Я таки сподіваюся, що кожна. Хочу в це вірити Люто плюсую. В мене дитя у громадському туалеті не може розслабитися. Я сама така ж у дитинстві була. Кілька разів мали клопіт "під кущиком". Прибирала. Часом мусила в магазин іти по пакети та серветки.
Раз пішла така тєма, то поділюсь власними спостереженнями). Отже, маємо маленького песика (8 кіля) і невеличку ділянку біля дому (6 соток). На подвір’ї все культурно): газон, бруківка, дерева, кущиків пару молодих, компостер. Все обгороджено парканчиком. Нема «чорних дир» одним словом. Так от я не можу зрозуміти де ті какахи??? Ми їх не прибираємо, але їх реально нема!!!! Те, що пес с*ре, то є точно), бо було пару трафунків, коли таки то робив дома на поріг. Але де воно дівається на вулиці - загадка). Може він то їсть))))? За півтора роки може купок п’ять бачила. Так що може не всі пси гадять)))). Ну і до теми - забила м би тих пурєдних господарів, що палять все, що горить і не горить!!! Має менший обструкцію, ех!!! В суботу мала про це довгу дискусію з «ветеранами» паління. До них реально не доходить, що то шкодить. Їм пахне дитинством)))). І що ти зробиш???
Я пару разів за тих півтора роки бачила, але потім воно зникало, розчинялось, вивітрювалось. Короче, поки нема. Певно, коли мала почне ходити, то понаходиться)))).
тільки муніципальна поліція, там нормальні штрафи, хай їх нюхають - за спалювання відходів, в тому числі побутового сміття, передбачена відповідальність за Статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої: "Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуванних мінімумів" доходів громадян і на посадових осіб, громадян-осіб підприємницької діяльності - від 50 до 100 неоподатковуванних мінінмумів доходів громадян". - відповідно до Ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладання штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 50 до 70 неоподатковуванних мінімумів доходів громадян. - Ст. 50 Конституції України гарантує кожному безпечен для єиття і здоров’я довкілля.
Ой, нагадали мені. В мого знайомого теж приватний будинок і є великй пес. Так от той пес (коли господарі не бачать) понадився робити свої "справішки" виключно на біленькі камінці, якими присипані клумби Може то він прикрашає так? )
@Rodionochka то, напевно, справа в території. Тут у вас один маленький песик на 6 соток, а в нас на тих самих 6 соток, собак, напевно, двісті. Впринципі, якщо якщо ви викинете в лісі качан, то він собі перегниє, а якщо вивезете туди ж фуру качанів, то вже буде купа сміття, яка смердить, в якій плодяться всякі мухи і т.д.
Ой, я якби знала де то палять, зразу би дзвонила, але ж мені не видно, дим над деревами і все, хіба йти шукати, але щоб туди попасти, ще й добряче обходити треба, але чує може серце, вони мене таки доведуть. Біля нас є військова частина, то вони теж у такий спосіб прибирали, то я з ними швидко розбираюся ))) бо конкретно знаю хто, тільки димок, зразу на гарячу лінію міста і все.ще й сусідів підмовляю дзвонити. Цього року ще не палили, надіюся, що і не будуть.
Я не в курсі внутрішніх розкладів. Але мені здається, що апокаліпсис почався тоді, коли власники маршрутів вирішили, що їм вигідніше брати водіїв з власними автобусами. Бо маршрутки у Львові завжди були коритами, скільки себе пам'ятаю. Але такого хамського, зневажливого ставлення водіїв як останніми роками ніколи не було. Водій з автобусом - цар і бог і в носі мав власника маршруту. Бо що той йому зробить, вижене? Тому і дозволяють собі не виїжджати вчасно, змінювати маршрут, поводитися як бидло з пасажирами. Щодня проходжу повз одну зупинку, тротуар біля неї з двох сторін огороджений такими металевими пішохідними загородженнями. І водії більшості маршруток висаджують пасажирів не на зупинці, а власне біля тої загорожі. Так добряче за пару метрів. Люди змушені гуськом йти вздовж, між маршруткою і нею, щоб вийти на тротуар. І пасажири, які хочуть сісти - теж. В мокру або сніжну погоду - це взагалі епічно. По калюжам, витираючи одягом мокрі і брудні боки маршрутки і огорожу. Мені це виглядає капець принизливо, якийсь рагульський спосіб самоствердитись. Так само як на площі Митній окремі маршрутчики демонстративно висаджували людей в металевий паркан.
Ми півроку жили в Винниках, майже на кінцевій 36 маршрутки. Для мене 36 - це найнайнай ганебний ... навіть слів не підберу. Там прекрасно було все: вигляд/справність транспорту, манери водія, розклад руху, дотримання маршруту... Одного разу весною їхала зі Львову з 2річним сином на руках, місце за водієм. В районі театру ляльок (центр міста!!!) водій виходить до кіоску за сигаретами. Всі чекають. Сідає. Заводить людовоза. ЗАКУРЮЄ! ЇДЕ ТА КУРИТЬ. З салону нагадують, що курити не можна в салоні. Я беру його підставку, напхану розкладеними грошима - оплатою за проїзд. Забираю собі. Він такий - глянув злобно - почав щось ееекати, добираючи матюки. Я йому - то штраф за куріння та на лікування дитини, якщо тій стане погано від диму. Крякотнув водій. Кинув цигарку. Далі - мовчки. Гроші поставила . Ще так склалось, що тільки на цьому маршруті спостерігала пасажирів з льготами. Не знаю, чи то так вони загартовані фізично та психічно, але посвідчень з собою не брали, а лайкою відстоювали своє право на вільне безкоштовне місце...такі сварки, фу. Майже щоразу спостерігала. Іноді хотілось простл дати ті 2грн замість них, лиш би то не чути дитині.
Як і казав мій чоловік, реальному покупцю все одно хто продає авто, хто їздив чи інші ньюанси, а ті, що дзвонили, просто поговорити хотіли. Сьогодні продала!
О мене такі кадри "а пагаваріть" реально денервують. Теж помічала, що любителі довго і нудно розпитувати якісь неважливі нюанси, на рівні розмов і закінчують. Я колись продавала так наш старий телевізор, то один старший мужчина хвилин 15 чи 20 виносив мені мозок нереально тупими питаннями, що я не витримала і його послала (культурно, але чітко). А інший прийшов, побачив і купив
Я морозильну камеру продавала через олх. Дзвонить якийсь харківянин, то-сьо, а яке у вас імя гарне, а який приємний голос, скиньте фото на вайбер, бо хочеться бачити власницю такого прекрасного голосу... Буває, люди шукають свої половинки, але це тааааак дешево (духовно) виглядало. О, згадала по забилам би!)) Мені третій рік стабільно дзвонять раз-два в тиждень з питанням типу: "Це ви продаєте комбікорма? А де ви є, відкрийте склад.." Одна якась цифра написана невірно чи криво - і я маю той головняк, хвилинку люті))). За роки вже вияснила, що склад в Білій Церкві, продавщиця часто відлучається, і я вже сотні раз просила хоч чимось виправити той номер... Чоловік жартує, що треба відповідати "Так, це склад. Що цікавить? Скидайте оплату на карточку - і ми вам "привезем"" . І от бізнес на рівному місці)) З останнього - дзвонить людина, кажу, що не склад і кормами ніколи не займалась, допобачення... - а чим займаєтесь? - сиджу в глибокому декреті - а, заміжня значить.... ну, добре, допобачення.
А мій моб.номер телефону -це Сітісервіс в Кривому Розі, скільки я вже не намагалася достукатись до них, щоб виправили на правильний номер, результату 0... -Алло, здравствуйте, а у нас в квартире отопление отключили. -Доброго дня! Це приватний номер. -А почему? -... Чи: -Здравстуйте, девушка, а почему у нас в доме света нету? -Не знаю. -Как это вы не знаете, а кто знает? -... І так постійно, уявляєте? Деколи такі старенькі дзвонять і кажуть, що їм в ЖЕКу дали цей номер.
Мій робочий номер телефону на 1 цифру відрізняється від телефону газети "Ваш магазин" (при чому в газеті їхній точно правильно вказаний). От як вам: "Гальо! Хочу хлопчика на квартиру!" Ну а скільки разів телефонували замість Оксфорд Медикал (з ними теж відрізняється лише 1 цифра) і повідомляли "Геморой!", "Простатит!", навіть рахувати не буду.
Така зла сама на себе!!! Скільки можна вставати на одні і ті ж граблі?!!! Знаю, що чоловік колір ще жодного разу не вгадав, і все одно надіялась... Що тепер робити? Замовили у вітальню тумбу під ТВ і полицю, колір мав бути як стіл та стільці. По факту - зовсім не то(((. Дерево, полаковане таким лаком з кольором. Що його тепер робити? Якось можна перелакувати? До майстра вже точно не повеземо. Я б сама, якби то можна було б якось зробити... Ех.
Та чому не можна, можна, але напряжно. По- перше, треба би мати марку і номер кольору того лаку, яким лаковані перші меблі, якщо лак прозорий, хоч і з кольором, то нові меблі треба шкурити, щоб таки здерти непідходящий колір... То хіба би безколірним нові пофарбовані, то можливо пробувати просто поверх, або якщо лак добряче "укривний", що колір дерева не просвічується, лише легку фактуру видно, то можна на непомітному місці ризикувати просто поверх і дивитись на результат... Не проста то справа вгадати... А може не дуже і страшно різний колір, в деяких "буржуїнських" інтерєрах ще не така еклектика трапляється... Але для перфекціоніста, особливо якщо тон добре відрізняється, то таки ріже очі і ображає почуття прекрасного... Придивіться з різних ракурсів, може ті кольори не так сильно сперечаються?