чоловіком(такІ трабли по роботі), малий після наших бізнес-обсуджень: - колись, як ви станете старенькі і помрете, то накінець-то буде спокій в хаті !
Сьогодні вночі Яна вскакує з ліжка зі словами: "Я вже взуваюсь мама" і біжить в коридор. Я її зупинила і пояснила, що то ніч і треба спати. Вона на мене глянула і каже: "Присниться ж таке"
Гуляли вчора на майданчику недалеко від церкви, там є стіл і лавки. Влад все випитував: "можна я на стіл сяду?", я все пояснювала що сидять на лавці, на столі не сидять, малий не дуже слухав і таки всівся дупою на стіл. І тут в церкві якось голосніше священник почав говорити, чи просто вітер в нашу сторону подув і до нас долинули уривки служби. Влад одразу зліз і каже - Бачиш, то Бозя сказав що не можна на столі сидіти" Вчора ж пізно ввечері (практично вночі) збирався іти гуляти. Той пацан тепер кого хош переконає і впертий - весь в маму - Мама, пішли гуляти надвір. - Влад, куди ми підемо? Там вже нічка, темно. - Мама, там не темно, ввечері такі лампочки включають - вони світять і все видно. - Влад і холодно надворі... - Я куртку вдягну - Не підемо - там дощ йде... - Мама, в мене є парасоля і ти бери парасолю і пішли гуляти. На нас дощ капати не буде бо ми під парасолею будемо. От і наочна ілюстрація того, що хто хоче - шукає можливості, а хто не хоче - "відмазки" Але гуляти таки не пішли, бо я мама і я вирішую
"Тато, а в тебе що там під руками волоссячко? То ти обрізав отак (*з голови) і туди причепив? А нашо?"
