Повернення чоловіка

задумалась...напевно свідомо виставляти критерії, то рівнозначно - створювати ідеальний штучний світ, якого не існує. В якийсь момент цей образ рухне, чи то при проблемі, чи в якийсь кризовий етап. Вимоги матеріального характеру можна собі мати на увазі, але не в Україні. Це не ті реалії, де кожен охочий може реалізувати себе в матеріальному плані. Я ж теж працювала в туризмі, де ніби й непогана зарплата була. Але з тією зп назбирати на квартиру - нереально. Одиниці можуть розвивати бізнес, чи в тому ж ІТ працювати, де є можливість заробити більше, але ж не можуть всі працювати в цих сферах лише тому, що в Україні нереально чесно заробити викладачу, лікарю, артисту, і т.д. А підсвідомо й інтуїтивно, напевно, кожен має якісь критерії. Як мінімум, це відповідність інтересів й поглядів на життя. Так само ми спілкуємося з друзями, колегами, та і взагалі в суспільстві.

 

Чесно кажучи приклади моїх знайомих теж підтверджують те що ви написали, тому і кажу , що можливо якби вони знизили планку їм би було легше знайти свою пару .

 

Знаєте, то твердження має дві сторони медалі - в моєму особистому розумінні любов (така, яка передбачається на все життя) - це в першу чергу (по важливості) свідомий вибір і прийняття+закоханість на старті. Тобто "знайти любов=закохатись" не досить. А щоб вибрати і прийняти, треба мати критерії, просто критерії бувають поверхневі, пусті і корисливі, або зверхні, завищені (тобто надмірно невідповідні власним якостям, по яких ставляться критерії для обранця), тоді толку з таких критеріїв для щастя в шлюбі небагато, а бувають глибокі і вагомі, як от, щоб

, спрямованість, духовність, моральність, талановитість і здібність і т.п.. Насправді простим "я в нього закохалась" все не обмежується, чоловіка треба обирати відповідально, і слова "обирати", "обранець", тут не випадкові.

 

зазвичай справа не в якійсь високій планці... Найчастіше йдеться про досить буденні речі: захоплення, ставлення до батьків, рамки свободи чи навіть банальне проведення вихідних. Якщо людина вже сформована особистість, то і міняти свої звички не дуже і буде, а якщо це очікується тільки в односторонньому порядку...

 

Я от сиджу і думаю, думаю... і не можу придумати)). Ну, я знаю лиш одну людину, яка виставила критерії і вимоги

там йшлося лише про матеріальні блага, почуття- не важливо

щодо кандидата в супруги ще зі школи і вперто весь час робила все аби такого надибати. Але вона багато для цього зробила насправді.І знайшла)

пліткарки місцеві кажуть "хотіла міх з грошима- має". там чоловік тучний такий

.
Думаю, вона щаслива, бо така мета її була, а якщо й почуття є, то 100% щаслива. Я до того, що якось ті критерії є у всіх без виключень, бо ми б інакше з ким попало всі жили, а так існує якийсь відбір безумовно. Лише критерії і вимоги у всіх різні, і свідомість диктує кожному свої у свій час.

 

Можна ставити перед собою критерії одні, а ось вибрати собі в чоловіки взагалі повну протилежність свому ідеалу.

 

Якщо є щире прагнення обох створити сімю,то все що ви перерахували дрібниці. Хіба якщо людина справді не готова поступатись навіть своїми звичками, тоді і про бажання мати сімю годі говорити.

--- дописи об"єднано, 20 Лютий 2017 ---

От те що я хотіла сказати. можна витрачати багато зусиль і часу на пошук людини яка підходить під критерії і чи варто.Але я не бачила ще людини в своєму оточені, яка знайшла те що шукала.

 

Читаю все написане вище і роздумую, дуже все ж таки змінився світогляд людей за останні років 20. Подивіться на теперішніх дівчат, всі шукають красивих, розумних і відповідно забезпечених кавалєрів. Зараз майже кожна дівчина має в пріоритеті хлопця, який має машину, квартиру і.т.д. Зрозуміло, що за тим всім стоїть і романтика з букету троянд в 150 шт., і відпочинок на морі за кордоном, і подарунки у вигляді діамантів, але не кожен розуміє реалії і буденність, а ще справжню любов сімейного життя. Можна багато писати, але кожної людини є доля, від якої не так легко втекти.

 

Мало людей

я таких не знаю)

, які не прагнуть і відмовились би від можливості покращити своє життя в матеріальному. Мені особисто робиться зле при думці, що може статись щось таке,

ніхто не застрахований в житті ні від чого

що погіршить наш матеріальний стан. Мені страшно від думки не мати можливості купити дитині нормальну цукерку/іграшку/одяг. І я б захоплювалась людьми

таких також не знаю,всі прагнуть мати можливість і не втратити, а набути. не вважаю, що то зле, якщо із здоровою головою

, котрі "рай в шалаші" і не страждають від того ні вони, ні їхні почуття/стосунки ніяким чином.

 

Все правильно, в тому всьому поганого нема нічого, але це все в пріоритеті, я не кажу, що так в усіх, але зараз дівчата закривають очі на реальні речі, мріючи, що все буде так, як в казці чи у фільмах. Але життя вносить свої корективи, і коли в людей не має нічого спільного (почуттів, любові, поглядів на життя, ітд), ті стосунки дуже швидко рушаться. Ну і для хороших, міцних стосунків, потрібна взаємна любов і розуміння. От власне, те, що я хотіла сказати.

 

А я і не заперечую, навіть підтримую. Хто хотів почути чи зрозуміти, про що писала я, той зрозумів. І так хочеться сказати: "Головне не гроші, а їх кількість". Ну, але ми всі прекрасно розуміємо про що йдеться мова. Будьмо щасливі і багаті!

 

Думаю, що ні.
Але є осуд тих жінок, які хочуть прийти на все "готовеньке", а не проходити з коханим чоловіком все, задля здобування тих спільних матеріальних статків. Не до всіх заможніх людей приходили гроші навіть у 30 років.

 

А я б раділа за таких людей, якщо їм щиро від того(фінансів) не залежало.

 

@Suzi я не про клінічні випадки)). А напр.- люди дуже скромно живуть і їм так добре і краще не треба. Тобто чобітки для дитини будуть якісь і добре, босе не буде.