Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Величезне дякую за підтримку і пропозицію допомогти, і в карму і у пп.
Наразі ситуація з доглядальницею вирішилася. Допомога прийшла, звідки і не сподівалася.
Але у мене все одно голова обертом. Таке враження, що чим ближче до мого від'їзду, тим швидше ті оберти навколо мене. Такий маховик закрутився, що тільки встигаю розгрібати проблеми і проблемки. Відчуваю себе тенисисткою, яка відбиває подачу за подачею.
Поки що виходить.
Але от зараз закрутилося таке, що навіть не знаю, з якого боку підійти. Передивлялася виписку мамину з лікарні. Знайшла там назву ліків, які обов'язково треба приймати, але які не бачила, щоб мама приймала. Залізла в пакет з медикаментами - нема там таких. Перепитала маму, може дали в лікарні. Ні, не дали. Пішла в аптеку купувати. Бо сказала, сімейна, що то потрібні. Щоб не утворювалися тробми. Після маминої глибокої і серйозної операції вони просто необхідні. Пішла в апетеку купувати. Їх нема, але можна замовити зі Львова. Ок, замовте, пліз. Добре, але ліки дуже дорогі, дайте завдаток. А я не можу. Готівки лишилося впритик - пораховано на кожень день до від'їзду. Давайте з карточки візьміть, пропоную. Ні, ми так не можемо. Ідіть зніміть в банкомат і принесіть. Не піду, кажу, бо не зніму. Картка кредитна. Розраховуватися можу, готівку зняти - ні. Провізор, молодий хлопчина, пішов до завідуючої. Та каже, без завдатку замовляти не дозволяє. Хлопчик- провізор розводить руками, вибачте, мовляв. Я в розпачі. Бо вже і так стільки пропустили прийому, а ще поки поїду до Львова, (якщо) знайду, привезу ітд. Хлопчина, бачучи мій стан, каже : " добре, замовляю на свій страх і ризик. Я вам вірю. Але і ви не підведіть мене". Я на радостях готова його розцілувати. Це було вчора. Ліки приїдуть завтра.
Хтось вже здогадався, чому я то все пишу??
Сьогодні після вечері видаю мамі порцію ліків, а вона мені каже :" Отам в косметичці ще візьми таблетку знеболювального, мені в лікарні видали". Ну, ви зрозуміли.. відкриваю, а там ота Протакса, через яку стільки всього. Далі розписувати нема змісту. Попала я на приблизно 2 тис грн. Ні, я ще не заплатила, і навіть завдвтку не лишала. Але так сильно підвести того хлопчину я теж не можу.

 

Щось ця тема зовсім пасивненька. Розказуйте щось.
В мене якраз трошки вільнішого часу перед звітністю на роботі, то напишу. Минулих вихідних були на весіллі. Я так відпочила, хоч ми трохи наїздилися (малу возили туди-сюди). Але, в цілому, йти на весілля як гість - дуже класно. Вперше спокійно пішла на макіяж і зачіску. І з погодою пощастило, а це було важливо, бо була виїзна розписка на природі. Гроза почалася вже як в машину сіли, їхати в ресторан. Словом, було файно.
Хочу гарної погоди на ці вихідні. Так би десь поїхати. Та і друзі вже другий місяць чекають на запрошення в гості на пікнік. То би вже пасувало зібратися.

 

Ждем-с останнього дзвоника. Навчання вимотало і дітей і мене. Но!!! Ще в старшої ДПА! 28, 30 і 3-го. Мама буде читати диктанти. Вже і так "репетитори цього року на море їдуть". То шо я диктанти не зроблю?
Що буде в табелях, не знаю. Сюрприиииз!..
Сварила на старших за бардак у столах. Шукала бібліотечні книжки, поки діти на таборі були, то все перекопатила. Три години пішло на чистку одного робочого стола, що я тільки там не знаходила! Як? Як??? можна бути такою зас*анкою? Зараз вимагаю, іноді з криком (так, це не педагогічно, я знаю) підтримувати той порядок. Взагалі, щось багато нервів в мене на 2х старших іде. Втомилася, не маю сил стримуватися і дипломатично пояснювати, що вони роблять якусь глупість. Мама не залізна, а по-доброму, з мотивацією не пре і не пре. На фоні їх лінощів, навчання абияк, сварок одна з одною, вимагання якихось своїх прав і виконання всіх їх бажань (які обов'язки???) особливо уміляють всякі мотиваційні відкриточки, які знаходила в столі - "продовжуй мріяти", "залишайся собою", "ти найкраща" і в тому дусі. Да-да... Далеко з тим піде.
А менша так швидко росте... Кожен день щось нове видає, вже підсідає попритулятися (ми танемо від того), гарно спить вночі (т-т-т), добре їсть, вигулює маму, смішить, кривляється, акторствує. Наша радість маленька. Шилодупство, неслухняність і впертість теж звичайно присутні.
Чоловік трохи на дієті. Щось знову почув печінку. Ну а я за компанію.
Моя мама - страшенна фейсбучниця стала. От, була одна нормальна людина в сім'ї і тій провели інтернет .
Перебираю в голові чи все маю на море. 6-го виїзджаємо на Київ, а звідтам - бонджорно Калабрія! І ця думка мене тішить як ніщо.

 

Минулої пятниці мала "день для себе". Колись дивились з чоловіком серіал "Парки та зони відпочинку", то там була феєрична подія для двох головних героїв, називалась "Побалуууй себя!" і означала день для себе: шопінг, смакоти, подорожі... Я напередодні чоловікові "залишила заявочку", що мені хочеться (треба) погуляти, самій, навіть не пхаючи коляску поперед себе . І тут, вже 13.00, а чоловік ще не приїхав... Змиряюсь, що знову він поїде на пару днів і я так і закисну з дітьми (діти не закиснуть )... Аж тут, приїхав, дав гроші і випроводив .
По Львову находилась пішки декілька годин - так чарівно, вдала сонячна погода, жива музика в парку... Посиділа в улюбленній ще до заміжжя кафешці в центрі, попила каву 2 години (холодну я і вдома пью, бо відволікаюсь на господарсько-виховні справи, але тут свідомо "дозволила" каві остигнути), подумала над інтерєром що хочеться мені бачити в будинку, спокійно по телефону поговорила, почула іноземну мову, дорослих людей побачила . І ввечері дзвоню чоловікові, що вже виїзджаю - а він каже мені гуляти ще... Діти заснули (бо втомлені), навіть чоловік поспав . Це було десь 20. А, купила вперше за 5 років парфуми. Десь ще з часів першої вагітності мене різко відвернуло від ароматів, надовго. А тут захотілось . Побалувала себе і навіть не стала вкоряти за витрати, пріорітети, плани... В пріорітеті було собі приясвятити час. Done.
Закінчую гв, залишились тільки годування з опівночі до ранку. Малий прихворів, не хочу зараз позбавляти повністю ... Та і старший сьогодні зашньоркав носом . Погода: десь пригріло-десь надуло... Проза, одним словом.
Йой, пора вже починати тісто замішувати на торт. Завтра ДН чоловіка, а сьогодні він півдня теж "балує себе" .
Де там ютуб-рецепти....

 

@Arapeta
Коли дівчата закінчувала 4 і 9 клас, ми навіть не напрягались з ДПА, бо то нічого не міняє і не показує стан знань, дитина могла перехвилюватись, моя середня така.
А сьогодні я так хвилювалась, що піднявся тиск, мала пише ЗНО. Вона виплакалась ще в вівторок, зараз спокійна. Планувала піти з нею під школу, чекати, але моя продавець на лікарняному і я на роботі. І не знати чи надовго, чи дуже на довго.
Мами випускників, як ви пережили отой жах, я мовчу про суму грошей на репетитора, ліпше про мовчу скільки скидались в школі. Плаття і всяке таке. . Всі батьки ходили в ресторан на випускний? Бо з нашого класу не йдем тільки ми з чоловіком, всі йдуть ще й беруть дітей молодших. Переживаю щоб мала не була як сирота, але вона мене заспокоює.
Васько написав розповідь про маму. Мама любить тишину і посидіти в тіньку з морозивом. А тишини не має і нам не світить море, і це дууууже велика желєтка.
А ще тре приймати серйозні рішення про роботу , а я не маю сили, впевненості, і рішучості.
І погода беееее
Всьо , нажалілась

 

Мами випускників!!! Багато вас тут цього року? Дайте якісь розумні поради
Мене то все чекає з вересня причому у подвійному розмірі. Це і врочистість і проза водночас. Ніби щойно були першачками, пам`ятаю як хвилювалася все літо перед тим. Пролетіло 10 років. І я знову хвилююся, і знаю що знову хвилюватимуся все літо.

 

@porIra
Перша порада записуйте витрати коли даєте в школу, бо наша 1000 , пропала, я пам'ятаю, що здавала, а записано не має, здавала ще раз. Не напрягати дітей школою, репетитори і школа, особливо в кінець року, то капець. Плаття ми купляли ще в жовтні, зараз вона ще того вояжу по магазинах не витримала б.
Останній дзвоник, казала що плакати не буду, сентиментів за школою не маю, але як побачила свою випускницю на лінійці розплакалась. Ще Класна зробила фільм про шкільні роки, плакали всі, і діти і батьки і Класна. Якщо хтось з дітей йде в класичну, то до Заверухи НВ, вона справді як мама квочка над ними.

 

Я вже сьогодні поплакала
Половина випускників - знайомі, а половину з тієї половини знаю ще з немовлячого віку, як тут не просльозитися

 

В мене ні дня без пригоди.
Сьогодні вирішила спонтанно зробити собі брови. Так як то вже була 7 вечора і я вже приземлилася вдома, взяла я воскові полоски, нарізала дрібненько і маю сяк-так схожі брови.
Вісілє завтра, а я не прибрана.
Ще як забабахаю сама собі зачіску, воопше ціни не буде.
Хто є ще такий вар'ят, як я?

 

Я).

 

Ггггггг

 

Я мама випускниці. В нас перед ЗНО був ще той стрес.... В четвер має бути іспит, а в понеділок в малої температура 39, рвота і ацетон....2 дні капання в лікарні, в вівторок почало боліти вухо..... В день ЗНО зранку ще є температура...але молитви творять чудеса і Бог милосердний і люблячий. Написала без жодної помилки, не знаєм як ще твір написаний....
Витрати на випусний і т.д. величезні., спочатку мала не хотіла йти в ресторан , але вже йде...всі діти і батьки йдуть. Плаття ще потрібно звузити і вкоротити, займемось цим з понеділка. Попереду ще ЗНО з англійської і історії.

 

Найбільша проза цього дня. Весілля в брата. Померла бабуся, і то не випадало мамі йти, то з цілої родини хіба я була. Які танці, які забави..ніяк, звичайно, але як він закликав бабу свою на другий танець, я ридма ридала. Наша баба так скоро пішла, два внуки не вженені, що то всьо весілля коту під хвіст. Ледве добула до прийнятного часу, щоб піти, благо, діти набавилися, бо то всьо родина, всі раді їх бачити, дітисьок купа.
Не дурно після таких ситуацій не ходили по забавах, то хіба настрій псувати своїм виглядом. Але брат не був на моєму весіллі, бо служив в армії, то страшно чекав, щоб прийшла на його свято, тяжко відмовити, тяжко відбути. Таке

 

омг, я якась вапщє, певно, нетипова мама випускника)) Грошекй не здавала- бо до мене ніхто ні за які подарунки для вчителів не дзвонив, у вайбері класу- я взагалі не знаю, чи така група існувала. Мій син сказав класній- я ні на що здавати не буду, бо освіта безкоштовна по закону. І всьо гггг В ресторан ми не ходили, точніше там половина класу не їздила, бо то було в Жовкві. Чого батьківський комітет так пізно спохватився- хз. А з Червонограда до Жовкви їхати майже годину, чуже місто, дорога, та ну його. Так що хто їхав, хто не їхав. Перед ЗНО- ну хвилювалася, але якось спокійно хвилювалася)) Я була впевнена, що він все здасть, бо недама репетитори наймались))

 

Привіт, мушу тут відмітитись. Отже, вже другий тиждень святкуєм доці д/н, і все вдало. Був хресний з дружиною, ще був кум старшого сина з сім'єю. Гарно посиділи, погутарили про всяке. Завтра в малечі фотосесія в садочку, а післязавтра, випускний. Як швидко все минає. Тільки недавно прорізались зубки, а позавчора випав перший зубчик. Здоров'я всім і гарного настрою!

 

Ми вже майже два тижні вдома і це просто
Привикаємо один до одного, менші любляться, особливо старший проявляє ніжності до сестрички А найстарші намагаються розприділити час з максимальною користю для всіх і нікого не обділити увагою.

Зараз в мене період такий, що розчулююсь від кожного погляду на своїх дітей бо розумію, що не можу зупинити мить, а так би хотілось...
Немовлятко, вона така прекрасна! Запашна, солодка, ніжна, неймовірна! А син має свій чудесний вік, з ним можна і поговорити і помріяти і подуріти і навіть щось вдома зробити.
Врочистість - мої коханятка, мої золотоволось і чорнявка, мої сонечка і те, що ми разом, а значить не все так погано, як раніше здавалось.
А проза - то фактична відсутність чоловіка вдома (бо робота поглинає з руками і ногами зранку до ночі) і моя вага
Дівчата, які худнуть на ГВ, ви відьми, чесно! Яяяяяк таке можливо?? Мало того, що себе стримую (а жор страшенний!), так ще й таке враження ніби від води і повітря набираю За два тижні +2 кг!! Гррр! І лежу я лише коли годую малюську...
Спорт мені ще протипоказаний після операції, хоч чуюсь прекрасно і готова вже вправи робити/бігати/стрибати. Як то не роздутись як кулька...
Зі старшим схоже було, але не настільки катастрофічно швидко.

Пожалілась і досить.
Ще згадала, що маю приємність - оформила допомогу онлайн і не треба нікуди їхати і стояти в чергах.

 

Наталю, також дивуюсь як дівчата худають, мені безперестанку хочеться істи, вже обмежую себе, але таке відчуття, що як закінчуєш щось істи, то хочеться знову, за три місяці після родів плюс 3 кг, як іх позбутися

 

Грьобана 10 година, а я вже втомилася і хочу щоб була 21-ша і тиша. Ну ви зрозуміли - проза і щоденний підйом о 6-тій Яся 3 день ниє і з рук не злізає ні на секунду, підозрюю що то зуби, бо соплі і слюні річкою
З Влада така "нянька" і помічник, що часом забити хочеться і, певно, всі сусіди вже чули як я верещу "віііідійди від неї!"
В єдиний сонячний день в понеділок я умудрилася спекти плечі і носаНу зате гарно прогулялися в хорошій компанії центром Львова і це врочистість. Правда в центр я не попруся тепер ще кілька місяців, напевно, особливо влітку - втомили мене трохи натовпи туристів і духота.
Сьогодні пообіді маємо знов їхати у Львів - Владу медогляд в школу проходити і щось я не маю на це зовсім сил. Але видали нам талончики до всіх лікарів так гарно на один день, якщо всіх застанемо на місці - то 80% тої "папірчикової" роботи буде подолано.
В неділю мала врочистість - Ясі виповнилося 11 міс і вперше за цей весь час вона гуляла на вулиці з кимось окрім мене. Незважаючи на те, що власного тата вона бачить настільки рідко, що досі його побоюється, трималася моя дівчинка молодцем - помахала мені ручкою на порозі, вирішила якщо Влад поряд і сидить вона у своєму візку, то без різниці хто його везе Я, скориставшись несподіваною самооотністю , нагріла собі багато-багато електрочайників і 2-літрових каструльок води і вперше за місяць польопалася не 50 сек в тазику під строгим контролем Яськи, а ,хочі в сидячій, але ваааані і в тиші І то,
я вам скажу, страшенна врочистість Проза - поки Львів радіє закінченню гідравлічних випробувань, нам закінчення банячково-тазикового купання поки не світить Ох, хочеться сподіватися, що пооотихеньку якось той побут таки буде налагоджуватися, бо щось я трохи

 

замінити імена на Лідді і Віруся - і отримаємо мою теперішню ситуацію.
Зуби, зуби. Концертний тур всіма нашими повсякденними локаціями. Нічний клуб "погризи маму". І весь набір.
У Вірусі завтра випускний в садочку.

ну, особисто я до року Лідії майже весь час плюсувала
А зараз худну. Тяжко, нешвидко, але я дуже хочу і дуже стараюся

Хоча, щодо відьом щось в тому є
there are no FORMER witches

 

Коли ж той час пролетів? Та ж ніби вчора ви писали "зустрічайте домашню дівчинку", і ось уже випускний у садочку. Неймовірно!
...І отак швидко пролетить час, і через два роки я напишу "в Янусі завтра випускний у школі". Якось так дивно і незвично...