Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
Різні енциклопедії (трохи є дома, а ще брав у бібліотеці ), Всеволода Нестайко багато читав, Джеремі Скота - теж дещо є дома, а потім вже того автора спеціально шукав у бібліотеці . 100 казок маємо дома всі випуски - done. Бачу, що часто бере іноземних авторів, а також книжки з Видавництва Старого Лева.
Дякую за рекомендації! Буду дивитись. Можливо хтось читав "Кухня пані Вишеньки", чи цікава для такого віку? Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk
100 казок малому не сподобалися. Джеремі Стронг теж не пішов. Якийсь специфічний там гумор. От Вайброу про Малого Вовчика прочитав на ура. Прочитав майже всього Дерманського, любить серію книг ТТБ Лесі Ворониної, Саші Кочубей про Говоруху. Залюбки прочитав всі частини Магічної четвірки Бертрама та про віруса Федька Сергія Гридіна. --- дописи об"єднано, 22 Жовтень 2017 --- @model fantazii купляла на подарунок Казки-горошинки Ірини Савки від ВСЛ. Дуже сподобалась.
Про малого вовчика ще в 7 років прочитав, уся серія є дома. А бібліотека вигідна тим, що якщо щось і не пішло, то і не стратились. І бібліотекарі можуть порадити на основі уподобань дитини. Я спершу супроводжувала малого, допомагала вибирати, а потім стало " Я сам" . Бібліотекарі вже навіть не питають прізвище, завсідник він.
Ми на такий вік купували(і не раз) на подарунки книжку "Боні Маленька поні" "Боні та її друзі" та "Нові пригоди Боні". Дуже вона подобається дівчаткам. І ще "Тортик для котика" та "Велика книга кролячих історій". Кухню пані Вишеньки я б не радила на такий вік.
Не таке дівчаче-дівчаче, як Джуді Муді чи Лола, але якщо донька любить детективи, то може зацікавити. Серія книг про Агату Містері. Можна купити першу книгу для проби. Малого зацікавила. Трохи географії, трохи історичних фактів (зовсім трохи), але навіть цього хватило щоб малий поліз в нет шукати інформацію про фараонів.
Навпаки - для старших. Років 6-7. Навіть на сайті видавця вказаний рек. вік 7-10 років. Хоч то звісно дуже відносно.
Вона теоретично ніби для старших, але по змісту читають від 4 і далі ) Надіслано від мого IdeaTabA1000-F, використовуючи Tapatalk
Фанатам Малого Вовчика ))) Чекайте на продовження Малий Вовчик – отаман зграї Малий вже ніби переріс такі книги, але обов'язково куплю до колекції.
Моїй 5,5 р, замовила, бо вона на кулінарну тематику. Малій останнім часом подобається зі мною пекти торти, пироги....
Прошу порадити книжки - дівчинка 10 років. Вже така досить не дитина(за характером). Думаю над цими Хто проти суперкрутих Йорґен+Анна=любов Хтось має відгуки? Може ще щось порадите? - хлопчик 6,5років. Перший клас. Треба книгу для першого самостійного читання.
Порадьте книжки дівчинці 7-8років. Проблема, що читати не хоче зовсім, не знаю, чим зацікавити її ((((
"кухня пані Вишеньки" цікава історія, про те, як кухонна ( і не тільки) техніка вирішили помінятись місцями і виконувати роботу один замість одного)
Розумію, що 16 років - то вже не зовсім дитина, чи зовсім не дитина, але йдеться про підліткову літературу - прошу порадити якесь фентезі для хлопця
